ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2018.02.24 12:36
Чи винна з інтернету аватарка,
Чи віршів начиталась моїх ти?!
У мене закохалася поштарка
І шле мені закохані листи.

ПРИСПІВ:

Поштарочка, поштарочка, поштарка

Вікторія Торон
2018.02.24 12:33
ПІДСУМОК Дороті Паркер

Порізи болять,
Вода в ріці мочить,
Кислоти бруднять,
Від «хімії» корчить.
За зброєю стежать,
Газ буде смердіти,

Іван Потьомкін
2018.02.24 11:39
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість весні?

Сергій Гупало
2018.02.24 11:19
Шпаркий мороз. До тебе хочу.
Удвох ми завжди непитущі.
Згадаємо і землю отчу,
І польсько-білоруські пущі.

У шибку стукається смуток.
А нас – не можна похилити.
Нас намагаються забути

Василь Світлий
2018.02.24 10:52
Сьогодні зима зразкова,
Вродлива така, казкова.
Пухнастий сніжок рипить.
День, сонце, мороз, блакить.
Що вдієш, пора-порою.
Прощаємось із тобою.
Теплінню брунькує вись.
Ой, зимонько, не барись!

Валерія Скайлайн
2018.02.24 09:51
Піввіку разом –
звучить романтично.
Але на справді
все досить трагічно.

За стільки років
переплутались долі –
Вона не хоче

Олена Кримнець
2018.02.24 09:18
Доторком віддиху тиші мені не поймай,
Крайкою слова безсоння терпкого не руш.
Бачиш, як тіло хвоїнкою тане, сліпма
В жар летячи – в течію твоїх сонячних рук?

Що ж – оберни мене в попіл, у персть угорни,
Профіль солоний мій випий повільно до дна!
К

Микола Соболь
2018.02.24 04:45
Кажете люди? –
Небо ховає.
Горе усюди.
Миру немає.
Танки, гармати…
Траками поле
Зоране. Мати
Сина ніколи

Домінік Арфіст
2018.02.24 00:53
ранковий ритуал міцної кави…
і сни гірчать якими я блукаю…
і пам'ять – чорний осад ворожіння –
ганьбить закони часу і тяжіння…

усе розмови і хитросплетіння …
побудь іще – я знаю стільки світла…
я розкажу усі мої видіння:

Олексій Кацай
2018.02.23 20:57
Радіаційний, наче стронцій,
і карколомно різномовний,
запертий в черепній коробці,
усесвіт проситься назовні,
туди, де будь-яка істота,
по суті, є Великий Вибух,
де слів обвуглена марнота
міцна, неначе той запридух,

Мирослав Артимович
2018.02.23 20:42
О едем!
Милий спогад – учорашній день,
стук сердець у маєві пісень.
О, як п’янить вчорашній день.

Вчора ще
ми ховались під моїм плащем,
з ніжних уст, захмелених дощем,

Іван Потьомкін
2018.02.23 19:43
Вже скоро – місяць-півтора...
Ти скреснеш і воскреснеш, серце.
Розіллєшся п’янким напоєм.
Забриниш, мов бджілка польова.
Ти у такі зодягнешся слова...
...Ні, вийдеш в світ цей голе.
Як древні красені...
Вже скоро – місяць-півтора...

Маркіяна Рай
2018.02.23 17:44
Заговори до мене нині вітрами світу,
Із серцевини дерева життя витесаний.
Добра твого, твоєї ніжності милосердної,
Пила би, упивалася, натщесерце жадібно.

Соками витікає веселість твоя, краплинами.
Як би то кожну крапельку увібрати у серце і змовча

Василь Світлий
2018.02.23 17:44
Я – біг віків.
Я – плин тисячоліть.
Я – дивограй.
Я – крик! Я– звук! Я – мова!
Я безпритульна єдність всіх причин,
Всіх починань згуртована основа.

Тут – повнота.

Лариса Пугачук
2018.02.23 14:47
– Не синтезується без тебе вітамін.
– Так, той що радістю звуть.
– Вбираю тепло твоє.
– Що взамін?
Хочеш ніжності вуст?
Хочеш, промінь вцілую твій?
Хочеш, усмішкою сяйну,
чи замружусь, та так, що з вій

Світлана Майя Залізняк
2018.02.23 13:33
Легковірні українці,
розпорошені аж-аж...
Винні коні, лиси, вівці.
Увігнали люд у раж...

