ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2018.10.16 00:47
Я вирізую собі друзів
З мертвого дерева сподівань.
Я вирізую собі дерев’яних друзів,
Що нагадують шахові фігури,
Фарбую їх лаком,
Домальовую очі
І ставлю на шахову дошку:
Нехай крокують до моря:

Олексій Кацай
2018.10.15 21:49
Непомітні чужі зорельоти
в телескопи спостерігачу,
бо всі їхні прямі і звороти –
швидкоплинні, мов краплі дощу.

Хто побачить політ крапелини
або кулі невловної слід?!
Флот чужий невидимо й невпинно

Іван Низовий
2018.10.15 19:32
Ту грушу,
Що геть здичавіла,
Згадав би хіба,
Якби в сорок сьомім
Та груша
Нас не годувала
Смачними гниличками?!
Схожа на баобаб,

Іван Низовий
2018.10.15 19:17
Мене сиротою зробили свої ж –
Комуністи,
А першим жалільником
Був чужоземний солдат:
Він гладив мене по голівці,
Давав щось поїсти,
Од вітру ховав
Під благенький трофейний бушлат,

Сонце Місяць
2018.10.15 18:31
римує осінь листя й лисих
красу й абсурд, підвали й далі
усе символіка & дійство
провісних наскрізь актуалій

& строга, мов ікона та
життям іде христина ~ христя
напіврозквітла німота

Ігор Шоха
2018.10.15 13:48
Іще не чекає оказія
іти за останню межу,
але епітафію маю я,
яку по собі залишу:

піїте породи інакшої,
не чую, хоча й до кінця
читаю, але не побачу я

Адель Станіславська
2018.10.15 09:50
Із ласки твоєї, мій Боже, сміюся й плачу.
Піщинка на Всесвіт лиш дивом твоїм жива.
Так часто глуха, і безмовна, й зовсі'м незряча...
А звідкись невідано віщі мої слова...

Коротка на пам'ять і довга чуттям на вічність...
Так скороминуща у цьому з

Мирослав Артимович
2018.10.15 09:20
Життя і музика… Два паростки любові.
Один – від Бога, другий – із душі.
І закорінені обидва в Першослово,
яке ніхто не в силі сокрушить.

Щасливий той, хто музикою дише
неспинно, до безумства, до безтям,
а тон душі мажорніше й жвавіше

Олександр Сушко
2018.10.15 05:45
Я - дід старий. Од вітру хилита,
Давно уже у пазусі не шастав.
Немає сексу - в цьому вся біда,
Навзаєм пруть ліричні віршенята.

Є про любов, погоду і судьбу,
Реву на вухо жінці глухуватій.
Та бабця закопилила губу

Катерина Боброк
2018.10.14 20:14
молись над її лоном, бо в ньому тепер твоя вічність
ще поки крихітна, як зірка, віддалена і спокійна,
але ось вона наближається і ця швидкість космічна
твоїм обіймам і цілункам ніжним прямопропорційна..
порівняти її тіло неможливо ні з чим, хіба з Гра

Дмитро Куренівець
2018.10.14 18:00
Шурхіт листочків навчальних програм
з шелестом осени злився…
Ставки свої ти Системі програв,
та, далебі, вже не злишся.

Усі твої задуми клаптями рве
ця куцість годин невблаганна.
Ян Коменський зник би, пропав Дистервеґ

Іван Потьомкін
2018.10.14 14:38
До недавнего времени я полагал, что нет большего доверия и близости к человеку, чем у собак. Примеров тому предостаточно и в жизни. и в литературе. Нельзя не удивлятьься рабской покорности животного. Его пинают ногами, замахиваются или даже бьют палкой

Світлана Майя Залізняк
2018.10.14 12:19
Збиваються горобчики у стаю.
Шукала в липні феніксів, орлів.
По...кру...же...ля...ла...
Жовтень... відлітаю...
Сховала пазли-словеса у Пслі.

Махрова риба плине... Махаони -
на чорнобривцях. Дайджести між каст.

Олександр Сушко
2018.10.14 11:52
Мужик я мудрий, писок вельми хитрий,
А люди як сварливі дітлахи.
Не можна чисту правду говорити,
Не друзів наживеш, а ворогів.

Хай істину дурко ув очі гавка
І правдою обмазує пастель.
Вар'ятові речу: "Ти - розумака!",

Любов Бенедишин
2018.10.14 10:59
Диявол розшарпує поли
небес безкраїх.
А люди аж давляться болем:
"То Бог карає!"

