ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Навчили (16 +)
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-03-25 22:44:12
Переглядів сторінки твору 6374
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Flame. Полум'я танцю
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-25 23:02:52 ]
Вас там ота, нам обом відома "камарілья" за оце стіхо-хо не прокляне страшним прокляттям, а?)))
Ну, як прокляне (хоча б по аналогії)))", приходьте до мене...
Я яйцем Вам викатаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-25 23:16:17 ]
Дякую за турботливість, Серго, але Ви не бабка-знахарка, щоб цілительством займатись)
Перепрошую, а що значить "хоча б по аналогії"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-25 23:21:58 ]
Ну, мені ж оті нам (і загально) відомі (ще невідомі) "телепузці" яких тільки істошних проклінашок не надсилали))) Та хрін би з тим, що мені))) Ото ж я і боюсь за Ваше безгрішне реноме)))))))))))))))))))))
(і скажіть тепер, що я не добра, чуйна людина))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-26 23:28:37 ]
ПРОЩАЮ І РОЗРІШАЮ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-25 23:27:37 ]
То кажете, що моя сукенка ще біла?)
Добре, я буду намагатись бути акуратнішою. Вибачте за спалах.
Дякую за доброту і чуйність, Серго. Бо я їх чомусь таки чую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-25 23:31:44 ]
І правильно робите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 09:15:06 ]
Мне муза вовсе не подружка,
А кислородная подушка.
Благодаря лишь ей дышу,
Пишу, страничками шуршу.
Я, засыпая, просыпаясь,
Стихи пишу. Их много, каюсь.
Я б перестала их рожать,
Но как дыханье задержать?.. (с)

и все же.. что это было?.. по форме? это.. стихотворение?.. по месту публикации вроде как претендует.. а по факту - что оно, Лариса?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 10:21:21 ]
Марто, я пишу зараз рідко, виставляю також, як бачите.
Зараз вчуся чітко і ясно формулювати свої думки. На мій погляд, ця річ вдалася. Сказала все, що хотіла, не гвалтуючи нікому вуха лишніми словами (бережу людський час).
Відносно того, чому виставлено окремо - так виставляють шановані мною майстри, то в чому проблема?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 14:46:45 ]
шукайте цензора в соби.. вот это я и хотела услышать - вас устраивает, то что вы написали. проблема, очевидно, во мне - я никак не могу понять, что это? верлибр? - нет. белый стих? - нет. хоку/танка? - нет. про рифму промолчу. очень рада четкости и ясности мысли, но - какое это имеет отношение к стихам? не по содержанию, отнюдь - по форме. я вроде выразилась понятно. какого черта писать провокативные вещи с претензией на поэзию, которой в них нет? во что сайт превратили? в По выкатыванию яйцом Майстерню? от ПМ и так уже мало хорошего осталось. как ни графомания, так сварки. а Поэзии все меньше. абидна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 16:12:19 ]
Марто, мені також багато чого не до вподоби, але на те вони й Майстерні, наскільки я розумію, щоб люди вдосконалювалися. Не тільки поетично, а й духовно. Кожен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-26 10:38:06 ]
Краще промовчу...

* * *

Ти, мов яблуко з галузки,
Впала в трави молоді.
Я звільнив тебе від блузки,
Клавши руку на груді.
Я звільнив тебе від льолі
І від інших одежин,
Розглядаючи поволі
Кучерявий, гострий клин.
Я на нього настромився,
Я відчув небесний біль,
Я злетів, я народився,
Наче з кокона мотиль.
Я крильми моливсь преклонно,
Богу дякував за те,
Що світило твоє лоно,
Наче ябко золоте.

Дмитро Павличко

Отут більше
http://dotyk.in.ua/pavlychko.htm

Сподіваюсь, що Ви все зрозуміли. Без слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-26 10:48:55 ]
Просто... лайно і мінет...
Ні... не доберу слів...

Хочу Вашої поезії, Ларисо.
А це - підтримую Марту. Що це?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 10:56:29 ]
Це реакція організму на передоз прийнятої жовчі і отрути, Любо!

Я все прекрасно розумію, і я по-справжньому вдячна за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-26 13:30:21 ]
В тому то й справа, Ларисо, - ОРГАНІЗМУ.
А поезія, нмд, має бути не про організм, чи, прниаймні, не лише про організм.
Організм має прочитуватися між рядків.
А це рядки про організм(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 16:14:03 ]
Згодна, Любове. Буду виправлятись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 12:36:04 ]
тут біль... і холод цинізму, від якого немає захисту...

бруд змивається часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 16:24:01 ]
Домініку, якби я переживала за сукенку, то одягнула б сіреньку, щоб бруд не був видний.
Одначе я хочу БУТИ чистою, а не виглядіти такою.
І я надаю перевагу "натурпродуктам", аніж бруду, хай навіть він буде в обгортці високої поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-03-30 13:29:37 ]
а що Ви маєте на увазі під "натурпродуктом", Ларисо? невже те, чим тамує голод ліргерша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-03-30 13:27:38 ]
А чо сукенка апетит псує? )
Не знаю, як там непотамований голод ліричної героїні, але я, здається, знайшов засіб, завдяки якому нарешті потамую свій голод - щоразу, як розгуляється апетит, зайду сюди і почитаю - головне, аби до булімії не дійшло )))

це я Вам як представник камарильї і легітимний троль кажу )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-30 13:49:39 ]
приэмно познайомитись)
сподiваюсь, що "сюди" - це на мою сторiнку))
псуэ тому, що примушуэ контролювати себе, а iнодi хочеться просто щиро напитися