ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Кожушко (1957) / Публіцистика

 Люди, що змінюють Маріуполь: історія Ольги Пікули

" Допоможіть тим, хто не має права голосу..."

Невідомий

15 грудня 2016 року

Впродовж багатьох років Ольга Пікула, завдяки волонтерській діяльності, була безпосереднім свідком скрутного становища бездомних тварин у своєму рідному місті Маріуполі, Україна. Проте по-справжньому вона відчула здатність змінити щось на краще для цих доволі занедбаних членів її громади лише з моменту співпраці з МРІ в якості новообраного депутата Маріупольської міської ради.
На початку року Ольга Пікула взяла участь у навчальній програмі МРІ для молодих депутатів, а пізніше разом з групою народних обранців з Маріуполя здійснила навчальну поїздку з метою обміну досвідом у міській раді Чернівців. За допомогою цих програм вона почала розуміти, якими інструментами та можливостями може скористатися людина в статусі депутата задля впровадження змін у своїй громаді. Отримавши ці нові знання, зауважує Ольга, вона нарешті «побачила шанс вирішити на муніципальному рівні проблему безпритульних тварин і жорстокого поводження з ними».
У свою чергу сміливі плани Ольги надихнули декого з її колег-депутатів, серед них і міського голову та секретаря міської ради, учасника заходів МРІ Степана Максму, які вирішили надати підтримку цій благородній справі. Разом вони почали осмислювати модель піклування про бездоглядних тварин свого міста, вивчаючи досвід сучасних притулків у сусідніх містах. Велике значення для їхньої мотивації мало Львівське комунальне підприємство “Лев”, яке стало ініціатором серед схожих українських закладів завдяки комплексній програмі відлову, догляду та прилаштування покинутих тварин міста.
Програма також опирається на залучення місцевих волонтерів для спостереження за тваринами у відповідних районах, що дає можливість заносити їх у базу даних та піклуватися про них. Ольгу надихнув гуманний підхід підприємства “Лев”, яке демонструє турботу про тварин, що знаходяться під його опікою, а також про тих, які перебувають на прилеглій території. На добровільних засадах ця система закликає громадян робити відповідальні та позитивні зміни в своєму місті, надаючи постійну допомогу тваринам, які не мають права голосу, щоб допомогти самим собі.
У пропозиції, яку Ольга подала на розгляд Маріупольської міськради, вона опиралася як на інноваційний досвід львівського комунального підприємства, так і на практичні знання щодо створення комунального притулку для тварин, які вона отримала під час програми обміну МРІ. У вересні міськрада затвердила остаточне рішення щодо створення Центру сучасного поводження з тваринами (“Щасливі тварини”), а початок будівельних робіт було призначено на листопад. Цей сучасний центр ветеринарної допомоги і стерилізації буде першим закладом такого типу в Маріуполі.
Піклування Ольги про безпритульних тварин міста надихнуло її колег – учасників програм МРІ для місцевих депутатів – перейняти від неї цю естафету. Депутати Павлоградської і Слов'янської рад намагалися отримати від неї вичерпні консультації та поради щодо створення притулку для тварин, сподіваючись знайти вирішення цього питання у своїх містах. Не дивлячись на те, що завдяки Ользі було вже багато зроблено для посилення турботи про тварин у її рідному місті і що саме ці зусилля допомогли зосередити увагу на цьому невирішеному питанні, вона знає, що попереду ще багато роботи.
Ольга Пікула сподівається, що успішна програма в Маріуполі буде служити взірцем для наслідування для інших міст регіону. Своєю роботою вона прагне дати іншим стимул та інструменти для досягнення змін у своїх громадах задля покращення становища тварин, яких ми бачимо на міських вулицях.

Автори: Емілі Брауч, Інтерн МРІ, відділ зовнішніх зв'язків; Юрій Селіверстов, Керівник програм МРІ, Дніпро
Переклад: Галина Кошулап (Кожушко), офіційний перекладач Міжнародного республіканського інституту в Україні

Один з моїх перекладів, опублікований на сайті Міжнародного республіканського інституту в Україні: https://www.iri.org.ua/programi/istorii-uspihu/ludi-so-zminuut-mariupol-istoria-olgi-pikuli


Контекст : Стаття англійською мовою на сайті МРІ «Democracy Speaks»;


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-03-07 15:03:26
Переглядів сторінки твору 568
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2023.05.01 22:40
Автор у цю хвилину відсутній