ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2018.12.16 00:44
Мовчання довшає, мов ночі,
І гадки множаться щораз, –
Чом вогник сяяв неохоче,
А потім злякано пригас?
Адже стоять не дощовиті,
А лиш туманні трохи дні, –
Та він холоне і не світить,
І смутно бачиться мені.

Ігор Деркач
2018.12.15 21:20
Немає героя... Убита Надія...
На черзі і Віра, а може й Любов
до ближнього... За що оці лиходії
у мантіях з неї знущаються знов?

Коли покарає безкарна Феміда
суди, прокурорів і сучих синів
за їхню «презумпцію» щодо сусіда

Роксолана Вірлан
2018.12.15 19:10
Жити - смалити будні...
Висмалити до останку
Кармища обоюдні
В попіл - при божім ганку.

Вибути подих ночі,
Кола сансарного жарти...
Де ти, мій оболоче? -

Віктор Кучерук
2018.12.15 16:25
Дивлюсь, як тане на граніті,
В тремтінні полум'я, свіча
І намагаюсь притулитись
Плечем до рідного плеча.
Можливо, вітряно сьогодні
І десь розвіялось тепло,
Адже плече оце холодним
Таким ніколи не було.

Мирон Шагало
2018.12.15 15:48
Сипонуло ж, ох!,
і село сховалося,
наче й не було.

Де ж та стежка, де,
що веде до вечора
крізь короткий день?

Олександр Бобошко Заколотний
2018.12.15 15:31
Це лише у Айтматова
день понад вік тривав,
а у нашій місцевості в грудні –
авжеж, по-іншому…
Вже скляних дідморозів
на лапи ялин повіш

Ігор Шоха
2018.12.15 13:06
                І
Над проваллям, буває, стою,
а думками у вирій літаю.
І пірнаю у ту течію,
що додому уже не вертає.

                ІІ
Напиши мені, брате, листа

Олександр Олехо
2018.12.15 11:03
Усе своє? Свого не маю,
бо це – ілюзія, обман,
що є своє, синонім паю,
і ти йому господар, пан…
Життя довіку хижооке,
і загребуще, і цупке.
Вага «свого» на дно глибоке
людину вабить, кличе, зве…

Світлана Майя Залізняк
2018.12.15 08:02
Ex opere artifex agnosticur Майстра видно по роботі Ex ungue leonem Буквально: за кігтем лева пізнають Fiat lux! Хай буде світло! Був такий випадок. Влітку мене приватно просив редагувати книгу пан, якому за 65. Я саме збиралася в Одесу. Але пог

Сонце Місяць
2018.12.15 03:06
у вітрилах безсоння
щемить невідомість
мовби сморід в обіймах
із дешевим парфумом

мовби спогад розірваний
сутінку присмак
перецвілі тони

Домінік Арфіст
2018.12.14 22:21
мій дім – моя фортеця…
мій дім – моя в’язниця…
ввижається-живеться…
живеться – доки сниться…
о сни мої-кассандри
о мислі-одіссеї…
октаедри… меандри…
єсеї… фарисеї…

Нінель Новікова
2018.12.14 19:47
УМІННЯ ДОМОВЛЯТИСЬ (Новела-усмішка) Захаращена усілякими бебехами одеська квартира. На кухні, пропахлій уже з’їденим форшмаком*, чаювали давні приятелі Ізя та Сеня. Запашний чай, хрусткий батон, абрикосове варення та приємні спогади про минулі

Іван Потьомкін
2018.12.14 18:53
А разом з нами і земля страждала.
Ми хоч сяк-так порятуватися могли.
Вона ж... куди, скажіть, податись мала?
Її на рабство невігласи прирекли:
Де риба жирувала донедавна,-
Там торжествує нині жабуриння.
Де тінивсь край дібровами прадавніми,-
Там су

Віта Парфенович
2018.12.14 14:06
Києве, древній, легендарний, дивлюся на тебе з огляду на майже два десятка років, відданих тобі, і згадую, як ти змінився з часу, коли я прибула сюди, будучи абітурієнткою, зеленою, провінційною дівчиною. Не хитрою, наївною, але розважливою, з широко розп

Юрій Лазірко
2018.12.14 04:47
чи дорога змучена
кнайпами й хрестами
чи то смерть заручена
з холодом у храмі
я себе не впізнаю
мов слова молитву
бо так тихо як в раю
наче горлом бритва

Ярослав Чорногуз
2018.12.13 21:23
Не печаль брови ясної
Ти, красуне чарівна.
За холодною зимою
Сонцесяйна йде весна.
Не тривож сердечну рану,
Не роз`ятрюй самоти.
Ще веселка за туманом
Буде квіткою цвісти.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рая Лебідь
2018.12.12

Ліна Редіген
2018.11.25

Катерина Теліга
2018.11.22

Ігор Федів
2018.11.17

Артем Харченко
2018.11.17

оксана деркач
2018.11.12

Віктор Католик
2018.11.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші

 Деркач
Ще десь блукають Ельмові вогні,
і шерхнуть очерети у болоті,
і чуються рулади голосні
невидимої птахи у польоті.

