ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Маркіяна Рай
2018.07.23 12:39
Сізіф штовхає свою каменюку і підлаштовує плечі.
Пилюка січе, як металу стружка, поглиблює борозни п'ят.
Час-від-часу лють розпирає скроні коротким спомином втечі,
І небо ричить, і регочуть схили, луною звучить: вар'ят!

Аякже, - вар'ят, підлабузн

Світлана Майя Залізняк
2018.07.23 10:44
Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
Погляди зваби - між ребер баранячих.
Глипає - сукню оцінює осінь:
"...як тебе звати Моніка... Аня... чи...".

2

Вечір. Увімкнено тьмяні світильники.

Микола Дудар
2018.07.23 10:01
Приходить вірш: - Пиши!
Пишу.
І шкрябаю потрохи
І щось видумую, грішу
Відстрілююсь "горохом"
Колега заздрить по перу
Щодня по кілька віршів
Саджаю - зріжу, знов ору

Олександр Сушко
2018.07.23 07:44
Накричав поет на мене: - Геть!
Я - титан! А ти - зі скоморохів!
Будемо стрілятися на смерть!
То ж іду наїстися гороху.

Справа тут не в тещиних грибах,
В тому, хто ловкіше пише вірші.
Тільки от біда: його "труба"

Микола Соболь
2018.07.23 06:13
Місячне сяйво. Стиглі плоди.
Тінь. У гілках аромат «Амарето»…
Хиляться стрілки до часу біди.
Ой, невгамовна міледі. Вендета.

Море хлюпоче. Бажана мить…
Печиво з’їдено. Ми на матраці.
Чуєш, то доля далеко скрипить,

Володимир Бойко
2018.07.23 00:27
Жалкують всі, що молодість минає,
І струни рвуть, і клавіші терзають:
Ах, молодість в житті буває тільки раз!

Але ж і старість вдруге не буває,
Але про те ніхто не заспіває,
Бо після старості уже не буде нас.

Ігор Деркач
2018.07.22 22:17
Надіється іще кіношний брат,
що там, де Ойкумена неподільна,
його чекає нація підпільна.
Не може пережити вічний кат,
що Україна вже навіки вільна.

Що наші рубежі – це на віки,
що наша буйна слава – козаки,

Микола Дудар
2018.07.22 20:47
Дозволь чола торкнутись, Імператоре
Побути біля тебе твоїм Вечором…
Ти чуєш явори шепочуть: - Брате мій
Візьми і нас у свою течію…

Дозволь мені побути твоїм Простором? -
Одна з найкращих в світі здобича
Ти чуєш явори шепочуть: - Острове

Ігор Шоха
2018.07.22 20:33
            І
Хто очолює війну,
знаємо. Ємєля!
Я узяв цю новину
у Полішинеля.
Є й домашні вороги –
обрана «еліта»,
що намотує борги

Ярослав Чорногуз
2018.07.22 19:15
Плакучі верби понад ставом,
Троянд зарошених кущі…
Неначе пестощі дощів –
У срібних краплях величавих.

Невже круг мене ви, невже ви?
Ці ніжні розсипи немов –
Красуні білі і рожеві,

Світлана Майя Залізняк
2018.07.22 17:41
Хочу миру - не війнушки.
Затихають крупорушки,
вимирають села дальні,
йде людва у сповідальні...

Павучок чатує муху.
Пиво витіснить сивуху.
Шоко-лад тягучий в чані.

Олександр Сушко
2018.07.22 16:54
Бреше з амвона пописько на паству,
А чи поет-бракороб не такий?
Авторський наголос - мовне шахрайство,
Крапле неправда лукава з руки.

Сухо в кебеті, проріха у торбі,
Чуб накриває поцвілий кашкет.
Наче-неначе, мовби-немовби -

Віктор Кучерук
2018.07.22 11:56
На липовім цвіті настояне літо
лоскоче у ніздрях повітрям хмільним,
а сонце уроче – засліплює очі
і зрячий – стаю безпорадно сліпим.
Лиш чую щомиті, в небесній блакиті,
дзвінке щебетання веселих пташин, –
і хочеться жити, між співів та цвіту,
без

Вікторія Торон
2018.07.22 09:27
Кругові
Ніби в колі коліщата, як спіралі висхідні
Без кінця і без початку на верткім веретені
Ніби куля – сніжним схилом і увись – у літній день
Навкруг місяця рухлива безупинна карусель
Як годинник, чиї стрілки від

Ігор Деркач
2018.07.22 08:11
Не цікаво у цьому кіно,
де весну переписує літо
і немає мені все одно
ні привіту, ні дружнього звіту.

