ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2018.12.12 23:11
Із лементу

- Можна кінуть на вєси... нє вапрос! -
дядько з ятки лементить. Малорос.

Ось автобус - до калюж підплива...
Дим усюди: з-під губи... з рукава...

Ігор Деркач
2018.12.12 21:20
Доживаю своє уві сні...
Не спішу до могили...
Але чується голос мені:
– пам’ятай мене, милий.

Пам’ятаю... та наче й не чув,
як, бувало, просила,
щоб і я написав, не забув :

Сонце Місяць
2018.12.12 19:35
рубається шляхта & маркіз
де сад кавує у шарантоні
доба мародерства у своїй повні
наполеон відбуває в круїз

босяцький ромео останній луї
підкидує на чуттєвій долоні
оперний моцарт ~ люди & коні в

Іван Потьомкін
2018.12.12 18:17
О хеврута о мітута Ліпше вмерти, ніж буть одиноким. Ой ла лісфіна шеавад кабарніта Без гетьмана військо гине. Ой лі мійоцрі ве ой лі міїцрі Хоч круть верть, хоч верть круть. О ітурей ґвура, о гарош ліквура Одвага або мед п’є, або сльози ллє.

Микола Дудар
2018.12.12 17:02
Ліпить і ліпить... Грудень
Попереду довгий шлях
Літру "запхав" маруда
Вітер північний у пах…
Світу, пливе, не бачить
Кілька морів до колін
Він ще усім віддячить
Думав учора... та лінь…

Адель Станіславська
2018.12.12 16:11
То хто він, хто, отой святий месія?
То де він, де, отой чудний пилат?
А поле жде... А доля розпач сіє.
І лід пече у теплім слові "брат".
Та брат не той, що від орди-руїни.
Та й геть не той, що ближній при межі.
А той, з ким спільний хліб, і рідні

Вікторія Лимарівна
2018.12.12 12:22
Білосніжна завірюха
Не втомилася від руху,
Завітала, закружляла
Над садами, над полями.
Із мережива хустину
Одягла та хуртовину
Надіслала. Будьте вдома,
Полікуйтеся від втоми,

Іван Потьомкін
2018.12.12 09:02
Чиї б то діти не були,
Якого б кольору їх шкіра та волосся,
Гостями в моє серце входять
Якими є. І дозволу не просять.

Юрій Лазірко
2018.12.12 05:58
так буває
є любов
і немає
і оголене тіло верби
у осінніх вітрах
затихає
скоро знов
повертаюсь

Марія Дем'янюк
2018.12.12 02:42
Розфарбовую свою душу:
Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна.
Та найбільше візьму блакиті,
Ясновідблиску позолоти:
Найсолодші Небесні Миті,
Як щезають буденні турботи.

Олена Багрянцева
2018.12.11 23:42
А вдома у нього зашторені вікна. Знає:
Молочна зима не зігріє цупких долонь.
Він креслить нерівні кола і ходить краєм.
Він просто звикає до січня самотніх скронь.

У нього в кімнаті троянди цвітуть вітражні.
Він слухає тишу і стелить різдвяні сни.

Нінель Новікова
2018.12.11 21:50
Білі комашки
Сумно летять до землі -
Вік їх короткий...

Микола Дудар
2018.12.11 20:35
Ты если предал свою стаю
навлек беду и слезы мам
забудь дорогу лучше к Раю
не место там…
11-12-2018

Ігор Деркач
2018.12.11 20:22
Часу не гаю на дебати,
аби укоськати рідню.
Літературні ати-бати
ведуть ефірні окупанти.
А я дратую кацапню.

Оказій море. Та не знаю,
на що воно мені здалось?

