ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2018.01.17 23:53
Леся Миронюк- Ви , напевно, за сандалями скучили... (з коменту під викладеним мною на Фейсбуці "літнім" фото)))

Поетам чоботи носить не до лиця.
Ми генерали іншого взірця.
Завжди розуті... Долею сприйняв,
Як босі душі ріже навмання
Брехні спокуса

Василь Кузан
2018.01.17 23:29
Зима, як жінка, міняє позу,
Морочить душу, туманить розум.
То хоче глибше у сніг зарити
Вчорашніх вражень дереворити,
То хоче ззаду поцілувати,
Обводить пензлем важливі дати,
А то, як дівка у сні дволикім –
Її лякає раптова близькість.

Сергій Гупало
2018.01.17 20:39
Пора. Обіцянки забудь зачерствілі.
Тумани позаду, окутали горе.
Надія на чисті, стрімкі заметілі,
Що вибілять душу і ніченьку чорну.

Якось паралельно йде правдошукання,
І так популярні оті, що невинні…
І пнуться незграбно одні запитання –

Сонце Місяць
2018.01.17 20:36
П’єретти & коломбіни, офелії, саломеї
старанні, зухвалі пози
аргументи, резони, догми

За кавою або кейфом
на сепії чи пастелі
вітаючи сум & втому
фотелі й пустелі готельні

Вікторія Лимарівна
2018.01.17 20:30
Життя смугасте і мінливе.
Нема зупину, вороття.
Щасливе, іноді жахливе.
Грайливе, начебто дитя.

На зебру схоже – її смуги,
Чергуючись, ідуть до нас.
На що чекати: радість , тугу?

Іван Потьомкін
2018.01.17 17:40
Постаріла кішка. Хазяїв нема.
А голод триклятий вже кишки вийма.
Десь там у коморі жиріє мишва,
А вона на призьбі лежить ледь жива.
«Куди щезла молодість, а з нею і спритність?
А що залишилось – так це тільки хитрість.
Хай сміються миші. Я таке підс

Лілея Дністрова
2018.01.17 16:31
Лунарний блік нависнув повновидо,
Даруючи осяяність землі.
Розцвічення нічного колориту,
Соната світла у німій пітьмі.

Гігантський блік, припливи і відпливи...
У лабіринтах снів чи наяву,
Падінь і злетів диво-переливи,

Олександр Сушко
2018.01.17 15:53
Поламалась ліра,
Не цвітуть сади.
Наплодилось сіре -
Ти сюди не йди.

Золоті перлини
Вчавлено у бруд.
Урожай загинув,

Олександр Сушко
2018.01.17 10:42
Кацапоязичіє - це гріх.
Де воно - там розбрат, зрада, крівця.
Рідна ж мова - роду оберіг,
Захист від лукавого ординця.

На вустах огидні матюки,
Кожне слово, як сичання змія.
Зрадиш мову, смерде боязкий,-

Олена Багрянцева
2018.01.17 10:38
А я не сердита. Це просто настали морози.
Дме вітер суворо. Не клеїться наша розмова.
Вдягає метелиця вулицю в сукню махрову.
Не вірить зима у мої несподівані сльози…

А я не сердита. Це крига накрила озера.
Даремно двірник замітає дорогу похмуру.

Леся Геник
2018.01.17 09:33
І падає сніг, і знову розлючена вітром хуга
розказує змерзлим вікнам, що досі мовчати тут,
бо десь за Дніпром на Сході утратив хлопчина друга,
а дядько, такий товстенький, збрехав, що у нас все "ґут" .

І б'ється об дах пташина, сховатися у незм

Марґо Ґейко
2018.01.17 09:12
Ні! Ще можна спинитись, гальмуй передчасність смеркання!
Обійми ніжно-владно тендітність наядиних пліч.
Ще занадто жива, щоб у саван вдягати кохання,
«Вічну пам’ять» співати у чаді оплавлених свіч.

Закрути у спіралі чуттєвої пагоди злети.
Не дозвол

Ярослав Чорногуз
2018.01.16 23:52
Темноти навалився огром,
І небесна імла загуса.
Чарівливі вогні над Дніпром –
Дивовижна вечірня краса.

Вітер віти колише сумні,
Я милуюсь, милуюсь, іду…
Як же хороше, Боже, мені,

Серго Сокольник
2018.01.16 23:40
абсолютно новаторський еротичний вірш. Авторські знахідки***

Ми "розслабляємось" у ванні.
Я- скорпіон на полюванні.
-ах ти ж-бо гусене безкрила!
Твого оголення жагу я
Мисливським поглядом фіксую...
Як опиратися несила

Володимир Бойко
2018.01.16 21:34
Що ти по собі, друже, залишаєш
У цьому не найкращому з світів,
Коли душа у вирій відлітає,
Неначе ключ осінніх журавлів?

На кого залишаються турботи,
І версти недопройдених шляхів,
І вічна, недороблена робота,

Марта Январская
2018.01.16 21:07
И вот повалил, тот который меня вдохновляет.
Хоть тот и не валит – он тихо и робко идет.
Как чёрными чайки порой на лимане бывают -
Январской вороне стать белой везде повезёт.

