ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Ерметов
2017.05.24 11:11
Це щось таке зальотне –
для настрою "із мотанкою"...

Чи майстер-клас майстрині, певно –
а колір тіні в неї незелений!..

Вона за мить учинить ляля-бучу,
бо хтось занадто тут вельбучний!..

Адель Станіславська
2017.05.24 10:59
порухів хижих ми забагато
слів солодкавих мені занадто...
ніц то не срібло геть то не злато
плата за кожде - дивакувата
так бо вбираю та віддаюся
мов на поталу бзумом щиро
глпа? відважна? чом не боюся?
сочиться трутка... думала миро?

Тата Рівна
2017.05.24 10:53
Третій окраєць білого хліба, третя доба Воскресіння чи гарту
Знаєш, а ми ще з тобою жили би, але поплутались карти…
Ганцю, кохана, якби час інакший – я б тебе кликав до танцю,
Але сьогодні в цей чорний Великдень писано рити нам шанці
Ми, по коліна в т

Устимко Яна
2017.05.24 10:33
Агов,шановний пм-адміне,
я тут зайшла, а мені ось нині
хамить такий собі Ю. Єрмєтов.
Візьміть, будь ласочка, пістолета
і побалакайте з ним, адміне,
щоб не хамив на ПМ мені він.
Я розумію, він певно здуру
або бракує йому культури,

Юрій Ерметов
2017.05.24 07:44
Ох, насмішила!..
Але ж і підняла настрій!..
Так допитливо спостерігати,
як зиґзаґом вигинається
думка...

Думка, що втілює і бажання,
і сподівання... і

Віктор Кучерук
2017.05.24 07:20
За попелища і могили
На щедро скровленій землі, –
Невже москаликам простили
Твої скорботи і жалі?
І незлічимі домовини,
І плач удів отут і там, –
Чомусь забулися віднині
Твоїм застояним сльозам.

Олександр Сушко
2017.05.24 07:16
Старезний дід несе у торбі хрін,
Продасть коріння - виручить копійку.
Удома п'є горілку його син,
Щодня на кухні з татом - сварка, бійка.

Тримає міцно батечка за карк
Аби давав на оковиту гроші.
У хід іде усе - матюк, кулак,

Серго Сокольник
2017.05.23 23:00
Написано в співавторстві з поетесою Надією Капінос***


А у мене в банці-хто?
Хто у мене в банці? Хто?
Не вгадаєте ніхто-
Хоч за бублика!
В мене в банці -

Олена Лоза
2017.05.23 21:06
Мов паросток тендітний, що пробивсь
Крізь товщу мегатонного асфальту
У світі, де завжди на перших шпальтах
Війна і бізнес, бізнес і війна -
Пірнеш униз, і не дістати дна,
У світі, де яскраві палітурки
Всміхаються десятками обличч
Та обриси зн

Світлана Майя Залізняк
2017.05.23 19:32
Молитва без слів: гладь чи хрестик до хрестика.
Сидять вишивальниці - літні, розвеснені.

Між листя і квіту на білому - соколи.
Тайнописи барвні над вічними тропами.

І я вишивала дитиною. Гарно ж як!
Летіла за півником... жар-птицею... сарнами...

Іван Потьомкін
2017.05.23 17:49
Дріма Єрусалим у тумані,
Немовби Богом з неба знятий.
І якось млосно на душі мені,
Так конче хочеться дізнатись,
Чи, може, й там усе, як тут:
Снують авто, сопуть трамваї,
«Сови» неохоче на роботу йдуть: .
Не «жайвори», тож смачно позіхають.

Олександр Сушко
2017.05.23 17:41
Непереборна жлобська звичка
До рота увібгати кляп.
Колезі устромити шпичку,
На ньому їздити охляп.

П'яту поставити на карка,
Ув очі хлюпнути лайном,
Зробити аби було жарко

Мирослав Артимович
2017.05.23 17:34
Не піддаюсь…
Пручаюся…
Спиняю…
Воно ж все лізе,
чорт його бери…
– Ану не лізь! – у розпачі волаю. –
Бо придушу!
У м’якості перин

Юрій Ерметов
2017.05.23 14:39
Коли тебе зраджують, це біда...

