ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2018.08.14 14:03
Це моє життєве вето:
Не вживати «Амарето»!

А – C2H5OH* –
Цей напій одвіку наш!

Гей, ви, хлопці! Гулі-гулі,
(До зарплати у загулі)!

Іван Потьомкін
2018.08.14 13:32
Не для нашого слуху соловей співа.
Не на те ворони, аби дощ сповіщати.
Не лічить літа найнялись зозулі.
Навдивовижу доля птаства проста –
Вижить самим і лишить потомство.
А чим доходять до нього наші голоси,
Коли ми сваримось чи в забутті співає

Олександр Бобошко Заколотний
2018.08.14 12:56
…Так, може, спинимось отут, зробивши паузу?
Під ноги яблунь із-за Спасової пазухи
червоні й жовті осипаються плоди.
А ти казала, що… до осені не близько ще;
про те ж – і дощик на Іллю: ледь-ледь побризкавши,
немовби,
і не натякав

Володимир Бойко
2018.08.14 11:17
Засмутилось понуре небо,
Заливаючися дощем.
Засмутилась душа без тебе -
Тисне щем.

Любов Бенедишин
2018.08.14 10:26
Час трясе дірявим ситом:
«А могла би попросити
Чи прозрінь, чи простору…»
Залишаюсь осторонь.

Мимо - дзенькітне, звабливе.
Мала б вісь, і вись, і диво…
Тільки – доля Мавчина:

Олександр Сушко
2018.08.14 09:17
Доліплюється образний кульбіт,
Крещендо у строфі заключній, гуркіт.
Але чи правду вам сказав піїт?
Звичайно, ні. Віршець - луска від тюльки.

А дехто каже: - О! Це - діамант!
А я в одвіт: - Творити так не можна.
Письмо - це біль, страждання, а не ж

Ігор Деркач
2018.08.14 07:48
Які багаті ниви і гаї
весною, літом, осінню, зимою...
Які ми не косили врожаї,
коли не повінчалися з тобою!

У тебе – осінь, а літа мої
лишаються за нашою рікою.
Між нами сиве плесо течії,

Ігор Шоха
2018.08.14 07:22
Уже нелегко й поле перейти
і вижити одному – ой, нелегко.
Оглянешся на спалені мости,
усе одно до обрію далеко.

А мусиш не летіти, а іти,
долаючи і холоди, і спеку
у цій хиткій юдолі суєти,

Ірина Вовк
2018.08.13 22:34
Випарів краплини – сльози небайдужі -
Затемняють синій різьблений кришталь.
Миті дві нетлінні – дві зів’ялі ружі,
А на них німая, мертвая печаль.

Одна із них білая-білая
Була, наче спроба невмілая,
А інша – червона… вогненная,

Ластівка Польова
2018.08.13 22:17
Ти мене в сновидіння кличеш, де найгірше давно збулось, -
Сонне місто апокаліптичне, з рятівною приставкою пост-,
Постає аж до горизонту, як покинута цитадель.
Майже зник мій маленький контур серед цегли й бетонних скель.

Йду по площі, давно знайомі

Лілея Дністрова
2018.08.13 21:01
Мовчи та диш...бо тиша голосиста,
Гучніша за промовисті слова.
Німує сонно гладь озерна склиста,
Тамує голос стоншений кришталь.
Мовчазні дні...у тиші невимовність,
Незрадна даль незримих берегів,
Безбурна синь, і криється вагомість
У безголоссі

Сонце Місяць
2018.08.13 21:00
Новий розвиднюється світ
Що сяйніше від світел сонць усіх
Зримо на баштах, мохом вкутих
Наше дивне незбагненне і майбутнє
Вчорашній дім, набридлий нам
Сьогодні вже чудесний храм

Відчинено любові брами

Світлана Ткаченко
2018.08.13 17:50
Вітер розчісує трави зелені й пахучі,
буде, де бжілці присісти – спочити на мить.
Квітка комашок годує, і літо горить,
пузики в рисочку жовто літають на лузі.

Соти повнісінькі, вистачить меду усім:
бджілкам на зиму і людям – поласувать радо,
краще

Лариса Пугачук
2018.08.13 14:33
Гойдаючись на хвилях акварельних,
перетікаючи у колір інший,
краплинка долі затекла у вірші
і там відкрилася струмком джерельним.
Чи буде річка з берегом квітчастим,
а чи криниця з чистою водою —
покаже час.
А поки тихим щастям

Світлана Майя Залізняк
2018.08.13 10:58
Хорошою бути - мовчати повсюд:
у черзі, де кпини і рейвах,
отам, де готують теракт і салют...
У янгола вдягнено дева.

Пролізли у шпари віскрявий, лихий,
згубили і совість, і віру.
А Правда конає під "сука" й "бухи...".

