ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Погрався?
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-05-25 00:45:28
Переглядів сторінки твору 5969
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 09:09:51 ]
Треба тему розвинути. Чого кинули на півдорозі? Гарну ідею підкинули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 09:15:35 ]
Та то вчора чоловiк розповiв про своэ дитинство)
У розвиток теми можна хiба що додати описання резинового шланга вiд пральноi машини, котрим потiм бабуся вибивала з одного мiсця бешкетливiсть))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 11:10:00 ]
...бешкетливі експеременти над екскрементами... слід проводити, головне, подалі від рідного дому... і римуй - не римуй екзотики не минути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 14:13:01 ]
Ярославе, кажете "подалi вiд рiдного дому"?
Тобто - сусiд менi хай кидаэ дрiжджi в вигрiбну яму, а я йому?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 14:20:26 ]
... тобто... далекий сусід... а може то така любов до... вигрібної ями...
то такі мої слова - не сприймайте серйозно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 11:10:12 ]
Випікання хліба - се щось астральне, втаємничене...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 13:18:23 ]
Підтримую Василя... Такий гарний початок.
Перших три рядки прочитала, відкриваючи душу для святості і світлості...
Натомість - огида. Сморід...

Колись моя вчителька казала: Начала за здравіє, окончіла за упокой.

Це співставлення, контраст - розумію. Але воно як саме по собі. От контраст і контраст. А для чого це писалось - незрозуміло. Наче справді кинуто твір на півдорозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 14:08:59 ]
А для чого розжовувати далi?
Чи моралiзаторствувати.
А Ваше враження про несприйняття рiзкого переходу вiд "святостi i свiтлостi" до "огиди" лиш доказуэ, що твiр енергетично виконаний вдало.
Хотiла, щоб люди, котрi такого ще не робили, вiдчули вiрш так, як Ви, i не використовували дрiжджi для заповнення простору тим, чим не треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 19:17:29 ]
Живі пахучі дріжджі я кладу у тісто, щоб спекти родині хліб (як доросла людина). А ти – дитина дитиною - їх кинув у нечистоти (ще й свіжі!). І тепер все навколо смердить і фекалії попруть з вигрібної ями.

От перестаила слова, трішечки перефразувавши. І думаю - де тут поезія? Все прямо, фізіологічно-природньо-реактивний процес... Це писалось для того, щоб люди остерігались кидати дріжджі до вигрібної ями? Для цього треба було римувати?

Розумію, що весь цей текст мав би сприйматися образно. Але він чомусь так не сприймається.
Десь щось не дрпрацьовано, Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:27:40 ]
хм... можливо недопрацьовано, а можливо уява Ваша спрацьовує по-іншому, аніж моя, то що будемо виправляти?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 13:55:00 ]
шта ета?
направду подивований, як змістом, так і формою - і незбагненним для мене є питання доцільності цього тексту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 14:21:15 ]
ДОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Відповідний поставленій меті, практично корисний, розумний
Поставленiй мною метi текст вiдповiдаэ.
Користь, сподiваюсь, комусь принесе.
РОЗУ́МНИЙ, а, е.2. Який керується розумом, виконується з розумом ....----- та й розумний текст наче.
Доцiльнiсть пiдтверджена)
Ну а вiдносно здивування, то добре, що воно э? Чи нi?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 17:56:42 ]
озадачила. одначе. ну і яка власне мета? тобто, ну не прочитується мені месидж. твоє звернення до розумний - не конче розумію, але таке самовпевнене - розумний наче - таки усміхає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 19:16:06 ]
А це Лариса, мабуть, мала на увазі:
"Не чіпай лиха, доки воно спить..."

Хоча, як на мене, йдеться про те, що в кожної людини є як гарні риси, так й не дуже...
І тепер когось пре!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:38:35 ]
ех, як хочеться завернути про далекоглядність та передбачення і сказати, що метою було здивувати тебе і усміхнути))
до речі, цікаво стало, чому цей дійсно посередній твір викликав таку бурну реакцію у читачів?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 19:17:52 ]
Дріжджі, Ларисо, не винні – сміття треба прибирати й вчасно... І краще, коли це людина робить самостійно!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:34:33 ]
Звісно, що дріжджі не винні, Юр,
і навіть вміст вигрібної ями ні при чому.
Ну цікаво стало хлопчиську, що буде, як отаке зробити, а воно бач як поперло. Мама навіть не сварила малого, бо він вже й сам не радий був нерозумній витівці.
Але наслідки видні були всім і пахло всім ще довго.
Це із серії "і сміх і гріх". Житейське таке)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 21:36:56 ]
Діти взагалі рідко винні...
Такщо мамця най подумає трішки, що, звідки й чому...
Може порозумнішає... навіть ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:41:30 ]
таке враження, що ти хлопчиськом не був і на голові не ходив
нічого страшного не сталось, власне, в житті всякого буває і це добре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 21:57:49 ]
Ну, зізнаватись чи ні, привселюдно?
Я хорошим хлопчиком був... І зробити якусь капость мені було б дивно. Навіщо?
Це я із віком стаю "зубатішим"!
;)