ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Не клич біду




Найвища оцінка Володимир Бойко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 4.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-20 06:40:02
Переглядів сторінки твору 3816
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.608 / 5  (4.907 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 4.127 / 4.5  (5.194 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.16 10:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 08:34:07 ]
Сильно. Пройняло.
Подобаэться, що у Вас такi рiзнi речi.
Саш, до пари "гаснеш, гасне" можливо "корчиться"? Щоб час продовжити однаковим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:56:52 ]
Цей вірш замість підіймати народ з колін, примушує їх опускати і сіє зневіру в душах. Не це потрібно зараз нашому народові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:58:15 ]
Я над цим думав. Вирішив залишити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 22:23:54 ]
Тепер і я побачила, що Ви праві відносно цього слова.
А світ дійсно гасне. Надовго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 10:15:06 ]
Сприймаю як вірш-роздум про вибір шляху, заклик бути завжди наготові. Хоя печально, зате актуально. Адже біда чигає довкола.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 13:20:04 ]
Я не пишу вірші за принципом "Чого зволите?". Це не ресторан, де подають блюда на замовлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 16:32:56 ]
Так, ти пишеш за принципом: раз мені погано, то хай так буде усим навколо - така наша ментальність на відміну від єврейської, наприклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-04-20 17:25:08 ]
Ох, з тою бідою...
Кликати її точно не варто!.. Але й уникати -- згубно...
Десь є щастя, а десь біда -- й всі наші, нами ж заслужені!..
Угу, є щось вище за наше розуміння -- і це вартує поважати... Ми, звичайно ж, "царі"... природи, але ще поганенькі достоту... ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 23:07:39 ]
Куди нам до Вас, Юро, нікчемним поганеньким "царям" Природи, ще й плюгавеньким поетам порівняно з Вашим досконалим письмом і глибиною розміння. Дякую, що поставили на місце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-04-20 23:10:41 ]
Ярославе, Ви просто на очах зростаєте!.. Така самокритичність)
До речі, а кого я поставив?.. Може не туди?.. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 23:18:30 ]
Зростаю чи росту, Юро? Майстер слова повинен відчувати різницю цих слів... А щодо того, кого поставили - Ви делікатний чоловік - нікого. Це я - сам себе поставив з Вашого дозволу!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-04-20 23:37:29 ]
Якби Ви були рослиною, то може б і росли... А зростати можна лиш докладаючи до цього власні зусилля та розум... І лише пост-фактум, можливо, хтсоь засвідчить, що Ви виросли, нарешті...
Відчуття -- це саме те... Відчуття вище й глибше за уніфіковані та стандартизовані правила й означення... "Не скасувати Він прийшов закон, а... вдосконалити!.."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-21 00:18:21 ]
А як же усталений вислів: ростеш над собою? Мається на увазі духовне зростання! Сини зростають, а такі підстаркуваті дядьки, як я, уже вниз... зростають чи усихають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-04-21 00:32:16 ]
Можна і вирости, а хтось і пригає...
Колись я так і описав свій життєвий етап -- як стрибок... до себе іншого або справжнього... Згадувати моторошно!.. )
Ну, як Ви про духовне зростання -- то, вочевидь, не про всихання!.. А тіло?.. Що ж, тіло - та і я вже не хлопчик!..
Ми вище за тіло - повинні бути, щонайменш!.. Хіба ж ми не поети?.. Ну, Ярославе, хіба ж ні?.. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-21 08:20:35 ]
Дякую, радий, що дійшли спільної думки. Сподіваюсь, що так...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 19:28:20 ]
Хто хоч раз у житті пережив фатальну втрату, той розуміє про що цей вірш. Він про невідворотнє, про біль людини, яка безсила втрутитися у промисел божий. Цей вірш закликає до співпереживання, до милосердя урешті решт. І якшо бути повністю одкровенним - цей вірш про матір, яка вмирала на моїх руках. Не думав, що хтось буде сприймати мої поезії як особисті образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 23:12:28 ]
У тебе не графоманський рівень письма, Сашо, щоб ти пояснював, про що ти пишеш! Все зрозуміло з тексту. Є Образ біди, є навіть образ наближення смерті ЛГ, але матері там, вибач, немає. Усі поети великі, пишучи про матір, вживали це слово "мамо" чи "матір" у тексті. А раз його нема - цього слова, то коментар сприймається, даруй, як уміння викрутитися зі складної ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2017-04-21 02:30:30 ]
Написано з болю... І щодо попередніх коментарів, - не згодн що поет повинен вказувать про кого чи про що він пише... То діло особисте.