Нотр-Дам де Пари (фр. Notre-Dame de Paris) — Собор Парижской Богоматери, французско-канадский мюзикл по роману Виктора Гюго «Собор Парижской Богоматери». Композитор — Риккардо Коччанте, автор либретто — Люк Пламондон. Мюзикл дебютировал в Париже 16 сентября 1998 года. Мюзикл попал в Книгу Рекордов Гиннеса, как имеющий самый большой успех в первый год работы. --- власне, як і в усіх попередніх, а також і в майбутніх текстах, у віршований спосіб, я пишу виключно свою історію... мені байдуже до інших. ( у хорошому смислі ) Добрий десяток словотворців мене підтримують своєю творчістю, не дають мені згаснути, бо я людина азартна, трудоголік в різних аспектах... мене заїдає, що хтось це робить набагато краще... У них відповідна і освіта, і середовище... Пів свого життя я простояв на сцені. І заробляв на хліб голосом. Це різні філармонії, ресторани і тп... а ще додати заводи, шарашки, профтехучилища, таксування, барменування, морозивовиготовлення, відео і звукописи... --- з сьогоднішнього погляду та ті часи - цілком відповідально можу сказати -- я був найкращим, до мене і прислухались, і в чомусь наслідували. І чим би я не займався, мене тянуло до Вірша... в снах, в помислах. Настав час відплатити... Нотр-Дам - один із епізодів. Мюзікл, який обійшов мене стороною... а подібного - сотні і тисячі... моя ненаситність до всього прекрасного вражає себе самого... тако дивишся на красивих, гармонійних жінок і думаєш, і чого вона (вони) не поруч? залюбив би... Час спливає. Паралелі у часі, у можливостях ніхто ж не відміняв? Тож. Ви для мене, Олександре, один з небагатьох, кого я читаю і вдивляюсь. Мені навіть А. Черняхівський, коли я висловив думку щодо передумови до моєї збірки ( а вже би і пора й видати...) запропонував звернутись до Вас... то таке. Думаю, що відповів? Просто хотілось би бути причетником до усіх правильних планетних подій у різні часи в усіх куточках. Для мене це природньо. Ось такий я непосидючий, і мої (покійні ) тато з мамою цього заслуговують. Фамілія то Ду - Дар.