ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Своє особисте
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова колообертом.
Ще не верне на скін,
Та й не ранок... Неначе лечу,
Я ходжу по житті
У крилатих сандалях, не в чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи нараз не топчу.

На Парнас відішлю
Віршування. У серці оселі є
Породілля віршів,
Хоч тяжіє від них голова...
Україну люблю,
Ніби лебідь кохану підстрелену,
І країни чужі
Не цікавлять, ну дивні дива.

До під”йому легкий-
На війну чи на свято однаково.
Якось твором привів
Дворянина відверті слова-
Що епосі отій
Зрозуміле пояснення знакове-
Як за волю чужу
Він колись від нудьги воював,

Бо, здавалось, свою
Було годі і думати вибороть,
Хоч зірниці її
Прорізались туманом оман.
І палав часоплин,
Мов вогонь негасимо під зливами...
Як же важко коли
Прагнеш волі, якої нема...

Відпускаю усіх,
Шо каміння із пазухи викине.
Хто до мене добром-
Сторазово добро повертав.
Я любитель утіх,
І жіноцтво таємно- усміхнене
Я оспівую. Про
Свій характер нерідко писав

У ліричних віршах...
І любовних... І трохи ніяково
Незбагненних усім...
А для чого писати вірші?
І волію, душа
Щоб під римою свіжою плакала,
І втішалась... А втім-
Нині сумно чомусь на душі.


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117073105793



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-07-31 15:44:08
Переглядів сторінки твору 2691
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 16:45:25 ]
Гарне одвертя, Серго. Вiтаю!
Питання невеличке): "Сторазово добром би воздав" - а чому "би"? Що заважаэ?
I ще: через конкретний наголос у словi "нiякових" прочитуэться з асоцiацiэю "нiяких".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:00:35 ]
Питання? Здогадайтесь.
ВІдносно другого- вчитайтесь
Гаразд вже...
Що дозволено Юпітеру- не дозволено бику.
Вам- дозволяю. А там подивимось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:12:24 ]
Хм... пробую здогадуватися: "Хто до мене з добром-
Сторазово добром би воздав" - тобто, у Вас є якась умова для воздаянія добра тим, хто приходить до Вас з добром. Але придумати таку умову моя уява не здатна((
От якби було написано "Хто до мене з добром, сторазово добром я віддам", то це було б безумовно і наче так і має бути. Інша справа, що там слідом "Я любитель утіх", "Я оспівую", але майстру справитись з переміною слів неважко, чи не так?)
Гарну річ хочеться бачити досконалою, тому зараз піду видивлятися ще)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:34:24 ]
А Ви б хотіли почути АЗ ВОЗДАМ?))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 21:32:51 ]
Е, друже. Парнас- не найважливіша вершина у нашому житті. Є куди більш жаскі. Он, на Донбасі така гора виросла, що накрила тінню всі інші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:02:54 ]
Виросла. 25 літ росла, всі очі затуляли. То й що? Взагалі світ змінився і нам з цим жити. Алітература... Їі рятувати треба, друже. Бо це частина культури, на існування якої права не давали. От на літературообразіє- скільки хош... Такі справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 22:31:08 ]
Підтримую зауваження Лариси. Думки хороші, оригінальні. Я погоджуюсь із Вашим напіврозхристаним, волюнтаристським стилем і не закликаю повторювати мій. Але зважаючи на те, що вірш передає тонкі нюанси персонального із життя ЛГ, як для себе, наприклад, першу строфу я інтерпретую так:
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова іде обертом.
В череді увертюр
Ще не вечір...Чудес не учу,
А ходжу по життю
У сандаліях, а не у чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи я їх не топчу.

Не ображайтесь, будь-ласка, майстер має бути відповідальним за кожне своє слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:18:42 ]
Ні, Ігорю. Ні. А де поділаст тема "Ще не верне на скін,
Та й не ранок..."? І до чого тут чудєсі якісь?) Ні МІЙ ВАРІАНТ ЗАТВЕРДЖЕНО, ЯК НЕЗМІННИЙ І ОСТАТОЧНИЙ))) Хоча- дякую за увагу і за думки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:47:54 ]
Ну от, знайщла, до чого прискіпатись:
"Україну люблю,
Мов лелека дружину підстрелену" --- оце "підстрелену" таке якесь...негарне, чи що... не думаю, що Ви навмисне Україну засоціювали так. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:55:30 ]
А тут я на боці Серго, якщо автор має на увазі - наче лебідь лебідку підстрелену.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:13:05 ]
Я зрозуміла, що хотів сказати Серго, але слово "підстрелений" має в народі дещо сумнівне значення, тому й зауважила.
І якщо Ваше "лебідь лебідку" віддаляє асоціацію, то "дружина підстрелена" наближує. Та й у птахів пара наче, а не "дружина".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:14 ]
Ваш варіант гарний, проте мій ЖОРСТКІШИЙ, Ігорю. А я пишу жорстко іноді. Саме щоб досягти мети


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:55:28 ]
Лебедя частково прийнято) Віват, Ігорю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:20:00 ]
А Ви вважаєте, що все гарно в Датському королівстві? Не пересмикуйте, Ларисо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:35 ]
В такому випадку аплодую Вашій майстерності, Серго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:37:29 ]
Як у фільмі "добро пожаловать ілі постороннім вход воспрєщєн"- ЗРІЦЄЛІ АПЛАДЗІРУЮТ, АПЛАДЗІРУЮТ... КОНЧІЛІ АПЛАДЗІРАВАТЬ))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:59:12 ]
Ну от... "а всє било так вєсєло. ми заготовлялі рога і копита..." (Золоте теля) Трохи змінив. Мерсі. На коліні все пишу. Ні, є,є чому повчиться в сігуранци))) Шутю, щутю))) Респект, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 01:50:17 ]
НАЗАГАЛ. Я вніс певні зміни. Дякую усім шановним авторам за обговорення і пропозиції)