ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Гулієва
2018.04.25 18:00
Потяга меч розколе ябко пусте перону,
заки стовчем до крові чола і постоли.
Зійде - мов Бог із фрески - тихий, густобородий.
Килим черлений з ружі хто б йому постелив?

Все у хрестах та маках наші тіла парадні.
Стоншим себе до ниті - в полі, під мар

Олена Багрянцева
2018.04.25 17:11
А їм би ніколи не думати про війну.
Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
Дивитися, як прокидається світ навколо.
Відчути усім єством гомінку весну.

А їм би не чути атак, не лічити втрат.
Збирати каміння час вже настане скоро.
Пора докладати

Адель Станіславська
2018.04.25 12:24
Музика колисана тілами
жебоніла чистим джерелом...
Досвіт,
зорі,
повня понад нами,
полиск моря -
непорочним шклом...
Кришталеве сяйво...

Адель Станіславська
2018.04.25 12:19
Гармонія душ і тіл -
Мозаїка світлотіні.
Півпоступ, півкрик... То в мні
Шаліє вулкан чуттів...

Півподиху до півсну,
Півмарева, півпокути...
О як же тепер забути

Ночі Вітер
2018.04.25 11:22
І все майне зухвалим промінцем:
обличчя, щем і вишень пелюстки,
що на вустах сполоханих твоїх
розквітли для цілунків і омани.

Та, кажуть, є продовження життя, -
не в згубі, зморшках, захололих меблях.
В якомусь неозорому де знов

Олександр Сушко
2018.04.25 04:09
Рятуйте!

Про що повинні думати мужі?
Хмарки у небі, вірші в позолоті?
А, може, про дітей? Чи біляші,
Які у пузо пхаєм на роботі?

А ще про тещу добру і жону,

Володимир Бойко
2018.04.25 02:01
Уже давно я отступил
С твоей дорожки прихотливой.
Хотел забыть, но не забыл
Коварный взгляд очей игривых.

Давно стихов я не писал,
Себя не мучил рифмой строгой,
Но сон спокойнее не стал,

Вікторія Лимарівна
2018.04.25 00:41
Нас приглашает мелодия к вальсу.
Взгляд твой горит озорной.
Чтоб отказать, не даешь ты мне шанса.
Вихрь увлекает шальной.

Глянец паркета струится сияньем.
Крепки объятья твои.
Снова душа замирает с волненьем.

Сонце Місяць
2018.04.24 21:31
закохані розстаються із
закоханими в них
стрічаються інші закохані
нових витівок задля
сезон бере по~ справжньому
& похідний шампань
хай для когось це пиво суціль
старі гойдалки при дворі

Світлана Майя Залізняк
2018.04.24 21:18
а дні текучі - хвильне молоко,
їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
Збирай печаль долонею, совком,
шукай те місто, де гукали: "Дівко!".

Залатуй шлейфи, термоси купуй.
Пливуть до ніг розгепані корита.
Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".

Андрій Грановський
2018.04.24 20:11
Подражаніє

А чому я не пташка з розлогим крилом,
Що літала торік під вікном?
Я б у небі тоді нескінченно літав
Та завжди б цей момент цінував.

Полетів я б на південь, у теплі краї,

Іван Потьомкін
2018.04.24 19:41
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.

Ольга Паучек
2018.04.24 17:28
Цвіте кульбабка у траві,
Комашку гріє...
Нарешті свято настає
Тепла й надії,

Пора цвітіння, доброти,
Кохання, щастя,
Любові, спільної мети,

Сергій Гупало
2018.04.24 16:40
Автобус опівдні казиться,
Жаркий, як пательня дурника.
А мила у мене – ласиця,
Поранена знову суржиком.

Не лірика це, не баєчка:
Все вічне і все осонцене,
Усюди – Дажбога зайчики

Лесь Українець
2018.04.24 13:54
Доле безпритульницька,
Щербатая доле...
Куди не притулишся -
Ніде ти не вдома.

На одному місці краще,
На іншому гірше;
Жити таким чином важче,

Олександр Сушко
2018.04.24 13:36
Не у висях чи в пеклі кати наші й судді,
І в раю не очікуймо благ.
Треба вчитися радість приносити людям,
Дарувати краплини тепла.

А доокола згаслі, самотні, недужі,
У свитинах поношених міль.
Щире слово дощами хай падає в душі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вадим Бессоно
2018.04.13

Ірина Мартинюк
2018.03.27

Мар'яна Мотієнко Сірководень
2018.03.19

Інеса Завялова
2018.02.17

Джей Уей Ґамалія
2018.02.10

Анатолій Овчарук
2018.01.28

Ярина Боярська
2017.11.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Ереміт (1974) / Інша поезія

 Вже скоро
І

Ні, зло має взяти свою жатву,
Й кожен – отримати за содіяне...
Не буває суду без істини,
По роботі буде й зарплата!..

Стережіться, капосники,
Бережіться й праведники...
Наче утлі кораблики –
Без жодного пафосу!..

Надійде всім хвороба,
Що назветься "божевіллям"!..
Час прийшов для нової ріллі –
Виживуть самі тільки... янголи.

ІІ

Тримаючись за руки майбутніх зустрічей,
я стаю наче хоробрим, долаючи спротиви...
Навіщо мені будуть потрібні якісь нагороди,
якщо не буде поруч таких, заради яких – варто?

Виживе лиш один у суцільному сум'ятті,
а всі решта стануть йому як діти...
Буде майбутнє з самого лиш чистого світла
на безмежному просторі нової пам'яті!

ІІІ

Наука непотрібна,
якщо вона без потреби...
Наука продукує
самі лиш штучні розуми...
Не лікує вона хвороб,
особливо – душевних,
розмножуючись із безжальністю
у методиках "зомбі".

Не може бути знання
відірваним від правди,
тож навіть фізичні закони
змінюються від обурення...
Накопичуються підсвідомо
пустоти й прогалини,
а в критиків затупляться
навіть найгіркіші отрути.

Від самого осердя
хотілось би дивитись,
не спираючись або
зловтішаючись...
Нестримно, наче
у солодкому танці,
наближається справжня
й невідворотня миттєвість!..

Хто не має честі,
хто й совісті, звісно, не має,
той, справді, давно вже
втратив людську велич...
Повертаються усі назад
до стану гнилої глини,
хто справжню гідність
проміняв на неміч.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-09 10:46:26
Переглядів сторінки твору 224
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.03.11 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 10:50:43 ]
**СаморекламА**


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 11:15:46 ]
Хто хоче спокою, отримає його.
Хто рухається, змінюється сам або змінює світ довкола себе. Іноді невдало. Але це ж не привід сісти на попу і чекати манни небесної.
"Не може бути знання
відірваним від правди,
тож навіть фізичні закони
змінюються від обурення" - десь так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 11:20:00 ]
Ти ж наче страшишся вівісекцій? Чи в тебе просто язик такий... жіночний? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 11:26:05 ]
Людина здатна розуміти мову. Тому з нею треба розмовляти. А не втручатись в її свідомість тихцем. Це підлість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 11:43:27 ]
Це я то "тихцем"? )))
Ларисо, не втрачай адекватності, а тим більше -- на людях! Тому що в приваті -- тебе хоч до ран прикладай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 11:55:51 ]
Юро, не прикладай все сказане до себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 12:00:06 ]
А ти вчись відповідати за свої слова! І тим більше, не перекладай їх потім на когось... Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-01-09 12:05:24 ]
Вчусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 12:11:50 ]
Це було останнє попередження, зрозуміло?