ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
2010.09.08
21:39
Непроглядная зыбь - дождевым обостреньем (как раз)...
Обагрив чьи-то стёкла, потухла и стихла рябина…
Открываются шторы - и тучи... уходят в запас,
Полимерные крылья нелепо приделав на спину…
Развернув (на весу)
Обагрив чьи-то стёкла, потухла и стихла рябина…
Открываются шторы - и тучи... уходят в запас,
Полимерные крылья нелепо приделав на спину…
Развернув (на весу)
2010.09.08
19:54
Чотири скрипки. Лезбіяна
Волога музика тече.
Моя душа сьогодні п"яна.
А тіло плаче - хоче ще.
Роман Кухарук " Висохла вода"
ТАК ТО Ж УЧОРА...
Волога музика тече.
Моя душа сьогодні п"яна.
А тіло плаче - хоче ще.
Роман Кухарук " Висохла вода"
ТАК ТО Ж УЧОРА...
2010.09.08
17:22
Крапка.Здається в ній все зло.
Вона химера давня,
Бо в ній усе,що вже було,
А далі що?.. Мовчання.
Вона химера давня,
Бо в ній усе,що вже було,
А далі що?.. Мовчання.
2010.09.08
17:20
Из утра майского, наполненного гамом
И шумом озорным,
Перетекаю медленно до грамма
В молчанье зим.
Там скрип охрип и песня захирела,
Замерз скрипач.
Там пустота отъевшись, осмелела
И шумом озорным,
Перетекаю медленно до грамма
В молчанье зим.
Там скрип охрип и песня захирела,
Замерз скрипач.
Там пустота отъевшись, осмелела
2010.09.08
17:14
Сіроока скаже осінь,
Прядучи літа, як кужіль,
Заспівай мені, голубко,
Заспівай.
Сніг розтане, сонце зійде -
Зустрічай.
Сіроокою весною
Прядучи літа, як кужіль,
Заспівай мені, голубко,
Заспівай.
Сніг розтане, сонце зійде -
Зустрічай.
Сіроокою весною
2010.09.08
16:47
Захопили терористи
В столиці книгарню,
Щоб натомість розмістити
Заклад «Павукарню».
По статуту: тераріум
Крупних павуків,
Гламурненьких тарантулів,
Отруйних жуків.
В столиці книгарню,
Щоб натомість розмістити
Заклад «Павукарню».
По статуту: тераріум
Крупних павуків,
Гламурненьких тарантулів,
Отруйних жуків.
2010.09.08
16:46
Написав власкор статтю про справу тваринну,
Про здобуток, про корів, про іншу скотину.
Надрукував інтерв’ю з шефом головним,
Про збільшення поголів’я на чолі із ним…
Десь щось якось прибрехав, а десь щось прикрасив.
А в цілому: обжеремось молоком
Про здобуток, про корів, про іншу скотину.
Надрукував інтерв’ю з шефом головним,
Про збільшення поголів’я на чолі із ним…
Десь щось якось прибрехав, а десь щось прикрасив.
А в цілому: обжеремось молоком
2010.09.08
16:44
Демократ Іван Іванич
Іде, як убитий.
Демократію сімейну
Не зміг захистити.
Жінка вліво хвостом крутить,
Діти скачуть в право.
Нема на що опертися...
Іде, як убитий.
Демократію сімейну
Не зміг захистити.
Жінка вліво хвостом крутить,
Діти скачуть в право.
Нема на що опертися...
2010.09.08
15:14
Кипариси пірамідальні,
Серпантини в’юнких доріг -
У моїй холостяцькій спальні,
На картині. Ото зберіг...
І маршрути думок моїх
Від землі до високих істин,
Не відомих лише живим.
Піднебесним і променистим
Серпантини в’юнких доріг -
У моїй холостяцькій спальні,
На картині. Ото зберіг...
І маршрути думок моїх
Від землі до високих істин,
Не відомих лише живим.
Піднебесним і променистим
2010.09.08
13:16
Відзвеніло вже літо піснями -
десь між хмарами
відкружляли вже зорі у вальсі
любо, парами...
Тай полшило літо трави,
бо минулась любов.
Лиш зосталась вагітна осінь,
ним покинута знов...
десь між хмарами
відкружляли вже зорі у вальсі
любо, парами...
Тай полшило літо трави,
бо минулась любов.
Лиш зосталась вагітна осінь,
ним покинута знов...
2010.09.08
12:49
Піду пройдуся, подивлюся,
Як річка біжить.
Може, мене тая річка
Та пісні навчить.
