ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.01.20 04:54
Любить наш народ владу як собака редьку. Ой любить! Чого тільки не наслухаєшся про наших звитяжних очільників. Особливою популярністю користується Президент. Любить про нього мій сусіда навпроти детально оповідати. Іду уранці на поле косити (є в мене в кі

Марґо Ґейко
2019.01.19 23:44
Згадуй про мене, лягаючи спати.
Знаю, це пізно, глибокої ночі.
Тіні вповзають до чрева кімнати,
Грають у трупі німі поторочі.

Пам'ять птахами випростує крила,
Спогади в гнізда збирають події.
Плоть перепитують, що натворила,

Володимир Бойко
2019.01.19 18:37
В славном царстві з колонами щось негаразд зі законами:
Владні блоковані функції – царство з'їдає корупція.
І, як нема на те ради, Цар закликає у Раду –
Обраних в липових виборах хруників різних каліборів.

Хруні мої, перекинчики, ось вам папери т

Ластівка Польова
2019.01.19 18:26
Нехай на світі немає щастя,
Нехай життя – то суцільна лажа,
Ти душу знову відчиниш навстіж,
У неї плюнуть – не зауважать.

І скільки можна отак у стіну
До крові, крику, до болю в пальцях?
Чекати зустрічі, бути тінню,

Ольга Паучек
2019.01.19 17:13
Молюся, дитино, за тебе
Й здоров"я твоїх ворогів,
Щоб добру, щасливую долю
На ниві життєвій зустрів,
Щоб лихо-біда оминали
Стежини твої, дім і двір...
Усе в тебе буде, як треба -
Ти тільки у себе повір.

Ванда Савранська
2019.01.19 10:08
Їсти, їсти!" – сміються знову,
зображаючи наших мам.
Так, без зла.
Видно, там, в Айові,
"їстивного" тиску нема.
Діти фермерів з чорноземів,
що такі ж родючі, як в нас, –
"Їсти-їсти" – для них не в темі.

Шон Маклех
2019.01.19 09:11
Подорожуючи графствами Тірон (насправді Тір Еогайн) та Фермана (взагалі-то, Фер Манах, навіть ще правильніше Фер Маг Енах), я випадково потрапив у Місто Смутку. Раніше я думав, що таке місто існує тільки в потойбічному світі – в Сіді. Або в царстві Морфея

Віктор Кучерук
2019.01.19 06:11
Холодне серце не горить,
А лиш приречено німіє, –
Хоч позолочена блакить,
Хоч височінь уся в завіях.
Холодне серце, мов трофей,
Уже спустошений і марний, –
Який аж проситься в музей,
Неначе виріб антикварний.

Олександр Сушко
2019.01.19 04:26
Її ніжка лежала у мене на грудях, а хвіст обвився довкола шиї. “Хай тішиться” - подумав я. А те, що уночі берегиня в запалі почуттів мене трохи погризла - не страшно, заживе як на собаці. Сіднички у неї були м’якенькими, пахли вересом. Манюпунькі волосинк

Нінель Новікова
2019.01.18 17:10
Не дай Вам Бог життя своє покласти
На ниву творчу в прагматичний час!
Життя Петренка*, як за приклад взяте,
То – засторога, не дороговказ.

Ніхто тобі ніде не допоможе
І доброзичливо не прийме твір –
За все платити треба гроші, гроші,

Олександр Бобошко Заколотний
2019.01.18 13:30
Може, хтось запопадливий
здогадається й постелить соломи.
Втім, якщо вже оступиться –
червонітиме перед ровесницями.
Навіть Бог заколисаний

Іван Потьомкін
2019.01.18 11:48
Якщо хочеш мене затримать (поглянь відходжу) подай мені руку
іще може мене затримать тепло твоєї долоні
усміх теж має магнетичні властивості, слово
якшо хочеш мене затримать, вимов моє ім’я

слух має гостро окреслені межі
і плече набагато коротше н

Олександр Сушко
2019.01.18 09:25
У дитинство вже не повернути,
Дідуган зробився з хлопчака.
Бо в душі не червень - місяць лютий,

І горить кровиця на руках.
Все було - дружина і робота,
А тепер забризкав рай кармін.

Віктор Кучерук
2019.01.18 09:12
Морозним вітром дихає зима,
Рясні сніжинки сіються на стежку, –
Звисає із ялинки бахрома,
А сосонку оздоблює мережка.
Мов білий килим виткало життя, –
Без пагорбів, улоговин і ліній, –
На ньому чітко бачу відбиття
Кружляння маячливих світлотіней

Катерина Теліга
2019.01.17 21:16
паломництво
дорога до серця твого
пахне полинами і
обвітреною стернею
скошених трав

куди не поглянь пшениці й ковила
чіпляється лініями долі

Ігор Деркач
2019.01.17 12:00
Коли одного пам'ятаєш,
тоді усе – ніщо навкруг.
Іде у небуття товариш.
Лишається у серці друг.

