не розумію, до чого цей коментар

Я ж – про дійсність...
А Ви – не розумієте?.. )))

Ми з Вами,схоже, і не порозуміємось. Категорично не сприймаєте - не читайте. В чому проблема?А відверті образи - це вже край...

Образи?.. Не приймайте близько до серця доброзичливу критику – вочевидь, Ваша дійсність потребує самих дифірамбів!.. )

Я, на відміну від Вас, і не сприймаю. І я відкрита для критики, але ж Ви досі не зробили мені жодного конкретного зауваження. І ще, на мою думку, критикувати потрібно техніку написання, мову і т.п. А не світогляд автора.

Я – фаховий системний аналітик... Спеціалізуюсь на прихованих змістах та контекстних зв'язках... Вважайте, що ми спілкуємось мовою сутнісних концептів, які у мистецтві яскраво фарбуються (або маскуються) "художніми" вимислами. Ви відділяєте техніку написанння від змісту твору?.. Тоді Ви не достатньо освічені у взаємозв'язках поміж базовою реальністю та гібридними уявленнями щодо неї!.. Вршеті-решт, брехня щодо реальності знаходить відображення й на Вашій індивідуальній майстерності!.. Тому що реальний світ – безмежний, а вигадки (незважаючи на примарну незалежність) – куцими його диверсифікаціями!..

Ми з Вами говоримо про одне і те ж,але, схоже, різними мовами. Я не відділяю техніку від змісту, але література для мене - це необмежений простір для фантазії. Зрештою, реальність кожен має право сприймати крізь призму свого світобачення.

Так, звісно, але ж Ви публікуєтесь і, таким чином, поширюєте свої світогляди... Які, у випадку суперечностей – з іншими світоглядами або, у деякій мірі, навіть із дійсністю (реальністю) – мають проходити через критичне сприйняття читачів, які у випадку Вашої відкритості до запитань та зауважень, можуть додати багатства та глибини розумінь навіть особисто для Вас, як авторки!..

Ввічливість – це елемент культури спілкування... Але – лиш один – з поміж... )

Ввічливо вдам, що не розумію, що Ви вкотре переходите на особистості.Бувайте)

Іноді я не бачу живої людини, як не намагаюсь спілкуватись із особистістю... Гарного вечора! ))

Принаймні, я намагалася бути ввічливою.Інша жива людина припинила би цю розмову значно швидше і значно коротше.І Вам гарного вечора!

Я невипадково підкреслив, що те, що Ви вважаєте за власне досягнення (у порівнянні з іншими) – ввічливість – лише незначний елемент у нескінченності відтінків за ЖИВОГО спілкування...
Звісно, за масками – хоч би й ВВІЧЛИВОСТІ – значно безпечніше!..
Бувайте щасливими!

про бурхливе море почуттів - в яблучко))звісно,якщо вважаєте за потрібне, ставте)

до неї - ого як далеко)талант непересічний.дякую за коментар!