ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2019.10.17 08:25
Буває і ніщо дає урок
як замінити ямбами хореї.
Сонети це не купа балачок
і не подяка Музі чи Морфею.

І рупори беремо на замок,
і маємо від болю панацею.
Уміємо у попелі думок

Іван Потьомкін
2019.10.16 21:44
Де сховок, про те вона лиш зна.
Ніхто її не бачив в пору сухостою.
Зграбненька, мов та прима-балерина,
Являється в Єрусалим лиш восени.
Дрібніш од горобця, але така ж проворна.
Не для музичного, сказати б, благозвуччя
В їм’я її вплелось Імення

Микола Дудар
2019.10.16 20:39
У бутлях світ, а небо в корках
Понтифік зник. Осиротів…
На поле битви пруть з Пріорки
Престол - хто встиг, той опосів…
А в Альпах сніг такий сліпучий!
Як хоч - засліпни, хочеш - з’їж
В Кореї "північ" знову пучить
От - от зів’яне цінний вірш…

Олександр Сушко
2019.10.16 17:58
Простий селюк на фронті гине,
Команда ЗЕ, як завжди, пас.
Гукаймо "Слава Україні!
Іди, герой! Воюй за нас!".

Мені дорожчий власний бізнес,
Дитина, жінка і бабло.
Іще й на носі прищик виліз!

Лілія Ніколаєнко
2019.10.16 14:47
Розділ 4. Розплата за ілюзії

Вінок 11. Вигнання із раю

1.
У тернові заховані перлини
Жбурну на небо, ніби на ріллю.
Збирала щастя по малій крупині,

Устимко Яна
2019.10.16 14:02
ріка ковтає небо і сивіє
повісмами вростає в береги
рум’янок сумно дивиться крізь вії
на пустку що лунає навкруги

не плачуть очі виплакали сльози
коли прощалось літо кілька днів
край неба гріють пелени морози

Олена Побийголод
2019.10.16 13:58
Специфічний образ Росії у віршах російських поетів Традиція уособлення Росії міцно вкорінена у російській поезії, і простежується аж до початку вживання терміна «Росія» (1721 р.) разом і замість терміна «Русь». Нагадаємо, що в російській мові ці два сл

Світлана Ковальчук
2019.10.16 13:57
драбиною – в синє небо
торкнутись його із даху
печалей мабуть не треба
літак заповзявся птахом

муркоче листок пожовклий
на вухо коту осівши
в глибини вернувшись мовкне

Сергій Губерначук
2019.10.16 12:17
Десь за майже розталою прозоро-світанковою межею сивих лісів народжувався новий день. Із-за ледь-ледь рожевого, стомленого сутінками обрію, мовби ненароком, поволі виринали перші вранішні промені. Роздратований веселковими кольорами марева обрій нарешті в

Олександр Сушко
2019.10.16 08:47
Я гетьманом ставати не хотів,
Але царя зробили мойші з пупса.
Вперед! До перемоги! Бий...котів!
А москалів не варто. Бо боюся.

Вмирають патріоти поміж вирв,
Країну ж зрада поділила навпіл.
Відводьмо зброю! Відсьогодні мир!

Ніна Виноградська
2019.10.16 08:35
Зав'язавши слова
У тугий і заплутаний вузол,
Заховалась душа
Між остатками фраз, мов лахміть.
Відучора ми вже
Не родина,
І, навіть, не друзі.
Мов китайська стіна

Леся Геник
2019.10.16 07:12
Нехай і так: від нині - все інакше.
Твій перший біль навчив тебе іти,
не важачи на сльози, піт і кашель,
не важачи на тіні і хрести.

Твоє мовчання - нині не безсилля,
твоє мовчання нині - скеля дій,
коли душа вгору долає милі,

Вікторія Лимарівна
2019.10.16 00:10
Присвячується українським футболістам

Бентежні емоції на стадіоні!
Запекла хвилююча гра!
Та все ж перевагу бере Україна
З рахунком "два-нуль" на «ура!»
Сміливо вона виграва!

Олена Малєєва
2019.10.15 22:29
Засуджена довічно до позбавлення волі
Так сказав мені кат і суддя
В голові моїй порожньо,
А в лоні жевріє ледь життя—
Там зростає маленька зернина
Буде з неї колись людина.
І людина ця я.
Народити себе із себе

Олександр Сушко
2019.10.15 21:48
Саджав троянди цілий день на клумбі,
Втомився, сестри, аж немає слів.
Прийшла пора товкти водицю в ступі,
Бо вечоріє й кашу вже доїв.