Йому не снились лаври слави,
але займав свої щаблі,
любив поезію і барви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Величко Анастасія
2019.01.16

старий Стрілець
2019.01.14

Людмила Кірєєва
2019.01.02

Надін Ко
2018.12.16

Гобіт Васильковий
2018.12.08

Євген Лінивий
2018.10.20

Місіс Анонім
2018.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Приготовились-пишем
Давным-давно, кажется, классе в девятом мы учились по субботам, причем обучали нас довольно странной вещи - стенографии, или скорописи. Хотя почему "странной"? В те далекие времена ни в нашей сонной провинции, ни даже в нашей сонной столице не было еще компьютеров, диктофонов и прочей оргтехники, которая теперь вся целиком плюс еще десяток игрушек, банкинг, "умный дом" и обширная библиотека с видеотекой помещаются в устройстве, пардон, гаджете размером со школьный пенал того самого далекого времени - середины 80-х.

Поэтому учитель стенографии - рослый, плечистый, красномордый и меднобородый, в кожаном плаще до пят и кожаной широкополой шляпе - в два счета убедил нас в пользе и даже перспективности своего ремесла. Ведь в чем секрет счастья? Собирается в горисполкоме или еще где совещание; речи, реплики, овации, тосты... - все это нужно запротоколировать для истории и не только; машинистки не успевают, а стенографистки - вполне. Вот стенографисткой этот бородач и служил - и называл стоимость своих услуг просто баснословную! Помнится, так же мощно в детстве меня прельстила только одна профессия, название которой сохранилось в памяти как "трубогнутчик", а оклад - 500 советских рублей… Но вернемся к стенографии.

Итак, меднобородый показал нам свой алфавит, нечто вроде схематического изображения морских узлов или кружев; поначалу каждый узелок обозначал буковку, потом - сочетание буковок, а после - уже и целое слово. Вскоре он обучил нас писать диктанты - и писать, признаться, весьма скоро; гораздо труднее было прочитать написанное - я и кириллические буквы в собственном исполнении разбирал по складам, а уж стенографию... Однако положение обязывало! - я же был почти круглым отличником, и к девятому классу успеваемость превратилась в нечто вроде привычки, то есть второй натуры и, по большому счету, судьбы... Но вернемся, вернемся к стенографии - потому что о ней речь!

Наш учитель, несомненно, был отличным стенографистом, а его колоритный облик - ну просто какой-то Агенобарб Барбароссович! - вызывал интерес и даже почтение, что в педагогическом деле - вещь весьма полезная, даже если внушает ее всего-то борода, рост, шляпа... Свои диктанты он начинал всегда одними и теми же словами; возможно, это был такой прием, чтобы снять стресс: начать диктовку с уже хорошо знакомых нам крючочков и петелек. А может, все дело было в том, что уроки происходили по утрам в субботу - такое подозрение у нас тоже возникало. Потому что диктант неизменно стартовал с вот этого:
- Приготовились-пишем... Свежее пиво...

Один из моих ровесников увлекся стенографией по-настоящему. Он и в самом деле намертво выучил все её хитросплетения, и теперь мог записывать всё, что произносили учителя на уроках - ну, абсолютно всё, включая реплики в сторону и междометия. И он записывал! – его тетради превратились в самые полные конспекты школьной программы и летописи нашей урочной жизни, в бесценные кладези знаний, которыми мог воспользоваться только один человек в целой школе – а нас там было тысячи две с половиной. Ну, или два человека, считая учителя стенографии, который, увы, покинул нас так же скоро, как записывал речи исполкомовских цицеронов. Что-то там щелкнуло в механизме нашей школьной фортуны, и нам заменили стенографию чем-то иным, более традиционным и совершенно уже кириллическим.

Класс выдохнул с облегчением, потому что все новый предмет ненавидели совершенно искренне и даже извинительным образом. Грамота вообще штука непростая; орфография, синтаксис, пунктуация... – к девятому классу многие поняли, что с алгеброй или геометрией им как-то проще, понятнее, нагляднее; и тут им ни с того, ни с сего предложили освоить новое письмо, а они ведь и старым пользовались не без труда. Короче, класс возликовал и мгновенно забыл стенографию; только один человек упорно исповедовал эту тайнопись - и не только для секретных посланий и конспектов, но даже и дневник заполнял ею. Он стал своеобразным меньшинством школы, меньшинством из одного человека, первым, единственным и последним из могикан; а меньшинства, увы, часто превращаются в изгоев.

Так что кончилось всё это весьма предсказуемо: никто из учителей не мог проверить, как этот шифровальщик выполняет домашние задания и вообще – чем он на уроках занимается. Неаттестация по итогам четверти и сомнительный годовой результат – вот что было на кону. Разумеется, пришлось этому бунтовщику смириться и заняться тем, чем после записи речей и тостов занимался учитель стенографии, но о чем нам говорил удивительно мало, - расшифровкой. И мой приятель, потратив бездну времени на превращение узелкового письма в кириллическое и на переписывание работ по всем предметам за целую четверть, отрекся от своей веры и впредь пользовался стенографией только для приватных целей.

...Нет, стенография - вполне достойное ремесло и полезный навык. Мы, да и не только мы, школьники, тогда даже не подозревали, как скоро появятся устройства, которые начнут превращать речь в текст и даже кое-как обратно. Точно так же мы и теперь не догадываемся, что нас ждет в недалеком будущем или даже завтра; стенография? – почему нет, все может быть. Но соль этой истории, как вы сами понимаете, совсем не в этом.

2018





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-03-10 06:36:40
Переглядів сторінки твору 213
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.287 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.924 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2018.12.26 09:58
Автор у цю хвилину відсутній