ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ластівка Польова
2018.08.16 15:06
Я, ніби первісна жінка, даю імена речам.
З них кожне лунає дзвінко і втілюється в початок,
З якого постануть інші, прапредки усіх пра-пра...
Я жінка, мені видніше. Я перша, мої й права.

…Так річ здобуває назву і разом із нею – сенс.
Ось Річка, ось

Володимир Бойко
2018.08.16 14:16
Заблудилися туристи
І взялись дерева гризти.

Одурілі тупорилі
Півгороду тупо зрили.

До фіктивної контори
Завітали кредитори.

Микола Соболь
2018.08.16 09:53
Кому іще котлету в тісті?
Рефрижератор. Вантаж 200.

Ця тема звісно не нова.
Там – руки, ноги, голова…

Повоювало бидло з нами.
Тепер у цинку пре до мами.

Олександр Сушко
2018.08.16 08:47
З парубоцтва шугаю між перса дівочі,
Клав у ліжка, м'які спориші.
Утомився, солодкого меду не хочу,
Ти одну мені, Боже, лиши.

Ніц не маю багатства, лиш музу й Пегаса,
На любов лиш настроєний ген.
Та на золото мавки персисті не ласі -

Ігор Шоха
2018.08.16 07:08
Що є, то є! Рубаю із плеча.
Ні міфами, ні радістю, ні горем
уже не завоюєш читача,
якому завше по коліна море.

Беруся до пера як до меча
і невідомо, хто кого поборе.
Арена потребує глядача...

Серго Сокольник
2018.08.16 00:21
сенсозмістовне. Андеграунд***

Ну що, дівчатко? Серце має... ?
Чи "...ться"?.. Чи ні?.. Тобі видніш...
Іди повз вий "шалалулаїв"
Обабіч вОгнищ (чи... вогнИщ?..)))

І недаремно... "Офіследі"-

Сонце Місяць
2018.08.15 23:30
серпень~місяць імлисті жнива жне
сягаючи за береги ахеронтські
поневіряння петельне~кружне
у воді сутінковій свинцеве сонце
філософи снять цикути & секс
під гіллям ялівцевим що мовби мощі
цвілий вітер здобич ламку несе
тіла марсіанські маршують крі

Вікторія Лимарівна
2018.08.15 22:08
Згадую вкотре життєвий свій шлях,
Інколи навіть сльоза на очах
Зрадливо блисне ще й згадка, що доля
Досі тримає в самотньому колі.

Так і живу все один – тільки ліс,
Рідний для серця, бо в ньому я зріс.
Він, як жива неповторна істота.

Тетяна Левицька
2018.08.15 21:40
Подала у суд дружина
Та й на чоловіка.
«Б'є, - жаліється, - скотина!
Вся розпухла пика».

Пан суддя її питає:
"За що потерпіла?"
«Не второпаю, кохаю...

Олена Багрянцева
2018.08.15 17:31
Усе послідовно. Все сходить колись нанівець.
Засохнуть жоржини і листя пожовкне на клені.
І стануть вершковими ночі колишні шалені.
Затихнуть розмови, сповільняться ритми сердець.

Усе послідовно. За втіху нам буде жура.
І кожна дрібниця чомусь надз

Ігор Деркач
2018.08.15 14:28
Кому цілуєш очі уві сні
і не літаєш феєю до мене,
як це не раз бувало навесні,
коли були ми юні і зелені?

Чому забула мрії чарівні
веселої моєї Мельпомени,
коли ми залишалися одні

Ластівка Польова
2018.08.15 10:34
Ігноруй мене, Боже, і вибачай за мат.
Я так, с*ка, не можу. Я далі піду сама.
Хай розхристана, боса – у душу мою не лізь.
Замальовує осінь усе, що лишилось із...

Ця ось втратила сина, а та он – уже вдова.
Що кричати у спину, які їм знайти слова?

Олександр Сушко
2018.08.15 09:38
Бачу острів журби. А довкруж море сліз,
Тут мій батько працює за плугом
Та цей берег не мій, бо володарі злі,
Люди втомлені мруть, наче мухи.

Нащо я прилетів? Ностальгія гризе?
Тут не феї панують, а орки.
Запах крадених благ просмердів тут усе,

Василь Кузан
2018.08.15 09:29
Друзі, оголошено 4 конкурс на здобуття поетичної Премії "Ордену Карпатських Лицарів"!!!
Поспішайте надіслати добірки віршів!
Детальні умови Конкурсу публікуємо нижче.

Положення
про поетичну премію «Ордену Карпатських Лицарів»:

1. Премія присудж

Іван Потьомкін
2018.08.15 09:20
без тебе
як без усмішки
похмурніє небо
сонце
встає так вільно
протирає очиці
заспаними долоньми
день –

Ігор Шоха
2018.08.15 08:15
Відмірює нам доля небагато,
та найсумніше у юдолі цій,
що мало віри у можливе свято
по доброті і щирості людській.