І досі бачу цяточки одні
у голубій небесній позолоті,
і чую, наче на тугій струні
вібрує тиша на найвищій ноті.

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
занотувати видиво далеке.

О! Чуєте? Лунає з висоти
мелодія такої чистоти,
аж завмирає луговий лелека.

03.2018





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-12 18:36:48
Переглядів сторінки твору 1111
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.742 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.638 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.986
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2018.12.15 21:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 21:30:44 ]
Прекрасна гумореска! З підтекстом, солідними реверансами у бік високої поезії. Чи не ті відбрації я почув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-12 21:44:45 ]
Не ті. Це ж сонет, а не гумореска. :)
Я в іншому ключі і в прямому, і в переносному сенсі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 21:55:17 ]
Ясно. Потрібно, мабуть, задрати голову як лелека і все вийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 22:22:24 ]
Це справжній сонет, за всіма канонами. Так держати.
Я теж добре пам’ятаю цю пташку, яка злітає на таку висоту, що стає невидимою, а потім згортає крила, падає і тільки над самою землею у віражі видає такі тріскучі звуки, що відлунюють і в найдальших околицях.
Ви, схоже, ще й птаха-пересмішник? Я спробував добитися ще більшої прозорості:
Де блимають блукаючі огні
і шерхнуть у болоті очерети
я уявляю у височині
неопалиме пір’я силуету

малої птахи цяточку одну,
що досягає у зеніті злету
на ту його ясну височину,
куди не долетіти і поету.

Але на те і є оцей поет,
аби занотувати у сонет,
якої сили арії бувають...

О! Падає. І раптом чуєш ти
вібрації такої висоти,
що і лелеки в небеса злітають.


і ...краще не вийшло. Ваш вірш заслуговує найвищої оцінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 08:38:41 ]
Надіюсь, мені – не позичати крила?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:14:02 ]
Це написано іще краще,Ігорю, але не за всіма канонами сонетними, на жаль. Тут уже накоментували мої деякі опоненти, які хочуть перехопити ініціативу навчителя, та ще їм самим треба багато вчитися.
Знову те саме у Вас виникає. У катренах повинно бути тільки ДВІ! рими, а у Вас знову їх ТРИ. Хоч якщо поміняти по одній літері, то стане таки дві. У другому катрені слово одну поміняти на однІ, і слово струну поміняти на струнІ - і тоді формально буде все вірно, але за змістом буде невірно.

Ось як треба:

І знову цятка бачиться мені
У голубій небесній позолоті
І так бринить бентежно на струні,
Що завмирає на найвищій ноті.

І в кінці - неестетичне слово, яке антагонізує з усим попереднім текстом - "задирає" голову лелека. Ви ж не Ігор Шоха, Ви з повагою ставитеся до святого птаха, то невже складно замінити на "повертає", "піднімає",
"аж здивувався унизу лелека" наприклад - ось скільки варіантів, вибирайте, або свій придумайте - і це буде найкраще. І перестаньте користуватися збитою римою лелека - далеко. Це ще у пісні "Хата моя біла хата" (Дмитро Луценко, натолій Пашкевич)у 50-х чи 60-х роках співалося -

В’ється дорога далека
В хату крізь синю парчу.
Мамо, до вас, як лелека,
В горі і щасті лечу.

І ось так зробити:

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
упала краплею одна з молекул

І далі:

О! Чуєте? Лунає з висоти
вібрація такої частоти,
аж подивований завмер лелека.

І ось ідеально, за всіма канононами, написаний сонет:

Ще десь блукають Ельмові вогні,
і шерхнуть очерети у болоті,
і чуються рулади голосні
невидимої птахи у польоті.


І знову цятка бачиться мені
У голубій небесній позолоті
І так бринить бентежно на струні,
Що завмирає на найвищій ноті.

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
упала краплею одна з молекул

О! Чуєте? Лунає з висоти
вібрація такої частоти,
аж подивований завмер лелека.

