ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Аргумент одинадцять - дванадцять
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аргумент одинадцять - дванадцять
Аргумент дванадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Математика і філософія в реальному світі...
... найпростіший приклад, якщо іде про математику: число два... Два додати два дорівнює чотири, чотири поділити на два дорівнює два, чотири відняти два дорівнює два... Але, якщо пояснити ту математику згідно філософії реального то: тут, щонайменше, треба долучити: садок, яблуні, яблука, люди... Тож хай, дві яблуні по два яблука (помножити) дорівнює чотири яблука... Чотири яблука на двох сусідів (поділити) дорівнює по два (яблука). Від чотирьох яблук відняти два, дорівнює два... Але поки я множив-ділив-віднімав то одне яблуко зогнило і стало... і що ж стало насправді? – Просто плюс три яблука і мінус одне, чи відняти одне від чотирьох, чи одне відняти від двох, чи плюс одне і мінус одне (що зогнило), чи мінус одне (я винен сусіду) і нуль замість мінус іншого одного (що я винен сусіду, а воно зогнило) бо, чисто математично, мінус один додати плюс один дорівнює нуль, а я в третього сусіда взяв у борг одне яблуко... то це мінус один додати до плюс трьох... котре відносно тих трьох - плюс одне (відносно ж мого боргу – мінус одне) і поділити на два, чи, звичайно, до трьох додати один (котре для мене мінус один), бо розрахувавшись з двома сусідами я однак буду винен третьому (сусіду)...
Та! Ну вас - звичайна розповідь-діалектика, здавалось – би, простіша: з двох яблунь – чотири яблука – три сусіди: тому два, тому два, в третього одне... наступного року яблуні вродять п’ять яблук, віддам... здавалось би – буде прядок... У тому то і річ, що простір реального то тобі не математика... - Тут, - приїхали діти, тай забрали мене (сусіди в дорогу зібрали ящик яблук) у гОрод... в парк, на лавочці сидіти...
Все, насправді, набагато складніше, як каже Кант*: “… тоді як філософські основоположення, як складові синтетичного положення чистого та трансцендентального розуму, за всієї їхньої, теперішньої, досягнутої впевненості, помиляючись багато раз, багато в чому перед цим і, отже, будь-коли, не можуть давати будь-чого наперед, навіть будучи очевидними (твердить, підсумовуючи, упертий), хай навіть: два плюс два дає чотири”.
* “... da diese eben um desselben Grundes willen evident sind, welches die philosophischen Grundsätze, bei aller ihrer Gewißheit, doch niemals vorgeben können, so fehlt unendlich viel daran, daß irgendein synthetischer Satz der reinen und transzendentalen Vernunft so augenscheinlich sei (wie man sich trotzig auszudrücken pflegt), als der Satz: daß zweimal zwei vier geben. - ... тут-там ці рівно-якраз коло-через ті самі основи заради очевидного посилаються, які філософські основоположення при-біля всіх -їхній впевненості, проте-однак ніколи давати наперед-відмовлятися можна, так бракувати-помилитися безконечно багато до цього-цим ці складові синтетичного речення чистого і трансцендентального розуму так очевидні будуть (яким чином собі упертий-норовливий для витискування-закривання піклуватися) як речення: це двічі два чотири дає”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку.)
12.08.2017 р.
Аргумент одинадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Систематичність як метод розуму...
“...однак метод, завжди, може бути систематичним. Тому що наш розум (суб’єктивність) сам є системою, але в своїх чистих вживаннях, за допомогою голих понять, є системою дослідження на принципах єдності, для яких може погоджувати матеріал уже сам досвід (Erfahrung) ” *.
Тлумачний словник визначає значення слова система, як “порядок зумовлений...” отже, тут - зумовлений розумом! Але! Не будь порядку там (Dasein - там-тут буття) – в бутті реальному, тому-такому, де розум, завжди, визначається... де відшукує “порядок”... той “зумовлений”... не цим, конкретним, розумом... не моїм... ще перед Канта... звідки все-все-все, і навіть хаос, піддається нашому розуму для логічного визначення (дефініції) як – порядок безпорядку.
*”Gleichwohl kann die Methode immer systematisch sein. Denn unsere Vernunft (subjektiv) ist selbst ein System, aber in ihrem reinen Gebrauche, vermittelst bloßer Begriffe nur ein System der Nachforschung nach Grundsätzen der Einheit, zu welcher Erfahrung allein den Stoff hergeben kann. - Одначе може метод завжди систематичним бути. Тому що наші розум (суб’єктивність) є сам одна система, але в їх-ваших чистих вживаннях, через-за допомогою голих понять, лиш одна система розшук-розслідування на принципах єдності, до яких досвід сам-один матерія-речовина-предмет давати-погоджувати може”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, останній абзац.)
06.08.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Порядок хаосу (фотошоп)
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Математика і філософія в реальному світі...
