ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2018.01.23 07:03
У сірім світі кольори забуто
Зашерхлі губи стиснуті вишневі
І довгі пальці пристрасні жагучі
Обледенілі струни не торкають

Пінясті хвилі котяться у сіре
І контур пісні ледве рожевіє
Закутуюся в золото волосся

Тата Рівна
2018.01.23 00:22
на Барбадосі живуть маленькі й великі боси
дрючать матросів ходять босі товсті боси по Барбадосу
люблять русалок
русалки їм миють коси –
жеруть дорогі екзотики
розводячи босів як котиків
та стиха глузують
із тлустих плішивих босів

Тата Рівна
2018.01.23 00:11
Це місто порожнє без листя та люду.
А лютий лютує – морозить, не йде.
Весна – нігілістка то, мабуть, не буде
Весни цього року – вона не прийде.
Ніщо не виказує сонця чи спеки,
Нема журавлів, та й закоханих – теж.
Птахи ще за морем, ще надто далеко –

Сергій Рожко
2018.01.22 22:40
(R+h)-R =2Rh+h
(«пливи, рибо, пливи…»)
усміхнена риба пливе Сумською,
білява сукня – не встояти, впасти,
з калюжі місяць ерзац лускою
присвічує їй всі можливі пАстки.
а пАсток навколо – до біса й трішки,
бо ж – п’ятниця, вечір і трохи темно,

Олена Багрянцева
2018.01.22 20:22
Як тягне до тебе. Спрацьовує сила магнітна.
Можливо, ти маг, що обізнаний в чакрах і чарах.
Можливо, ти сніг, що очікує хуги у хмарах.
Мене зачакловуєш приязно так і привітно.

Як тепло з тобою. Мов струм пробігає по шкірі.
Можливо, це ковдра пастел

Володимир Бойко
2018.01.22 14:09
Не омину безжального рядка,
Не омину манливої спокуси,
Яка б недоля не була гірка,
Та присуду її я не боюся.

Не попрошу подачки у життя,
Перед лайном не стану на коліна,
Не вичавлю із себе каяття

Олександр Сушко
2018.01.22 13:22
Агов, товариство шановне!
Бон джорно! Парнусем лехайм!
Сьогодні занадто моторний,
В фейсбучний летітиму рай.

Погризти іду графомана,
Відро поначісую бліх.
Вдоволені теща й кохана,

Олена Балера
2018.01.22 11:16
Я знаходжу отруйні думки на життєвій дорозі
І нікуди не можу подіти, з собою несу.
А хотілося подумки жити в осяйнім чертозі
І не сльози з очей витирати, а Божу росу.

У бездушному світі, здається, і серце – заноза.
Таємниця найбільша – це те, що за

Ночі В Вітер
2018.01.22 11:09
химера слів
залізне полотно
в сніги пішли
у тьмяне потойбіччя
життя стекло
отруєним вином
і ти ковтаєш
невмирущий відчай

Мирослав Артимович
2018.01.22 10:34
Буяє душа і злітає у вись,
Енергія крил дивовижно нестримна,
З любові до пісні почався колись
Хорально-ліричний політ журавлиний.
Мажорно улиті в мереживо літ
Акорди сердець невгамовних «журавок»
Роз’ятрюють душі, лишаючи слід
На небі пісень у мис

Тамара Ганенко
2018.01.22 08:39
Без тебе без тебе не знаю
Чому так написано білим
Заметано зорями небо
Загублено стежку жадану
Іду навпрошки заметіллю
В снігах порятунку шукаю
У затишку зимно і душно
Шукаю заблудле чи зникле

Ігор Шоха
2018.01.22 05:49
Якщо зоїли раді лайці*,
аби боялися паяци,
і не складуть собі ціни,
то це слони, які і в лавці –
елементарні брехуни.

Вони і білі, і пухнаті,
коли розпушують хвости

Сонце Місяць
2018.01.22 03:09
Ткають геть секунди, що склали нудний день
Кришиш кудись години, чи як повезе
Б’єшся крізь лід на ділянці отій у містечку
Чекаєш на щось чи когось, хто б наставив тебе

Втомлений від загоряння, дощ удома переждеш
Юності й життя ще повно, час нема по

Тата Рівна
2018.01.22 02:26
Коляд-коляд-колядниця,
Чому знов тобі не спиться?
Чому знов?
Віє виє хуртовина
Вітер б’ється, мов рибина,
Утікає час неспинний
Сторчголов.
Всі банальності та рими

Домінік Арфіст
2018.01.21 22:05
а смерть присяде скрєчку життя…
за руку візьме… поцілує в очі…
перелистає сни мої пророчі
і срця переслухає биття…
мене легкого понесе в санчатах
маленького у витертих штанчатах
у рукавицях з татусевих рук
у біле сяйво де нема розлук…

Ярослав Чорногуз
2018.01.21 21:59
Нарешті - холод справжньої зими,
Застигли хвильки снігу шовком білим.
І знову усміхаємося ми,
Здоров`я додає мороз і сили.