Червиве опадає. Та раніше –
із ким п’ємо, буває, на коня?
Лікують окаянного не вірші,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Владислав Пилипюк
2018.08.15

Вікторія Волецвіт
2018.08.13

Маша Кішка
2018.07.09

Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01

Одарка Любомир
2018.06.26

Оксана Винник Ксенька
2018.06.25

Александра Макуха
2018.06.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Безымянный праведник мира

Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня.
История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием...
Но в отличие от тех, кто в Израиле без страха быть осмеянным знакомыми на бывшей родине приобрел наконец-то свое подлинное имя, герою нашего рассказа и тут не повезло. Его имя в паспорте было написано так, что более походило на Иван.
Когда ему, глубокому старику, сказали об этом, чуть не плача, он попросил моего собеседника Эдика, чтобы хоть на могиле его имя было написано правильно.
Но, как часто повторяли мои коллеги по редакции, ошибки начинаются с оригинала. Так оно получилось и на сей раз. Когда Эдик был за границей, Йон скоропостижно скончался. Его приобретенная в Израиле жена была от иврита, кажется, дальше, чем от своей бывшей родины, и поэтому целиком и полностью положилась на мастеров, делавших памятник. И вышло то, чего так боялся покойник – в лучший из миров он вошел Иваном.
Я уже было погрузился в эту, такую типичную для еврейства бывшего Союза тему дискриминации, как при очередной встрече Эдик, увидев у меня книгу о митрополите Андрее Шептицком, вдруг заговорил о ксендзе, спасшем, как и глава греко-католической церкви, несколько сот евреев.
...Огромнейшую колонну евреев во главе с ребе сопровождали к месту гибели два вооруженных немца. Первую группу выстроили у рва и начали расстреливать. И так группу за группой.
-Послушай,- прошептал Павлик на ухо своей подруге Саре.- Их же всего двое. Так неужели и мы, как старики и дети, вот так безропотно подчинимся судьбе?
Не дожидаясь своей очереди на расстрел, юноша и девушка набросились на палачей. Павлик успел выхватить у одного из них автомат. А второй успел выстрелить и смертельно ранить Сару. Но оба фашиста рухнули, сраженные меткой очередью лучшего стрелка Долгиновской школы.
-А теперь разбегайтесь! – крикнул Павлик оторопевшим от неожиданной развязки обреченным.- Кто в лес, а кто в костел!
-Но откуда ты, коренной минчанин, узнал об этой истории?- спросил я..- Ведь даже в Белоруссии, когда говорили, что в годы войны погиб каждый четвертый, никто не упоминал евреев...
-Министерство сельского хозяйства, где я трудился в должности главного архитектора, поручило мне составить план реконструкции Долгинова. И вот там белорусы рассказали, что до войны здесь жили преимущественно евреи. А за подробностями направили к председателю соседнего совхоза Буймовичу. Дескать, он сам еврей и лучше других знает, как все было на самом деле.
-Ну, в лесу спрятаться от неизбежного преследования – это я понимаю. А вот у ксендза...
-Представьте себе, что костел оказался более надежным убежищем, чем лес. Ксендз был настолько авторитетной личностью в этих краях, что немцы не посмели осматривать его вотчину.
-А те, кто сбежал в лес, наверняка сразу же влились в действующие партизанские отряды?..
-Не тут-то было. Оказывается, что по указанию из Кремля евреям советовали создавать свои отряды.
-Но хоть на первое время помогали оружием, боеприпасами?..
-Нет. Добывайте, мол, сами.
-Голыми руками?
-Ну, об этом лучше спросить у тех, кто чудом уцелел в той бойне...
-Но хоть как-то была увековечена в Долгиново память о евреях-партизанах?
-Да никак. Если не считать памятник, поставленный на еврейском кладбище теми, кто навсегда покинул эти горемычные места и поселился в Израиле. И вот в проект реконструкции я внес также памятник на месте бывшей синагоги.
-Как твою идею восприняло местное начальство?
-Лучше не спрашивать.Как вспомню, что привелось пережить, так и сейчас становится муторно на душе. Даже когда я заверил, что памятник будет за мой счет, не согласились дать разрешение. Мол, райком ни за что не согласится.
-И круг замкнулся?
...Они не знали, с кем имеют дело. Секретарь райкома пошел на Эдика, как бык на красное. Дескать, партия провозгласила о новой общности – советский народ и борется со всякими там происками национализма и сионизма, а ты говоришь о памятнике евреям... Пусть и за собственный счет. Да ни за что я не соглашусь с этой бредовой мыслью...
Эдик молча выслушал всю эту, как он выразился, ахунею и сам перешел в атаку. Нет, не говорил о жертвах и вкладе евреев в победу над фашистами. Он просто назвал несколько имен в цэка партии Белоруссии, которые будто бы одобрили его идею. Словом, не поздоровится некоторым ретроградам и, может быть, придется положить на стол партбилет и расстаться навсегда с насиженным местом. И еще до полной реконструкции Долгиново там появился памятник, спроектированный Эдиком. Правда, за счет районных властей.
-А как же с ксендзем?
-Да никак. Он остался лишь в памяти людей. Ни фамилии, ни даже имени никто не знает. Ксендз – и все. Один из многих безымянных праведников, кто спасал евреев в тяжкую годину...
Я слушал Эдика и думал, что если бы память евреев сохранила имена всех тех, кто с риском для собственной жизни прятал их и делился последней крохой хлеба, и как это заведено в Яд-вашем было высажено каждому по деревцу, то Иерусалим превратился бы в самый зеленый уголок мира.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-06 18:20:52
Переглядів сторінки твору 181
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.022 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.08.16 13:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 22:52:03 ]
Істинно... фінал - в саму точку...