ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 З циклу

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-22 19:05:25
Переглядів сторінки твору 13998
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.08 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 10:05:40 ]
а ви мені не тикайте. бо поскаржуся адміну і вас забанять. і навіть смайлики не допоможуть.

і так. це ви єрмєтов. щось не так з фонетикою?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 10:10:09 ]
вибачатись не буду.
суто до твоєго відома – я кажу Ви, лиш коли хочу образити а чи мені зовсім байдуже.
або коли моє прізвище перекручують – нагло чи втупо.
на що іще хотєлі пожалітись?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 10:40:24 ]
почала не я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 10:43:36 ]
ну, хоч ти – не заплачеш?)
йой, Ви? ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 10:45:04 ]
почала не я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 10:53:41 ]
я пояснив

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 22:18:48 ]
Яно, мову цього циклу діалектною назвати неможливо. Пишу літературною з частковим використанням архаїзмів і діалектів гуцулів Карпат, а інколи й лемків, і бойків, бо і ці етнографічні групи мають багато спільного з етнографічною групою гуцулів. Чи варто так писати? Гадаю, що так, бо то ніби дістаєш зі скрині якусь давно забуту, але дуже красиву річ і, захоплений нею, відчуваєш душевне піднесення. Головне – знайти для такого словесного діаманту гарну образну оправу. Наскільки мені це вдається, судіть самі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 08:50:53 ]
Богдане, то я єрмєтову відповіла. тепер Вам.
рохумію. але старайтеся не змішувати різнорідних діалектизмів. не забувайте, що люди, які належать до цих груп читають. Ви ж не хочете, об у вус підсміхатися?. твір має бути гармонійний в усьому. а коли автор чи авторка мішають горох з капустою, це як діалектичний суржик виходить. як би це пояснити наочно. це яки би російськомовний взявся львівським балаком писати. отак воно виглядає. звісно, російськомовні, білінгви або централо-південно-східняки цього не помічають, бо й багато слів автентичної української для них часто - родзинки та відкриття. але ж крім них є ще й ми, західняки).
словом, пишіть, як знаєте, але майте на увазі.
і я це писала не просто заради критиики як такої, а з бажання допомогти. і це майте на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 08:52:32 ]
а, ще додам: і не вірте єлею. краще здорова критика, ніж фальшиві або дилетантські ахи-охи.
у Вас є потенціал, то ж шліфуйте, шліфуйте.
з повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 13:34:05 ]
наведу ще один приклад: чи Вам сподобається народний стрій з шароварами, лейбиком і лемківською крисанеюю на оселедець?
у всякому разі полтавським його не назвете))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-05-23 21:59:59 ]
Соковито, Богдане! Мабуть, знову було тривале "відрядження"?:)
На мій погляд, полеміка щодо приналежності згадуваних слів не має змісту, адже це "Карпатські бранзолєти", а не гуцульські, бойківські чи лемківські.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 16:19:14 ]
Яно, дякую! У мене немає ні одного вірша, де були б змішані гуцульські діалекти з бойківськими чи лемківськими. Інша справа, що трапляються слова (найчастіше архаїзми), які характерні для кожної етнографічної групи. Інформацію беру з наукових посібників, зі статей Степана Павлюка, Романа Сілецького, Павла Федака, Галини Стельмащук, Таїси Гонтар, Євгенія Сявавко, Корнелія Кутельмаха та багатьох інших. Задум «Карпатських бранзолєтів» у мене виник, коли відвідав Карпати і прочитав «Народні казки Гуцульщини», де, між іншим, дуже багато гуцульських, бойківських і лемківських діалектів ( чи не кожне село в Карпатах має свої діалектні особливості), котрі укладено на останніх сторінках у «Словничок маловживаних слів». В якійсь мірі я пішов цим шляхом, але поставив собі за мету в образах передати винятковість карпатського, так стиснути час, щоб давнина торкалася сьогодення, щоб виокремити карпатські родзинки. Наблизити вірші цього циклу до однієї з карпатських говірок? Не бачу в цьому сенсу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 17:30:03 ]
але в тих словничках серед окремих слів нема мішанки. стиль збережено. теж читала казки. але серед літературної були вкраплені родзинки одного сорту.
так, села мають свої говірки. але в межах одного діалекту. закарпатець не вжиє суто гуцульського діалектизму а гуцул лемківського. інакше не було б поділу на наріччя, дфалекти, говірки.
повтор.:враження від вірша з мішанкою і з об'єднавчою назвою "гууцули" -- як від вищеописаного парубка в мішаному строї, якого ідентифіковано як козак





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 21:33:39 ]
"переконаний, що використовую діалекти жителів Карпат, а не Закарпаття чи Прикарпаття. Лемківське у мене тільки в останньому вірші. Фацелик - суто лемківський головний убір."
я кажу лише про цей вірш. інших не читаа. так ось, самі ж кажете що лемківське слово. і водночас використовуєте слово гуцули а лемки ж -- не гуцули.
подивіться на карту.
гуцульські, втім спільні із закврпвтськими: бринза, відей-відайґ. флоєра,
закарпаття - гайдичка

решта не знаю,або лемківські або закарпатські. але точно не гуцульські


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 16:22:05 ]
Мирославе, дякую! Як завжди, добре мене розумієш.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 18:28:53 ]
Яно, покажіть мені конкретно на прикладі якогось мого вірша мішанку, бо я, чесне слово, переконаний, що використовую діалекти жителів Карпат, а не Закарпаття чи Прикарпаття. Лемківське у мене тільки в останньому вірші. Фацелик - суто лемківський головний убір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 23:12:43 ]
На мою думкку, дуже гарно, образно і неповторно! А діалектизми та архаїзми як особливі родзинки на тлі віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 15:14:13 ]
Богдане, якщо чесно, я народилась на Слобожанщині і нічого не розумію у карпатських діалектах. Вибачте, будь ласка, що взяла участь у дискусії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 16:26:59 ]
Олено, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 11:30:02 ]
Вітаю, Яно. Трішки роз"яснення щодо термінів "етнічна група" і "етнографічна група", бо то визначення різного порядку.
Етнічна група - від слова "етнос"=народ. Наприклад: українці в Польщі - це етнічна група, поляки в Україні - етнічна група.
Гуцули, лемки, бойки - це НЕ окремі народи - етноси. Це етнографічні групи українського етносу (народу). Тому до них не застосовується термін "етнічна група". а "етнографічна група".

Цикл віршів Богдана має назву "Карпатські бранзолети". Всі ці етнографічні групи українців (гуцули, бойки, лемки) населяють Карпати. Крім того, внаслідок депортацій, лемки (та інші етногр.групи -
надсянці, холмщаки і т.д.)розсіяні по всій Україні та по світу... Як на мене, ніякої мішанини тут немає.


1   2   3   Переглянути все