ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
уся наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
уся наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
2024.04.18
08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
2024.04.18
08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
2024.04.18
08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
2024.04.18
05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
2024.04.17
21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
2024.04.17
14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
2024.04.17
09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
2024.04.17
08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
2024.04.17
07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
2024.04.17
06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
2024.04.17
06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
2024.04.17
05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
2024.04.17
00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
2024.04.16
23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Булат (1980) /
Проза
Любов і релігії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любов і релігії
В кожній з релігій є досить чітка установка "Бог це Любов". Яка б то не була релігія будь-то християнство, мусульманство, сатанинство і т.д. завжди є верховне(ні) божество(а), яке ототожнюється з Любовю в широкому її понятті. Любов як захист від негод природи, життєвих негараздів, смерті або навпаки в пошуках її. Любов, як відчуття власної та/або людської значимості. Любов, як інструмент отримання насолоди від життя через призму своїх і/або чужих цінностей. Любов, як поєднання духовного та фізичного світів людини. Саме за її відсутності в умовах болі, страху, ненависті людство кожний раз створювало нову релігію/віру в пошуках саме Її. І кожний раз віруюча людина надіялась, що її новий Бог/Боги дадуть їй Любов. Бог завжди був втіленням, духовним відображенням того почуття яке шукала людина по відношенню до себе та навколишнього світу. Але кожен раз за новою вірою стояв новий пророк чи творець релігії, віросповідання або політики і створював її з ціллю відображення бачення своєї картини світу, своїх уподобань, виправдання та піднесення існування саме свого буття обмежуючи їх основними канонами. Канони і будова релігій та віросповідань різняться від однієї крайності до іншої, як власне і різниться наш світ в своїй свободі різноманіття культур і природи. І в цьому нема нічого поганого. Тому що саме на цьому різноманітті і створюється безкінечно Прекрасне, як реалізація Любові в цьому світі. Погане в тому, що кожен раз шукаючи Любов, людина обмежувала себе і свободи інших Богом(ами) та їх намісниками для висвітлення свого світогляду. Віруючий вкладав в нього(них) свій обмежений світогляд, або ще гірше, ототожнював себе або інших з Богом. Через це/ці обмеження виникали ідоли та їх наслідувачі що реалізовували ввесь набір «надлюдських» понять та почуттів. В залежності від чистоти творця релігії та служителів, її, як інструмент, могли використовувати і використовують для досягнення й інших цілей ніж втілення Любові. Як показує історія саме через підміну понять(любов, влада, секс, гроші, фізичні блага) релігій, віросповідань та вподобань проводилися (проводяться) війни, вмирали і вбивали мільйони. Вмирали, сліпо вірячи, що вони досягли чи досягнуть любові в лиці свого Бога(ів). Вірячи в те, що жертва яку вони платять чи цінна яку отримують, є цінною Любові. Віра - страшна сила.
До того моменту поки люди не зрозуміють, що треба вірити в Любов (те що за гроші не купиш), а не в її інтерпретації та замінники. І саме головне, що треба робити все, щоб Її, в цьому світі фізичному, як в власне і в іншому, духовному, отримувати шляхом взаємообміну. Тільки тоді ця страшна сила віри стане на службі Любові, а не її(його) служителів. Любов це єдине почуття яке об’єднує духовне і фізичне. Це єдина цінність, яку людина і її духовний світ, отримують в момент зачаття та здатні перенести через поріг смерті. Саме за допомогою Любові з води робиться прекрасне вино, а з повітря печеться смачний хліб і для того щоб їх зробити не потрібно бути тільки Богом або тільки Ісусом. Саме за допомогою Любові вирішуються конфлікти і знаходиться взаєморозуміння і для цього не потрібно бути тільки Царем (намісником Бога на землі) або тільки українцем.
P.S. Про себе. Українець, народжений на Вінниччині та хрещений при народжені. З таким же успіхом, міг родитися в Криму та бути мусульманином.
До того моменту поки люди не зрозуміють, що треба вірити в Любов (те що за гроші не купиш), а не в її інтерпретації та замінники. І саме головне, що треба робити все, щоб Її, в цьому світі фізичному, як в власне і в іншому, духовному, отримувати шляхом взаємообміну. Тільки тоді ця страшна сила віри стане на службі Любові, а не її(його) служителів. Любов це єдине почуття яке об’єднує духовне і фізичне. Це єдина цінність, яку людина і її духовний світ, отримують в момент зачаття та здатні перенести через поріг смерті. Саме за допомогою Любові з води робиться прекрасне вино, а з повітря печеться смачний хліб і для того щоб їх зробити не потрібно бути тільки Богом або тільки Ісусом. Саме за допомогою Любові вирішуються конфлікти і знаходиться взаєморозуміння і для цього не потрібно бути тільки Царем (намісником Бога на землі) або тільки українцем.
P.S. Про себе. Українець, народжений на Вінниччині та хрещений при народжені. З таким же успіхом, міг родитися в Криму та бути мусульманином.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію