ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2017.12.14 18:18
«Тиждень вже минає – дружини немає.
Як без жінки жити? Слід її провчити».
На другому тижні жінка входить в хату,
А старий давай-но лайкою стрічати.
Тільки заікнувся, з ким вона гуляла,
Жінка - за качалку, а старий - під лавку.
Жінка - за лопату, ст

Олександр Сушко
2017.12.14 15:34
Аж під хмари злітають орли,
Еверестом здираються шерпи.
Чумаки! Розпрягайте воли!
Будем сало із бульбою жерти!

Після пляшки - у космос гуртом.
Після другої - висохне море.
Нам пороблено. Взято в полон.

Лариса Пугачук
2017.12.14 14:24
з марева пухнастої ніжності
висотати радість тонку
згорнути в клубочок щастя
і з нього вив'язувати тепло

вагітність любов'ю
простір заповнює тихо

Сергій Гупало
2017.12.14 11:03
Йди за мною у дощ, органічний, як доторки уст
І логічний опісля єднально-інтимних історій.
А не можеш – чекай: я з тобою іще розберусь,
Віднайду почуття, що і досі відверті, прозорі.

Гострота символічна дощу електронно тече.
Розуміємо: близькості т

Микола Соболь
2017.12.14 06:18
Світлина – радісне дитинство.
Мене ще не торкнувся гріх –
Не меркантильності не втіх,
Ані підлоти, ані свинства.

Все чітко визначене днями –
Там у «чомучках» я тону
І на мої оті, – чому?

Володимир Бойко
2017.12.13 23:26
А потім не буде нічого
І вічна простелеться путь.
Тоді заволаєш до Бога,
Та буде вже пізно.
Мабуть.

Олександр Козинець
2017.12.13 19:59
Дві жінки вростають одна в одну теплом.
Між ними – мовчання, злегка помітні блиски.
Між ними, насправді, усе вже давно відбулось.
Та це не важливо. Між ними – близькість.
Вона визрівала з їхніх різних світів,
Ніжних доторків, що й непомітні ніком

Олександр Козинець
2017.12.13 19:57
Якщо вже про зміни – залишилось кілька дій.
Прокидається рано весна, вітрами кличе.
Допоки зі снів виринає майбутнє з минулих подій,
Мій внутрішній всесвіт цілує твоє обличчя.
Ранок у місті доповнює сіра легка імла.
В телефоні й мережі – сповіщення,

Олександр Козинець
2017.12.13 19:55
Я знаю жінку, яка поверталася двічі.
За спиною місто ставало їй сірим тлом.
Очам тим властивий поспіх та відчай.
А вся вона – ніби злам перед злом.
Це – гарна опція, мов чуттєвий тюнінґ,
Який я не сплутаю ніколи й ні з ким.
Це – струм, не одразу

Олександр Сушко
2017.12.13 17:13
Фата-моргана. Все довкруж мана.
Ще не старий, але в люстерці зморшки.
Виорює чоло печаль, війна,
Осріблюються кучері потрошку.

Втомився від жорстокої юги,
Пора зігрітись, утекти до сонця.
Але печу із кров'ю пироги -

Олександр Сушко
2017.12.13 11:42
Вечір - час найкращий для думок.
Розімліло вислизаю з ванни.
Поза - лотос. Гріє килимок.
Мить - і відлітаю до нірвани.

По "стезі" навпомацки іду,
З пупа скоро вилізе прозріння.
Але кайф увесь - під хвіст коту:

Ігор Шоха
2017.12.13 06:37
Петя й Путя – пекар і ковбой,
флібустьєри і авантюристи
поодинці лізуть до корита
«по крови горячей и густой»,
що героєм на війні пролита.

***
Живі і здорові

Ігор Шоха
2017.12.12 21:06
У найтемніші
моторошні ночі
пригадуються найясніші
дні
які й раніше
снилися мені
у далині
жіночі

Олександр Сушко
2017.12.12 17:36
Ех, молоде-гаряче, рветься в бій.
Штовхає в спину у зірках барило.
- Давай, братва, хутчій окопи рий!
У результаті - хрест, вінок, могила.

Для степу роблять бронекатери,
Гармати облаштовують на щуки.
Гей, налітай! Цукерочку бери!

Іван Потьомкін
2017.12.12 17:31
Кажется, в начале весны 2002 года по израильскому радио “РЭКА” передавали интервью с известным польским режиссером Ежы Хофманом. Речь зашла и о его новом фильме “Огнем и мечом”. Мастер заговорил не сразу, будто что-то мешало ему. – Я посвятил его моей до

Олександр Сушко
2017.12.12 17:20
Політична тусня. Крики, рейвах, бедлам,
Оселедці вигукують: - Мі-ха-а-а-а!
Умочаю перо у старенький калам:
Обирають нового халіфа.

Попередні герої дрімають в кутку.
Нова іграшка. Вельми цікава.
Прилетів генецвале на цицю м’яку,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Влад Войтич
2017.12.12

Сокор Сокор
2017.12.07

Валентин Коллар
2017.12.06

Ілейко Василь Муххабі
2017.12.02

Сергій Волинський
2017.11.23

Юлія Вільна
2017.11.21

Макс Личко
2017.11.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Вірші

 Ранок закоханих
Побудь зі мною, зачекай, не йди…
Вогнем ще вітер небо не роздмухав
І в роздумах не шелестять сади.
Та тисне груди вранішня задуха.

Не хочеться обійми відпускати.
Бо це не день, хоча уже не ніч.
А сивий ранок ходе коло хати.
І лише ми з тобою віч-на-віч.

Молю тебе, лишайся, іще рано!
Не згасли ані зорі, не зоря
Не заплела проміння у світанок.
Розлучення не надійшла пора.
05.04.17р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-06 06:02:27
Переглядів сторінки твору 319
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.982 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.12.14 18:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-06 11:23:37 ]
Бракує чуттєвості, нмд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-06 12:58:04 ]

На фейсбуці щойно стріла, може, цікаво й Вам

ВОГОНЬ

Автор - СЕРГІЙ ЗЛЮЧИЙ

зненацька нас минуле промине
загубить тінь тебе і тінь мене
і відкладе шукати нас на потім
і тиша нам об’явиться нова
і в ній нові віднайдуться слова
мільярди раз обернені на попіл
а я тобі скажу що я вже не
і це тебе у полум’я вжене
й палитиме рум’яна на обличчі
горітиме наш одяг обіч нас
горітиме наш простір і наш час
а нам вогонь гасити буде нічим
01.04.2017


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-06 13:34:21 ]
На любителя, але що означає отеє: я вже не? і мені б обов'язково вказали на ШПР і ШЧС. Я вже стараюся дивитися на такі речі. Але є автори яким Ви, про таке взагалі не пишете,на відміну від мене, це що за дискримінація??? Та я не ображаюсь. Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-06 13:43:08 ]
Якщо у вірші багато сяєва, я не звертаю уваги на невеличкі плями...(лат.крилатий вираз).
Щодо авторів інших, то, мабуть, вони досвідченіші...
Я й Вам не писатиму нічого. Вже досить. Поезія або є, або нема.
Про образи не варто згадувати і їх накопичувати.
Успіхів, Миколо).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-06 14:04:30 ]
То чому ж. Пишіть і мені, я просто пишу те, що я побачив прочитавши трохи Ваші коментарі другим авторам. Я вже не огризаюся а просто приймаю певні зауваження, але то висновки особисто кожного з нас. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-06 15:08:06 ]
Добре, що дякуєте.
Автори і без моєї допомоги піднімуться на крило).
Маю інші справи - житечні.
А Ви прочитайте "Палімпсести" - четверту книгу Василя Стуса. Це більше допоможе, аніж я чи хтось із сучасників.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-06 16:23:08 ]
Даю Вам слово, прочитаю!