Всей сажи не хватит, чтоб вымазать каждые двери.
И только снежинок у бог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Гулієва
2018.01.15

Любов Лисенко
2018.01.08

Дружня рука
2018.01.03

Олександр Дволикий
2017.12.23

Ніна Калина
2017.12.17

Федір Трох
2017.12.17

Сокор Сокор
2017.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Домінік Арфіст / Вірші / А Я ВЖЕ МУЗИКА...

 святий Домініку...
Образ твору святий Домініку, небесний патроне мій, братику,
тепер зобов'язань на себе ніяких ніза́що не братиму…
я житиму у простоті і безслав’ї дитинної радості
(це та́кож гординя та вихід єдиний в моїй безпорадності)...
в парадності слів – там ні совісті і ні порядності
вирубують рими раби у своїй другорядності...
святий Домініку, я так і не впорався з розумом
тобою дарованим... тексти мої не для роздумів...
я слово дароване й роздане поза законами...
я не володію умовностями і канонами...
удвох по світах манівцями мандруємо з Музою...
я тихо живу – тільки плутаю Мову і Музику...





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-13 20:00:42
Переглядів сторінки твору 204
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.578 / 6  (5.536 / 5.9)
* Рейтинг "Майстерень" 5.552 / 6  (5.603 / 6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.17 23:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (Л.П./М.К.) [ 2018-01-13 23:01:34 ]
Цікаво, що Муза і музика етимологічно споріднені слова. Від двнгр. Μούσα походить музика.
І не менш цікавим є те, що німецькою композитор буде Tondichter, тобто поет звуку. Гарний вірш. Ліричний попри все.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:10:14 ]
дяка о Марго...

в мене текст так і народжується - зі звуку...
це і є мінімальна одиниця поезії...
нота - власне...

і всі сенси вже потім - вони виростають зі звуків...
з мелодії...

(обіймаючи арфу :о)

... аби не музей :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 15:47:59 ]
Своєю відповіддю Ви мені нагадали одного настройщика ф-но. Він шановний музикант, грає на скрипці в філарм. оркестрі. І настроює роялі. Має абсолютний слух. Так от, у нас вдома є віденський рояль 19 ст. Я викликала цього пана, щоб глянув, що з ним робити.
Як він на це диво дивився, треба було бачити очі :о)
Погладив пюпітр рукою, ніби жінку, лагідно, повільно. Каже «Оце інструмент!»
Хоча рояль для сучасних виконавців не цінний.Ддля розваги тільки чи інтер’єра. Слонова кістка, стара механіка, одинарна репетиція тощо. Але сплило років 10, а я пам’ятаю його погляд і цей доторк.
Романтики Ви, друзі Евтерпи :о)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-15 00:47:53 ]
о так, мудра Марго...

не випадково Евтерпа - патронує музику і ліричну поезію...

синкретизм абсолютно природний...

* як я розумію той погляд Вашого пана настроювача... :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 00:36:56 ]
З плутанини (чи плетива) мови і музики гарні пісні часом виходять.
А до "простоти дитинної радості" хіба вдасться вернутися? Та й чи такою вже простою вона була - всі ми від народження щось уже несемо в собі, щось зовсім непросте (у кожного - своє, але тим не менш).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:18:29 ]
з плутанини радше...

вже й не розбереш...

о... ми несемо те, що нам необхідно усвідомити...
тоді - полегшено зітхнувши...
усвідомлення - велика річ...

наші плани неспівставні з планами світу...
ми несемо в собі життя і смерть...
не як протиставлення -
як перетікання з одного в інше -
і ще невідомо - де ми справжні...

захотілося кави - не дивлячись на ніч -
неодмінно з молоком...
(пішов варити, переступаючи через давно поснулих дітей)...

дякую - Ви на такі роздуми штовхаєте...
довго не спатиму - відчуваю...

десь уже зароджується імпульс нового тексту...

о Грену...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 03:33:14 ]
найкласичніший вихід - просто збутися усього
& мандрувати вільно, без рефлексій
але це казати так легко, звісно

цікаво, що контекст св.Домініка
у музикальних сферах, хоча б
таки придавлюють якоїсь мірою
’домініканці’, ’брати у Домініку’,
але ж і ’domini canes’ (песик зі смолоскипом)

тобто, якби панорамка дещо ускладнена, До
енівей....


*радий за тебе там, тримайся, радій як тільки чому можна

будь!*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 12:19:53 ]
я вже просто позбувся - чого міг...
лишилося непозбутнє :о)

мандрую уві сні...

песики Господові - тепера у цирку служать...

свята простота...

о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 11:06:39 ]
очень и очень, спасибо!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 12:21:38 ]
дякую, дорога Марто...

так просто - помолитися захотілось...

гарного року Вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (Л.П./М.К.) [ 2018-01-15 16:32:58 ]
Якщо ф-но - це жінка, то арфа- жінка роздягнена :о)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 12:35:27 ]
на оголених струнах грається по-особливому... :о)

о Марго...