ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.09.16 12:03
І знову бій. Повсюди вороги,
Свої, чужі...не бачу вже різниці.
Кацапів хочу знищить до ноги,
А хохлаків повісити на гілці.

Одні стріляють точно межи віч,
А інші - чорним байдужем у душу.
Зірвати б їхні посмішки з облич,

Ігор Деркач
2019.09.16 09:09
ІПолетіли у вирій бусли
і жура до оселі вертає.
А у нас іще – ка_ні_ку_ли:
я не чую, – немає коли,
а у тебе мене вже немає.

А життя як отой водопад
доливає літа по десятку,

Микола Соболь
2019.09.16 05:36
Стрункі берези та дуби розлогі
До неба піднялися край дороги.

Їх щиро радує і літо, і зима…
(Хоча Петровича вже сьомий рік нема).

У виснажену землю голу, лису
По пагінцю приносив їх із лісу…

Петро Скоропис
2019.09.16 02:16
Великий муж дивився у вікно,
а світ її очей кінчався краєм
тканини його грецької туніки,
яка скидалась із-за складок на
заціпле в хвилюванні море.
Він же
дивився у вікно і його зір
сягав такої далечі, що губи

Світлана Майя Залізняк
2019.09.15 19:37
Одне ємке слово окреслює намережане сьогодні Чорногузом. Таке миготливе, зриме слово - маячня.
Я прийняла рішення залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки серед аматорів та кількох вит

Олександр Сушко
2019.09.15 18:18
Напишу цього разу без жартів,
Голу істину зрійте без шат.
Геніальні поети чубаті,
Сиві кучми на главах лежать.

Їм і оплески, й почестей шуби,
І осанна розчулених дів.
А у мене - лобище як бубон,

Любов Бенедишин
2019.09.15 17:12
Навіщо шипи-докори?
Що далі – і так відомо.
Тікай із мого Содому
У рідну свою Гоморру:
Оманою-баговинням,
Образами-манівцями…
Окремо – нам крок до тями.
А вкупі – нема спасіння.

Ярослав Чорногуз
2019.09.15 16:20
Пробувши понад 10 років на цьому дивовижному інтернет-ресурсі "Поетична робітня", який очолює Велимир Маньєрист ( і саме він створив тут цей неповторний світ класичної римованої романтичної поезії, де шляхетні трубадури оспівують неземну вроду прекр

Ніна Виноградська
2019.09.15 16:08
Твоя нещирість в рухах і в словах,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –

Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,

Володимир Бойко
2019.09.15 10:45
На дерев безшелесність,
Лісів безгоміння
Проливається сонця
Прощальне проміння.
На порозі у осені
Літо постане
І останнє тепло
Охолоне й розтане.

Тетяна Левицька
2019.09.15 09:10
Шумний дощ стугонить, кучерявіє, хлюпає зливно,
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Я до тебе душею, матусю, тягнусь інстинктивно,
не знаходжу тепла, лиш свічу за впокій панахид.
Відзвенів благовіст, відчитали молитви за тризни,
пригад

Віктор Кучерук
2019.09.15 06:51
В тобі незміряно багато
Солодких крихіток надій
І ти умієш дарувати
Їх тим, хто мучиться в біді.
Чимало нас вже б стали тліном,
Якби не мовила ти: Стоп!..
І не вказала всім із тіні
До світла безліч точних троп.

Микола Соболь
2019.09.15 06:16
Тусовки модні, дискотеки…
Не спить ночами Миколаїв
Таксі «Шансон» і фонотека
Блатна на весь бульвар лунає.
Одні «одягнені» у справи,
Машини, вишукані шати…
Своїм життям живе Держава.
А хтось на схід йде. Воювати.

Сергій Губерначук
2019.09.14 19:16
В осонні вересень так радісно сурмить
у розтруби дерев, у ріг достатку,
перебирає струни верховіть
мільярдом арф осіннього початку.

Збігаються вітри з усіх-усюд
гойдати ліс у сонячній колисці,
аби приспати безперервний труд

Іван Потьомкін
2019.09.14 16:57
Заговорив по-українськи вірш Рубцова.
В моєму серці тихо так заговорив,
Немов озвався давній-давній друг,
А з ним і отроцтво озвалось.