Тої пісні, що за душу
І траву бере.
Поставали грізні гори,
Як річка біжить.
Може, мене тая річка
Та пісні навчить.
Тої пісні, що за душу
І траву бере.
Поставали грізні гори,
2010.09.08
12:26
Ця вогкість по ровах, ця літня задуха,
цей шал стихій, ця круговерть, цей запах сіна!
Усе це сповнене Отця і Сина, і Святого Духа.
І ти проказуєш молитву, впавши на коліна:
«Блаженне яскраве світло твоє, Боже.
Блаженна соковита зелень твоя, Господ
цей шал стихій, ця круговерть, цей запах сіна!
Усе це сповнене Отця і Сина, і Святого Духа.
І ти проказуєш молитву, впавши на коліна:
«Блаженне яскраве світло твоє, Боже.
Блаженна соковита зелень твоя, Господ
2010.09.08
12:24
ми приїхали до Києва, а потрапили до Криму.
будинок над прірвою, балкон-тераса з геранями, кава, сиґарети,
вид на Поділ з висоти пташиного польоту.
від 40-градусної спеки пейзаж мерехтів золотом.
гарячі маси повітря огортали нас і ми рухалися у ни
будинок над прірвою, балкон-тераса з геранями, кава, сиґарети,
вид на Поділ з висоти пташиного польоту.
від 40-градусної спеки пейзаж мерехтів золотом.
гарячі маси повітря огортали нас і ми рухалися у ни
2010.09.08
12:19
Потім я, напевно, буду згадувати це все.
Згадувати як важко входив у цю зиму і як легко з неї виходив.
Поїздами й автобусами добираючись з одного міста до іншого
й вертаючись назад, тільки щоб... що?
(Я не певен чи варто це все описувати або перепов
Згадувати як важко входив у цю зиму і як легко з неї виходив.
Поїздами й автобусами добираючись з одного міста до іншого
й вертаючись назад, тільки щоб... що?
(Я не певен чи варто це все описувати або перепов
2010.09.08
11:52
Чудова тема, дуже цікаво було би її дослідити разом, опираючись на ваші коментарі, так?
У тих межах, зрозуміло, які можуть бути оприлюднені.
І, звісно, зважаючи на те, що наш сайт літературний, а не сайт знайомств, тобто, якщо вже такі віртуальні сто
2010.09.08
11:42
Усилий сладостный итог:
Лежит у ног твоих вершина.
Ты покорил,
осилил,
смог –
Не зря зовут тебя
Мужчиной.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лежит у ног твоих вершина.
Ты покорил,
осилил,
смог –
Не зря зовут тебя
Мужчиной.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2010.09.08
2010.09.07
2010.09.05
2010.09.05
2010.09.04
2010.09.02
2010.09.01
• Усі Словники •
Автори /
Олексій Батченко (1985) /
Вірші
/
Російською мовою
APOKALIPSIS
APOKALIPSIS
Люди упали на землю,
Они проклинали тот страх,
Который дарили им деньги,
Те, что лежали в ногах
Солнце зашло за ровнину,
Укутав людей темнотой,
И луна, что всегда восходила -
Осталась на вечный покой.
Лишь звёзды светили, мерцали,
Играли и падали вниз,
О землю они разбивались -
Как стаи покинутых птиц.
А туман, - что всегда прекращался -
лиш только наступит заря,
Сегодня навечно остался,
Сегодня заря не взошла.
Ветер над этим промчался,
Он видел всё горе и страх.
Он не плакал,он только смеялся
И летал, - превращая всё в крах.
А ветви оживших деревьев
Стучали по стёклам квартир.
Они просто хотели проверить -
Может ветер кого-то забыл?
И по морю волна покатилась,
И посыпались камни со скал.
Кто-то думал, - что всё это снилось,
Кто-то молча молился богам.
За последние вдохи вцепились, -
Наблюдая за павшей звездой.
О нет...выжить они не стремились.
ОНИ ПРОСТО ПРОЩАЛИСЬ С ЗЕМЛЁЙ.
Они проклинали тот страх,
Который дарили им деньги,
Те, что лежали в ногах
Лишь звёзды светили, мерцали,
Играли и падали вниз,
О землю они разбивались -
Как стаи покинутых птиц.
Ветер над этим промчался,
Он видел всё горе и страх.
Он не плакал,он только смеялся
И летал, - превращая всё в крах.
И по морю волна покатилась,
И посыпались камни со скал.
Кто-то думал, - что всё это снилось,
Кто-то молча молился богам.
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2548 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2548 seconds