ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.01.22 13:44
Не суди і  судимим не будеш,
крок від святості і до облуди!
Від любові - до зради людської,
що прощенням довіку  не згоїш.
Крок від радощі, смути, надії
до сльози лицемірства на віях.
Від гріха, каяття і розпуки,
до звитяги, піднесення духу.

Вікторія Торон
2019.01.22 09:37
Без жару пристрасті, із тихим розумінням
я напишу тобі чи віддано промовчу,
і слово вдумливе не гратиме промінням
і не звучатиме вагомо і пророче.

Його я з досвіду сплітатиму поволі
(така освіченість дається не одразу),
щоб вистеляло завитки тво

Віктор Кучерук
2019.01.22 07:24
Минає день без болю втрат –
Ані поранених, ні вбитих, –
Хоча ворожий автомат
Волає голосом неситим.
Не заспокоїться ніяк,
Розширене від жару, дуло,
Що позабуде крові смак
І не знайдуть нас потім кулі.

Олександр Сушко
2019.01.22 06:10
Спермотоксикоз - тяжка хвороба,
Нумо, озирніться навкруги!
Бачите,- страждалець супить лоба,
Прагне ласки молодих богинь.

Хоче мавку стиглу обійняти,
Трохи поносити на руках.
Парубок у силі! Гей, дівчата!

Сонце Місяць
2019.01.22 02:19
На околиці периферійного міста Д., на теренах малогабаритної квартири скраю останнього поверху панельного будинку, на стереотипному залізному ліжку із пружинною сіткою, пересічний ґендер И. снить або, вірніше, марить, начеб його переслідують (монстри), як

Галина Михайлик
2019.01.21 21:42
В ієрархії його цінностей
їй – порцелянове місце,
почесна першість
у визначеній регламентованості,
дозовані літери, звуки, видива,
пошанівок і дистанція.

О так! Корона!

Олексій Кацай
2019.01.21 19:23
Дивочний берег без води й прибою,
без водоростей, мушель, суходолу,
біля якого хвилі хилитають
грузьку математичну порожнечу,
що прилипає до бортів і тіла
з імлою та фракталами галактик.
Там, серед них, – моя. З якої випав
броньований артилерійс

Петро Скоропис
2019.01.21 17:34
Троє пані з в’язанням, їх теревені
в холу фотелях про муки хресні;
пансіон «Аккадеміа» зі усім
білим світом пливе у Різдво розбухлим
в телевізіях; вилитий клерк з гросбухом
обертає колесо вкіл осі.

II

Вікторія Лимарівна
2019.01.21 17:02
Сніжний ранок, сніжна днина:
Всі дерева білі-білі.
До зимової вітрини
Долучилися намети
Та й змінили силуети.
У обіймах заметілі,
Наче зовсім заніміли
Кущики, паркани, хатки,

Маркіяна Рай
2019.01.21 14:20
А в січні вишні такі морозні
На груди білі, на плахту снігу...
Хрипить з простуди, або ж від бігу,
І просто все, як ніколи в році.

Ми - мерзлі ягоди придорожні,
Комусь - під ноги, комусь - в долоні.
Ніхто не знає, в якому лоні

Нінель Новікова
2019.01.21 13:37
Добре б пригадать було
Факти дуже давні –
Скільки гетьманів пройшло
В Україні славній!

Так хотілось надарма
Їсти їм і пити –
Дозволяли жартома

Іван Потьомкін
2019.01.21 09:34
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку вина випить.
Випив першу – стрепенувся,
Випив другу – похитнувся.
Ноги, руки мліють.
«Чи не вічної отрути ти в вино підлила?...»
«Та невже ж дурна така я чи несамовита,
Щоб своєму коха

Віктор Кучерук
2019.01.21 07:57
Мені б лише не збитися з дороги,
Моя любове – вічно молода, –
І я вкраду із терема чужого
Тебе, мов яструб пташеня з гнізда.
Звільню ураз безклопітно з полону,
Мальованих в уяві почуттів, –
І шанувати буду, як ікону
Всі віруючі люди, у житті.

Олександр Сушко
2019.01.21 07:44
Знайшов його обабіч лісової галявини, там де закінчується молодий сосняк і злітають до неба двохсотлітні ялини. Істота лежала на животі, а з-під її лівої лопатки текла густа, аж чорна кров. Арбалетна стріла сильно застрягла в кістці, невідомо наскільки, м

Ярослав Чорногуз
2019.01.21 00:56
Ти думаєш, тебе я спокушав
Й отим хмільним поїв навмисне зіллям?
І що твоя прекрасная душа
Позбутись хоче цього божевілля?

