ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
14:27
Стежки дитинства пролягали полем,
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,
Їх гріло сонячне гаряче коло.
На цій землі зростали ніжні теплі крила.
Весна: кульбаб легкі чуби літали,
Червоних маків трепетали влітку щічки.
Пшеничні ниви позирали в далі.
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,
Їх гріло сонячне гаряче коло.
На цій землі зростали ніжні теплі крила.
Весна: кульбаб легкі чуби літали,
Червоних маків трепетали влітку щічки.
Пшеничні ниви позирали в далі.
2024.03.28
14:03
Минуле вже не повернути.
Що гіркі плоди гріха, що гіркі ті муки.
Я знаю лише роки дадуть забути мої гріхи на сповіді,
Бо демон не може знати ані думок,
ані глибин моєї душі
А може не забуду свої гріхи,
Бо демон не дасть забути
Ті приховані гріх
Що гіркі плоди гріха, що гіркі ті муки.
Я знаю лише роки дадуть забути мої гріхи на сповіді,
Бо демон не може знати ані думок,
ані глибин моєї душі
А може не забуду свої гріхи,
Бо демон не дасть забути
Ті приховані гріх
2024.03.28
13:26
Стікаю лавою
ув океан віршастості,
де вправно плаваю
без акваланга й ластів я.
В роздолля римами
полуменисто дмухаю.
Чуття нестримані
ув океан віршастості,
де вправно плаваю
без акваланга й ластів я.
В роздолля римами
полуменисто дмухаю.
Чуття нестримані
2024.03.28
13:12
Харківські сльози, серпневі краплинки,
Ллються на листя живе.
Хмарка у небі, як біла хустинка,
Тихо в майбутнє пливе.
Харківські сльози - це звуки тривоги,
Ті, що розколюють сон.
Харкове! Буде твоя Перемога!
Ллються на листя живе.
Хмарка у небі, як біла хустинка,
Тихо в майбутнє пливе.
Харківські сльози - це звуки тривоги,
Ті, що розколюють сон.
Харкове! Буде твоя Перемога!
2024.03.28
11:28
Все залежить - де і з ким…
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
2024.03.28
10:38
Герой цього вірша - сучасний французький драматург, письменник і філософ Ерік-Емманюель Шмітт.
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
2024.03.28
08:14
Горіхи розпустили чорні крила
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2024.03.28
05:54
Небо досміялося до сліз.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
2024.03.27
22:08
Не може бути чоловік поганим, якщо із птаством розмовляє спозарана.
Достоту не відомо ще, по кому потомні вивчатимуть нашу епоху:
по президентах чи по тобі самому?
Ні, не регочучи на кутні, а з болем в серці можна й гудить,
бажаючи добра в майбутнім.
2024.03.27
22:03
Так пахло небом, небом пахло так,
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
2024.03.27
22:00
На згарищах відлуння тих страхіть…
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
2024.03.27
10:27
У білому вінку всміхалась юна вишня,
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
2024.03.27
08:44
Краплин дрібних у ранку сірім дотик,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
2024.03.27
07:22
Ядро душі жагуче –
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
2024.03.27
06:04
Наповнений по горло незабутнім,
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
2024.03.27
00:08
Прийшло розуміння. А що було треба,
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1962) /
Проза
“АНАТОЛІЙ КРИВОЛАП: мистецтво створювати окрему дійсність”.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
“АНАТОЛІЙ КРИВОЛАП: мистецтво створювати окрему дійсність”.
Анатолій Криволап художник ім'я якого відоме за межами країни, та вельми популярне в колах шанувальників малярства і дослідників мистецтва. Віднещодавна добру дещицю часу він проводить в Закарпатті, для свого осідку обрав не Ужгород, чи Мукачево, а село в горах на Великоберезнянщині. Хто зна, можливо скористався порадою А. Шопенгауера: “Перебувати у світі, не будучи присутнім у ньому: злетіти над світом і споглядати його суєту…”. Адже мешкання в гористій місцевості накладає відбиток на світогляд, - людина починає дивитися і бачити усе довкруг не так, ніж це властиво тим, хто живе у долині.
Німецький соціолог Пауль Барт писав: “ При масовості культури не йдеться про її якість. Вершинні досягнення в літературі, малярстві і музиці вимагають високої освіти. Тому вони масі назагал недоступні.Коли, наприклад, пересічний німець говорить про” німецький фавстівський дух”, то це зовсім не означає, що він знає і розуміє проблематику, яку порушив Гете в своєму “Фавсті”. Масова культурна свідомість надзвичайно спрощена і знижена до рівня масового розуміння речей. Тому пропагандивні фрази і крилаті газетні гасла на практиці найбільше впливають на свідомість загалу…”, - це було зазначено у 1913-му році.
