На мій погляд, такі теми не повинні обговорюватися в "Поетичних майстернях".

Пане Василю, отже давайте , якщо є спільне зацікавлення, шукати і відповіді для себе особисто. ) І це, схоже, робити потрібно частіше, аніж раз і назавжди.
До речі, маємо літературний огром від шумерів, від вавилонян, від древніх єгиптян, греків, і слов"ян ). Тобто, маємо оригінали тих чи тих свідчень, які, в основному, підтверджуються розкопками.
Маємо витік, наприклад, української мови, слов"янських мов, з дуже древніх джерел, ми розуміємо символи, можемо пояснити всі ці слова за їх складовими. Це особливий скарб. Наприклад "То-Ра" - "То_сонце", де Сонце має свою проекцію на земні справи, у вигляді божественної особистості, що керує, скеровує. І це є і в "Ра-дуга" і в "ІзРаЇль", це все ми легко трактуємо і розуміємо, що дивовижно. Але всі ці "м'я_со", "со_ба_ка", "на_ро_д", "мо_ро_ка", і тисячі схожих слів - це все піддається розумінню. Навіть ім'я великої богині Др.Єгипту "ХатХор" - де нам бачиться і "хата", і "Хор", справді перекладається єгиптологами, як "Обійстя Хора". І гени тих же давніх фараонів дають підтвердження походження.
А ще ми навіть можемо вирахувати, коли таким символьним чином створювалася мова. І паралельно маємо прив'язку і до речей більш простих і до рухів полюсів, і до життя Сонячної системи, в цілому.
Нині, як ніколи багато інформації щодо "допотопних" часів, щодо Атлантиди, Гіпербореї, більш ранніх цивілізацій. Людство дуже далеко пішло у вивченні минулого.
Мало того, зараз є методи безпосереднього зв'язку з неземними носіями тої чи тої інформації.
Люди масово осягають і інші системи чуття_сприйняття інформації, аніж перший рівень і шість початкових органів чуття.
Все стрімко рухається, і всі ці взаємопов'язані моменти вкрай важливі також в літературі і в поезії, якою ми тут займаємося ). Бо ставляться питання, окрім нового бачення нашого "я", нашого світу, всесвіту, і в усвідомленні нашого інструментарію - в т.ч. і енергетики слова, "магії" рядків, більш високого звучання і точнішого сенсу.
Тому біблія вже давно на долоні людини, а не навпаки, просто цей факт ще надто елітарний. І на тій же людській долоні багато чого іншого, в тому числі і доля цивілізації, цієї цивілізації.
Тому все актуально, і якщо кожен з нас докладатиме малу пилинку власної адекватності і творчості, то в цілому складатиметься і більш світла ситуація в цілому.
Апокаліпсис зайвий. Його можна оминути. ))

Тепер Ви щирі , пане Володимире !

Ось і мені не залишається нічого іншого, як відповісти відвертістю на відвертість. Не приховую, що друге повернення тісно пов’язував з надією на День, в якому творитиметься «все нове», бо цілком погоджуються з думкою, що особиста участь кожного спрямована у русло доброзичливості є вагомий внесок для створення більш світлішої колективної ситуації .

Справді шкодую, що тепер не можу розділити Вашого оптимізм щодо світлого завтрашнього …, бо навіть Галері творчості не вдасться оминути малих «ноєвих днів». Сподіваюся, що ця недовга присутність не буде надто обтяжливою , а поки що відправляюся шукати відповідей для «себе особисто» . Залишаюся вдячним за ці хвилини спілкування і не тільки за них …

Паралелі існування заслуговують уваги в багатьох аспектах людської діяльності, в тому числі - творчому. Це особливо актуально, коли присутня значна концентрація творчих поглядів, напрямків, сил… Концепція паралельного співіснування здатна не посягати на цілісність, зберігати спрямованість та забезпечувати процес творчого розвитку усіх і кожного. Незбалансованість ідей не повинна опускатися до протистояння конкретних людей. І, схоже, що нам вдалося цього досягти в конкретній ситуації, показати прояв любові не на словах, а на ділі.

І в мене таке ж відчуття.