ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Адель Станіславська
2018.09.25 17:12
Про болі мовчи, говори лиш про щастя, сонце
Складай йому оди, та тільки не про своє...
І тихо моли свого янгола-охоронця,
Про те, щоб і він не казав, як на серці є.

Бо щирість лякає, і вершить тобі запону
від слів розуміння, що жити - то все, що є.

Тетяна Левицька
2018.09.25 14:05
Красива, сонячна,
лише б радіти.
Згубила в соняхах
картате літо,
зелені кульчики,
немов ліщина.
Сама ще дівчинка,
а Бог дав сина.

Анонім Я Саландяк
2018.09.25 10:54
Діалектика для фейсбука (з Канта) довге – актуальне речення... ... від Канта*: “Там де їхня спрощена логіка-свідомість (Wesen-суть,істота) , замість того зупиняє, власне стверджує, що це каверзні задуми розумників з метою, що найменше, похитнут

Ночі Вітер
2018.09.25 09:22
Все мине безжалісно, повільно,
Злиже час і відчай твій, і біль.
Усміхнеться в очі божевіллю, -
Не жалкуй, облиш вчорашній хміль.

До зими хвилина-дві – не більше.
Жменя снігу – вимір у життя.
Холодно. Тебе турбує інше?

Володимир Бойко
2018.09.25 08:58
А потім сталася війна
Межи нерідними братами,
Несамовита до нестями,
Осатаніла і брудна.

І правда в кожного своя,
Свої канони і резони,
І захищатимуть до скону

Анонім Я Саландяк
2018.09.24 18:23
наче про фейсбук Кант* сказав: ... таким чином йдеться не про різноманітність в мисленні, а уперто (зводиться до логіки Я) іде лише (blo-голо) про поняття Я, котре є простим (einfach-одно-разове-кратне) і до котрого (одного Я) все мислення, зр

Олександр Сушко
2018.09.24 17:52
Без клепки в голові неважко жити,
Поспав, поїв, помацав жінчин таз.
Весь вік думками тільки у кориті,
А генії звойовують Парнас.

А там - війна! Брикаються коняки,
Митці в боях розплющують носи.
Мені також порвали збоку плавки,

Світлана Мельничук
2018.09.24 16:47
Усе в тебе є:
і синиця у жмені,
і тінь журавля,
і прихований туз...
А серце твоє
у нагрудній кишені
(моїй) так давно
поселилось чомусь.

Іван Потьомкін
2018.09.24 15:27
З полону викупили кількох дівчат. Привезли в Нехардію і дали притулок на горищі в домі благочестивого рабі Амрама. Наніч прибрали драбину, що вела нагору. Котрась із дівчат пройшлась і промінь місяця вихопив її миловиду постать. Побачив це рабі і спал

Світлана Майя Залізняк
2018.09.24 13:21
Стомлені, замилені очі Доброти.
Релаксуй - муркочуть пуми і коти.
Синові - "добраніч", мамі - "почекай".
Лаштувала кладочку... віддалився рай.

Камінь із каблучки випав - на пісок.
Був у мене Голос.
Хвалять голосок.

Ярослав Чорногуз
2018.09.23 23:33
Осіння днина випита до дна,
Лягли навколо тіні присмеркові,
Лиш у саду, в любовному алькові
Літає сміху голосна луна.

Комусь вона, можливо, не до речі –
Збива ліричну хвилю у душі…
Ще хтось когось – дивуюся – смішить,

Олександр Сушко
2018.09.23 19:32
Тут був Едем. Шумів зелений ліс,
Стрибала білорибиця на плесі...
Тепер його нема. Є купи гільз,
Гниють у вирвах знищені берези.

Я знав - не можна вірити "братам",
Вони - раби, а я дитя свободи.
Сюди прийшла за здобиччю орда,

Нінель Новікова
2018.09.23 19:21
Світлий сум осінньої краси...

Любов Бенедишин
2018.09.23 17:33
Нечитані книги…
Оцю з понеділка зачну –
як світ пізнаватиму,
створений тільки для мене.
Та вже понад вечір
кладу намір свій у труну.
І зранку – бігцем –
у життя нетерпляче й шалене.

Іван Потьомкін
2018.09.22 21:11
Якщо похилий вік і похилив мене
То це над тим, що відкладалося на завтра.
Тепер силкуюся перетягти його в сьогодні.
А це не теж, що перетягувать в змаганнях линву...
...Такий собі урок для тих,
Хто мріяв про спокійну старість.
Урок, який мало кому

Нінель Новікова
2018.09.22 19:57
Я подякую осінь за ласку,
За емоції, що через край,
За кохання даровану казку,
За поезій рясний урожай.

