ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Дудар
2024.04.16 09:10
Ось вони, мої сулійки…
Вузьке горлечко, пугар
Нас у погребі лиш трійко
З променем іржавих фар...

Хто кого осилить з трійки?
Той, хто важчий у вазі…
Обійдемося без бійки

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі

Віктор Михайлович Насипаний
2024.04.15 20:46
У маршрутці шоколадку
Їсть дівча, смакує.
- То шкідливо для школярки! –
Тип якийсь кепкує.

Розкудахтався, мов квочка:
- Ти ж здоров’я згубиш!
Бо ж поправишся, мов бочка!

Артур Курдіновський
2024.04.15 19:23
Небо зоряне...
Поле зоране...
А між ними в повітрі - війна.
Над криницею,
Над пшеницею
Чорна хмара та злість вогняна.

Поле зоране...

Микола Дудар
2024.04.15 14:53
Відтінки радісного сплеску --
Як свідки зламаних спокус...
І світлим гумором Одеським —
Я вже нічого не боюсь!
Впливові дядечки принишкли…
Хвости стурбовані… є шанс:
У ніч виходити лиш нишком,
Чим будуть радувати вас…

Ніна Виноградська
2024.04.15 14:28
Поламав усі мої думки,
У минуле викинув надії.
Впали з неба – загасив зірки,
Щоби не збулися наші мрії.

Падав сам у прірву небуття
І мене за руку за собою.
Зрозуміла, що моє життя –

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:58
І знову у Вибраному - суцільні вірші й оповідання Олександра Сушка. По 6-8 текстів на добу - малохудожніх і з численними помилками! Цей автор намагається виправдовуватися: розумієте, друже, я пишу в електричках і без окулярів, тому ось так виходить… Підт

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:53
СупрОтив і талановитА непотріб

Стосовно питання, що я починаю першим.
Так, Микола Дудар, про якого я до сьогодні не сказав жодного слова, 12 квітня цього року написав у своїй рецензіїї на мій «Відкритий лист головному редакторові ПМ» такі слова про ме

Леся Горова
2024.04.15 08:51
Пташиний мікс звенить по гаю,
З туману сонце вирина,
Шпаки на всі лади співають -
Прийшла весна!

Між співом тим сирена дико
Відлунням котиться з війни,
Ти, вітре, по окопах тихо

Світлана Пирогова
2024.04.15 08:31
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Віктор Кучерук
2024.04.15 06:03
Знайомі, друзі та чужі,
Буває, скупчившись у стаю,
Волають дружно: Крім душі,
У віршах іншого немає!..
Напевно, є якісь гріхи,
Раз не освоїв ще науки
Навчати слухати глухих
Не в грудях шум, а серця стукіт.

Іван Потьомкін
2024.04.14 18:33
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на в

Сергій Губерначук
2024.04.14 17:35
Лячно мені і тужно
чути такі слова:
"Треба всім разом, дружно!
Кроком руш: раз-два…"
Хочеться запитати:
"Куди ж ви зібралися йти?"
У відповідь: "Йдемо спати!"
або ж "… обідати!"

Євген Федчук
2024.04.14 16:56
Сидим з кумом. Саме вірус по світу лютує.
Усі в масках… А навколо усе вже квітує.
Порадіти б. Телевізор не дає спокою,
Щогодини всіх лякає хворобою тою.
Щоб не надто перейматись із тим усім лихом,
Сядем собі на лавочці та й сидимо тихо.
Про щось, бу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Зоря (1950) / Проза

 Уривок з оповідання "дамське танго"

" Мешок белый, как с под импортного сахара, за плечо закинул, и отак рукой..
- А шо ж у мешку було? Кувалда?
- От деревня!... – аж всплеснул руками Молодец. – Чёрный чемоданчик это называется. Там все атомные и водородные кнопки!"

"К тамбуру потянулась череда мешочников.
На освободившиеся рядом с Вероникой места неожиданно садятся уже знакомые ей старички. К их компании примкнул краснощекий молодец, который закатывается от смеха после каждой фразы рассказчика.
- А то ще сон приснился.
- Опять вещий? Ему вещие сны снятся, - оборачивается дедок к смешливому парню.
- Помню, стоим с генералами вокруг стола. Може, оперативную обстановку на карте изучаем…. Но точно не в Кремле, потому шо сразу за палисадником стадо баранов ходит по склону горы. Солнышко, птицы в кипарисах поют, - как в раю.
Вдруг, из-за поворота горной дороги, медленно так, мусорная машина выезжает. Приблизилась. Затаились – ждем, шо дальше будет.
Смотрю, сверху открывается люк, и длинная рука кидает в нашу сторону неопознанный объект.
Все, конечно, попадали…. В гробовой тишине задзилинчало шо-то по брусчатке (такая, как на Красной площади) и я, как младший по званию, ползу разведать. Вижу: пустая банка и написано «пиво».
- Ха-ха-ха… - взрываются дружным хохотом дедок с молодцом. – Пиво в банке. И приснится же такое!
- Так от. А рядом нашел круглый алюминиевый… ну, как номерок в раздевалке у клубе дают. Доложил. Он взял в кулак…
- Сталин?
- Не. Без усов. Потом ладонь раскрыл, а на жетоне, как в волшебном зеркальце, чей-то памятник с фотокарточкой.
Шо-то знакомое? – спрашиваю тактично.
Он коротко, одним словом: «конечно», и губы так поджал.
Ну а после улыбнулся и говорит: «Давайте выпьем по пятьдесят грамм».
Ординарец налил всем больше, как по полстакана. Такой водки я ще не пил. Да так мягко идет!..
- Та ще й холоднинькая! – добавил добродушный дедок и благоговейно, как на причастии, закрыв глаза, глотнул слюну.
- Дальше не помню, потом мы с ним оказались на космодроме. Он стоит уже на лестнице и каже: «Шесть дней меня не будет! Стену буду разрушать».
Мешок белый, как с под импортного сахара, за плечо закинул, и отак рукой..
- А шо ж у мешку було? Кувалда?
- От деревня!... – аж всплеснул руками Молодец. – Чёрный чемоданчик это называется. Там все атомные и водородные кнопки!
- А… - нехотя согласился дедок.
- Отак я проводил и був последним человеком, хто его видел.
- А хто ж то був? – опять спросил после небольшой паузы занудный дедок.
Но тут они заспешили к выходу и ответ она уже не услышала."




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-16 22:20:09
Переглядів сторінки твору 764
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2023.08.09 21:28
Автор у цю хвилину відсутній