ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Очищення




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-01-17 15:53:32
Переглядів сторінки твору 2819
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.785 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.784 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 17:33:12 ]
Аго́у...Я є ...

Пане Олександре, приймаю Вашу пропозицію не ховатися по нірках , а в шляхетному словесному двобої обговорити усі питання, які є актуальними на ПМ. Нічого особистого, відверта публічна чоловіча розмова, у якій тільки я-ви і слово, більш нікого...

Вставайте, будемо, змагатись.
Хто тут із нас в чиєму лоні,
І перед ким кому схилятись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 19:01:21 ]
Я на деревині сиджу, чай п'ю. Хто звідки визирає - не бачу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 19:05:58 ]
Смачно !
Може до - головного ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 19:06:24 ]
меню :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 19:09:30 ]
Давайте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 19:15:29 ]
Дякую !
Звідки такий песимізм, пане Олександре!
І хто до цієї «Біди» причетний ? Садівник ? Пастухи ? Чи абсолютно всі, крім кількох «вибраних» ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 19:28:06 ]
Перемейнував на оптимістичне "Очищення".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 19:36:09 ]
Чи в такий спосіб втекли від відповіді: Хто на Вашу думку причетний до такого стану речей на ПМ (на скільки я зрозумів мова йде про них рідних) ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 21:48:19 ]
І взагалі, бачте - у мене статус любителя поезії. Як я можу вчити інших та давати оцінки майстерності відомим авторам? Це ж нечемно. Кажуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-17 21:36:03 ]
Нормальний стан речей. Так було, є і буде. Сильні автори пішли, бо втратили мотивацію. Молоді отримують свою порцію оплесків і залишаються без грунтовної критики. Отже, росту не буде. Хтось тішить власні амбіції, дехто піариться тощо. А вчитися серйозно ніхто не хоче. Тож і бажання вчити немає. Зауважиш метру - стирає коментар, молодому майстру - настовбурчується. Отже, "потік свідомості" буде литися як і лився, будуть кніксени та реверанси, оплески та крики браво. І стане зовсім тихо. І я трохи покуняю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 23:32:14 ]
Можна дивитися на це і з іншого боку, через призму «нового вина» і «старих міхів». І суть тут не тільки в площині вікових категорії (творить дух, а не плоть), а здатності людини перелаштовувати себе на нові виклики часу .

Природно, що в цей перехідний період «очищення» щось відсівається, щось залишається на потім, щось появляється. До таких речей можна відноситися цілком спокійно, філософське, не пов’язуючи їх особисто з собою або до навколишнього, бо життя на цьому не зупиняється, воно продовжується.

Перегортається ще одна історична сторінка творчості, а в сутінках вчорашнього, закостенілого та вичерпаного вже боязко народжується – ось творю Нове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-18 08:50:04 ]
Коли відкривається третє око людина починає творити. Інколи воно запливає синцем, або в нього потрапляє сторонній предмет. Або лежить там уже давно. Плоди творчих потуг виходять кислуватими. Вони є, але стороннім їх їсти не хочеться. Та й не варто.
Дивитися на власний творчий здобуток можна по-різному: як на геніальний шедевр, викидень втомленого розуму, або красиву але непотрібну іграшку. І те, що нас чекає попереду, кращим уже не буде. Будуть ті ж самі варіації на ту ж саму тему. Так влаштована людська психіка. Але майстерність піддається кореляції. Спочатку вчишся грамотно торохтіти на бубоні. Якщо надокучить - берешся за скрипку. А що з того вийде - покаже час.
Я щеплю плодові дерева. Прикро, але частина прищеп гине. Не приживається. Отже, Мічуріна з мене не вийде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-18 22:36:44 ]
Казав мій дідо, щоб щепи не гинули за ними догляд особливий потрібний, захист від суховію та морозу. А виростають і цвітуть вони завдяки сонцю, теплу і дощу...

Добре, пане Олександре. Дякую за розмову.
Залишайтеся на верховітті, ловіть щук, стережіться акул і якось воно буде:)

Шануймося !!!