Не зігріти душі оксамитом –
Почуття догоріли до тла!
Прощавай, моє бабине літо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Критика | Аналітика

 «Післясмак…»





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-02 22:49:43
Переглядів сторінки твору 1072
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.30 09:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 10:59:35 ]
Такий розбор польоті також велика праця - і потрібна.
Подобається те, що виголошені не тільки недоліки, а присутнє й знімання капеляха. Гідно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:41:27 ]
Нічого особистого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-03 11:12:50 ]
Хороша критика, грунтовна. Міг би теж дещо додати, але я не спеціаліст у сонетярстві. Автор помилки виправить неодмінно, у другому виданні. Перше, з помилками, стане раритетом. Причину такої кількості ляпів у виданні бачу не тільки у рівні майстерності автора, але й у відсутності літредактора та коректора. Є технічний редактор Є.Онишко. Мабуть, це людина, яка верстала книжку. І все.
Самовпевненість пішла не на користь.
Власне бачення після прочитання твору двояке. Розуміючи всю складність побудови такої надскладної поетичної комбінації залишилося відчуття холостого пострілу. Це моя суб'єктивна точка зору, сподіваюся що помилкова, оскільки така гігантська праця просто за свою масштабність має бути якось винагороджена. Це ж не прохідний твір початківця.
Критикувати легко, а написати щось подібне - важко. Інколи просто недоступно.
Але тут мова навіть не про це. Дав прочитати корону сонетів чотирьом фахівцям. А потім тещі. Вона за 85 років багато чого такого прочитала. Всі в один голос заявили: "Нецікаво. Другий раз читати не захочеться".
Я розгублений. Сподіваюся, що це тільки точка зору окремих людей, а не загалом усієї творчої спільноти.
А Ви як гадаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:43:02 ]
"Нецікаво" не означає "погано". У кожного своє бачення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-03 15:09:26 ]
Абсолютно вірно. Подобається чи ні - суб'єктивне відчуття, отже не є основним критерієм оцінки твору. А ця праця - не школярська вправа початківця, а колосальний труд. Запропонував винагороди ти книжку Ярослава Шевченківською премією. Слухачі ж мовчали. Заздрили, мабуть, що на щось подібне не здатні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:54:44 ]
Олександре, так радію тому, що Ви знову знайшли спільну мову з давнім другом. Вітаю вас обох з поверненням до витоків. Звісно, що все ще свіже і поболюватиме, але якщо берегти одне одного, то має можливість зажити. Бережіть, прошу. Не допускайте колючок - з дрібничок все йде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:22:29 ]
Дуже цікаво все це читати. І, думаю, для всіх небайдужих - важливо.
Маю щире сподівання, що й вельмишановний автор, п.Ярослав, із властивою йому суто аристократичною посмішкою сприйме все написане, розведе руками, і скаже: "і справді цікаво, утім, буду щасливий побачити інші, схожі творчі спроби! Чим більше, тим краще!"

