ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Малєєва
2019.08.22 22:39
Тане морена...
Музика дивна.
Ти, мов струна.
Я неземна, я навіжена
Дивна, скажена.
Твоя. Одна.

Ти зовсім близько.

Іван Потьомкін
2019.08.22 14:23
Небажаних гостей приймать найкраще в піст. *Більше гонору, аніж гонорару. *Байдуже, в яку щоку намірилися бить, - не підставляй, боронь боже, другу. *Боїмося не смерті, а форми відходу з життя. *Політика – брехня в обкладинці справдешній. *Як суддя

Любов Бенедишин
2019.08.22 12:52
Якщо не вчора, не сьогодні -
тоді колИ ще?

...Зненацька виринув з безодні,
на смуток ближче.
Душа тремтить
шалено-рвійно:
чи в рай, чи в пекло.

Тетяна Левицька
2019.08.22 12:42
Де двоє там рада, де третя, там зрада.
Знайшлося б корито, а свині знайдуться.
Вродилася квітка - душиця, відрада,
та гичкою, рястом до сонечка пнуся.
----------------------------------------
Знов у самітню тишу кутаю гріхи,
ще небеса втрачати не го

Олена Побийголод
2019.08.22 12:26
Із Ігоря Сєверяніна

Той уряд, що нацьковує цензуру
на мислячих, - повинен впасти вмент, -
отак, як виставляю я цезуру,
щоб владу відокремити ущент.

Якщо ж суспільство нехтує огидно

Ніна Виноградська
2019.08.22 11:39
Єгорові Кабаненку, моєм удідусеві

Ця посмішка сільського дідуся
І пишновуса, і весела й щира.
З-під картуза душа відкрита вся
І сині очі, що сама довіра.

Сидить в метро, зіпершись на ціпок,

Сергій Губерначук
2019.08.22 11:20
Повертаються тіні, голосить луна,
сірі звірі збираються поночі,
десь у лісі думок є стежинка одна,
по якій ти шукатимеш помочі.

З купки попелу Фенікс зорею злетить –
несподівано Божою іскрою –
ти усе зрозумієш на деяку мить,

Ярослав Чорногуз
2019.08.22 08:07
Чи долею обом так суджено?
Як довго буде це тривать?
Вона – заміжня, він – одружений…
Під ними вже горить… трава.

Життя усе – неначе танго їм.
А він рвучкий, вона – легка.
Сплелися пристрастю останньою…

Микола Соболь
2019.08.22 06:36
Давайте з Вами будемо на – Ти.
І не важливо скільки літ між нами.
Хай небо буде потайки плести
Вінець кохання в нас над головами.
І будуть не відправлені листи
І ночі, що заповнені не снами.
Давайте з Вами будемо на – Ти.
Щоб губ могли торкнутися г

Серго Сокольник
2019.08.21 23:24
Осінній перший дощ... І наче
Нема ні смутку, ні війни...
І бідна мати не заплаче
Над тим, хто землю боронив,

Хто не повернеться ніколи,
Неначе сонячне тепло...
Немов одквітла матіола,

Ігор Федів
2019.08.21 18:28
Шукаю мотивацію буденній суєті,
Енергію на дріб’язкове витрачаю,
Але удачі фішка випадає не мені,
У землю дивлюся, зорі не помічаю.
Втішаюся синицею малою у руках,
Мету досягнуто і маю почивати,
Але у небі високо літає синій птах,
А я добуте не баж

Петро Скоропис
2019.08.21 12:23
Сторінку і вогонь, зерно і жорна зів,
сокири лезво і утятий нею волос –
Бог береже усе; осібно – згуки слів
любови і прощень, неначе власний голос.

В них б’ється рваний пульс і чути кості хруст,
і заступ гупотить; розмірні, глухуваті,
бо це житт

Олександр Сушко
2019.08.21 11:50
Вві сні кричав. Шептала жінка: - Годі!
Та скільки ж можна! Господи, прости!
...юдоль печалі снилася усоте -
Шеренга трун, могильних ям, хрестів.

Кацап - не друг, а шкуродер безжальний,
Ординець лютий, а не добрий гість.
Брати мої розтерзані стогн

Вікторія Лимарівна
2019.08.21 11:44
За мотивами телесеріалу «Величне століття»)

Кущі, каміння, квіти, друзі
застерігали: ти не йди!!!
Благання чулись не байдужі:
Не наближайся до біди!!!
Відсторонити, захистити
Всі намагалися його:

Сергій Губерначук
2019.08.21 11:14
Озеро.
Човен.
Глибока вода.
Біле латаття
пливе у серпанку.
Сонце розсохлось,
за світ загляда,
обрієм зрізане, ніби рубанком.

