ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 Апокриф

Хай не грають оркестри, хай стихнуть пісні солов'їні!
Хо́ри наших чуттів не триматимуть ніжності стрій

Не шукай! Не розпитуй! На наших лазурних дорогах
Непролазними хащами бігають хижі вовки

Марґо Ґейко


Він вкотре її забував назавжди й остаточно,
До пральки вкидаючи постіль з легким ароматом
Розтріпаних кіс і розведених ніг. Кровоточив,
Ривком видираючи з себе, і криючи матом

Нервові заломлення губ, зацілованих звіром.
Стиралась помада, звивалася шия Горгони,
Як летом вітрильника вільного входив у біле
Захмар’я гори, а долоня стискала патрони.

Козацькою чайкою різко врізався в заплаву,
Не брав полонених, бо пощо їх співи надривні.
Триножив, вганяючи нігті у спину хлипкаву,
А в горлі у неї скипали жоржини і рими,

Бо в неї всі війни свої, бо гештальт перемоги
Один на мільйон, не такий, що прописано в книгах:
Отой полководець ввижався, як мінімум, богом…
Хотіла піддатись, спадаючи снігом так тихо,

Аж хрускіт фаланг видавався гучнішим за вибух,
А стріли ключиць поціляли точніше образи.
…Мій соколе сизий, опівночі снилися риби, –
Дивилися тяжко, зрізаючи литки алмазом.

О сизий сокОле, жорстокий, коханий! Твій постріл
Пласким животом загніздився, пораненим птахом
Звиває кубельце. Намулами ліпиться острів.
Покинеш лиш мертвим – без жалю, без болю, без страху…

Ламаючи крила, стираючи ступні до струпів,
Укотре навічно ішов в чорні храми на требу,
Де виклично-гордо гінкою струною прикута
Та сука, та відьма, нагноєна скалка між ребра.
3.12.2016




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-01-12 17:11:27
Переглядів сторінки твору 11464
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.241 / 6  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.178 / 6  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 17:13:16 ]
люба Марго, я трохи схалявила, виклавши вірш, якому вже рік з хвостиком, але ваш текс виявився суголосним аж з трьома моїми уже написаними...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 21:43:17 ]
Який сильний вірш, дорога Схимнице! Дякую, що виклали! Спричиняє лінгвістично-акустичний оргазм (якщо я Вас не ображу таким порівнянням). Ваші вірші взагалі треба кілька разів перечитувати, бо вони надто ємні, щоб все одразу декодувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 17:42:00 ]
"На наших лазурних дорогах
Непролазними хащами бігають хижі вовки" - уявляю с трудом)))
Розведених ніг аромати - досить сексуально)))

Взагалі, вірш - супер. "... сплетенье ног...")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 18:25:38 ]
ну про вовків все ясно: там, де колись було добре, тепер стало зле...
про ноги - шо тут коментувати, всі дорослі)))
дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 21:35:56 ]
"...непролазними хащами бігають..." це оксюморон. Абсурд. Навмисний. Гарно, що помітили. І так, дійсно "там, де колись було добре..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 17:52:45 ]
ух... ледве видихнув...

червоно перед очима...

о Руді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 18:24:15 ]
то добре чи зле?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 19:00:32 ]
то чудесно...
такі неймовірні енергії життя...

така радість, врешті...

о Руді


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 19:10:40 ]
позавимірно-незмірно )
Жорстокий романс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 22:02:28 ]
ох, Любо... було...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 21:27:51 ]
це вже якби експресіонізм, на мій скромний смак


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 22:01:45 ]
ти мій персональний класифікатор))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 22:28:51 ]
Ахем фон Арнім, гайдельберзький романтик, на початку ХІХ ст.,
вживав був такі штуки, як ’було так нудно, що він відчував,
як видовжуються його ноги’, чи якось так
це приблизно вже десь початок експресіонізму

звісно, і в Цахесі яких тільки трансформацій не відбувається...

тому, бачачи ’звивається шия’, одразу ж
уявляєш собі такий стиль, ну і - дальше-більше...



