ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2018.06.21 18:23
Страшне видовище. Гроші на вітер…
Вкотре з граблями цілуємось лобом
Сонце нагадує кролячий клітер
У давнину підстрелили б дробом…
Обрій туманний, одні негативи
Хмари і ті, відсунулись, зникли
Чом ти, юначе… від чого ти сивий?..
Убий мене, Боже, нія

Олена Багрянцева
2018.06.21 17:09
Привіт, мала. Ну як твоє життя?
Чому втекла, ні слова не сказавши?
Я лиш хотів по-чесному, без фальші.
Я відганяв лихі передчуття.

Та спалахнула ця чужа війна.
І я пішов сумлінно і свідомо.
Бо не волів лишатися удома,

Світлана Майя Залізняк
2018.06.21 17:04
Чистиш рибу зраночку -
сім котів...
Ліпиш забаганочку -
син хотів...

А на завтра толоки,
мармелад...
Снива, мрії - волоком.

Ігор Шоха
2018.06.21 13:03
Ми герої і солдати, бо іде війна.
Україна – наша мати. І вона одна.
Стоїмо у світі цьому за її дітей,
і на варті свого дому для усіх людей.

Полонили нашу віру змії-упирі.
Заслужили вищу міру ті, що угорі.
Запалили нашу хату люті москалі

Адель Станіславська
2018.06.21 11:25
Не суди
й незасудженим будеш, -
кажуть.
Та засудять тебе -
повір...
І гріхи нанесуть
чорнотою сажі
мастехіном

Маркіяна Рай
2018.06.21 11:04
Залиш собі мої присвяти.
Покинь на мене нашу вічність.
Ніхто не здатен подолати
Такої вирви часової.

Я навчена собі брехати -
Найнепомітніша погрішність.
Найдосконаліша поразка, -

Микола Соболь
2018.06.21 06:01
У поліклініці – «совок».
Гниє чи догнива система?
Бо черги це болюча тема.
Із неї (черги) – ні на крок!
Жінки зчепилися в дуелі
Словесні поки що шрапнелі…
Ось – рукопашного урок.
У хід пішла війна сумками

Олена Багрянцева
2018.06.20 21:57
Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій.
Одягаюся в ніч і чекаю, що скоро знайдеш.
Я покірно стою у космічній густій атмосфері.
Без обмежень і меж.

Усміхаюсь тобі. Ти рахуєш до тисячі спритно.
Повний місяць ясний видає мене. Ну і нехай.
Я зн

Іван Потьомкін
2018.06.20 20:57
– Возвращаюсь я как-то электричкой в свой Энергодар – городок строителей и эксплуатационников Запорожской атомной станции. Вагон почти пустой. Редкие пассажиры уже готовятся к выходу, как вдруг подходит ко мне сельского вида пожилая женщина и спрашивает,

Олександр Сушко
2018.06.20 16:53
Вікно закрито. Човга тінь за склом,
Неситий погляд ковзає по шипці.
Вже не болить одірване крило,
Поніс в зубах трофей писака-гицель.

У нього голоднеча й ціль нова,
Плете зі слів міцні облавні сіті.
Кровиця жертв п'янить, немов первак,

Ігор Шоха
2018.06.19 22:32
Десь помандрував і ти, Іване.
Зав’язався калиновий цвіт.
Сходить сонце, як гаряча рана.
Сонях доганяє білий світ.

Синє небо відкриває браму.
Там і Щек, і Либідь, і Хорив...
Дядько Кий узяв тебе на раму

Микола Дудар
2018.06.19 18:32
Розваги виніс ти за дужки
Годиник вимкнув, телефон
Позвав із роздумів Забужко
Який не є, а камертон
І горизонти й паралелі
Позеленіли геть в журбі
Ще й споглядає хтось зі стелі
Невчасно, байдуже тобі...

Наталка Пілігрим
2018.06.19 16:34
Весна насипає у горло пилу,
усе навколишнє вбирає у сірість,
дороги і люди – ти вирви, вирви…
Твоя й березнева самотність стрілись.

Лице сполотніле, прообраз дому,
їм промінь жахкий домалює зморшок,
у тебе із містом одні геноми –

Олександр Сушко
2018.06.19 06:10
Тарганисько сховалося у шпарку,
Поласувало нагло кавуном.
Узимку люди мерзнуть, літом – жарко,
Вдоволених не бачу вже давно.

