ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Петро Схоласт
2024.04.15

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Поеми

 Роздвоєне серце

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-28 21:55:37
Переглядів сторінки твору 7059
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Композиції для сцени
ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2024.04.08 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-28 22:35:28 ]
Яка гарна мова. Завдяки їй твір жвавий і смаковитий.
Вітаю з чудовою роботою, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-28 23:00:41 ]
Дякую, Ларисо! Ця драма ще не закінчена. Має бути ще одна дія. Вже пишу її, але повільно, бо заважають емоції... Не проста розв'язка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-28 23:01:42 ]
Майже, як "Фауст"!

шатан, дека - полонізми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 08:15:27 ]
Сергію, дякую! Вживання слів "шатан" і "дека" досить поширене в мові українських горян 17-18 століть. Цілком можливо, що вони запозичені з польської мови. Врешті, як і певна кількість слів, що стали діалектами української мови в Західній Україні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 09:25:50 ]
І все ж - я нічого не хочу доводити... Знаю лише, що полонізми, росіянізми - це не діалектні слова. Раджу звернутися до науковців Тернопілля, серед яких напевно чимало тих, хто має наукові праці з питань діалектів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 09:37:49 ]
Припустимо, що Богдан помилився у визначенні, і ці слова не діалектні, а є полонізмами. І що тоді робити з ними, вважаючи, що за кілька століть вони стали рідними? Як і слово "плуг" і тисячі інших слів. Вихолощувати мову?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 09:49:32 ]
Ларисо, якщо полонізми стали рідними, то їх треба внести у словник сучасної укр. мови. Позбуватися полонізмів та росіянізмів - аж ніяк не означає вихолощувати рідну українську мову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 12:02:30 ]
"Словниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з багатьох мов: грецької (філологія, музей, театр), латинської (клас, аудиторія, конституція), німецької (бутерброд, солдат), англійської (баскетбол, дизайн), французької (кашне, пюре, пальто), італійської (соло, тріо, акорд) та інших.Їх 10%" ----- до якого фундаменту будемо позбуватися? з якого часу починати?) і які слова є питомо українськими настільки, щоб в них не було і домішки чужинської?
Де та грань боротьби за чистоту мови, за якою починається її стерилізація?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 12:45:49 ]
Для чого грань? Існують словники сучасної літературної мови. Ніяких таємниць і загадок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 13:28:03 ]
Словники здоганяють розвиток мови, а не обмежують його. Вони всього лиш фіксують. Заднім числом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 10:20:30 ]
Вітаю, Богдане! Відмінна робота, захоплює і насолоджує. Особливо мова. Мені зрозуміла (в основному) і без словника, хоч я й не гуцул:))
Майстерно і талановито!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-30 10:51:08 ]
Мирославе, дякую! А тебе, між іншим, можна вважати гуцулом, бо часто буваєш у Карпатах. :)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-29 11:57:41 ]
... заглянув "когут-качур..."... треба буде прочитати... А поки, немаю часу - затаїв... мить насолоди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-30 10:47:58 ]
Ярославе, якщо прочитаєш, то, напевно, намалюєш картину. Маю таке передчуття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 13:39:47 ]
Ларисо, якщо Ви вважаєте, що росіянізми(русизми) і полонізми -- це розвиток української мови, то нам з Вами немає про що говорити... Краще не відповідайте мені. Давайте поставимо крапку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 14:03:58 ]
Я Вас всього лиш питаю, що робити зі словами, котрі прийшли до нас із інших мов (а таких слів у нашій мові діже багато) і за сотні років стали нам рідними? Не пересмикуйте, будь ласка.

І чого впиратися тільки в росіянізми та полонізми? Ні від кого ми більше не набралися слів?
Та й зараз нові слова приходять звідусіль - і бажають того мовники чи ні, але входять в українську мову.
Є, звісно, вихід - аналізувати в он-лайні все і придумувати і вводити українські аналоги нових слів. То зарадибога, вперед, мовники, поле для праці вільне. А час покаже, що приживеться, а що було штучноствореним.
Я тому й питаю, де межа, за яку не варто переходити?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 14:24:55 ]
Ларисо, важка Ви людина! Я мову вів про полонізми і росіянізми, а Ви - "що робити зі словами, котрі прийшли до нас із інших мов..." Це різні речі.
Більше Вам не відповідаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 16:15:21 ]
Хм... а чоловік носить на руках і каже, що легка)

Ні, як перейти на особистості, то я б сказала, що чоловіку не личить переривати незакінчену розмову, то ж не статевий акт, млин. Але в передноворіччя чемно бажаю Вам гарної мови і творчих успіхів!
І слухняно більше не відповідатиму Вам)

Богдане, пробачте за те, що запалились трохи під Вашим твором.
Хай Новий рік принесе Вам гарне закінчення цього твору. І читачів багато)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-30 10:41:07 ]
Ларисо, дакую Вам і Сергію за дискусію. Вона цікава і в рази збільшила кількість переглядів моєї сторінки. Слова, які стали предметом диснусії я відшукав у наукових працях учених, які працюють у Національній академії наук України та Інституті народознавства, коли хотів якомога краще вивчити етногенез та етнічну історію населення українських Карпат. Крім цього ці слова зустрічаються в гуцульських народних казках. Саме тому я і використав їх у своїй драмі, виходячи з того, що гуцули розмовляли ними в повсякденному житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 15:05:26 ]
З цікавістю очікую завершення Вашої чергової поеми.