ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Ерметов
2017.05.24 11:11
Це щось таке зальотне –
для настрою "із мотанкою"...

Чи майстер-клас майстрині, певно –
а колір тіні в неї незелений!..

Вона за мить учинить ляля-бучу,
бо хтось занадто тут вельбучний!..

Адель Станіславська
2017.05.24 10:59
порухів хижих ми забагато
слів солодкавих мені занадто...
ніц то не срібло геть то не злато
плата за кожде - дивакувата
так бо вбираю та віддаюся
мов на поталу бзумом щиро
глпа? відважна? чом не боюся?
сочиться трутка... думала миро?

Тата Рівна
2017.05.24 10:53
Третій окраєць білого хліба, третя доба Воскресіння чи гарту
Знаєш, а ми ще з тобою жили би, але поплутались карти…
Ганцю, кохана, якби час інакший – я б тебе кликав до танцю,
Але сьогодні в цей чорний Великдень писано рити нам шанці
Ми, по коліна в т

Устимко Яна
2017.05.24 10:33
Агов,шановний пм-адміне,
я тут зайшла, а мені ось нині
хамить такий собі Ю. Єрмєтов.
Візьміть, будь ласочка, пістолета
і побалакайте з ним, адміне,
щоб не хамив на ПМ мені він.
Я розумію, він певно здуру
або бракує йому культури,

Юрій Ерметов
2017.05.24 07:44
Ох, насмішила!..
Але ж і підняла настрій!..
Так допитливо спостерігати,
як зиґзаґом вигинається
думка...

Думка, що втілює і бажання,
і сподівання... і

Віктор Кучерук
2017.05.24 07:20
За попелища і могили
На щедро скровленій землі, –
Невже москаликам простили
Твої скорботи і жалі?
І незлічимі домовини,
І плач удів отут і там, –
Чомусь забулися віднині
Твоїм застояним сльозам.

Олександр Сушко
2017.05.24 07:16
Старезний дід несе у торбі хрін,
Продасть коріння - виручить копійку.
Удома п'є горілку його син,
Щодня на кухні з татом - сварка, бійка.

Тримає міцно батечка за карк
Аби давав на оковиту гроші.
У хід іде усе - матюк, кулак,

Серго Сокольник
2017.05.23 23:00
Написано в співавторстві з поетесою Надією Капінос***


А у мене в банці-хто?
Хто у мене в банці? Хто?
Не вгадаєте ніхто-
Хоч за бублика!
В мене в банці -

Олена Лоза
2017.05.23 21:06
Мов паросток тендітний, що пробивсь
Крізь товщу мегатонного асфальту
У світі, де завжди на перших шпальтах
Війна і бізнес, бізнес і війна -
Пірнеш униз, і не дістати дна,
У світі, де яскраві палітурки
Всміхаються десятками обличч
Та обриси зн

Світлана Майя Залізняк
2017.05.23 19:32
Молитва без слів: гладь чи хрестик до хрестика.
Сидять вишивальниці - літні, розвеснені.

Між листя і квіту на білому - соколи.
Тайнописи барвні над вічними тропами.

І я вишивала дитиною. Гарно ж як!
Летіла за півником... жар-птицею... сарнами...

Іван Потьомкін
2017.05.23 17:49
Дріма Єрусалим у тумані,
Немовби Богом з неба знятий.
І якось млосно на душі мені,
Так конче хочеться дізнатись,
Чи, може, й там усе, як тут:
Снують авто, сопуть трамваї,
«Сови» неохоче на роботу йдуть: .
Не «жайвори», тож смачно позіхають.

Олександр Сушко
2017.05.23 17:41
Непереборна жлобська звичка
До рота увібгати кляп.
Колезі устромити шпичку,
На ньому їздити охляп.

П'яту поставити на карка,
Ув очі хлюпнути лайном,
Зробити аби було жарко

Мирослав Артимович
2017.05.23 17:34
Не піддаюсь…
Пручаюся…
Спиняю…
Воно ж все лізе,
чорт його бери…
– Ану не лізь! – у розпачі волаю. –
Бо придушу!
У м’якості перин

Юрій Ерметов
2017.05.23 14:39
Коли тебе зраджують, це біда...