А ще, на мою скромну думку, дуже важливим є особливий кут зору на творчість Ярослава Чорногуза саме окрізь глибше розуміння притаманного йому ( як на мене - в більшості творів) стилю. І тут вже просто читачі не годяться, вони будуть як сільські рибалки на поверхні океану. Для них риби тут не буде, бо для них риба - це те, що в кошику. Тобто, я про стилістичний океан "маньєризму". Хто не в курсі, той легше сприйме порівняння "маньєризму" як "статичний" чи "динамічний" жест, форма (для заповнення і самими читачами), акорд - різних рівнів і способів існування.
Взагалі, вважається, що будь-який вислів завершується "жестом" чи ж бо акордом відчуттів ).
Нмсд, Ярослав Чорногуз природжений маньєрист, і сприймати його творчість інакше, це втрачати 99 відсотків із написаного. Фактично, по суті, автор пише "жестами", формами жестів, акордами, які чудово роззіповуються в зворотну сторону - до будь-якої складності сцен, характерів, описів, послідовностей. Переконаний, що це, в основному, робиться музично-підсвідомо, а як таке інакше робити? Суто інтелект не годиться.
Тож для мене і є неймовірною розкішшю в стосунках із творами автора - саме сприйняття пластики маньєризму, і заповнення цієї пластики саме моєю читацькою особистістю.
Чи всі здатні до глибшого, аніж на поверхні "декоративного сюжету", сприйняття? Ні. Тому не думаю, що саме в такому ключі ця "корона" буде кимсь написана. Шліфуємо і радіємо, що в нас таке є )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:44:10 ]
Саме тому я й скидав капелюха... Але манера теж вимагає чистоти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-03 15:16:48 ]
Я на таку працю нездатний. Ні досвіду, ні знань, і стилістика геть інша. Тому й кажу: такі речі може фахово коментувати тільки спкціаліст з відповідною освітою. Тому будь-яка оцінка твору мною буде необ'єктивною і упередженою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-04 01:50:37 ]
Так, Мирославе! Я дякую Вам за конструктивну в багатьох місцях критику, на 15-20 відсотків вона корисна для мене. На жаль, чесно визнаю, майже не був знайомий з роботами Ігоря Качуровського. Заговорили про нього в письменницьких колах нещодавно і я не встиг як слід придивитися до творчості цієї особистості. Його переклади Петрарки хвалив Максим Стріха, як найкращі на сьогодні. Ця вимога крапки в катренах, терцетах, і не перетікання речення з катрена в катрен - її дотримати мені - дуже легко, це не складно, просто я не знав про її існування...
Мені здається, що вся ця критика виникла ще й значною мірою під впливом наших словесних боїв з олександром Сушком, хтось образився за "графоманський клозет", хоч я вже стомився повторювати, що мав на увазі під цими словами не весь сайт, а лише конкретну особистість одну.
Ви не критик і не аналітик, це правда. Якби Ви таким були, то почали б свій аналіз із Образного ряду, поетичних знахідок - я це десятки разів повторював у порадах молодим і початкуючим авторам. Ви цього майже не зробили, одне -два речення напочатку і до помилок одразу майже перейшли.
Якщо б я так зробив із Вашим вінком сонетів "Уставай, Україно", то моє критичне простирадло було б утричі довшим. З точки зору ритміки він не витримує ніякої критики, його треба просто викинути в кошик, а з точки зору змісту там є дещо гарне, і через те його хвалять колеги Богдан Манюк, Галя Михайлик, покійна Світлана Костюк і т.д. Є цілі строфи по 10 складів, а є всі по 11 - дике порушення канону сонетного, не витримана схема теза-антитеза, синтез майже ніде, розривання речення між картенами також наявне, хоч Ви, на відміну од мене, знали і читали Качуровського...
Як казав Платон Майборода іншим композиторам - напишіть щось подібне самі, і тоді будете мати моральне право мене критикувати. Те саме у м"якшій формі Вам сказав і Володимир Ляшкевич. Критикувати завжди легше, ніж самому таку складну форму написати. А так виходить, що дехто хоче вивищитись над колегою, втоптавши його у бруд. На жаль, життя показує, що тим самим він сам себе ще більше принижує! За вишукуванням бліх ми не бачимо великого, то стаємо самі блохами літературними, я так вважаю, якщо не згодні - заперечте мені.
Мені прикро про це казати, але за цією статтею, окрім конструктиву мені відчулися заздрість і злість. Даруйте, Мирославе!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 08:04:47 ]
Якщо чесно, то іншого я й не чекав.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 11:09:02 ]
Що таке аристократичне середовище? Воно, звичайно, поруч із простонародністю, але окреме. Відрізняється тонкощами, натяками, які діють краще за пряму дію рівнями нижче.

Рекомендую оглянути, як це розуміється французами. Всі ті тонкощі і різноманітні характери, і щільно і кожен окремий космос - в одній музичній постановці.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 17:48:54 ]
О, так. Чудова ілюстрація аристократизму у розумінні французів. Звичайно, аристократизм проявляється не тільки у танці, жестах і рухах, але й у манерах поведінки, висловлюваннях, умінні вести діалоги (навіть – гостро-критичні) та, зрештою, у всьому…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 20:02:58 ]
А ви думаєте, що аристократизм український був би інший, аніж французький, якби його не знищили до нинішньої голої скелі? )



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 16:33:18 ]
Такий поступ, коли відбувається не «відціджування комахи, а ковтання верблюда»,заслуговує поваги, бо тоді він дійсно спрямований на збудування (доповнення) титанічної авторської праці.

Сподіваюся, Мирославе, що тут все так і було...
а все інше не вартує того, щоб розмінюватися на особисте, бо з процесом очікування добра від добра сьогодні, на жаль, доводиться зустрічати все рідше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 17:50:21 ]
Для мене вся ця історія – вже вчорашній день. Тому зосередьмося на часі нинішньому. Тим більше, що він сприятливий для самоаналізу та самооцінки власного «я».
Дякую УСІМ за висловлені особисті міркування і бажаю творчої наснаги та внутрішньої гармонії.

З повагою.