а от оціночка 5 від захопленої пані, це хуліганство із рейтингом

можна і пожалітися Редакції, запросто


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 21:57:14 ]
Чудовий твір, о Рудокоса Схимнице!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 21:58:56 ]
дякую за люб"язність) але я під ніком... ще й в масці...)
але таки дякую щиро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 22:03:12 ]
Я давно знаю, хто Ви в реальності!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 22:21:29 ]
я думаю, що нічого поганого в тому, аби люди творили собі альтернативну реальність нема) це ж трохи гра... може є сенс так все і сприймати?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-14 12:49:58 ]
звучить погрозливо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 23:01:09 ]
Шановна Редакціє Майстерень! Я ніколи раніше такого не просила, але зараз таки попрошу: просто підтвердити, що я і Марго - різні люди. У мене все. Буду вдячна. А зауваги, рейтинги - то для душі і для шліфування, їх ніхто не заперечує. Особливо я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-13 23:45:13 ]
Пробачте, не зауважив цієї проблеми, бо був досить далеко ці дні від сайту.
Звичайно, наша Марго Гойко - цілком самостійна авторка, з якою я маю чудову можливість спілкуватися, наприклад, і на ФБ. Та й стилістика промовляє сама за себе.
Маю принести вам вибачення, шановна наша Р.Схимнице, за цю ситуацію, що якось в емоційному тлі розгорнулася аж надто вражаюче.
Думаю, що єдиний вихід, якщо адміністрація ПМ видалить всі емоційні моменти коментарів, і усуне можливість повторення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-14 11:03:29 ]
Схимниця - розумниця. Техніку вдосконалить - і буде супер! Хто така Марго - не знаю...
Шкода, що мій коментар видалили. той, що у напрямку С.Залізняк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 08:41:43 ]
Нема хвороби, друзі, нема. Є інший світ, інше світобачення, інші думки, інші смаки. Чим приваблює твір? Пластикою. А чим не дуже? Лукавством. І те, і те має право бути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 21:01:27 ]
Розведені ноги – се дуже поетично та виклично... Кожний чоловік теє потвердить!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 21:48:41 ]
Це хльостко, це – навідмаш...
Кожен знає, про який аромат йдеться)
А ноги – то найпрекрасніша частина!..
"Коль прекрасны ноги благовествующих" – Біблія))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 23:34:52 ]
Іноді, аби когось привести до тями, доводиться навіть давати ляпаса...
Зваба жінки може виявлятись у таких дрібничках, що навіть законний чоловік (зі штампом у паспорті) не помітить...
Але коли жінка каже про "розведені ноги", жоден чоловік не залишиться байдужим!..
Ave "аромату розведених ніг"!
Що може бути ліпше за таке привітання?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:50:52 ]
Перепрошую і вас, після видалення деяких коментарів так виглядає, що ви ведете монолог, але тема достойна і цілком зрозумілі ваші слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-14 12:11:46 ]
Дякую – за Вашу оцінку...
Тема – більш ніж достойна, адже за нею саме життя!..
Ніколи не припиню оспівувати жіночої зваби!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:17:54 ]
Ну от, адміністрація рішуче видалила коментування цього твору в частині особливо експресивних відгуків. Чому? Бо це таки сторінка твору, опублікованого, не в останню чергу, з покладанням на вроджений чи набутий аристократизм читачів. У цьому важливий ключик до розуміння моментів, котрі деякими коментаторами були перенесені в іншу сферу буття.
Ще раз хочу нагадати, що мова просто народу - це одне, а мова , наприклад, представників Ордену маньєристів - це дещо інше, як у специфіці потрактування, так і в розширенні образів суто в напрямку аристократизму.

Взагалі, постає проблема після всього, що раптово отримала на свої плечі авторка і що так хижо повидаляла адміністрація, - проблема виникнення надто вже простої мови критики на рівні зовсім іншому, аніж рівень і стилістика твору. Звичайно, в кожному нашому творі є недоліки, ми їх бачимо чи не бачимо, але вони є. Як у тому анекдоті про жителів степів (і читачах української поезії, напевно).
Отже, у творі є суто своя проблематика, і на цю проблематику потрібно дивитися не очима читача, а саме очима героїні - вона так це бачить, так відчуває. Це перевтілення в героїню, нмсд, - найперша потреба для критика. Тільки так, думаю, можемо бути корисними авторові, та й собі. Бо коментувати в інших цілях, навіщо? Коментар обов`язково, як на мою скромну думку, повинен бути у співтворчості, принаймні в колі таких ж бо авторів. Начебто DIXI?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 22:01:46 ]
дякую Редакції Майстерень за втручання в ситуацію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-28 14:49:37 ]
О, Дорога Схимнице, я оспівала тему аромату, який Ви мали на увазі. І Вашу героїню теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-30 20:17:21 ]
дякую)
я просто до цього свого вірша уже маю якийсь страх тепер...((