Не вистачає грошей, хисту, тями,
Ще й вороги в Донбасі і Криму.
Рука сусіда піднімає камінь,

Маркіяна Рай
2018.06.19 00:18
Коли в тобі скінчився день,
Аж ніч заплакала раптово,
Коли в тобі немає слова
І не співається пісень,

І лінь дивитися на світ,
І тінь сповзає геть у п'яти,
Коли у грудях стужа м'яти,

Ігор Шоха
2018.06.18 23:08
А у оборі нашої корови
ще є телята нашої біди -
мураєви, і гепи, і царьови -
ті самі клони, що і муравйови,
на вим’ї євразійської орди.

***
А на цьому світі легше жити,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Зоріна Головатюк
2018.06.14

Наталія Навроцька
2018.06.13

Готра Ян
2018.06.12

Оксана Мишанич
2018.06.08

сергій порицький
2018.06.07

Софія Мацькович
2018.06.03

Аліна Ластович
2018.05.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші

 Деркач
Ще десь блукають Ельмові вогні,
і шерхнуть очерети у болоті,
і чуються рулади голосні
невидимої птахи у польоті.

І досі бачу цяточки одні
у голубій небесній позолоті,
і чую, наче на тугій струні
вібрує тиша на найвищій ноті.

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
занотувати видиво далеке.

О! Чуєте? Лунає з висоти
мелодія такої чистоти,
аж завмирає луговий лелека.

03.2018





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-03-12 18:36:48
Переглядів сторінки твору 761
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.448 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.188 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.986
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 09:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 21:30:44 ]
Прекрасна гумореска! З підтекстом, солідними реверансами у бік високої поезії. Чи не ті відбрації я почув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-12 21:44:45 ]
Не ті. Це ж сонет, а не гумореска. :)
Я в іншому ключі і в прямому, і в переносному сенсі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 21:55:17 ]
Ясно. Потрібно, мабуть, задрати голову як лелека і все вийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 22:22:24 ]
Це справжній сонет, за всіма канонами. Так держати.
Я теж добре пам’ятаю цю пташку, яка злітає на таку висоту, що стає невидимою, а потім згортає крила, падає і тільки над самою землею у віражі видає такі тріскучі звуки, що відлунюють і в найдальших околицях.
Ви, схоже, ще й птаха-пересмішник? Я спробував добитися ще більшої прозорості:
Де блимають блукаючі огні
і шерхнуть у болоті очерети
я уявляю у височині
неопалиме пір’я силуету

малої птахи цяточку одну,
що досягає у зеніті злету
на ту його ясну височину,
куди не долетіти і поету.

Але на те і є оцей поет,
аби занотувати у сонет,
якої сили арії бувають...

О! Падає. І раптом чуєш ти
вібрації такої висоти,
що і лелеки в небеса злітають.


і ...краще не вийшло. Ваш вірш заслуговує найвищої оцінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 08:38:41 ]
Надіюсь, мені – не позичати крила?:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:14:02 ]
Це написано іще краще,Ігорю, але не за всіма канонами сонетними, на жаль. Тут уже накоментували мої деякі опоненти, які хочуть перехопити ініціативу навчителя, та ще їм самим треба багато вчитися.
Знову те саме у Вас виникає. У катренах повинно бути тільки ДВІ! рими, а у Вас знову їх ТРИ. Хоч якщо поміняти по одній літері, то стане таки дві. У другому катрені слово одну поміняти на однІ, і слово струну поміняти на струнІ - і тоді формально буде все вірно, але за змістом буде невірно.

Ось як треба:

І знову цятка бачиться мені
У голубій небесній позолоті
І так бринить бентежно на струні,
Що завмирає на найвищій ноті.

І в кінці - неестетичне слово, яке антагонізує з усим попереднім текстом - "задирає" голову лелека. Ви ж не Ігор Шоха, Ви з повагою ставитеся до святого птаха, то невже складно замінити на "повертає", "піднімає",
"аж здивувався унизу лелека" наприклад - ось скільки варіантів, вибирайте, або свій придумайте - і це буде найкраще. І перестаньте користуватися збитою римою лелека - далеко. Це ще у пісні "Хата моя біла хата" (Дмитро Луценко, натолій Пашкевич)у 50-х чи 60-х роках співалося -

В’ється дорога далека
В хату крізь синю парчу.
Мамо, до вас, як лелека,
В горі і щасті лечу.

І ось так зробити:

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
упала краплею одна з молекул

І далі:

О! Чуєте? Лунає з висоти
вібрація такої частоти,
аж подивований завмер лелека.

І ось ідеально, за всіма канононами, написаний сонет:

Ще десь блукають Ельмові вогні,
і шерхнуть очерети у болоті,
і чуються рулади голосні
невидимої птахи у польоті.


І знову цятка бачиться мені
У голубій небесній позолоті
І так бринить бентежно на струні,
Що завмирає на найвищій ноті.