Картини цього митця не для широких мас. А почуймо краще що мовить художник…
Вставка перша від А. Криволапа.
“ Ніколи не будую планів, віддаюся інтуїтивності, Не знаю що буду робити завтра. Десять років віддав абстракціонізму...А новий український пейзаж - він медитативний, не для розглядання, плямами створюю стан куди входить людина чуттєво. Пейзажі для медитації…”.
Парадокс може зрозуміти лише медитуюча людина, а не той, хто живе лише головою, розумом. Це картини містичні, вони поза розумінням вчених. На думку вчених містик висловлюється парадоксально, а тому люди науки не здатні зрозуміти його. Мислитель ОШО був переконаний, що “ парадокс єдиний спосіб означити те, що дійсно істинне. Логіка - це завжди половина, вона нічого не схоплює повністю….”.
Сприйняти, відчути, зрозуміти, а потім вподобати нинішнє малярське письмо Анатолія Криволапа можна і за допомогою… :
“Медитуй про радість день і ніч…
Коли ти медитуєш таким чином довго,
будуть виникати образи,
і ти досягнеш стану просвітленості…”, -
з Абхайядатта “Леви Будди”.
і на додаток:
Спостереження теперішнього моменту.
“ Не варто людині жити минулим,
або будувати майбутнє на надіях,
тому що минуле пройшло,
а майбутнє не наступило.
Краще уважно роздивлятися
кожний знову виникаючий стан…”, -
з Бхадекаратта. Сутта 3.
Езотерика, містика, символіка віками сильно вабила окремих творчих особистостей від малярства, поезії і музики. У їхній творчості є пошук того, що скрито від людського ока.
“Якраз у символізмі оживає прагнення дешифрувати потаємний смисл образу - символу, піднестися до божественного знаку через навіювання стану, відчуття, які не можуть бути висловлені буденними фразами, а тільки над - мовою, мета - мовою символів - закоркованих ваз, які донесла до людини течія тисячоліть”. - науковець Анна Біла.
У символістів кольори, запахи і звуки нерозривно пов'язані між собою, цілі віршові форми можуть поставати символами. Василь Стус, а до нього П.Тичина і В.Свідзінський наповнювали медитацію краєвидів окрім малярського ще і музичним кодом. У П. Тичини трапляється, що поетичне слово - то кольорово звукова пляма, а музика - сутність вірша, не акомпонемент. Андрій Бєлий зауважив: “Фарби заспівали: у Рембо звуки стали фарбами, у Верлена слова - звуками…”.
С. Малларме тримався думки, що символ створюється двома шляхами: певний об'єкт, хай незначний, потрапляє у свідомість поета і входить в асоціативне поєднання з його станом душі; другий метод асоціації образу випливає з середини на поверхню, душевне почуття проектується на оточуючий світ. Музику поет воліє бачити, архітектуру чути, поезія насичена пахощами, а в живопис закладені глибокі відчуття.
А зараз повернімось до думок митця…
Вставка друга від Анатолія Криволапа:
“Картини - це моє особисте життя,мої емоції, це і експеримент. Творчість - то самозаглиблення, коли картина сама “працює” з глядачем, і він “ працює” з нею… Люди існують в межах,митці виходять за межі, радикалізація особистості… Маю схильність до простих формулювань, не люблю давати назви картинам, просто треба вказувати дату написання, і...все. Назва роботи це нав'язування чогось споглядаючому…
Художник дає багатошарову інформацію і можливість діалогу. Подеколи можу створити настроєвий пейзаж”.
Зараз дуже мало уваги приділяється людській сутності, яку складає психіка людини, хоча функції її свідомої частини досліджуються з різних сторін. Одначе найбільш складна і невідома частка, де народжуються символи, усе ще, в сутності, не вивчена.Ми ледве не щоночі отримуємо сигнали, але дешифрування отриманих повідомлень для багатьох є втомливим і не важливим,. Потужна зброя людини - її психіка - майже не є об'єктом роздумів, а часом і нехтується. Вислів “ це зі сфери психології панове”, часто трактується як - “ це дрібниці…”
У “Декларації заумної мови” О. Кручених зазначав:” Думка і мовлення не встигають за переживанням, тому митець вільний висловлюватися не тільки загальною мовою ( поняття), але й особистою ( творець індивідуальний), і мовою, що не має певного значення ( не застигла ), заумною.Загальна мова зв'язує, тоді як вільна дає змогу висловитися повніше….”.
Віршоване слово забутого, але такого Великого поета, як Валерій Ілля, особливим способом тлумачить окремі сенси малярства Анатолія Криволапа ( припущення).
“... де тур червоним оком виповнював
тисячоліття до Христа
який вивільняє з вічної Руїни
тoй замурований голос
вкладаючи його до моїх вуст”.