Стражданням кінця ще не видко.
Погроми, війни.
А «градом» прошита накидка –

Катерина Боброк
2018.10.14 00:01
рудим каштановим лапкам так личить срібна гальваніка
зачитана на ходу газетка котиться аж третім парком
якщо довго лежати долілиць на нестероїдах і під таваніком
лишається одне, оголити шию піднявши волосся над карком

осінні трав'яні шаблі видно ті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Місіс Анонім
2018.09.08

Анна Чіпко
2018.09.07

Владислав Пилипюк
2018.08.15

Вікторія Волецвіт
2018.08.13

Маша Кішка
2018.07.09

Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01

Одарка Любомир
2018.06.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Гастарбайтеры


– Я наверняка никогда бы не смог работать в органах принуждения, – такими словами встретил меня у входа в Общинный дом мой новый знакомый по курсам английского языка.
– Да тебя, кажется, и не приглашают туда, – сказал я, чтобы как-то снять возбуждение, в котором находился мой собеседник. – Но что же привело тебя к такому заключению?
– Давай сначала поднимемся по этим проклятым ступеням, а потом услышишь, что мне вчера привелось увидеть.
Молча, чтобы не тратить попусту силы, преодолевали мы ступенька за ступенькой, этаж за этажом. Видел бы нас в эту минуту Карл Маркс, который, как мы английским, тоже далеко не в юном возрасте занялся русским, непременно вспомнил бы свои знаменитые слова о тех, кто, не жалея сил, бесстрашно карабкается по каменистым тропам знаний.
– Еще чуток, – первым заговорил будущий рассказчик, пытаясь привести в порядок дыхание, когда мы оказались на верхотуре, – и ты все узнаешь.
До начала занятий оставалась четверть часа. Мы вошли в класс, уселись на свои места. Я приготовился к рассказу, но вместо этого вынужден был отвечать на вопросы.
– Как ты относишься к иностранным рабочим?
– С уважением и сочувствием. Не от хорошей жизни у себя дома они приехали в наши края.
– А к тем, у кого истек срок визы? К так называемым “нелегалам”?
– Представь себе, с пониманием. Ведь они же не отбирают работу у израильтян, которым сподручней сидеть на пособии по безработице, чем трудиться на стройке или же заниматься уборкой. Но тебе-то что до всего этого?
– А то, что я с ними работаю. Правда, до сегодняшнего дня не знал, что часть из них – ”нелегалы”.
Мой собеседник на какое-то мгновенье прикрыл ладонями глаза, а потом от вопросов перешел к рассказу.
...Где-то после полудня заявляются в мою богадельню с десяток полицейских и один в гражданском. Спрашивают, как пройти в одну из наших ведущих фирм. Объясняю, еще не догадываясь, зачем они пришли такой компанией...
Не доходя до лифта, вместо того, чтобы подняться наверх, необычные посетители вдруг увидели Мики, нашего новенького рабочего-эфиопа, и направились к нему. Не расслышал, что они сказали пареньку, но только вижу, что тот бросился наутек во двор. Полицейские – за ним. Погоня была короткой, и вот уже беглец лежит на полу. На ногах у него – по полицейскому, а руки скованы наручниками. Ты бы видел его глаза!.. Они напоминали взгляд загнанного олененка. А у меня так и закипело все внутри: “Ну, зачем же так? Ну, струсил пацан. Но необязательно же валить его на пол, заковывать. Можно было бы объяснить ему, почти безъязыкому, чего от него хотят. Успокоить наконец“.
Паренька куда-то повели, а через каких-то полчаса его и еще троих рабочих, среди которых была и наша с тобой землячка из Донецка, в наручниках и прикованных к полицейским вывели из здания и увезли...
Утром следующего дня, будто ничего не случилось, является Мики на работу. Глаза светятся радостью. Его настроение передается и мне. Оказалось, что с документами у него все в порядке, только в момент пленения они были дома.
– Ну хоть извинились перед тобой? – спрашиваю и чувствую, что поторопился с вопросом.
Мики только посмотрел на меня теперь уже печальным взглядом, взял ведро с водой и направился убирать туалет.
– А ты спрашиваешь, какое мне до всего этого дело, – слышу я будто издали, так как и сам на какой-то момент ощутил себя в наручниках.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-10 11:14:09
Переглядів сторінки твору 162
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.947 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.028 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.10.15 22:27
Автор у цю хвилину відсутній