І ти стаєш таким фахівцем з антизрад, що йдеш
неначе поміж нескінченних уламків зі скла або
прекрасних малюнків – колючим дротом
мальованих!..

І зраджують всі. Так-так. Не жахайтесь!..

Лариса Пугачук
2017.05.23 13:41
Не пiддаюсь, пручаюся, спиняю
сама себе.
Сама в собi придушую живе.
Воно ж — живе
усупереч усьому,
не йде у спомин,
рветься в майбуття,
життям у тiло б’ється,

Володимир Бойко
2017.05.23 12:24
Чарівлива магія кохання
Притомилась мучити мене.
Спогадом – уперше як востаннє
Ніч як мить у безвість промине.

Ніч мине. Прокинеться зневіра,
Жалісна, мов скривджене дитя.
В лігві упокореного звіра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Іцхак Скородінський
2017.04.24

Вікторія Гнепа
2017.04.05

Віктор Наумчиклуцьк
2017.03.09

Максим Личко
2017.02.25

Юлія Гаврилюк
2016.12.24

Ольга Гаврилюк
2016.11.29

Джоанна Колдплей
2016.10.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Ерметов (1974) / Інша поезія

 Диво:

Диво: вступ

Розумієте, форму
треба створювати кожний
раз наново й
наново...
Адже не може тіло
однієї людини
стати вмістилищем
іншої?
Адже хвилі
навіть океанські,
атоми навіть
одноманітні,
поцілунки коханців
з усього світу
не можуть повторюватись,
не можуть "розмножуватись",
не можуть сліпо і сумно,
а може й навіть сіро
лягати, як порох,
на землю
чи стихлий
вітер...

Диво не в тому,
що ми примудряємось
в однакових квартирах
жити і мріяти,
як у віллах,
а в тому,
що народжені
у кожному тілі –
у кожному неповторному
вирі,
сплетіннях і муках,
і блискавично народжених
у сновидіннях
прозріннях
мрії –
так схожі,
неначе близнята,
неначе ми діти,
наче ми
ходимо
у одному якомусь
життєдайному
світлі!

Немає повторів
у справжніх творіннях,
тому що повтори –
це завжди тіні.
Нічого дивного:
всі ми люди,
а люди
спілкуються
зі спільним майбутнім
(та трішки минулим).
Нічого дивного:
всі ми мудрі,
а мудрість
народжується
з легенд та
хінді.
Нічого дивного:
батько дивиться,
а ми промінчиками
сиплемось й сипемось
у темні провулки
та вулиці сірі,
і де лиш тіні
булú, там ми
засвідчуємо
народження
дива.

3.05.2017





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-18 13:54:20
Переглядів сторінки твору 73
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.464 / 5.18)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.572 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.05.24 14:39
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-18 16:02:44 ]
Дякую тобi за сотворене диво, Юр. Маленьке по тексту, але велике по сутi i по впливу на душу.
Гарна поезiя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ерметов (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-18 17:00:42 ]
Дякую, Ларис...
Голосно за назвою й незугарно насправді, але маленьке диво усе ж таки було!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-18 17:25:21 ]
Cкажи, а чому "в однакових квартирах", а не в "маленьких" чи "скромних"?
I "кожному" друге заважаэ. Так, як я розумiю твоi рядки (а ти бачив, що я не завжди iх до кiнця розумiю), то бачу "в окремому неповторному вирi".

"ми ходимо у одному якомусь життєдайному
світлі" - це ж вiдчутно, правда?.
Цитатно " повтори – це завжди тіні", апам*ятовуэться. Але найбiльш запам*ятовуэться якась вiдкритiсть свiту, свiтлу. За це й люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ерметов (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-18 17:41:04 ]
Розумієш, повторення і створюють ритм...
А повторення однакових слів створює наголошення. На протиставленні "однакових" умов для "кожної" людини та тих "скромних", а в декого і кричущих наслідків і побудований вірш...
І краще залишитись маленькою цяткою, аніж роздутись у щось велике та помпезне!..
Зазвичай, кричати люди змушені, оскільки краса народжується в тиші...
Переважно, внутрішній!..