ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Погрався?
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-05-25 00:45:28
Переглядів сторінки твору 5977
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 09:09:51 ]
Треба тему розвинути. Чого кинули на півдорозі? Гарну ідею підкинули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 09:15:35 ]
Та то вчора чоловiк розповiв про своэ дитинство)
У розвиток теми можна хiба що додати описання резинового шланга вiд пральноi машини, котрим потiм бабуся вибивала з одного мiсця бешкетливiсть))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 11:10:00 ]
...бешкетливі експеременти над екскрементами... слід проводити, головне, подалі від рідного дому... і римуй - не римуй екзотики не минути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 14:13:01 ]
Ярославе, кажете "подалi вiд рiдного дому"?
Тобто - сусiд менi хай кидаэ дрiжджi в вигрiбну яму, а я йому?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 14:20:26 ]
... тобто... далекий сусід... а може то така любов до... вигрібної ями...
то такі мої слова - не сприймайте серйозно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 11:10:12 ]
Випікання хліба - се щось астральне, втаємничене...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 13:18:23 ]
Підтримую Василя... Такий гарний початок.
Перших три рядки прочитала, відкриваючи душу для святості і світлості...
Натомість - огида. Сморід...

Колись моя вчителька казала: Начала за здравіє, окончіла за упокой.

Це співставлення, контраст - розумію. Але воно як саме по собі. От контраст і контраст. А для чого це писалось - незрозуміло. Наче справді кинуто твір на півдорозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 14:08:59 ]
А для чого розжовувати далi?
Чи моралiзаторствувати.
А Ваше враження про несприйняття рiзкого переходу вiд "святостi i свiтлостi" до "огиди" лиш доказуэ, що твiр енергетично виконаний вдало.
Хотiла, щоб люди, котрi такого ще не робили, вiдчули вiрш так, як Ви, i не використовували дрiжджi для заповнення простору тим, чим не треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 19:17:29 ]
Живі пахучі дріжджі я кладу у тісто, щоб спекти родині хліб (як доросла людина). А ти – дитина дитиною - їх кинув у нечистоти (ще й свіжі!). І тепер все навколо смердить і фекалії попруть з вигрібної ями.

От перестаила слова, трішечки перефразувавши. І думаю - де тут поезія? Все прямо, фізіологічно-природньо-реактивний процес... Це писалось для того, щоб люди остерігались кидати дріжджі до вигрібної ями? Для цього треба було римувати?

Розумію, що весь цей текст мав би сприйматися образно. Але він чомусь так не сприймається.
Десь щось не дрпрацьовано, Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:27:40 ]
хм... можливо недопрацьовано, а можливо уява Ваша спрацьовує по-іншому, аніж моя, то що будемо виправляти?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 13:55:00 ]
шта ета?
направду подивований, як змістом, так і формою - і незбагненним для мене є питання доцільності цього тексту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 14:21:15 ]
ДОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Відповідний поставленій меті, практично корисний, розумний
Поставленiй мною метi текст вiдповiдаэ.
Користь, сподiваюсь, комусь принесе.
РОЗУ́МНИЙ, а, е.2. Який керується розумом, виконується з розумом ....----- та й розумний текст наче.
Доцiльнiсть пiдтверджена)
Ну а вiдносно здивування, то добре, що воно э? Чи нi?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 17:56:42 ]
озадачила. одначе. ну і яка власне мета? тобто, ну не прочитується мені месидж. твоє звернення до розумний - не конче розумію, але таке самовпевнене - розумний наче - таки усміхає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 19:16:06 ]
А це Лариса, мабуть, мала на увазі:
"Не чіпай лиха, доки воно спить..."

Хоча, як на мене, йдеться про те, що в кожної людини є як гарні риси, так й не дуже...
І тепер когось пре!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:38:35 ]
ех, як хочеться завернути про далекоглядність та передбачення і сказати, що метою було здивувати тебе і усміхнути))
до речі, цікаво стало, чому цей дійсно посередній твір викликав таку бурну реакцію у читачів?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 19:17:52 ]
Дріжджі, Ларисо, не винні – сміття треба прибирати й вчасно... І краще, коли це людина робить самостійно!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:34:33 ]
Звісно, що дріжджі не винні, Юр,
і навіть вміст вигрібної ями ні при чому.
Ну цікаво стало хлопчиську, що буде, як отаке зробити, а воно бач як поперло. Мама навіть не сварила малого, бо він вже й сам не радий був нерозумній витівці.
Але наслідки видні були всім і пахло всім ще довго.
Це із серії "і сміх і гріх". Житейське таке)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 21:36:56 ]
Діти взагалі рідко винні...
Такщо мамця най подумає трішки, що, звідки й чому...
Може порозумнішає... навіть ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:41:30 ]
таке враження, що ти хлопчиськом не був і на голові не ходив
нічого страшного не сталось, власне, в житті всякого буває і це добре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 21:57:49 ]
Ну, зізнаватись чи ні, привселюдно?
Я хорошим хлопчиком був... І зробити якусь капость мені було б дивно. Навіщо?
Це я із віком стаю "зубатішим"!
;)