ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2018.05.28 03:32
Сонце у небі запалить світанок ясний.
Нібито все як і треба. Немає війни.
Вдови не плачуть... Не квилить країна від ран.
Плаває кача тисиною. Рання пора...

Десь у травневих гаях дзеленчать солов"ї.
Та у далеких краях не вщухають бої.
Понад горою

Ярослав Чорногуз
2018.05.27 20:25
В кімнаті розливає запах м`ята,
Не килим на долівці - очерет,
На стінах осока - ще не прим"ята,
Вже хата вся - зелений мов намет.

Дажбоже мій, ти - чарівник, естет,
Уявою душа твоя багата,
Зеленого вогню створив бо злет -

Володимир Бойко
2018.05.27 19:36
Дрімав ставок, укритий жабуринням,
Пливли хмарки легенькі угорі,
В ставку, зігріті сонячним промінням,
Вигулькували жаби й жабурі.

Прекрасно все. Ідилія, та й годі.
Аж раптом чути войовничий клич –
Із-за ліска, на лихо всій природі,

Ночі Вітер
2018.05.27 09:39
   Она засыпала, как в детстве, свернувшись калачиком. Нижняя губа несколько вздрагивала, руки прятались между колен, и только куклы или плюшевого мишки недоставало этой маленькой девочке, решившей, что всё будет так, как рассказывала давным-давно бабушка

Олександр Сушко
2018.05.27 07:09
Оце так сон! Мій куме, щоб ти скис!
От нащо стільки випили учора?
У клітці...Путін! Посинілий ніс
Від сопляків втирає триколором.

В письменниці поцупив олівці
(сльоза бринить од відчаю у дівки).
Писала нам щодня про янь і цінь,

Володимир Бойко
2018.05.27 00:35
Що мені навієш, вітровію,
Що тобі повідаю без слів?
Я брехати, братику, не вмію,
А відкрити правди не зумів.

Правди, що гірка, мов оковита,
Без фальшивослів’ я та олжі,
Аби остаточно зрозуміти,

Вікторія Лимарівна
2018.05.27 00:31
Спокусливий потяг писати щоночі.
І маю я швидко здолати його.
Від втоми болять, закриваються очі.
Сон кличе, стискаюсь від впливу того.

Та тільки окремі слова у рядочки
Нестримно спішать та ще й риму плетуть.
Не хочуть стояти покірно в куточку.

Марта Январская
2018.05.26 23:27
На речных порогах камни-валуны.
Бугу камни Богом неспроста даны.
Голос высекают камни из реки.
Полируют камни волны-языки.

Так и человеку Богом дан заслон,
Чтобы сердцем в голос распевался он.
Сердце на преградах только и слыхать.

Олександр Сушко
2018.05.26 14:23
Ой, жіноцтво! Тяжко нам, біда!
Стало складно підчепити мужа.
Я ж красива, моцна, молода,
Ще ніхто у ліжку не подужав.

Хлопче! Нащо вирячив баньки?
Шаснути бажаєш під сорочку?
Для початку грошенят підкинь

Іван Потьомкін
2018.05.26 12:04
Не знаю, как у кого, у меня сюжет рассказа чаще всего связан с каким-то событием. Так было и на этот раз. Накануне мне сделали операцию катаракты, а сегодня, когда сняли повязку, нужно было закапывать левый глаз. Супруга ушла на работу и попросила сос

Ігор Деркач
2018.05.26 06:31
Я на пароплаві «Фрідріх Енгельс».
І снує думок суцільна єресь, -
хто кого із палуби жене...
Я не розумію, що ся стало, -
з болем і надривом щось кричало:
«Громадяни, слухайте мене…»

Палуба хитається та стогне.

Галина Михайлик
2018.05.26 01:41
А серце обливалося керваво,
коли благословляла на війну.
Чи знало, чи напевне відчувало
рвучких обіймів поминальний сум.

А потім – світ перевернувся вдруге,
утратив колір, запахи і звук.
У відчаї – рятунок від наруги

Гренуіль де Маре
2018.05.25 21:24
Ти варила з троянди варення,
А думки сновигали по хаті:
Від «якби вже скоріше померти»
До «ще лампу ось розмалювати б».