Учіться, Ігоре, по справжньому, і будуть з Вас люди неабиякі. Талант і працелюбність є. Отож, вперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:20:35 ]
Я вже не брав правило за Лесиним і Пулинцем, коли жодне слово в сонеті не повинне повторюватися - це суперскладність, яка поки мені одному підкорилась. Але за Вашого бажання можемо спробувати попрацювати і над нею! Це ж не корона сонетів, а не вінок, а лише одинарний сонет - чому ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 10:04:16 ]
Переглянув текст, врахував Ваші зауваження, але повністю втиснутись у рамки всіх вимог метрів сонету – проблематично. Адже сполучники, наприклад, теж слова і без повторів не обійтись.
Дякую за науку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:21:04 ]
і не вінок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 10:13:20 ]
Задирати голову - це напевне я повинен у прямому розумінні:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 21:11:19 ]
Якщо Вам так хочеться, щоб голова була вгорі, то замініть це дієслово на щось естетичніше, бодай на нейтральне "піднімати" чи "підводити" голову.
Я розумію, що складно не повторювати кожне слово, тому і не наполягаю. Це - вища математика з одного боку, а з другого боку, промучившись вісім місяців над цієї каторжною працею в короні сонетів, тут дехто правильно вказував, що вона іноді приводить до порушення евфонії слова - я подумав, а чи варто взагалі його дотримуватися - цього правила - воно часто шкодить. Хба тільки, щоб довести, що ти - супер у поезії. І можеш усе при бажанні. Якщо колись дозрієте до цієї теми, тоді до неї повернемось.
Мені сумно, що Ви повернули у вірш риму "далеко-лелека". Я можу Вам придумати з десяток свіжіших рим, попрацюйте, придумайте щось краще. Крім того, у цьому рядку порушене узгодження слів: занотувати у сонет, не у сонет, а у сонеті - так буде правильніше.
Отже рими до лелеки:
Глека, спека, молекул, Мекка, грека, Ребекка, тека,
смерека, стека, клекіт, скрекіт (у лелеки), дека, легка, полегко. Ось більше десяти: спробуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-15 18:03:57 ]
Якщо Ви не проти, то останній рядок можна записати й так:
що завмирає журавлиний(або лебединий) клекіт.
Але чи буде це більш переконливо?
Занотувати куди або занотувати де - хіба така велика різниця?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-03-15 22:40:06 ]
Вітаю, пане Ігорю, радий вашим цікавим публікаціям.
Я сподіваюся, ви не проти чути ті чи ті розмаїті відгуки наших авторів-читачів. Знаєте, в кожному їхньому коментареві, нмсд, є свій важливий поетичний сенс, досвід, бачення, і це було би добре сприймати і використовувати при нагоді, бо все важливо. )

З вашого дозволу я б хотів дещо для себе прояснити у вашому вірші. Це, передусім, я про "Ще десь блукають Ельмові вогні". Дуже симпатичний початок.
Я собі уявив цю картину - ось раптова гроза відходить, і над кущами, в кущах ось ці Ельмові вогні.
Я правильно це уявив собі? Чи є інші варіанти?
Це важливо для вашого твору з огляду на все подальше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 12:14:30 ]
Пробачте, що довго думав над Вашими запитаннями.
Але, "яке питання, така й відповідь":)
Багато чого в житті хочеться відмотати назад. Але, чи можливі ці корективи? Очевидно, так само і з коректурою у віршах.
Часто буває, що спонукає одне, але на чисту воду виводить інше.
Дякую, що Ви правильно все уявляєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 14:44:25 ]
Як на мене, потрібна динаміка не важко досягається, пару слів уточнити. Але то таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 15:40:28 ]
Перефразовуючи Єсеніна, істину видно на відстані. Мені, як і кожному напевне, важко інколи дистанціюватись від себе. Важливо, що бачиш перспективу. І тому я уважно ставлюсь до всіх коментарів толерантних авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 12:30:23 ]
Ні, з коректурою віршів не так, як у житті.
Впевнена, що з плином часу автор може поліпшувати, пильніше бачити...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 15:44:01 ]
Пані Майє, я наче не сказав чогось протилежного. Звичайно, що з часом ми переоцінюємо і вагоміші цінності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 16:20:02 ]
"Але, чи можливі ці корективи? Очевидно, так само і з коректурою у віршах".
Я про оце. Здавалося, ви сумніваєтеся у доцільності чи спромозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-03-21 20:24:26 ]
Ви щаслива, якщо у Вас немає таких комплексів:)