ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2018.07.23 10:44
Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
Погляди зваби - між ребер баранячих.
Глипає - сукню оцінює осінь:
"...як тебе звати Моніка... Аня... чи...".

2

Вечір. Увімкнено тьмяні світильники.

Микола Дудар
2018.07.23 10:01
Приходить вірш: - Пиши!
Пишу.
І шкрябаю потрохи
І щось видумую, грішу
Відстрілююсь "горохом"
Колеги заздрить по перу
Щодня по кілька віршів
Саджаю - зріжу, знов ору

Олександр Сушко
2018.07.23 07:44
Накричав поет на мене: - Геть!
Я - титан! А ти - зі скоморохів!
Будемо стрілятися на смерть!
То ж іду наїстися гороху.

Справа тут не в тещиних грибах,
В тому, хто ловкіше пише вірші.
Тільки от біда: його "труба"

Микола Соболь
2018.07.23 06:13
Місячне сяйво. Стиглі плоди.
Тінь. У гілках аромат «Амарето»…
Хиляться стрілки до часу біди.
Ой, невгамовна міледі. Вендета.

Море хлюпоче. Бажана мить…
Печиво з’їдено. Ми на матраці.
Чуєш, то доля далеко скрипить,

Володимир Бойко
2018.07.23 00:27
Жалкують всі, що молодість минає,
І струни рвуть, і клавіші терзають:
Ах, молодість в житті буває тільки раз!

Але ж і старість вдруге не буває,
Але про те ніхто не заспіває,
Бо після старості уже не буде нас.

Ігор Деркач
2018.07.22 22:17
Надіється іще кіношний брат,
що там, де Ойкумена неподільна,
його чекає нація підпільна.
Не може пережити вічний кат,
що Україна вже навіки вільна.

Що наші рубежі – це на віки,
що наша буйна слава – козаки,

Микола Дудар
2018.07.22 20:47
Дозволь чола торкнутись, Імператоре
Побути біля тебе твоїм Вечором…
Ти чуєш явори шепочуть: - Брате мій
Візьми і нас у свою течію…

Дозволь мені побути твоїм Простором? -
Одна з найкращих в світі здобича
Ти чуєш явори шепочуть: - Острове

Ігор Шоха
2018.07.22 20:33
            І
Хто очолює війну,
знаємо. Ємєля!
Я узяв цю новину
у Полішинеля.
Є й домашні вороги –
обрана «еліта»,
що намотує борги

Ярослав Чорногуз
2018.07.22 19:15
Плакучі верби понад ставом,
Троянд зарошених кущі…
Неначе пестощі дощів –
У срібних краплях величавих.

Невже круг мене ви, невже ви?
Ці ніжні розсипи немов –
Красуні білі і рожеві,

Світлана Майя Залізняк
2018.07.22 17:41
Хочу миру - не війнушки.
Затихають крупорушки,
вимирають села дальні,
йде людва у сповідальні...

Павучок чатує муху.
Пиво витіснить сивуху.
Шоко-лад тягучий в чані.

Олександр Сушко
2018.07.22 16:54
Бреше з амвона пописько на паству,
А чи поет-бракороб не такий?
Авторський наголос - мовне шахрайство,
Крапле неправда лукава з руки.

Сухо в кебеті, проріха у торбі,
Чуб накриває поцвілий кашкет.
Наче-неначе, мовби-немовби -

Віктор Кучерук
2018.07.22 11:56
На липовім цвіті настояне літо
лоскоче у ніздрях повітрям хмільним,
а сонце уроче – засліплює очі
і зрячий – стаю безпорадно сліпим.
Лиш чую щомиті, в небесній блакиті,
дзвінке щебетання веселих пташин, –
і хочеться жити, між співів та цвіту,
без

Вікторія Торон
2018.07.22 09:27
Кругові
Ніби в колі коліщата, як спіралі висхідні
Без кінця і без початку на верткім веретені
Ніби куля – сніжним схилом і увись – у літній день
Навкруг місяця рухлива безупинна карусель
Як годинник, чиї стрілки від

Ігор Деркач
2018.07.22 08:11
Не цікаво у цьому кіно,
де весну переписує літо
і немає мені все одно
ні привіту, ні дружнього звіту.