І вогнище неонове навкруг
Розсипалось жаринами-вогнями.
Туман затьмарив димом виднокруг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лариса Маковей
2018.01.21

Галина Гулієва
2018.01.15

Любов Лисенко
2018.01.08

Дружня рука
2018.01.03

Олександр Дволикий
2017.12.23

Ніна Калина
2017.12.17

Федір Трох
2017.12.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Нема людини
Що краще: косовиця в полі,
Чи телевізор і софа?
Труди фізичні - це мозолі,
А сите черево - лафа.

Коли ще був стрибучим шкетом
Щодня - гульня, дівки, синці.
А нині у руках планшети,
Сідниці вгрузли у стільці.

Дитятко суне ваговозом,
Вгодований звиса живіт.
Борща, котлет - ударні дози,
Відро пельменів на обід.

А мешти - розмір сорок п'ятий,
На гуліверів піджаки.
І хто у цьому винуватий?
Генетика? Харчі? Батьки?

Своїх малят годують люди,
Від пережору аж хита.
Мені уже півсотні буде,
Статура, наче у хорта.

Ушир пливе од жиру дівка,
Юнак глита тридцятий рол.
Допоки діти не каліки -
Нехай танцюють рок-н-ролл.

Нехай ганяють у футбола,
Пірнають, бігають щодня...
Сусід жує. Трамбує воло.
Нема людини. Є свиня.

16.12.2017р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-12-16 21:00:29
Переглядів сторінки твору 255
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.751 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.663 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.01.22 16:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-16 21:19:38 ]
А розмір ноги теж відгодувати можна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-16 21:33:32 ]
Є люди, що реально їдять, як свині, але залишаються худими. І навпаки буває.

Бачу теми. Заїжджені. Чую лозунги, звичні з давніх часів. Галопом по Європах якось все. З потуранням кон'юнктурі. Не бачу розвитку. Не бачу бажання розвитку, на жаль. На жаль...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-16 22:32:05 ]
І справді. Все по колу. Ложкою до рота і назад - щодня, кохання - так само, на роботу - щодня по тому самому маршруту, добрий ранок та надобраніч, дякую та нема за що, поцілунки та плювки. І так до самої смерті. В поезії те ж саме. Аби припинити цей біг по колу - потрібно вмерти. А поети цього не хочуть. Чомусь. От диваки. А от їсти на ніч не треба.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-16 22:43:33 ]
Та й чого вмерти, Саш? Просто не бігати по колу) Швидкість заважає іноді побачити мить, вдивитись углиб, красу побачити і провідчути.І прийняти її. І передати словом.
З теплом до Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-16 22:57:28 ]
Істинну красу словом не передати. І не написати. Її потрібно відчути. Ми багато чого не хочем бачити, але бачимо. Щодня. Наприклад, надогрядних любителів добряче попоїсти. Розміри та кількість спожитого здивували. Похитнули. Подивився, змалював, пішов далі. Отже, світ мене ще дивує. І це саме по собі дивно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-17 11:03:04 ]
Мабуть так, Сашо. Кожен сам обирає, на що спрямовувати зір, що зауважувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-17 11:21:06 ]
Дитятко суне ваговозом...
Начиталася вночі твого, наснилися дві особи: мати і син, що лізли до потяга платформою. На пузах, бо не могли йти. Жах. Я в натовпі, дивилася..... У потязі людей тьма, є місця, але лежать пакети...наче зайнято. Отакі сни від твоїх віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-17 16:08:45 ]
Одведи й сохрани! Буду щось гарнюнє писати. Наприклад, про кохання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-12-17 13:54:16 ]
Звісно, проблема давня і відома, але від того не менш актуальна. Англійська народна мудрість каже: "Ненажера риє собі могилу зубами". Але над цим чомусь не замислюються. Бажання жерти відключає розум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-17 16:14:11 ]
Так. Це так. І що робити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-12-18 00:59:25 ]
Найкращий варіант - включити розум. Інші способи (в т.ч. різні дієти) не є ефективними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-17 15:53:39 ]
На тлі зубожіння простого люду цей вірш - на грані етичного...
І чогось пригадалась нещодавня заява міністра, що українці забагато жеруть, тому й не мають грошей...
Тобто, сумніваюсь, що нині з мінімальною зарплатою можна отак обжиратись - аж до втрати людської подоби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-17 16:14:40 ]
Є проблема. Її видно неозброєним оком. Прикладів - тьма. А ще й передача "Зважені та щасливі". Як ляпас по естетиці. Варіанти людської поведінки: 1) Промовчати; 2) Звернути на це увагу. І дуже легко сповзти з високого у прірву вульгарної банальщини. Я ледь не зірвався. На грані.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-17 18:25:20 ]
Так. Проблема габаритна) Сама дивлюсь "Зважені і щасливі". Та от... чогось саме такий неприємний нюанс, описаний у моєму коментарі, вліз мені в око...