Заговорив по-українськи вірш Рубцова
І Вологодщину, пісну на врожаї,
Врожайну на зажурну пісню,

Ігор Деркач
2019.09.14 13:42
Нема коли поглянути угору.
Та і навіщо линути у даль?
У цю суху осінньо-літню пору
у кожного своя жура-печаль.

Рушаємо із бабиного літа
у затяжні тумани і дощі,
аби були оказії зігріти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 манé
Образ твору  
перетинаються зірками
вона рахманна книжний він
що полюбляє гексалгін
& придорожній цвіт кав’ярні

школяр огидник лицемір
проз поневірені нагоди
світила що заходять сходять
& капелюхи набакир

танцюючі свічадні плями
мовчання що питоміш слів
зі сленгу кілерів хмелів
& сповідей таких безтямних


ι∫)



& крізь дощі сніги уперті
зі сном котрий знічев’я щез
невірогідні силуети
вертепи слідом чорних мес

& непробачена відвертість
у недоказаних віршах
війна жаскіша післясмерті
гати душі нетлінний прах

& ти що перебув наразі
осяянь пишних зайвий чар
у круговерті до відрази

вдогін розвидненим речам


ſ∫)




 

2016
 
_______________________________
Art : Édouard Manet 1881-1882


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-22 02:19:37
Переглядів сторінки твору 5485
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.31 13:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-22 08:01:41 ]
СонцеМісяць у тумані -
Диво тьмяно-осяйне.
За МанЕ не платить мани -
Обмістерив геть мене!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 18:37:11 ]


МанЕ щасливо віддзеркалює екстаз
& розбирають капелюхи глядачі

бо Сон ~
це Місяць,

млість & мла, й ключі
від ночі, що чекає нас


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-22 08:21:54 ]
Дуже похмурий сюжет. А за вікном зима і холодно. І стає незатишно. Хоча скоро весна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 18:39:01 ]
а от Мане казав, що кожен бачить те, що хоче бачити, і ця фальсифікація становить собою мистецтво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 08:52:45 ]
Ритміка вірша дуже пасує картині, люблю такі потрапляння в десяточку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 18:40:07 ]
Дякую, Ларисо, ця картина дуже така знаменна, щасливий, що все разом склалося в щось більше, аніж сума віршованих рядків


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 20:52:00 ]
Стільки всього у вірші - чи не більше, ніж на картині.
Не знаю, як кому, а мені в очах цієї дівчинки - сльози. А потім питають, чого віддзеркалення "неправильне" - та то її мрія віддзеркалилася: прийшов той, кого так чекала, бо що їй той повний зал чужих людей, коли чекаєш одного-однісінького...
Але це, звичайно, жіноче трактування, а картину-то писав чоловік ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 22:00:22 ]
о, це не професійна натурниця, а правдива буфетниця, наскільки відомо..
про що може думати буфетниця, коли її привселюдно довго так малюють, і всі на теє п’яляться, можна собі тільки уявляти

віддзеркалення усього тут ~ власне і є магія, оскільки дає ефект подвійного опосердкування
а щодо текстів, вони можливо трохи окреміші від ілюстрації, яка покликана додавати до вражень, а також відволікати від маніпуляцій фокусника, еге ж

але фокус, не зважаючи на каламбур, тут – саме у назві

бо Мане досить довільно ставився до художньої правди і відповідності компонування-розташування якимсь класичним законам
тобто, його цікавила конкретика певної фігури чи об’єкту насамперед, а чи будуть зображені об’єкти вірогідно працювати одне на одного і на ціле –
те вже було друго-, якщо не третьорядним, тому якби

все тримається разом, тому що художник сказав, що так мало би бути (добре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-02 11:32:24 ]
увляється що в даній картині є виразна суперечність класичним законам...щодо конкретики певної фігури то тут головне не її конкретика а відчуття самотності...картина - самотність а вірш - розминулися...так уявляється...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-02 11:44:29 ]
уявляється і вбачається що автор вірша у попередньому коменті цілком випадково загубив не...його НЕ цікавила (Мане))...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 18:09:14 ]
тут чимало додає ефект люстра, я так думаю
бо все, що не стосується буфету, його ’обличчя’ -
відбувається віддзеркалено, а отже неконкретно
тим самим, отримується потрібний фокус
реальної нереальності через нереальну реальність