Іван Потьомкін
2019.08.21 10:46
Він добре зна: не здатен я на помсту.
З його шляху камінчик кожен підберу,
Аби котримсь він не пожбурив потім.
Що жодним словом я не прохоплюсь,
Коли, бува, спитають: «Хто він?»
«Довідайтесь самі»,- скажу натомість.
Та помсти все ж уникнуть не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Вадим Василенко
2015.05.16

Іолана Тимочко
2015.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Костюк (1999) / Рецензії

 "Для народу і науки" Володимира Стойка
Питання державності України хвилює не одного українця. Впродовж багатьох років від нас приховували правду, інтерпретуючи історію на свій лад. Кожен вважав за необхідне заперечити сказане до нього, перефразувати, додати щось своє. Саме через таких індивідів зараз дуже важко розібратись – де істина, а де – вигадка чергового «псевдо-історика». Здавалось би, невже ми ніколи так і не дізнаємось, що насправді відбувалось раніше? Ні, дізнаємось, адже завдяки людям, які не піддались на провокації влади і не почали заганяти свій виклад історії в чітко встановлені рамки цензури, ми зараз маємо можливість сприймати історію не через призму бачення чергового політика, а через її об’єктивний виклад. Одним із таких сміливців став Володимир Стойко – відомий науковець, який, через нестабільну ситуацію змушений був виїхати за кордон.
Актуальність теми обумовлена дуже слабкою обізнаністю в історії сучасного покоління. Молодь вважає, що те, що було, варто залишати в минулому. Проте, згадаймо фразу: «Історія має властивість повторюватись». Хіба не це ми зараз спостерігаємо? Війна на Донбасі, мітинги і заворушення в країні. Це все вже відбувалося, щоправда, в іншій інтерпретації. А якби ми знали історію як треба, то проаналізували б прорахунки і помилки тодішніх керівників у вирішенні подібних ситуацій, і на основні цього могли б уникнути повтору невдач. Саме для цього Володимир Стойко і написав свою книгу «Для народу і науки», саме для того, щоб ми не наступали на одні і ті ж граблі двічі, бо «ознайомлений, значить озброєний»
Надзвичайно влучною є фраза Любомира Гузара: «Той, хто бажає бути провідником, хай пам’ятає, що його завдання – самому запалати вогнем і тоді запалити інших», використана професором Володимиром Сергійчуком для характеристики автора книги. Беручи до уваги той вплив, який справляли на творчу молодь статті Стойка, важко не відзначити, що «запалати вогнем» йому безумовно вдалося. Адже далеко не кожен зміг би так майстерно змотивувати до дій, не використовуючи інших засобів впливу, окрім літературного слова. Тільки та людина, яка сама перейнялася темою, про яку пише, може мати такий вплив на читача. Не можна заперечити і того факту, що крім вміння переконувати потрібно володіти ще не аби якими знаннями у сфері історії, для того, щоб написати книгу, яка допоможе зрозуміти причини багатьох проблем сьогодення.
Висновки автора достовірні і результативні. Вони грунтуються на аналізі значного фактичного матеріалу. Наприклад, аналізуючи розділ «Ставлення Сполучених Штатів до української державності», можна дійти висновку, що дослідження Стойка явно не обійшлись без використання документів і першоджерел, в яких і висловлюється розуміння Сполученими Штатами українського питання.
Не можу не відзначити наявність фото автора у книзі. Вони дають можливість наочно зрозуміти, що слова Стойка мають вагомі підстави, адже він безпосередньо знайомий із людьми, які внесли чималий вклад у становлення державності України. А це надзвичайно важливо, оскільки спілкування із очевидцями чи людьми, які мають пряме відношення до подій того часу, дає набагато більше достовірних даних, ніж навіть студіювання історичних матеріалів. Оскільки, як я вже згадувала на початку своєї рецензії, кожен інтерпретує історію на свій лад. Тому найбільш об’єктивну оцінку подій можна отримати саме від людей, на яких політика впливу не має.
Безперечно заслугою автора варто вважати його підхід до подання історії державності. Читаючи книгу, ми не спостерігаємо суб’єктивності яка, на жаль, так характерна історичним працям. Він намагається дотримуватися чіткого викладу подій, при цьому, уникаючи займати якусь позицію. Стойко намагається зберегти нейтралітет, щоб не перетворити свою книгу на чергову інтерпретацію історії. Це надзвичайно важливо, особливо, в умовах сучасності.
Таким чином, аналізуючи працю Володимира Стойка, можна зі сміливістю сказати, що його книга заслуговує на позитивну оцінку. Йому вдалось дотриматися заповіту Симона Петлюри, і хоч автор і не повернувся на Україну, проте збагатив її творчий доробок своєю працею, яка, при вмілому її використанні, здатна дати відповіді на чимало питань, які так хвилюють кожного українця.
Київ, 2017 рік





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-11 21:32:04
Переглядів сторінки твору 782
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.16 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-12 00:33:18 ]
Зізнаюсь щиро, що деякі питання виникли... І щодо книги В. Стойка, і щодо самої рецензії. Але можливо усе це другорядне!..
Мені ж спало на думку, що цілковито позбутись суб'єктивності навряд чи можливо – аби сам автор про це пам'ятав і не намагався власні думки видавати за історичні закономірності (і тим більше, щоб не вигадував історичних фактів задля підкріплення власних думок). Хоча, думаю, саме так і стається у випадках, коли правдою та істиною нехтують задля будь-яких – хоч би й наче благородних та високих – цілей...
Я звернув увагу на появу такої книги, за що і вдячний автору рецензії!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Костюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-12 15:26:20 ]
Ви дуже вдало підмітили проблему вигадування історії задля підкріплення власних думок. Дякую за коментар)