Не співає охляла душа,
переповнена вщерть самотою.
Орошає сльоза... Ороша?:)

Микола Соболь
2018.07.22 05:48
Садок потопає у квітах
І тішить плодами мене.
Десь зорі летять по орбітах,
Десь вітер холодний задме…
А я повертаюся знову
В найкращий куточок землі,
Де мати мені колискову
Співала у ріднім селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віра Карасьова КаеЛін
2018.07.20

Ангелінка МАЮ
2018.07.18

Олександр Шевчук
2018.07.17

Маша Кішка
2018.07.09

Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01

Катерина Швець
2018.06.29

Оксана Винник Ксенька
2018.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Маркіяна Рай (1993) / Вірші

 Кинь мені тінь на п'яти
Сотні причин, щоб покинути в тобі батьківщину.
Дощенту зруйноване сонце,
Поле битви розрите,
Уламки любові витіснені уламками метеоритів.
Не репетуй тепер. Ми вижили,
Отже нам говорити!
Якщо ти покинеш мене, якщо я тебе покину,
Хто витинатиме з плоті зарості чужої кропиви,
Вона ж розростеться пекучим кущем під серцем,
Вичавлюй мені на рани її гіркотливі есенції,
Запахи ледь вловимі
Болю.
Словами палиш.
Сенсу немає у втечі, та нам і без того ведеться
Не солодко. Солод коб
Хто заклав у посудини
(Перший крок то є звично марудна справа),
А далі, за принципом найменшого спротиву,
Супроти прогнозів погоди, що провіщають посухи,
Скупості пісної свідомості і світового безсилля,
Сповнимо діжки живою водою.
Ось вам і Дао де Цзин, - посудина ціниться порожнечею.
Тісно у ній, чи бездонно - наповнення не переміниться.
Тільки, коли стоїмо на опаленій батьківщині,
Прірва у грудях здається всевимірною, та не всесильною.
І закипає, вирує людське ядро, наче магма любові,
Очікувано повинна б розплавити і найзатятішу скелю,
Та падають виключно метеорити
Слів,
Хто їх сплів такими важкими!
Благаю благодатної повноти у грудях,
А чую лиш, як кущі чужої кропиви
Розростаються все дужче і дужче з-під серця,
Заполоняють мій Всесвіт,
Дощенту руйнуючи сонце.
Тікаю від власної втрати.
Навздогін, - як ти?
- Пече,
Кинь мені тінь на п'яти.

17/03/18

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-17 01:29:21
Переглядів сторінки твору 399
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.690 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.728 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.07.23 16:26
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-17 06:58:35 ]
Страшно. Порожнеча невагомості, безгучна пустота.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маркіяна Рай (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-17 12:31:07 ]
Вірю, що рівновага у всесвіті повина бути) Дійсно, значення мають і наповнення, і сама оболонка.
Щиро дякую за коментар, пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-17 11:42:14 ]
Абсолютно впевнена, що авторці мій коментар байдужий, тому напишу.
Текст безумовно цікавий, але вірш треба випрозорювати, шліфувати... З висоти досвіду це бачу.
Повтори надто помітні. Українська мова багатюща, я не раз це писала, то чому ж така бідна палітра художника?
Це ще рівень початківця з потенціалом.
Хащі, крізь які продираєшся, щоб побачити сонце.
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маркіяна Рай (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-17 12:34:51 ]

При всьому бажанні художника палітра не збагатиться сама собою. Любитель поезії не стане майстром тільки тому, що його любительські спроби викликають відразу у читача. Це може бути стимулом, але є ще сам процес переходу. В обдарованого любителя може і блискавичний. Я не знаю чим виміряти рівень свого обдарування, але я спробувала цей процес запустити.
Вам, пані Світлано, щиро дякую за спонукання! Подібні слова залишити байдужими абсолютно не можуть, як і ваша неочікувана впевненість у моїй байдужості.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-03-17 12:42:51 ]
Образність чудова, поезія справжня. Добре, що Ви тут є, Маркіяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маркіяна Рай (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-17 13:00:41 ]
Дякую, що Ви є тут, Ларисо!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-17 12:50:48 ]
Запустити процес...... відокремлення від землі) А до чого тут "відраза"? Невже у мене образні тексти можуть викликати таке почуття....... так я спонукую - і лише.
Я написала: хащі... Продираєшся... А випрозорити необхідно. І мову вивчити, щоб писалося-літалося легко.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маркіяна Рай (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-17 12:59:42 ]
Абсолютно погоджуюсь!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-17 12:52:43 ]
Наостанок
Може, я не радила вам, то: словник синонімів української мови за редакцією Бурячка. Якщо не маєте, роздобудьте.
Вас окрилить. Прочитаю ваше згодом, хочеться бачити ЛЕТ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маркіяна Рай (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-17 13:01:30 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Притуляк (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-17 19:30:02 ]
У Ваших рядках більше правди, а ніж літератури в деяких книгах новоспечених кишенькових письменників.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маркіяна Рай (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-17 22:46:44 ]
А все ж, поети часто брешуть)) Дякую за відгук, пане Анатолію!)