ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Люби мене
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-09-15 20:12:58
Переглядів сторінки твору 8640
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.23 20:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-15 20:40:19 ]
Як же я скучила за Вами, Роксолано.
"Всеосінь замріяння вижне" - запекло, та так, що захотілося вмить "любити хижо й ревно, і ще легковажно і ніжно... і ще... і ще"...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-15 20:56:20 ]
Привіт Ларисонько! От що не кажи, а ми — жінки — одна нація, бо швидко вловлюємо настрій одна одної. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-15 21:42:51 ]
сьогодні аплодувала Вашій характеристиці "ювелірика" відносно творів Любові Бенедишиної, а тепер смакую "жінки, як нація")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:17:21 ]
Ой, стосовно « одна нація» або «одне поріддя» то при чоловіках тре говорити, вони бояться відлуння амазонської духу :) жартую трохи — але ж інколи треба :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:23:08 ]
Не треба говорити — мала на увазі хаха ото вже з тих мобілок не клавішиться що небудь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 15:36:14 ]
Звісно! Тобто - дух амазонський не показувати, ні-ні, але ж не позбуватися його)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 00:24:39 ]
Бачите, люба посестро Роксолано, все одно Вашій ЛГ треба сильного чоловіка, щоб любив, як у востаннє. Цей дурнуватий фемінізм, який зародився, не знаю де, чи в Європі чи там у вас в Америці - це річ із пальця виссана. Я скажу Вам і всім жінкам, як Роксолані, ось передивляюсь - уже втретє! - турецький серіал про нашу архігеніальну Гюррем, яка з безправної рабині стала володаркою світу і султан Сулейман став їй, як раб, і в мене виникли такі міркування з приводу дурнуватого явища фемінізму.

Якщо жінка, як Роксолана, Ви або Гюррем, красуня і ще й розумниця, то хіба їй треба боротися за свої права?
Усі чоловіки - і найсильніші і найвродливіші і найіменитіші - стають її добровільними рабами, і готові виконати найгіршу її забаганку - навіть стрибнути із стометрової висоти на голий асфальт, щоб продемонструвати востаннє справжню силу свого почуття - то хіба в такій ситуації жінкам треба боротися за свої права? Це вже чоловікам треба це робити! Жінка може тут зробити з чоловіком що завгоднр - схоче - помилує і піднесе, схоче - розчавить і скине у пекло.
Яка дурниця вислів - жінки - одна нація! Нація складається з обох половинок людства, дорогі жінки!
А боряться за права жінок лише ті жінки, у яких, як мовиться, ні сі..ки, ні пі..ки! І розуму нема в голові.
Так що Вам, дорога посестро Роксолано, ця проблема не загрожує! Бажаю Вашій ЛГ палкого кохання і не в мріях, а наяву!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-16 02:50:37 ]
Ооол, Ярославе, щось ви геть розхвилювалися стосовно моєї— геть невинного — вислову. Ха ха...я ж оце зраділа, думала це по тексту відгук, а ви з коментів витяжки робите, та ще й надумані. Прошу заспокоїтися, бо феменістичні настрої тут не пробиваються ніяк. А те, що ми, жінки « окрема нація» — то нашому відьомському поріддю краще знати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:20:55 ]
І як не любити Вашу поезію, коли вона в роздачі жанрів з Вашої легкої руки - архіпоезія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:12:34 ]
:) Дякую, Ігоре. Моє шанування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:39:00 ]
Краство та вельми поетично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:43:27 ]
Красиво виправив помилку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-09-16 20:48:28 ]
Хто би що не казав, а почуття у жінки на першому місці. Так мудра природа наказала... І не варто їй перечити ні вперше, ні востаннє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:10:02 ]
:) я також ща поіну гармонію жіночого та чоловічого начала...най жінці не перечуть....:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:20:09 ]
:) я також за повну гармонію жіночого та чоловічого начала...най жінці не перечуть....:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 21:03:38 ]
Краство та вельми поетично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:11:31 ]
Дякую за відгук Богдане! Рада, що читаєте моє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-09-17 00:11:38 ]
ЗАПРОСТО))) От- запросто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 00:55:10 ]
Ха ха:)))) Поет Ви, Сергію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-17 19:27:18 ]
І хоча У Стуса йдеться про инше, але Твій, Роксоляно, яскравий і флюїдальний вірш нагадав його рядки: «… жаги ж життя не вистудиш. Той жар
троюдить нас, запраглу палить душу…»
Спасибі :)