Третя вставка від Анатолія Криволапа.
“ У мистецтві все просто, будуть досягнення - вони стануть відомими. Треба молодих митців посилати для студій за кордон, щоб більше мали розуміння, сприйняття, що таке contemporary art.Дуже важливо щось запропонувати, щоб цікавим було не тільки в Україні, а й у світі….Поки- що прорив здійснюють одиниці. У свій час мистецька група “ Живописний заповідник” мала вплив на становлення сучасного
мистецтва в Україні.З Тиберієм Сільваші формували нове середовище, ми соратники... Люблю білий колір…”.
Щодо білого кольору… Уявімо білі сади, людей у білих полотняних
одежах поруч з білими хатками. Це не прихований диктат темно-синього, не декадентська жалоба чорного, тільки білість і легкість, як перша снігова пороша, чи білина пелюсток вишневого квіту, кружляючих у повітрі на території саду.Згідно трактуванню ОШО, - “ …коли білий промінь сонця проходить крізь призму, він ділиться на 7 кольорів. Ось так з'являється веселка...Розум - це призма, він ділить речі на частини. Істина єдина …А містик намагається зібрати сім кольорів веселки знову разом, як це було на початку, перед тим як вони пройшли через призму…”.
Анатолій Криволап в малярстві крокує своїм Шляхом Даним . Цей шлях поважає індивідуальність, унікальність, а не великий гурт, у повазі - свобода мистецького вибору. “ Тільки в стані Свободи народжується розуміння”, - у це вірив ОШО.
Андрій Будкевич - Буткевич, дослідник мистецтва, брендолог.
*Цей текст опублікований у дещо зміненому вигляді у всеукраїнському культурологічному тижневику «СЛОВО ПРОСВІТИ»№29(925), 20 – 26 липня 2017 року.
Німецький соціолог Пауль Барт писав: “ При масовості культури не йдеться про її якість. Вершинні досягнення в літературі, малярстві і музиці вимагають високої освіти. Тому вони масі назагал недоступні.Коли, наприклад, пересічний німець говорить про” німецький фавстівський дух”, то це зовсім не означає, що він знає і розуміє проблематику, яку порушив Гете в своєму “Фавсті”. Масова культурна свідомість надзвичайно спрощена і знижена до рівня масового розуміння речей. Тому пропагандивні фрази і крилаті газетні гасла на практиці найбільше впливають на свідомість загалу…”, - це було зазначено у 1913-му році.
Картини цього митця не для широких мас. А почуймо краще що мовить художник…
Вставка перша від А. Криволапа.
“ Ніколи не будую планів, віддаюся інтуїтивності, Не знаю що буду робити завтра. Десять років віддав абстракціонізму...А новий український пейзаж - він медитативний, не для розглядання, плямами створюю стан куди входить людина чуттєво. Пейзажі для медитації…”.
Парадокс може зрозуміти лише медитуюча людина, а не той, хто живе лише головою, розумом. Це картини містичні, вони поза розумінням вчених. На думку вчених містик висловлюється парадоксально, а тому люди науки не здатні зрозуміти його. Мислитель ОШО був переконаний, що “ парадокс єдиний спосіб означити те, що дійсно істинне. Логіка - це завжди половина, вона нічого не схоплює повністю….”.
Сприйняти, відчути, зрозуміти, а потім вподобати нинішнє малярське письмо Анатолія Криволапа можна і за допомогою… :
“Медитуй про радість день і ніч…
Коли ти медитуєш таким чином довго,
будуть виникати образи,
і ти досягнеш стану просвітленості…”, -
з Абхайядатта “Леви Будди”.
і на додаток:
Спостереження теперішнього моменту.
“ Не варто людині жити минулим,
або будувати майбутнє на надіях,
тому що минуле пройшло,
а майбутнє не наступило.
Краще уважно роздивлятися
кожний знову виникаючий стан…”, -
з Бхадекаратта. Сутта 3.
Езотерика, містика, символіка віками сильно вабила окремих творчих особистостей від малярства, поезії і музики. У їхній творчості є пошук того, що скрито від людського ока.
“Якраз у символізмі оживає прагнення дешифрувати потаємний смисл образу - символу, піднестися до божественного знаку через навіювання стану, відчуття, які не можуть бути висловлені буденними фразами, а тільки над - мовою, мета - мовою символів - закоркованих ваз, які донесла до людини течія тисячоліть”. - науковець Анна Біла.
У символістів кольори, запахи і звуки нерозривно пов'язані між собою, цілі віршові форми можуть поставати символами. Василь Стус, а до нього П.Тичина і В.Свідзінський наповнювали медитацію краєвидів окрім малярського ще і музичним кодом. У П. Тичини трапляється, що поетичне слово - то кольорово звукова пляма, а музика - сутність вірша, не акомпонемент. Андрій Бєлий зауважив: “Фарби заспівали: у Рембо звуки стали фарбами, у Верлена слова - звуками…”.
