ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 З циклу

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-22 19:05:25
Переглядів сторінки твору 13997
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.08 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 11:32:26 ]
Мій коментар мав розміщуватись, як відповідь Яні, а вставився вкінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 13:29:53 ]
дякую за заувагу.
ле це нічого не міняє.вірш не пишеться мішанкою діалектів, якщо це не пародія, стьоб чи специфічний контекст, який передбачає мішанку. і якщо автор хоче претендувати на літ.майстерність. а поза тим -- хоч суржиком, хоч фєнею). бо я оцінюю з точки зору посвґченого читача, а не маскульту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 18:32:34 ]
Галю, дякую! Щось мій комп не фіксує обширних коментарів, тому коротко: немає гуцула, котрий би не зрозумів мови бойка. Лемки в Карпатах теж більше говорять мовою, наближеною до інших етнографічних груп. Все -таки справді - один народ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 00:56:38 ]
Яно, до 1947 року велика кількість лемків проживала в Карпатах, поки не була насильно переселена на інші території, зокрема і в Закарпаття. Але вдумайтеся у смисл вірша. Там мова йде про одиноку жінку, для якої лемківський фацелик асоціюється із сімейним щастям. А далі – метаморфози, які символізують… Ну, хай у кожного, хто прочитає, будуть свої асоціації. Мій карпатський цикл охоплює великий історичний період, тому в ньому мусять бути штрихи лемківського. Слова, які Ви вважаєте закарпатськими, виникли в Карпатах. В цьому можна переконатися, прочитавши «Етногенез та етнічну історію населення українських Карпат». Вірю авторитетним науковцям. А взагалі мовне питання у Карпатах дуже складне. Так, наприклад, в різних місцевостях Карпат господарів, які набирали до випасу отари, називали «супружники», «ватаги», «салашники», «газди». Вівчаря ще називали «бачею», «югасом», «самодивом», «завідцею», «кошарником», «полониньошем», «полонинником. Прикладів розмаїття карпатської лексики можна наводити тисячі. У карпатському циклі використовую тільки ті слова, які є більш поширеними і з допомогою яких можу передати художній задум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 07:42:54 ]
Богдане,оцей чудесний цикл — направду родзинка у вашому творчому доробку. Читаю із насолодою, захоплююся та пізнаю. Наснаги вам на подальші звершення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 23:40:36 ]
Роксолано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-09 11:39:34 ]
Снився Богдан Манюк...
... що ми в якомусь гуртожитку – богдан купив до системи водонагрівання пристрій... такий – великий - кипятильник... встановив – ходить довольний... нараз щось як пахнУло світлом... тай пішов дим... богдан аж скривився і бідкається: то я включив... а воду ще не залили...
а я ж то знаю, що він не включав... а що то я – дуже хотів помитися під душем... але мовчу... та - зрештою – неможу дивитись на його муки – заспокійся богдан! то не ти – то я – піду зараз куплю новий нагрівач... тай поставимо... почав шубати по кишенях – а грошей - от тобі на - ні копійки... той нагрівач коштує – сімдесят, певне ще рублів – то діється – здається - за радянських часів... дивлюся – а богдан знайшов два старих – згорілих - нагрівачі і скручує їх докупи – засипає якийсь пісок... та з властивим для нього оптимізмом – сердшно - мене заспокоює – нічо-о-о славік - не переживай - зараз скручу і помиєшся... я бачу яка то катастрофічна ситуація... тай прошу його: не роби так – богдан, то ж електрика... і прокинувся... до чого би це?
05.09.2017 р.


1   2   3   Переглянути все