Ти укотре хапалася неба –
Небо знов прикидалось фантомом
І цідилось байдуже крізь тебе,

Іван Потьомкін
2018.05.25 18:16
Не кожному, хто просить, подаю.
З часом навчився розрізнять професію й нужду…
…Попервах, як із найщасливіших країв
Мене фактично відпустили голим,
В центрі Єрусалима стрівсь мені прохач.
Хоча тої пори самому годилося б простягувати руку,
Не спиняюч

Микола Соболь
2018.05.25 15:49
Гортаю неминучу прохолоду
(До спогадів не тулиться тепло).
Художник день нове готує тло –
Пасьянсову перемішав колоду…
Та прийде час коли вже все одно.

Митарство словоблудне та спокуси –
Минули. У дорогу вируша,

Олександр Сушко
2018.05.25 14:05
Убережу невдаху-чоловіка
Од вибору ледачої жони:
У руки мавці устромляй мотику
І хай на грядці поле бур'яни.

У трудівниці видно лиш огузок,
А у валяки - завжди сонний час
Якщо від праці зменшується пузо -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Домініка Піано
2018.05.27

Юлія Джа
2018.05.24

Юлія Фрайт
2018.05.20

Лія Олексієнко
2018.04.20

Володимир Дубровський
2018.03.23

Тамара Швець
2018.03.05

Человек Песок
2018.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ
Ніколи не знаєш, чим обернеться тобі випадкова зустріч.
Другу добу я згадую його очі, посмішку, руки, потилицю, щирий і ніжний, відкритий погляд.
Останнім потягом мало хто їде. Зараз темніє рано, тим паче в дощ не надто сподіваєшся на нові знайомства.
Одягаєшся тепло, аби затишно, не думаючи, що то вплине на зовнішній вигляд. Можна з дому поїсти борщу з часником, а що? Хто там знатиме? Маскування й усе. А профілактика вірусу – факт.
Я ввійшла в 2 вагон потягу Гребінка-Київ, і одразу побачила великі усміхнені очі.
Вони настільки мене магнітили, що я вмостилася навпроти. Мені було ніяково, одягнена, мов капустина, а тут такий привабливий молодик.
Він спочатку сидів, дивлячись в мобільний, і я дивилася на його красиві руки. Руки музиканта. Потім йому захотілося покимарити, і він намагався вмостити свій пристойний зріст на лавку, щоб хоч якось прилягти.
Я дивилася на його стомлений вигляд, і мені подобалося усе. Заснути надовго не вийшло, пасажири, що заходили на інших зупинках, змусили своєю появою встати. Можна було спробувати заснути сидячи. Я запропонувала розбудити його на Дарниці.
Зав’язалася розмова. Він російською. Я українською. Здивувалася, що зі Сміли, що на Черкащині, але розмовляє російською. Потім говорили про те, ким працює. В смілянській фірмі, що має у столиці офіс й займається gps-навігацією. Я коротко розповіла про те, де працюю. Потім було про футбол, погоду, валютні коливання , книгу, яку я читаю, комп’ютерні ігри і стаж водіння авто.
Мені було байдуже, яку тему порушувати чи підтримувати, я зачаровано дивилася у ці усміхнені очі, ловила посмішку, автоматично посміхалася у відповідь.
Потім він вибачився, вийшов, коли повернувся, вирішила не наполягати на продовженні діалогу. Хотілося ініціативи чоловічої. І нав’язливою бути не хотілося.
Я робила вигляд, що читаю, насправді ж мені хотілося розмовляти з ним. Він витяг телефон і почав там щось натискати. Далі їхали у тиші. Ніхто нікому не пішов на зустріч.
Я побажала щасливої дороги, коли настала моя черга виходити. Він побажав прекрасного робочого тижня.
Я не втрималася, сказала, що у нього приємна посмішка. Не впевнена, що він почув, бо вилетіла звідти, наче вітром здуло. Але досі переді мною його широко розчахнені усміхнені очі, приємна посмішка, красиві руки і загадковий шарм.
Незавершеність і недосказаність, таємниця, інтрига – усе змішалося, і закрутило мене, ніби осінній лист у вирі урагану.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-10-30 15:52:40
Переглядів сторінки твору 219
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.288 / 5.5  (4.891 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.681 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2018.05.25 10:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-10-30 19:08:44 ]
Втрачена можливість. Буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2017-10-31 11:02:36 ]
не все втрачено, звісно, поки ми живі)