І ти стаєш таким фахівцем з антизрад, що йдеш
неначе поміж нескінченних уламків зі скла або
прекрасних малюнків – колючим дротом
мальованих!..

І зраджують всі. Так-так. Не жахайтесь!..

Лариса Пугачук
2017.05.23 13:41
Не пiддаюсь, пручаюся, спиняю
сама себе.
Сама в собi придушую живе.
Воно ж — живе
усупереч усьому,
не йде у спомин,
рветься в майбуття,
життям у тiло б’ється,

Володимир Бойко
2017.05.23 12:24
Чарівлива магія кохання
Притомилась мучити мене.
Спогадом – уперше як востаннє
Ніч як мить у безвість промине.

Ніч мине. Прокинеться зневіра,
Жалісна, мов скривджене дитя.
В лігві упокореного звіра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Іцхак Скородінський
2017.04.24

Вікторія Гнепа
2017.04.05

Віктор Наумчиклуцьк
2017.03.09

Максим Личко
2017.02.25

Юлія Гаврилюк
2016.12.24

Ольга Гаврилюк
2016.11.29

Джоанна Колдплей
2016.10.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Ерметов (1974) / Інша поезія

 Something Like Me
Іноді щось дивує мене.
Головне ‒ це не відокремлювати
себе від інших, від усіх.
Відчуття власної індивідуальності ‒
наче легка імла посеред прозорого
простору.
Саме головне ‒ це відчувати, що
тебе не існує!
Найзгубніше ‒ почати тоталіризувати
себе, ототожнюючи із навколишнім,
а не навпаки.
Відчуття навколишнього і водночас себе ‒
це найтонший, найзагадковіший стан,
коли розчиняєшся і розчиняються всі,
залишаючи лиш погляд –
знівідкіля...
Це колективне самоусвідомлення усього,
що було, буде і, звичайно ж, що є.
Я думаю, це колись відчували усі ‒
і знають, що кращої правди
не існує.
Найгірше ‒ це почати домінувати,
адже навіть домінування над собою ‒
це втрата відчуття реальності й
справжнього “Я”.
Хто нас нагородив оцим відчуттям
свого "я"? Воно оманливе ‒
більш того ‒ воно жорстоке.
В усьому навколишньому є якийсь
обман, несправжність або
навіяність... Наче хтось один
намагається замінити собою усіх решта,
але тільки разом з усіма ми стаємо справжніми.
Оце відчуття єдності та рівноправ'я ‒
найкраще, що може бути.
І найперше, що виводить із цього стану ‒
це вчинки. Вчинки, які наче вкинуті у повітря або
у воду камені ‒ пронизують чи прориваються
крізь простір, залишаючи після себе або слід,
або, що ще гірше, незагоєні рани.
Насправді, мистецтву вчинків треба вчитись,
і вчинки ‒ це найостанніше, що треба робити.
Вчинки ‒ це те, що не можна не
зробити – а не те, що хочеться або
очікуєш чи на що розраховуєш.
Є лиш два способи отримати від
навколишнього ‒ примус або
підкуп (підбурення та провокації).
Обидва способи є руйнівними ‒
як для себе, так і навколишніх ‒
рано чи пізно. А от зробити так,
щоб не стати тягарем або
безоднею для інших ‒
це... наче натхнення.
Яке не можна примусити
чи викликати за номером
телефону ‒ його можна лиш
визнати, як і його
право
на
існування.
І навчитись співіснувати.
Як – із коханою!..
Або...
із коханням!

2.09.2016





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-19 14:54:12
Переглядів сторінки твору 104
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.820 / 5.5  (4.464 / 5.18)
* Рейтинг "Майстерень" 4.820 / 5.5  (4.572 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.05.24 14:27
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-19 18:23:40 ]
приймаю на вiру


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ерметов (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-19 18:25:34 ]
А відповідати, за тебе, потім, хто буде?..
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-19 18:28:37 ]
кожен сам за себе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ерметов (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-19 19:32:54 ]
Довіряй та перепровіряй, домовились? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./М.К.) [ 2017-05-19 20:50:44 ]
Бути чи не бути? І справді, для когось ця задача вирішення не має.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ерметов (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-19 20:52:30 ]
Сашо, не демонструйте зайве власну собівартість...