С. Малларме тримався думки, що символ створюється двома шляхами: певний об'єкт, хай незначний, потрапляє у свідомість поета і входить в асоціативне поєднання з його станом душі; другий метод асоціації образу випливає з середини на поверхню, душевне почуття проектується на оточуючий світ. Музику поет воліє бачити, архітектуру чути, поезія насичена пахощами, а в живопис закладені глибокі відчуття.
А зараз повернімось до думок митця…
Вставка друга від Анатолія Криволапа:
“Картини - це моє особисте життя,мої емоції, це і експеримент. Творчість - то самозаглиблення, коли картина сама “працює” з глядачем, і він “ працює” з нею… Люди існують в межах,митці виходять за межі, радикалізація особистості… Маю схильність до простих формулювань, не люблю давати назви картинам, просто треба вказувати дату написання, і...все. Назва роботи це нав'язування чогось споглядаючому…
Художник дає багатошарову інформацію і можливість діалогу. Подеколи можу створити настроєвий пейзаж”.
Зараз дуже мало уваги приділяється людській сутності, яку складає психіка людини, хоча функції її свідомої частини досліджуються з різних сторін. Одначе найбільш складна і невідома частка, де народжуються символи, усе ще, в сутності, не вивчена.Ми ледве не щоночі отримуємо сигнали, але дешифрування отриманих повідомлень для багатьох є втомливим і не важливим,. Потужна зброя людини - її психіка - майже не є об'єктом роздумів, а часом і нехтується. Вислів “ це зі сфери психології панове”, часто трактується як - “ це дрібниці…”
У “Декларації заумної мови” О. Кручених зазначав:” Думка і мовлення не встигають за переживанням, тому митець вільний висловлюватися не тільки загальною мовою ( поняття), але й особистою ( творець індивідуальний), і мовою, що не має певного значення ( не застигла ), заумною.Загальна мова зв'язує, тоді як вільна дає змогу висловитися повніше….”.
Віршоване слово забутого, але такого Великого поета, як Валерій Ілля, особливим способом тлумачить окремі сенси малярства Анатолія Криволапа ( припущення).
“... де тур червоним оком виповнював
тисячоліття до Христа
який вивільняє з вічної Руїни
тoй замурований голос
вкладаючи його до моїх вуст”.
Третя вставка від Анатолія Криволапа.
“ У мистецтві все просто, будуть досягнення - вони стануть відомими. Треба молодих митців посилати для студій за кордон, щоб більше мали розуміння, сприйняття, що таке contemporary art.Дуже важливо щось запропонувати, щоб цікавим було не тільки в Україні, а й у світі….Поки- що прорив здійснюють одиниці. У свій час мистецька група “ Живописний заповідник” мала вплив на становлення сучасного
мистецтва в Україні.З Тиберієм Сільваші формували нове середовище, ми соратники... Люблю білий колір…”.
Щодо білого кольору… Уявімо білі сади, людей у білих полотняних
одежах поруч з білими хатками. Це не прихований диктат темно-синього, не декадентська жалоба чорного, тільки білість і легкість, як перша снігова пороша, чи білина пелюсток вишневого квіту, кружляючих у повітрі на території саду.Згідно трактуванню ОШО, - “ …коли білий промінь сонця проходить крізь призму, він ділиться на 7 кольорів. Ось так з'являється веселка...Розум - це призма, він ділить речі на частини. Істина єдина …А містик намагається зібрати сім кольорів веселки знову разом, як це було на початку, перед тим як вони пройшли через призму…”.
Анатолій Криволап в малярстві крокує своїм Шляхом Даним . Цей шлях поважає індивідуальність, унікальність, а не великий гурт, у повазі - свобода мистецького вибору. “ Тільки в стані Свободи народжується розуміння”, - у це вірив ОШО.
Андрій Будкевич - Буткевич, дослідник мистецтва, брендолог.
*Цей текст опублікований у дещо зміненому вигляді у всеукраїнському культурологічному тижневику «СЛОВО ПРОСВІТИ»№29(925), 20 – 26 липня 2017 року.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"“ПОМІТНА ОСОБЛИВА ВРОДА В МІСЬКИХ ПЕЙЗАЖАХ УЖ - ГОРОДА”."
• Перейти на сторінку •
"«ПРО ЩО МОЖЕ РОЗПОВІСТИ КАРТИНА?...»."
• Перейти на сторінку •
"«ПРО ЩО МОЖЕ РОЗПОВІСТИ КАРТИНА?...»."
Про публікацію