... найпростіший приклад, якщо іде про математику: число два... Два додати два дорівнює чотири, чотири поділити на два дорівнює два, чотири відняти два дорівнює два... Але, якщо пояснити ту математику згідно філософії реального то: тут, щонайменше, треба долучити: садок, яблуні, яблука, люди... Тож хай, дві яблуні по два яблука (помножити) дорівнює чотири яблука... Чотири яблука на двох сусідів (поділити) дорівнює по два (яблука). Від чотирьох яблук відняти два, дорівнює два... Але поки я множив-ділив-віднімав то одне яблуко зогнило і стало... і що ж стало насправді? – Просто плюс три яблука і мінус одне, чи відняти одне від чотирьох, чи одне відняти від двох, чи плюс одне і мінус одне (що зогнило), чи мінус одне (я винен сусіду) і нуль замість мінус іншого одного (що я винен сусіду, а воно зогнило) бо, чисто математично, мінус один додати плюс один дорівнює нуль, а я в третього сусіда взяв у борг одне яблуко... то це мінус один додати до плюс трьох... котре відносно тих трьох - плюс одне (відносно ж мого боргу – мінус одне) і поділити на два, чи, звичайно, до трьох додати один (котре для мене мінус один), бо розрахувавшись з двома сусідами я однак буду винен третьому (сусіду)...
Та! Ну вас - звичайна розповідь-діалектика, здавалось – би, простіша: з двох яблунь – чотири яблука – три сусіди: тому два, тому два, в третього одне... наступного року яблуні вродять п’ять яблук, віддам... здавалось би – буде прядок... У тому то і річ, що простір реального то тобі не математика... - Тут, - приїхали діти, тай забрали мене (сусіди в дорогу зібрали ящик яблук) у гОрод... в парк, на лавочці сидіти...
Все, насправді, набагато складніше, як каже Кант*: “… тоді як філософські основоположення, як складові синтетичного положення чистого та трансцендентального розуму, за всієї їхньої, теперішньої, досягнутої впевненості, помиляючись багато раз, багато в чому перед цим і, отже, будь-коли, не можуть давати будь-чого наперед, навіть будучи очевидними (твердить, підсумовуючи, упертий), хай навіть: два плюс два дає чотири”.
* “... da diese eben um desselben Grundes willen evident sind, welches die philosophischen Grundsätze, bei aller ihrer Gewißheit, doch niemals vorgeben können, so fehlt unendlich viel daran, daß irgendein synthetischer Satz der reinen und transzendentalen Vernunft so augenscheinlich sei (wie man sich trotzig auszudrücken pflegt), als der Satz: daß zweimal zwei vier geben. - ... тут-там ці рівно-якраз коло-через ті самі основи заради очевидного посилаються, які філософські основоположення при-біля всіх -їхній впевненості, проте-однак ніколи давати наперед-відмовлятися можна, так бракувати-помилитися безконечно багато до цього-цим ці складові синтетичного речення чистого і трансцендентального розуму так очевидні будуть (яким чином собі упертий-норовливий для витискування-закривання піклуватися) як речення: це двічі два чотири дає”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку.)
12.08.2017 р.
Аргумент одинадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта. Систематичність як метод розуму...
“...однак метод, завжди, може бути систематичним. Тому що наш розум (суб’єктивність) сам є системою, але в своїх чистих вживаннях, за допомогою голих понять, є системою дослідження на принципах єдності, для яких може погоджувати матеріал уже сам досвід (Erfahrung) ” *.
Тлумачний словник визначає значення слова система, як “порядок зумовлений...” отже, тут - зумовлений розумом! Але! Не будь порядку там (Dasein - там-тут буття) – в бутті реальному, тому-такому, де розум, завжди, визначається... де відшукує “порядок”... той “зумовлений”... не цим, конкретним, розумом... не моїм... ще перед Канта... звідки все-все-все, і навіть хаос, піддається нашому розуму для логічного визначення (дефініції) як – порядок безпорядку.
*”Gleichwohl kann die Methode immer systematisch sein. Denn unsere Vernunft (subjektiv) ist selbst ein System, aber in ihrem reinen Gebrauche, vermittelst bloßer Begriffe nur ein System der Nachforschung nach Grundsätzen der Einheit, zu welcher Erfahrung allein den Stoff hergeben kann. - Одначе може метод завжди систематичним бути. Тому що наші розум (суб’єктивність) є сам одна система, але в їх-ваших чистих вживаннях, через-за допомогою голих понять, лиш одна система розшук-розслідування на принципах єдності, до яких досвід сам-один матерія-речовина-предмет давати-погоджувати може”. (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція перша Предмет (Die Disziplin) чистого розуму в догматичному вжитку, останній абзац.)
06.08.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Порядок хаосу (фотошоп)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"аргумент чотирнадцять"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 29. Іммануїл Кант Критика чистого розуму II Трансцендентальна методологія ... "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 29. Іммануїл Кант Критика чистого розуму II Трансцендентальна методологія ... "
Про публікацію