Олена Балера
2018.08.13 09:54
Не довіряй привітності очей,
Не знавши їх в підступності гіркій:
Дурненька рибка з пастки не втече,
У звабі – сховок золотих гачків.
Із посміхом вона серця слабкі
Закохує у себе, як на гріх.
В своїй жорстокій гордості п’янкій
Вона вбиває спійманих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вікторія Волецвіт
2018.08.13

Ластівка Польова
2018.08.07

Дарія Б
2018.08.06

богдана биба буба
2018.08.02

Наталія Городчук
2018.07.30

Аліна Мозжеріна
2018.07.28

Віра Карасьова КаеЛін
2018.07.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 Досить!
І падає сніг, і знову розлючена вітром хуга
розказує змерзлим вікнам, що досі мовчати тут,
бо десь за Дніпром на Сході утратив хлопчина друга,
а дядько, такий товстенький, збрехав, що у нас все "ґут" .

І б'ється об дах пташина, сховатися у незмозі,
а сльози її гарячі - за хвильку іскристий лід.
Десь молиться воїн щиро при вірі та при морозі,
допоки товстенький дядько вибріхує цілий світ.

А нарід, а нарід бідний зачовгався до кошари,
ховається за тинами від правди і від вітрів.
Маленькому сину сняться щоночі страшні кошмари,
допоки товстенький дядько плекає брехню між брів.

Довкола біліє, біло зима настелила всюди
і ліжників, і перинок, і коциків - аж за край.
Вмирають на Сході хлопці, на цвинтарі плачуть люди,
а дядько товстенький знову розказує щось про рай.

То ж люто казиться хуга, і дряпає вікна, просить
не кліпати безсловесно, бо годі мовчати тут!
Бо скільки вже втрат безрадних, що треба сказати досить
товстенькому пишномовцю, що вперто торочить "ґут"!

16.01.18 р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-01-17 09:33:43
Переглядів сторінки твору 502
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.23 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 10:19:16 ]
Не робіть із "дяденьки" – "козла": він "простий" олігарх, а ми всі – його обирали... Україна – це нація та земля, де все вирішується спільно, гуртом... А то би кожний хіба не хтів стати "товстеньким" – тільки ж бізнес, будь-який, іще треба вміти вибудувати!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 11:17:50 ]
Ви про кого? Це - просто образ, в який кожен вкладає своє позуміння. Я не можу змусити Вас думати, як я, Ви - мене аналогічно. Це - моє бачення, вкладене в римовані рядки от і все.
І ще одне, щодо бізнесменів. Сумніваюсь, що знайдеться хоча б один притомний бізнесмен, здатний переслідувати альтруїстичні пориви, а не особисту вигоду... Вам дякую за прочитання і висловлену думку)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 11:27:14 ]
Я?.. Про кого?
Та ні про кого – або, до прикладу, про себе...
Чекайте-чекайте... Тобто Ви стверджуєте, що Ви, особисто, керуєтесь суто альтруїстичними пориваннями?.. Бо ж інакше некоректно було б сподіватись від когось на те, чого Ви самі не робите!
І ще, заради чесності, невже Ви, особисто, ніколи не переслідуєте особистої вигоди?.. А то, знову ж – якось негарно... було б!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 12:15:40 ]
Не розумію, для чого переходити на особисті моменти... Проте розясню: коли державець використовує місце своєї роботи для власного збагачення, а не працює на благо держави, то такого державця, як мінімум, треба гнати геть. Хоча, у нас загалом сумна картина в цьому плані...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 12:35:02 ]
А чого?..
Я ж поясню: йдеться про особисту відповідальність – у будь-чому: словах, стосунках а чи, до прикладу, виконанні службових обов'язків!..
Мені лиш незрозуміло: чому людя відділяють себе від держави?.. Це для того, аби ні за що не відповідати, а всю відповідальність перекладати на "держслужбовців"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 12:35:47 ]
*люди

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 13:16:08 ]
У моєму вірші подібного відсторонення нема. А щодо людей - так, гадаю, Ви абсолютно праві: подібне відбувається задля того, щоб убезпечити свою безвідповідальність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 13:30:26 ]
Я до чого?
"Дяденьки", звісно – неідеальні, але ж суть і не в тому, щоб робити із них царів, а щоб перебирати якнайбільше ДЕРЖАВНИХ справ та обов'язків на громади, колективні рішення та рухи самоорганізації...
Тому що жоден "дяденька" не зможе – та й не має – тягнути усіх – за собою!
Господи Боже, збав!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 15:09:29 ]
Зле, коли той дядечко блокує всі добрі порухи. У такому випадку жодна громада не в силі буде щось змінити до кращого!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-06 15:18:37 ]
Та що він там може... заблокувати? Навіть смішно! ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2018-01-17 10:50:28 ]
сумно і правдиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 13:17:54 ]
На жаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 11:04:10 ]
И падает снег...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 13:18:08 ]
Так...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 11:05:35 ]
Емоційно, правдиво, молодець Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 13:18:27 ]
Дякую за розуміння...