Пацьорки
Обривки думок
(або одним рядком)

Сльоза – то тихий зойк душі, який словами вам не передати.

Образити людину сильну неможливо, та засмутити можна і її.

Ми говоримо різними мовами, хоч слова і лунають одні.

Щоб настрій вам не зіпсувати остаточно, я краще красномовно промовчу.

За зроблене добро якщо подяки ти чекаєш, то радше ним торгуєш у кредит.

На мові хто чужинській розмовляє повсякденно – тварюка то велика, так і знай.

Болить душа за рід і Україну, та тільки в тих, у кого вона є.

В кого скрута з головою – той махає булавою.

Козаків, як кізяків, в стайні розвелося.

Похвально правду в вічі говорити, біда лиш – в кожного вона своя.

З лиця, говорять нам, води не пити, бо оцту вистачає зазвичай.

Украсти – злочин, більше красти – бізнес, а грабувати – то політика уже.

Немає в жоднім місці більше яду, ніж в дружньому жіночім колективі.

Тверезим поглядом окинеш нашу дійсність й відразу розумієш – треба випить.

Примітивізмом віє у коханні, коли до сексу зводиться усе.

Кому потрібен той „безвіз“, коли зарплата з гулькин ніс?

Я думку про велике поділяю – з гармати по стерв’ятниках стріляю…

Ти така крилата, бо зросла в Карпатах.

Не зайво б лупонуть кефіру – тріщить башка після ефіру.

Душа болить і серце плаче, бо дістає життя собаче.

Якби я менше критиків тих слухав, то може б путнє щось і написав.

Як твори з-під пера такі пускати – коровам краще вже крутить хвости.

Він працював натхненно так і плідно, що не завжди витримувало ложе.

Ерзац-інтелігенцію в наш час чомусь елітою частіше називають.

Поки із гнидами ми власними не скінчим – московські воші нам не по зубах.

Вже скоро, „брате“, прийде розплата за спалені будинки й хати.

Прекрасні незнайомки до тих пір, поки не познайомились ви з ними.

В людину праця мавп перетворила, та дехто не піддався до сих пір.

Нині злодій у законі на державнім сидить троні.

Згоріла не одна свіча від заповітів Ілліча.

В ногах, казали, правди не буває, а зараз взагалі її немає.

Затриматися краще на годину, аніж спізнитись на усе життя.

Не помиляється лиш той, хто працює, у роботяги – є що поправлять.

Якби ми обирали так, як треба, то, може, не прийшлось би виживати.

Хай краще вже ніякої не буде, аніж сяка, абияка сім’я.

Якщо не раб чужою мовою говорить – велика то падлюка, зазвичай.

Неважні твори – то звичайний плагіат на нашу мелодійну рідну мову.

Все більше фізику останнім часом я люблю – її закони не порушити за гроші.

За що зачепитись душі одинокій? Хіба що за тільки таку ж…

Гучний полинув дріб дощу і вітру свист – то на поріг уже ступає падолист.

Держави коштами усе, що називають посадовці, – то гроші наші, платників податків.

Релігія – отрута для людини, а віра – то і є життєдайний трунок.

Вона була така красива, немовби атомна війна.

Настала, зрештою, стабільність – вже кілька років поспіль у багні.

Як люди створені по образу Творця, чому гидоти в світі так багато?

Як треба зневажати Україну, аби московською й у Раді виступати!

Лиш підкоривши вповні свій язик, можливо мріяти про мовну досконалість.

Щасливим може почуватись той, життя хто любить щиро усі боки.

Хам, зазвичай, найбільше скаженіє, коли інтелігент повівся так, як він.

В наш час ніщо людині так не допоможе, як скромність, вчасно здана у ломбард.

Хто у яку професію влюбився, той відповідно з неї і живе.

Найбільша розкіш в сірому житті – це з мудрим чоловіком спілкування.

Переконатися хотів би особисто, що не у грошах щастя, за життя.

Простити зраду певної особи – не означає їй і далі довіряти.

В наш час особи, що уміють жити, сидять на шиї в тих, що ще працюють.

Прості слова хоча й не дуже гарні, та словоблудів ставлять на місця.

Не гинуть нації зненацька водночас, їх поступово позбавляють мови.

Екстрасенс-філософ зніме вінець безшлюбності на відстані – подумки.

Найфантастичнішим твором у Московії є її історія.

Особа, що вчинила підлий злочин, людиною не може називатись, допоки у смиреннім покаянні ділами не спокутає свій гріх.

Не сумнівайтесь – у хвилину скрути вас зрадить першим той, хто в цьому вже розкаявся раніш.

Не може бути апріорі те законним, що незаконним зроблено шляхом.

Самодостатня й забезпечена людина у владу йде за славою і більшим статком.

Збільшення статків людини прямопропорційно знижує її ступінь патріотизму.

Почуття голоду і патріотизму – рідні брати.

Голод підсилює патріотизм людини, а ситість – навпаки.

Бажання виглядати кращим, аніж є, по суті робить гіршою людину.

Бажання виглядати кращим, аніж є, насправді, притаманне і лінивим.

Ефективність влади залежить від її заінтересованості у наслідках своєї роботи і ступеню контролю за нею збоку народу.

Ефективність контролю народу за владою залежить від рівня вмотивованості широкого загалу у наслідках роботи цієї влади, а також своєї освіченості і згуртованості.

Достатній рівень освіченості народу дає йому можливість усвідомити необхідність пошуків та встановлення механізму ефективного контролю за владою, оскільки, в разі відсутності такого механізму, навіть найкраща влада не утримується від спокуси поступово змінювати баланс прав та обов’язків між собою та народом на свою користь.

Суть держави полягає в певному обмеженні прав окремої особистості в інтересах всього суспільства, тобто це тривіальний апарат пригнічення прав і свобод людини, а ступінь цього гніту залежить від балансу правого та фактичного статусів між особою та владою.

Природа держави залежить від збалансованості прав і обов’язків між нею та кожною окремою особою, а також народом в цілому.

Спроби схуднути завдяки зменшенню частоти вживання їжі інколи приводять до протилежних наслідків через збільшення об’єму споживання продуктів.

Бути джерелом влади і мати реальну владу – в Україні зовсім різні поняття.

Піком знущанням над поняттями „Верховенство закону“ і „Правова держава“ є прийняття законів із застосуванням кнопкодавства.

Істота з мозком – це ще далеко не людина, а людина без мозку – це завжди істота.

Ох, як уже дістали ці вальцмани, гройсмани, капітельмани та інші януковичі!..

Хто ревнощів не звідав у житті, той в дійсності все ж не пізнав любові!

В собі хто ревнощі приборкати не зміг, той втратити любов назавжди може.

Хто ревнощі у собі поборов, кохання той утратив вже назавжди.

Чий розум ревнощі спромігся підкорити, найщасливішим той у світі став!

Як любить хтось і каже – не ревную, той лицемір великий, зазвичай!

Мелодії кохання не згасають у тих, хто свято вірує в Любов!

Прийшли часи гурманам визначатись, корисне хочуть їсти чи смачне.

Не складно менеджером славитись успішним, коли ресурс держави під рукою.

Хтось зустрічав в цілому світі ситуацію, щоб президент країни, головнокомандувач армії, продавав своїм підлеглим за, м’яко кажучи, дуже немалі гроші озброєння, виготовлене на своїх підприємствах?!. Доки це буде існувати – війна скінчитись просто не зможе!