а ви мені не тикайте. бо поскаржуся адміну і вас забанять. і навіть смайлики не допоможуть.

і так. це ви єрмєтов. щось не так з фонетикою?)

почала не я

почала не я

Яно, мову цього циклу діалектною назвати неможливо. Пишу літературною з частковим використанням архаїзмів і діалектів гуцулів Карпат, а інколи й лемків, і бойків, бо і ці етнографічні групи мають багато спільного з етнографічною групою гуцулів. Чи варто так писати? Гадаю, що так, бо то ніби дістаєш зі скрині якусь давно забуту, але дуже красиву річ і, захоплений нею, відчуваєш душевне піднесення. Головне – знайти для такого словесного діаманту гарну образну оправу. Наскільки мені це вдається, судіть самі.

Богдане, то я єрмєтову відповіла. тепер Вам.
рохумію. але старайтеся не змішувати різнорідних діалектизмів. не забувайте, що люди, які належать до цих груп читають. Ви ж не хочете, об у вус підсміхатися?. твір має бути гармонійний в усьому. а коли автор чи авторка мішають горох з капустою, це як діалектичний суржик виходить. як би це пояснити наочно. це яки би російськомовний взявся львівським балаком писати. отак воно виглядає. звісно, російськомовні, білінгви або централо-південно-східняки цього не помічають, бо й багато слів автентичної української для них часто - родзинки та відкриття. але ж крім них є ще й ми, західняки).
словом, пишіть, як знаєте, але майте на увазі.
і я це писала не просто заради критиики як такої, а з бажання допомогти. і це майте на увазі.

наведу ще один приклад: чи Вам сподобається народний стрій з шароварами, лейбиком і лемківською крисанеюю на оселедець?
у всякому разі полтавським його не назвете))

Яно, дякую! У мене немає ні одного вірша, де були б змішані гуцульські діалекти з бойківськими чи лемківськими. Інша справа, що трапляються слова (найчастіше архаїзми), які характерні для кожної етнографічної групи. Інформацію беру з наукових посібників, зі статей Степана Павлюка, Романа Сілецького, Павла Федака, Галини Стельмащук, Таїси Гонтар, Євгенія Сявавко, Корнелія Кутельмаха та багатьох інших. Задум «Карпатських бранзолєтів» у мене виник, коли відвідав Карпати і прочитав «Народні казки Гуцульщини», де, між іншим, дуже багато гуцульських, бойківських і лемківських діалектів ( чи не кожне село в Карпатах має свої діалектні особливості), котрі укладено на останніх сторінках у «Словничок маловживаних слів». В якійсь мірі я пішов цим шляхом, але поставив собі за мету в образах передати винятковість карпатського, так стиснути час, щоб давнина торкалася сьогодення, щоб виокремити карпатські родзинки. Наблизити вірші цього циклу до однієї з карпатських говірок? Не бачу в цьому сенсу.

але в тих словничках серед окремих слів нема мішанки. стиль збережено. теж читала казки. але серед літературної були вкраплені родзинки одного сорту.
так, села мають свої говірки. але в межах одного діалекту. закарпатець не вжиє суто гуцульського діалектизму а гуцул лемківського. інакше не було б поділу на наріччя, дфалекти, говірки.
повтор.:враження від вірша з мішанкою і з об'єднавчою назвою "гууцули" -- як від вищеописаного парубка в мішаному строї, якого ідентифіковано як козак

"переконаний, що використовую діалекти жителів Карпат, а не Закарпаття чи Прикарпаття. Лемківське у мене тільки в останньому вірші. Фацелик - суто лемківський головний убір."
я кажу лише про цей вірш. інших не читаа. так ось, самі ж кажете що лемківське слово. і водночас використовуєте слово гуцули а лемки ж -- не гуцули.
подивіться на карту.
гуцульські, втім спільні із закврпвтськими: бринза, відей-відайґ. флоєра,
закарпаття - гайдичка

решта не знаю,або лемківські або закарпатські. але точно не гуцульські

Мирославе, дякую! Як завжди, добре мене розумієш.)

Яно, покажіть мені конкретно на прикладі якогось мого вірша мішанку, бо я, чесне слово, переконаний, що використовую діалекти жителів Карпат, а не Закарпаття чи Прикарпаття. Лемківське у мене тільки в останньому вірші. Фацелик - суто лемківський головний убір.

Богдане, якщо чесно, я народилась на Слобожанщині і нічого не розумію у карпатських діалектах. Вибачте, будь ласка, що взяла участь у дискусії.

Олено, дякую!