ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Козак Дума (1958) / Вірші / Полиновий смак

 Депресія

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-21 08:54:57
Переглядів сторінки твору 2999
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.944 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.18 22:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 09:24:47 ]
Настроэва рiч, сподобалась.
З Вашого дозволу) невеличке зауваження: Ви пишете "Як жаль, що лицемірити не вмію, я б почувався краще у журі", а ""Зима… Депресія стискає міцно шию, а серце крають гострі пазурі…" - це не стан "жури" хiба ну чи бiля нього?
Ну i знову ж таки з Вашого дозволу)) посмiхаюсь - якщо постiйно лупити списом в одне й те ж мiсце. то й гострий затупиться.
Та й Муза втомилась криком сходити, може тому й побрела...
Спробуйте змiнити тональнiсть. Повиннi наче почути, що по-доброму це кажу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-21 12:31:04 ]
Дякую за Вашу увагу і турботу. Оскільки ми спілкуємось не вперше, в подальшому не тратьте час на вибачення і запити дозволів на коментарі. Я позитивно сприймаю конструктивну, мотивовану критику і поважаю чужу точку зору.
Що стосується жури – так, все те якраз і є її проявами. Але я мав на увазі інше, що у такому стані я б почувався краще, якби умів лицемірити…
З приводу списа – теж посміхаюсь і, не заперечуючи проти Вашого висновку, хочу задати запитання: які саме фактичні обставини схилили Вас до думки, що отим знаряддям постійно луплять в одне й те ж саме місце?
А ще хотілося б дізнатися, чому Ви вирішили, що моя Муза „втомилась криком сходити“? Взагалі-то вона у мене дівка тиха, скромна…
Я Вас почув, спробую, якщо Муза повернеться. Мені було б простіше це зробити, якби Ви висловились більш конкретніше чи привели якісь варіанти, але то вже мабуть будуть інші твори.…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 13:25:08 ]
вiдносно жури/лицемiрства зрозумiла
вiдносно спису-Музи (об*эдную) - висновок зробила на основi Ваших творiв... приходить до Вас Ваша тиха скромна Муза, а Ви ii завше у форму списа запихуэте i пафосно-дятлово однiэю формою (списовою ж)) i про нiжнiсть, i про эвреiв, i про все на свiтi... та поламайте на фiг того списа i викиньте на смiтник, хвилею прийдiть, яблуком, зернятком, та повно форм i вiдтiнкiв
то ж маэте що сказати, душа жива, ранима, видно ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-21 16:55:08 ]
А Ви яку посаду обіймаєте, пані Ларисо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 17:45:53 ]
тут нi в кого нема посад)), тут просто автори


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-21 23:07:07 ]
А мені здалося, що заступник директора з безпеки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-23 14:23:20 ]
Тоді скоріше з небезбеки)) Органам безпеки тупцювання на місці до вподоби, а я штурхаю Вас, щоб зрушити з місця.

Пораділа, почувши: "Я Вас почув, спробую, якщо Муза повернеться. Мені було б простіше це зробити, якби Ви висловились більш конкретніше чи привели якісь варіанти, але то вже мабуть будуть інші твори". Чекатиму.

Відносно конкретики. Для початку спробуйте попрацювати над римами: відійти від дієслівних, від рим з однієї частини мови в одному відмінку. І то сісти працювати над тим, що вже написали. Без Музи, це не її робота, а Ваша))) Метою хай буде навіть не покращення написаного, а привчення себе до кайфу РОБОТИ над словом. Звісно, що писати тоді станете в меншій кількості))) А потім, як бого дасть.

А потім спробуєте погратися зі словом) Як з живою істотою. Подарунком стане відкриття себе самого, незнаного ще ніким, собою також).

З добром, Лариса.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-29 22:21:33 ]
Так тут же ще питання - в якому напрямку... Я механічно не розділяю такі штампи як "висока мода", "високе мистецтво", "висока поезія" і т.п. Мене ніхто і ніщо не переконає, що картини типу "Чорний квадрат" Малевича чи рядки "Мне нравится смотреть, как умирают дети" у Маяковского можна взагалі відносити до категорії мистецтва.
Особисто для мене первинний зміст твору, а потім уже методи його втілення (хоча і прагну до органічного їх поєднання). Якщо цього вдається досягти - саме це і приносить мені "кайф", а Ваша пропозиція "погратися зі словом" чомусь нагадала мені песика, якому робити нічого і він грається...
Якщо б Ви дійсно хотіли мені допомогти, то для цього мабуть потрібно було почитати не вибірково десяток творів на теми, що Вас цікавлять, а дещо більше...
Зокрема, добре було б до порад писати про квітку, яблуко, зернятко... почитати мої твори на відповідної тематики.
У нас різні погляди на одні і ті ж питання, пані Ларисо. Думаю, що Ви марнуєте час.
Тут мої побажання: http://maysterni.com/publication.php?id=126460


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-30 18:44:42 ]
Засновник сайту "Проба пера" на моє "Особисто для мене первинний зміст твору" відповів, що для цього існує проза, а в поезії форма не менш важлива.
Я Вас не тягнула ні до високої поезії, ні до "Чорного квадрату". Шкода не того, що не чуєте, а що не маєте бажання почути, але то Ваше право.
Ваші побажання прочитала, нічого нового не почула, пробачте. Якщо вже говорити речі, всім відомі, то хоча б якось по-новому.
Більше не турбуватиму)