Не співає охляла душа,
переповнена вщерть самотою.
Орошає сльоза... Ороша?:)

Микола Соболь
2018.07.22 05:48
Садок потопає у квітах
І тішить плодами мене.
Десь зорі летять по орбітах,
Десь вітер холодний задме…
А я повертаюся знову
В найкращий куточок землі,
Де мати мені колискову
Співала у ріднім селі.

Марія Дем'янюк
2018.07.21 15:46
Звільнилася від пут і вільна:
Свого я серця королівна,
Де сосни небо підпирають,
Відрадно солов'ї співають,
І вітровій із сині гір,
Шепоче стишене повір...
Цілую небеса шовкові,
Палахкотіння пурпурові,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Маша Кішка
2018.07.09

Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01

Одарка Любомир
2018.06.26

Оксана Винник Ксенька
2018.06.25

Александра Макуха
2018.06.14

Ясен Лад
2018.06.08

Юлія Джа
2018.05.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 НЕ ДНО


Це навіть іще не дно.
Субота. Сонячно.
Я зібралася провідати рідних, що проживають в іншому місті.
Дорогою на вокзал стрічаю дівчину років 25, дешева куртка з демантину, мятного кольору штани, коричневе каре, волосся не надто густе і видно, фарбоване, не раз, негарний недоречний макіяж, де поєналися рожевий, жовтий і зелений, наче клоунеса із цирку, що втекла, стрьомна.
Вона кидається мені назустріч, затискаючи пару дрібних гривень у руці і мало не плачучи благає позичити 20 грн. на дорогу, бо у неї, мовляв, витягли.
Я спиняюся, роздумую, інтуїтивно зважуючи, скільки у мене на дорогу є. Мене загальний вигляд незнайомки насторожує.
І кажу, що зараз не маю змоги дати.
Вона іде далі, я ще хвилин 15 думаю про це.
Підходжу подивитися розклад, очікуючі стрьомні чоловік і жінка питають про найближчий потяг на Ніжин. Розклад на вокзалі є. Годинник є. Я напружуюся внутрішньо. Беру квиток у касі і біжу на платформу.
На платформі бачу ту саму «бідолашку», яка не побачивши мене, перераховує свої 200 «наколядованих», там по 20, 10, 5, з миру по нитці.
Побачила мене, відійшла.
Сідаю в потяг. Напроти молодь. Він і вона. Спершу подумала, що пара. Ні, виявилось, в електричці познайомилися. Багато часу проводять в дорозі на роботу.
Він з тих чоловіків, що люблять комунікуювати, спостерігаю, час від часу обмінюючись репліками.
Поруч мене присіла дівчина, яка відрізняється від публіки, везе порожню валізу, валіза чорна, на 2 особи вистачить, якщо не на довго їхати в подорож.
Цей мужчина, що сидить навпроти мене, хоче коментарями про валізу ввімкнути в розмову цю кралю з накладними віями.
Не пара, хоча в розмові проскакує - у нього хтось є. Я слухаю його жарти, її суржик, обмеженість і недостатня розвиненість.
Краля ввімкнула навушники і абстрагувалася. Я спостерігаю за тим, про що йде мова. Якщо буде коротко, то як круто побухати, заблудитися в чужому місті, питаю ким працює - 6 днів грузить на базі овочі. Виходить в Борисполі.
Дівчина їде далі. По вагону розповсюджується запах дешевеньких парфумів. Він мені нагадує аромат шампуню кря-кря чи карамельок барбарис. Я не проти цього аромату, він значно кращий від аромату вагону чи вихлопу курців.
У дівчини не дуже чиста шкіра, але вона купує солодощі у тітки, що носить по вагону. Ще вона вдягнена в джинси, светр кольору персика і блакитну куртку в білі і чорні плями. Картата куртка. На ній не так видно бруд, як на кралиному пальто кольору мяти.
Далі їдемо у відносній тиші. У тамбурі курці. У вагоні торгаші і сморід - від брудного одягу, тіла, підлоги і лав, на яких ночують інколи безхатченки.
Проходить повз аферистка в мятних штанях. У неї ще на пероні я бачила телефон, не з дешевеньких, іде в тамбур, «втикає» в телефон. Мені огидно. Від бруду, бідності більшості пасажирів, смороду, обману, тупості.
Як змінити це все – я не знаю, на жаль… адже я також дівчина з периферії, але інакша, певно, від народження.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-10-11 17:34:50
Переглядів сторінки твору 171
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.676 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.07.20 12:40
Автор у цю хвилину відсутній