І не мирно на осонні.
А на Сході кров'яне...
Пропікаються долоні...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Аргумент одинадцять - дванадцять
Аргумент дванадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Математика і філософія в реальному світі...
... найпростіший приклад, якщо іде про математику: число два... Два додати два дорівнює чотири, чотири поділити на два дорівнює два, чотири відняти два дорівнює два... Але, якщо пояснити ту математику згідно філософії реального то: тут, щонайменше, треба долучити: садок, яблуні, яблука, люди... Тож хай, дві яблуні по два яблука (помножити) дорівнює чотири яблука... Чотири яблука на двох сусідів (поділити) дорівнює по два (яблука). Від чотирьох яблук відняти два, дорівнює два... Але поки я множив-ділив-віднімав то одне яблуко зогнило і стало... і що ж стало насправді? – Просто плюс три яблука і мінус одне, чи відняти одне від чотирьох, чи одне відняти від двох, чи плюс одне і мінус одне (що зогнило), чи мінус одне (я винен сусіду) і нуль замість мінус іншого одного (що я винен сусіду, а воно зогнило) бо, чисто математично, мінус один додати плюс один дорівнює нуль, а я в третього сусіда взяв у борг одне яблуко... то це мінус один додати до плюс трьох... котре відносно тих трьох - плюс одне (відносно ж мого боргу – мінус одне) і поділити на два, чи, звичайно, до трьох додати один (котре для мене мінус один), бо розрахувавшись з двома сусідами я однак буду винен третьому (сусіду)...
Та! Ну вас - звичайна розповідь-діалектика, здавалось – би, простіша: з двох яблунь – чотири яблука – три сусіди: тому два, тому два, в третього одне... наступного року яблуні вродять п’ять яблук, віддам... здавалось би – буде прядок... У тому то і річ, що простір реального то тобі не математика... - Тут, - приїхали діти, тай забрали мене (сусіди в дорогу зібрали ящик яблук) у гОрод... в парк, на лавочці сидіти...
Все, насправді, набагато складніше, як каже Кант*: “… тоді як філософські основоположення, як складові синтетичного положення чистого та трансцендентального розуму, за всієї їхньої, теперішньої, досягнутої впевненості, помиляючись багато раз, багато в чому перед цим і, отже, будь-коли, не можуть давати будь-чого наперед, навіть будучи очевидними (твердить, підсумовуючи, упертий), хай навіть: два плюс два дає чотири”.
* “... da diese eben um desselben Grundes willen evident sind, welches die philosophischen Grundsätze, bei aller ihrer Gewißheit, doch niemals vorgeben können, so fehlt unendlich viel daran, daß irgendein synthetischer Satz der reinen und transzendentalen Vernunft so augenscheinlich sei (wie man sich trotzig auszudrücken pflegt), als der Satz: daß zweimal zwei vier geben. - ... тут-там ці рівно-якраз коло-через ті самі основи заради очевидного посилаються, які філософські основоположення при-біля всіх -їхній впевненості, проте-однак ніколи давати наперед-відмовлятися можна, так бракувати-помилитися безконечно багато до цього-цим ці складові синтетичного речення чистого і трансцендентального розуму так очевидні будуть (яким чином собі упертий-норовливий для витискування-закривання піклуватися) як речення: це двічі два чотири дає”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку.)
12.08.2017 р.
Аргумент одинадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Систематичність як метод розуму...
“...однак метод, завжди, може бути систематичним. Тому що наш розум (суб’єктивність) сам є системою, але в своїх чистих вживаннях, за допомогою голих понять, є системою дослідження на принципах єдності, для яких може погоджувати матеріал уже сам досвід (Erfahrung) *.
Тлумачний словник визначає значення слова система, як “порядок зумовлений...” отже, тут - зумовлений розумом! Але! Не будь порядку там (Dasein - там-тут буття) – в бутті реальному, тому-такому, де розум, завжди, визначається... де відшукує “порядок”... той “зумовлений”... не цим, конкретним, розумом... не моїм... ще перед Канта... звідки все-все-все, і навіть хаос, піддається нашому розуму для логічного визначення (дефініції) як – порядок безпорядку.

*”Gleichwohl kann die Methode immer systematisch sein. Denn unsere Vernunft (subjektiv) ist selbst ein System, aber in ihrem reinen Gebrauche, vermittelst bloßer Begriffe nur ein System der Nachforschung nach Grundsätzen der Einheit, zu welcher Erfahrung allein den Stoff hergeben kann. - Одначе може метод завжди систематичним бути. Тому що наші розум (суб’єктивність) є сам одна система, але в їх-ваших чистих вживаннях, через-за допомогою голих понять, лиш одна система розшук-розслідування на принципах єдності, до яких досвід сам-один матерія-речовина-предмет давати-погоджувати може”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, останній абзац.)
06.08.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Порядок хаосу (фотошоп)
 Я Саландяк – порядок хаосу.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-08-17 11:39:57
Переглядів сторінки твору 250
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.02.22 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-08-18 17:55:34 ]
Апріорі реалізація цих постулатів(аргументів)діалектики Канта стосовно філософії нашого буття і теорії добросусідства може бути шкідливою для нашого здоров'я.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-18 18:51:27 ]
... за аргументом аргумент... ловлю момент... Дякую!