Інгредієнт один - щемне кохання,
Приправа - серце, сльози і душа.
Годиться для цієї справи спальня -

Оксана Логоша
2019.10.15 19:55
НІч.Ніч.Тиш.
Служки зложили віяла.
Хто ти?Чому не спиш і мерегтиш віями?
Ніч снить сни.
Ти їх гортаєш слайдами-
Знов утечеш від них правдами і не правдами.
Стогін.Совиний страх?Мудра сова-смілива.
Ніч на Чумацький шлях зціджує рештки млива..
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Вадим Василенко
2015.05.16

Іолана Тимочко
2015.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Костюк (1999) / Рецензії

 "Для народу і науки" Володимира Стойка
Питання державності України хвилює не одного українця. Впродовж багатьох років від нас приховували правду, інтерпретуючи історію на свій лад. Кожен вважав за необхідне заперечити сказане до нього, перефразувати, додати щось своє. Саме через таких індивідів зараз дуже важко розібратись – де істина, а де – вигадка чергового «псевдо-історика». Здавалось би, невже ми ніколи так і не дізнаємось, що насправді відбувалось раніше? Ні, дізнаємось, адже завдяки людям, які не піддались на провокації влади і не почали заганяти свій виклад історії в чітко встановлені рамки цензури, ми зараз маємо можливість сприймати історію не через призму бачення чергового політика, а через її об’єктивний виклад. Одним із таких сміливців став Володимир Стойко – відомий науковець, який, через нестабільну ситуацію змушений був виїхати за кордон.
Актуальність теми обумовлена дуже слабкою обізнаністю в історії сучасного покоління. Молодь вважає, що те, що було, варто залишати в минулому. Проте, згадаймо фразу: «Історія має властивість повторюватись». Хіба не це ми зараз спостерігаємо? Війна на Донбасі, мітинги і заворушення в країні. Це все вже відбувалося, щоправда, в іншій інтерпретації. А якби ми знали історію як треба, то проаналізували б прорахунки і помилки тодішніх керівників у вирішенні подібних ситуацій, і на основні цього могли б уникнути повтору невдач. Саме для цього Володимир Стойко і написав свою книгу «Для народу і науки», саме для того, щоб ми не наступали на одні і ті ж граблі двічі, бо «ознайомлений, значить озброєний»
Надзвичайно влучною є фраза Любомира Гузара: «Той, хто бажає бути провідником, хай пам’ятає, що його завдання – самому запалати вогнем і тоді запалити інших», використана професором Володимиром Сергійчуком для характеристики автора книги. Беручи до уваги той вплив, який справляли на творчу молодь статті Стойка, важко не відзначити, що «запалати вогнем» йому безумовно вдалося. Адже далеко не кожен зміг би так майстерно змотивувати до дій, не використовуючи інших засобів впливу, окрім літературного слова. Тільки та людина, яка сама перейнялася темою, про яку пише, може мати такий вплив на читача. Не можна заперечити і того факту, що крім вміння переконувати потрібно володіти ще не аби якими знаннями у сфері історії, для того, щоб написати книгу, яка допоможе зрозуміти причини багатьох проблем сьогодення.
Висновки автора достовірні і результативні. Вони грунтуються на аналізі значного фактичного матеріалу. Наприклад, аналізуючи розділ «Ставлення Сполучених Штатів до української державності», можна дійти висновку, що дослідження Стойка явно не обійшлись без використання документів і першоджерел, в яких і висловлюється розуміння Сполученими Штатами українського питання.
Не можу не відзначити наявність фото автора у книзі. Вони дають можливість наочно зрозуміти, що слова Стойка мають вагомі підстави, адже він безпосередньо знайомий із людьми, які внесли чималий вклад у становлення державності України. А це надзвичайно важливо, оскільки спілкування із очевидцями чи людьми, які мають пряме відношення до подій того часу, дає набагато більше достовірних даних, ніж навіть студіювання історичних матеріалів. Оскільки, як я вже згадувала на початку своєї рецензії, кожен інтерпретує історію на свій лад. Тому найбільш об’єктивну оцінку подій можна отримати саме від людей, на яких політика впливу не має.
Безперечно заслугою автора варто вважати його підхід до подання історії державності. Читаючи книгу, ми не спостерігаємо суб’єктивності яка, на жаль, так характерна історичним працям. Він намагається дотримуватися чіткого викладу подій, при цьому, уникаючи займати якусь позицію. Стойко намагається зберегти нейтралітет, щоб не перетворити свою книгу на чергову інтерпретацію історії. Це надзвичайно важливо, особливо, в умовах сучасності.
Таким чином, аналізуючи працю Володимира Стойка, можна зі сміливістю сказати, що його книга заслуговує на позитивну оцінку. Йому вдалось дотриматися заповіту Симона Петлюри, і хоч автор і не повернувся на Україну, проте збагатив її творчий доробок своєю працею, яка, при вмілому її використанні, здатна дати відповіді на чимало питань, які так хвилюють кожного українця.
Київ, 2017 рік





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-11 21:32:04
Переглядів сторінки твору 828
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.16 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-12 00:33:18 ]
Зізнаюсь щиро, що деякі питання виникли... І щодо книги В. Стойка, і щодо самої рецензії. Але можливо усе це другорядне!..
Мені ж спало на думку, що цілковито позбутись суб'єктивності навряд чи можливо – аби сам автор про це пам'ятав і не намагався власні думки видавати за історичні закономірності (і тим більше, щоб не вигадував історичних фактів задля підкріплення власних думок). Хоча, думаю, саме так і стається у випадках, коли правдою та істиною нехтують задля будь-яких – хоч би й наче благородних та високих – цілей...
Я звернув увагу на появу такої книги, за що і вдячний автору рецензії!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Костюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-12 15:26:20 ]
Ви дуже вдало підмітили проблему вигадування історії задля підкріплення власних думок. Дякую за коментар)