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
упала краплею одна з молекул

О! Чуєте? Лунає з висоти
вібрація такої частоти,
аж подивований завмер лелека.

Учіться, Ігоре, по справжньому, і будуть з Вас люди неабиякі. Талант і працелюбність є. Отож, вперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:20:35 ]
Я вже не брав правило за Лесиним і Пулинцем, коли жодне слово в сонеті не повинне повторюватися - це суперскладність, яка поки мені одному підкорилась. Але за Вашого бажання можемо спробувати попрацювати і над нею! Це ж не корона сонетів, а не вінок, а лише одинарний сонет - чому ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 10:04:16 ]
Переглянув текст, врахував Ваші зауваження, але повністю втиснутись у рамки всіх вимог метрів сонету – проблематично. Адже сполучники, наприклад, теж слова і без повторів не обійтись.
Дякую за науку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:21:04 ]
і не вінок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 10:13:20 ]
Задирати голову - це напевне я повинен у прямому розумінні:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 21:11:19 ]
Якщо Вам так хочеться, щоб голова була вгорі, то замініть це дієслово на щось естетичніше, бодай на нейтральне "піднімати" чи "підводити" голову.
Я розумію, що складно не повторювати кожне слово, тому і не наполягаю. Це - вища математика з одного боку, а з другого боку, промучившись вісім місяців над цієї каторжною працею в короні сонетів, тут дехто правильно вказував, що вона іноді приводить до порушення евфонії слова - я подумав, а чи варто взагалі його дотримуватися - цього правила - воно часто шкодить. Хба тільки, щоб довести, що ти - супер у поезії. І можеш усе при бажанні. Якщо колись дозрієте до цієї теми, тоді до неї повернемось.
Мені сумно, що Ви повернули у вірш риму "далеко-лелека". Я можу Вам придумати з десяток свіжіших рим, попрацюйте, придумайте щось краще. Крім того, у цьому рядку порушене узгодження слів: занотувати у сонет, не у сонет, а у сонеті - так буде правильніше.
Отже рими до лелеки:
Глека, спека, молекул, Мекка, грека, Ребекка, тека,
смерека, стека, клекіт, скрекіт (у лелеки), дека, легка, полегко. Ось більше десяти: спробуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-15 18:03:57 ]
Якщо Ви не проти, то останній рядок можна записати й так:
що завмирає журавлиний(або лебединий) клекіт.
Але чи буде це більш переконливо?
Занотувати куди або занотувати де - хіба така велика різниця?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-03-15 22:40:06 ]
Вітаю, пане Ігорю, радий вашим цікавим публікаціям.
Я сподіваюся, ви не проти чути ті чи ті розмаїті відгуки наших авторів-читачів. Знаєте, в кожному їхньому коментареві, нмсд, є свій важливий поетичний сенс, досвід, бачення, і це було би добре сприймати і використовувати при нагоді, бо все важливо. )

З вашого дозволу я б хотів дещо для себе прояснити у вашому вірші. Це, передусім, я про "Ще десь блукають Ельмові вогні". Дуже симпатичний початок.
Я собі уявив цю картину - ось раптова гроза відходить, і над кущами, в кущах ось ці Ельмові вогні.
Я правильно це уявив собі? Чи є інші варіанти?
Це важливо для вашого твору з огляду на все подальше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 12:14:30 ]
Пробачте, що довго думав над Вашими запитаннями.
Але, "яке питання, така й відповідь":)
Багато чого в житті хочеться відмотати назад. Але, чи можливі ці корективи? Очевидно, так само і з коректурою у віршах.
Часто буває, що спонукає одне, але на чисту воду виводить інше.
Дякую, що Ви правильно все уявляєте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 14:44:25 ]
Як на мене, потрібна динаміка не важко досягається, пару слів уточнити. Але то таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 15:40:28 ]
Перефразовуючи Єсеніна, істину видно на відстані. Мені, як і кожному напевне, важко інколи дистанціюватись від себе. Важливо, що бачиш перспективу. І тому я уважно ставлюсь до всіх коментарів толерантних авторів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 12:30:23 ]
Ні, з коректурою віршів не так, як у житті.
Впевнена, що з плином часу автор може поліпшувати, пильніше бачити...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 15:44:01 ]
Пані Майє, я наче не сказав чогось протилежного. Звичайно, що з часом ми переоцінюємо і вагоміші цінності.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 16:20:02 ]
"Але, чи можливі ці корективи? Очевидно, так само і з коректурою у віршах".
Я про оце. Здавалося, ви сумніваєтеся у доцільності чи спромозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-03-21 20:24:26 ]
Ви щаслива, якщо у Вас немає таких комплексів:)