Ти каєшся – не скоїла ледь гріх,
І у небес очищення прохаєш…
Я умлівав од пестощів твоїх

Ігор Деркач
2019.01.20 21:53
Буває соромно мені
за несодіяне на часі:
не бив лихої кацапні,
не дав у вухо костомасі,
не уберігся відкоша,
не анґажований у п’янці...
Не підійшла моя душа
аполітичній вишиванці.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16

Віктор Ковіпа
2019.01.08

Людмила Кірєєва
2019.01.02

Леся Кесарчук
2018.12.27

Марина Кузьменко
2018.12.26

Ольга Калина
2018.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Замітають сніги...
***невеличкі ноу-хау зміна ритму, симетрія***

Замітають сніги
Що було... І чого не було,
Та здійснитись могло...
Чи на те була добрая воля?
Без питань, без огид,
Я твоє відкидаю тепло,
І гаряче чоло
Покриває снігів парасоля.
По шляхах льодяних
Ти до мене не підеш розута...
Та і я... Я не міг
Розірвати минулого пута.
Від побачень сліди
Замітають сніги, замітають.
Холоди, холоди
Наші душі чекають... Чекають...
Візерунками скло
Помережила серця зима.
Цілять стріл льодяних
Наконечники з болю розлуки,
Бо застиглих долонь
Відігріти наснаги нема,
І до літніх утіх
Ти стежини окремо відшукуй.


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117122901340



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-29 04:55:56
Переглядів сторінки твору 392
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.01.21 21:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 07:53:19 ]
Не сумувати! Усе ще попереду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 14:06:50 ]
Та ясний піпер, Сашо))) Справ багато. Проте інколи ТРЕБА...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 09:43:08 ]
Гарно. Вас все більше у пісенність затягує. Затягує, чи це свідоме спрямування?

"Добрая" - ну ні, Серго, а ще вкупі з бУла((

Якщо в "стріл льодяних" збіг не вчувається майже, то в "Ти до мене не підеш" - "не-не" таки заважає сприйняттю тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 14:36:03 ]
Ще. по "не-не". Ви ж грамотні? Себто ВЧИТУВАТИСЬ умієте? В слові у мене наголос НА ПЕРШОМУ СКЛАДІ. Яке там, на фіг, циганчське нене??? Їй-бо оце по попі дам...) Шутю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 14:31:56 ]
Ларисо...
"галоші РІБОК в сільмагє возьму, буду, шо нігер бєжать по дєрьму"))) (шутю)
Мене, Оарисо, ЗАТЯГУЄ в усе цікаве. Бо, як у пісні з "Землі Саннікова"
"пока на месте ничто не держит,
и не наскучил мир этот мне...")))
У мене оно проза лежить недописана півроку. Дмвна якась... Проте СПРАВЖНЯ. Як УСЕ МОЄ. І я ж не засохлий через хазяйську неуважність гладіолус з Вашої божественної клумби під віконцем))) І не реп"ях за тином))) Я лісовий дзвіночок. І хто прислухається, щоб доторкнутись душею до справжнього, мене почує. Оце мене й тішить, Ларисо. Оце й тішить.
Гаразд, пошуткували.
Проведемо розбір польотів по зауваженнях.
Читайте варіанти.
1(мій) Чи на те була добрая воля
2 (скажімо так, Ваш, бо це ж в даному випадку Ваше бажання загнати всіх і все в прокрустове ложе наголосового стандарту)
Чи була на те ---(про це окремо) воля
Самі кажете- вірш ПІСЕННИЙ. Навіщо вбивати пісенність в пісенному вірші? Це при тому, що українська пісенність стоїть на ПЛАВАЮЧОМУ НАГОЛОСІ. Коли я згадую декого з "учіл", нам обом добре відомих, мені просто негарно стає. Рука до сапи тягнеться, бо бур"яном заросло все, і в голови насаджується суцільний бур"ян.
ДобраЯ (воля в сенсі)? Ну, і що тут поганого?
От скажу чесно. Ви ж розумні. То прошу все ж, якщо хочете зробити мені критичне зауваження, вщипнути, вкусити (шутю))), все ж трохи поміркувати перед цим. Ну от НЕ БАЖАЮ Я ПИСАТИ ВІРШІВ БЕЗ ОСОБИСТОСТІ, ВІРШІВ БЕЗ ОБЛИЧЧЯ... Без сенсу, без родзинок, без цікавинки.
Взагалі, ПОДУМАЙТЕ, ЛАРИСО. Подумайте... Багато над чим треба б подумати...
Це я по доброму кажу. В цьому році навряд тут почуємось. То бажаю в Новому році, окрім стандартного набору побажань, нового сприйняття і гарних вчинків.
На все добре)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 15:01:28 ]
Ларисі легше завербувати на свій бік мене, "умудрённого опытом", ніж Вас - птаху вільного польоту. Коректура запатентованого не має сенсу. Особистість сама створює свій образ, поки не оцінить його значення у загальному процесі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-31 09:58:25 ]
100%, Ігорю))) Навіщо б мені писати ЧИЄСЬ?))) Я пишу, хвала усім Богам, що люблять літературу, СВОЄ ВЛАСНЕ))) З наступаючим Вас!)