ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-08 22:14:30
Переглядів сторінки твору 1932
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.864 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.018 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.20 07:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 07:26:14 ]
Пане Миколо? Чесно, я не зрозумів алюзії з Нотр-Дамом. Можна пояснити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2017-12-09 09:38:28 ]
Нотр-Дам де Пари (фр. Notre-Dame de Paris) — Собор Парижской Богоматери, французско-канадский мюзикл по роману Виктора Гюго «Собор Парижской Богоматери». Композитор — Риккардо Коччанте, автор либретто — Люк Пламондон. Мюзикл дебютировал в Париже 16 сентября 1998 года. Мюзикл попал в Книгу Рекордов Гиннеса, как имеющий самый большой успех в первый год работы. --- власне, як і в усіх попередніх, а також і в майбутніх текстах, у віршований спосіб, я пишу виключно свою історію... мені байдуже до інших. ( у хорошому смислі ) Добрий десяток словотворців мене підтримують своєю творчістю, не дають мені згаснути, бо я людина азартна, трудоголік в різних аспектах... мене заїдає, що хтось це робить набагато краще... У них відповідна і освіта, і середовище... Пів свого життя я простояв на сцені. І заробляв на хліб голосом. Це різні філармонії, ресторани і тп... а ще додати заводи, шарашки, профтехучилища, таксування, барменування, морозивовиготовлення, відео і звукописи... --- з сьогоднішнього погляду та ті часи - цілком відповідально можу сказати -- я був найкращим, до мене і прислухались, і в чомусь наслідували. І чим би я не займався, мене тянуло до Вірша... в снах, в помислах. Настав час відплатити... Нотр-Дам - один із епізодів. Мюзікл, який обійшов мене стороною... а подібного - сотні і тисячі... моя ненаситність до всього прекрасного вражає себе самого... тако дивишся на красивих, гармонійних жінок і думаєш, і чого вона (вони) не поруч? залюбив би... Час спливає. Паралелі у часі, у можливостях ніхто ж не відміняв? Тож. Ви для мене, Олександре, один з небагатьох, кого я читаю і вдивляюсь. Мені навіть А. Черняхівський, коли я висловив думку щодо передумови до моєї збірки ( а вже би і пора й видати...) запропонував звернутись до Вас... то таке. Думаю, що відповів? Просто хотілось би бути причетником до усіх правильних планетних подій у різні часи в усіх куточках. Для мене це природньо. Ось такий я непосидючий, і мої (покійні ) тато з мамою цього заслуговують. Фамілія то Ду - Дар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-09 12:09:25 ]
якщо Ви прагненте, щоб 2-ий і 4-ий рядок спраді римувались, то замість нездІйснене (як у ВАС) має бути нездійснЕнне (з НН)

Мені теж з усього вірша тільки Нотр-Дам де Парі не потребує пояснень.
А решта змісту - в тумані... Навіть попри розлоге пояснення... Бо з вірша аж ніяк не випливає жодних аналогій чи алюзій... На жаль.

аж збігаються миші - дещо комічно вплітається в текст


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2017-12-09 14:46:10 ]
і знову осєчка... безумовно НН.. коли натискаю, тобто пишу якесь слово... ще у процесі виплигує інше... тільки встигай виправляти... що то зробиш... буває... а все інше у тексті розвіється згодом, хай поживе день - другий у майстерні, на те й вона майстерня... моя позатикала усі щілинки чим попало, а миші пруть і пруть до хати. і травимо... і кіт -- нотр-дам - лише символ іншого середовища, в якому довелося побувати і мені


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-10 08:17:29 ]
Зрозуміло. Пропоную написати назву до цього твору. І тоді все стане на свої місця. "Мрії про нездійсненне".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-10 08:19:24 ]
До речі, я теж 20 років відплигав на сцені. Ресторанів не було, а от холодних клубів та вигонів - достатньо.