Микола Дудар
2018.12.11 17:02
Коробить сон мій хвал тривоги:
"Помер відомий кенгуру..."
У нім відсутні були роги
Ще оспівав був Азнавур
Цей Шарль завжди мене цікавив
Та трохи менш Ален Делон
А ще рецепт смачної кави...
І хто ж писав той "Тихий Дон…"

Сергій Гупало
2018.12.11 16:19
Про Сергія Гупала знаю тільки те, що навчався у Літературному інституті ім. Горького в Москві, видав історичний роман про Радзивіллів у «Факті» Фінкельштейна(до читання руки не дійшли), мовчав довгих 15 років і ось тепер випустив у світ чималий том пое
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Гобіт Васильковий
2018.12.08

Євген Лінивий
2018.10.20

Місіс Анонім
2018.09.08

Анна Чіпко
2018.09.07

Владислав Пилипюк
2018.08.15

Вікторія Волецвіт
2018.08.13

Маша Кішка
2018.07.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Автобіографічна довідка.
Автобіографічна довідка.
Народилась 8листопада 1953 року в м.Дніпропетровську,жили в приватному будинку з мамою Чалик Катериною Онисимівною,поряд з будинком дідуся та бабусі Чалик Онисима Сидоровича та Ірини Йосипівни.
Навчалась в СШ№103 з 1961по1971роки,приймала активну участь в роботі класу,вже в той час почала писати вірші та малювати,мала здібності до матиматики,приймала участь у шкільних та районних олімпіадах,в 1969році мені запропонували навчатися в СШ№36,проте я там навчалась лише декілька місяців і по начтоянню мами повернулася,знову в свою школу.Наш клас був дуже дружний,ці стосунки залишились по сьогоднішній день.
В останній рік навчання відвідувала підготовчі курси архітектурного факультету Будівельного інституту та журналістські курси при будинку Пресси.
При вступі до Будівельного інституту не добрала 1 бала,забрала документи,не зважаючи на пропозицію ректора,дочекатись початку навчання...може хто відсіється і мене зможуть прийняти на навчання.
Почала працювати в Другім міськпромторгу спочатку учнем продавця,потім продавцем магазину»Косметика» на вул.Барикадній,за старанну працю мене нагороджували,заносили на дошку пошани,а на слідуючий рік дали направлення- рекомендацію до вступу в Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі,в якому я навчалася заочно з 1972 по 1978 роки. Ще на автовокзалі,коли я їхала здавати документи, несподівано зустріла знайому Чорну Тамару Йосипівну,з якою ми дружимо по теперішний час.
Після вступу в інститут,через деякий час мені запропонували роботу інспектора відділу кадрів другого міськпромторгу.На цій роботі постійно відзначали моє старання,каліграфічний почерк та уважне ставлення до людей.
В житті нашої сім’ї пройшли зміни, маму познайомили з білорусом Хоміч Володимиром Олександровичом, с яким вони в 1963 році зареєстрували шлюб і мама народила доньку Валентину,мою теперішню молодшу сестру.
В моєму особистому житті пройшли зміни, я с початку зустрічалась, а 21 вересня 1974 року вступила до шлюбу з Швець Олександром Івановичем,який і до цього часу є моїм чоловіком,батьком наших дочок Ірини,1975р.н. та Надії,1982р.н., та дідусем наших онуків Людмили,1995р.н.,Марії,2006р.н.,Олександра,2007р.н. та самої маленької Аліси,2016р.н.
Не буду описувати всю свою трудову діяльнісь,так як ми значну частину(16 років) сімейного життя прожили і працювали в районах Крайньої Півночі – в п.Усть-Омчуг Тенькінського района Магаданської області.
Після повернення на Україну,в 1993році прийняли громадянство України,останні роки з 2001 по 2009роки я працювала в Управлінні праці та соціального захисту Ленінського району.
В 2017 році після лікування в лікарнях впродовж трьох місяців, мені була встановлена 1 група інвалідності(опорно-рухова система)...
Незважаючи на ці дуже ускладнючі обставини в моєму житті,проблеми з рухом,я повна внутрішніх сил і натхнення,покладаю надії на одужання,бажаю всім здоровья,добра,благополуччя,гармонії в душі і з навколишнім світом!
9.03.2018 7.00





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-03-09 08:09:21
Переглядів сторінки твору 97
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.063 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.11 08:52
Автор у цю хвилину відсутній