ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Проза

 Трансперсонально про свободу
Дістати меча з піхов та повикидати усе гадюччя на смітник… Рецепт свободи… Може колись він таким і був, принаймні практична частина.
А зараз? Меч у моїх руках поступився місцем клавіатурі комп”ютера, піаніно, мікшерному пульту, але я не знаю, коли я був ближчий до істини. Коли, відданий своїм переконанням і вірний своїй любові, міг відтяти у добрій битві десяток ворожих голів, чи, коли розмовляючи з тисячами людей одночасно, несу їм ту саму вірність ідеалам?
Тоді результат був наочніший. Потримавши у руках відрубану голову ворога я міг знати, що він ніколи не повернеться до мене, хіба що його наступник, але тільки коли збере нове військо. Вкидаючи ж у свідомість десятків, сотень, тисяч людей якісь крихти світла, яке маю сам, не маю жодної гарантії, що вони не наплюють на те світло і не повернуться у багно. Що ж робити, щоб не відчувати себе здрібнілим нащадком славного минулого, яким бути?
Свобода. Свобода – це так просто, що аж занадто складно. Смієтеся… А ви спробуйте бути вільними від постійної необхідності щось їсти, від потреби у комфорті, від половини всіх, з ким спілкуєтесь, від того, що ви вважаєте своїм авторитетом, від грошей, від намагання знайти спокій у сім”ї, відгородившись від усього світу, від усіх свїх вигаданих і справжніх, вроджених і набутих залежностей… Заради чого? О-о-о, приїхали! Свобода не буває заради чогось, як і любов, до речі. Заради самої свободи, як невід”ємної риси людини, якою її створив Господь. Саме заради неї я колись рубав голови, а зараз от пишу, граю, розмовляю, дишу, навіть. Але, ні у жорстокій битві, ні у віртуально-ефірних побоїщах за свободу я ніколи не досягну перемоги, коли за мною ніхто не піде, або піде, а потім зрадить. Ба, навіть Христа – зрадили. Куди ж мені? А всередину себе, туди де палають найпекльніші битви і де руїнам минулих ілюзій та повітряним замкам марних мрій немає меж. Саме там відбуваються найжахливіші зради і найславетніші перемоги божественного над суєтним. Саме там знаходиться те за чим йдуть, або від чого тікають люди. І саме там мій вибір бути вірним своїй любові і свободі означатиме кінець... і початок вічності.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-11 21:10:23
Переглядів сторінки твору 2595
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Трикаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-22 15:13:43 ]
Цікаво! А є продовження?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2008-01-22 15:39:23 ]
Якщо Ви запитуєте, значить буде!
Зрештою, воно є. Тільки в моїй музиці та в передачах про музику.

Що ж до прози, то це я на пробу виклав сюди (11 липня) дуже давній свій текст (хоча від того не менш щирий).
Півроку до першого відгуку - непогано:) Але якщо є відгук, щзначить колись і буде продовження. Дякую за дотик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ейпріл просто (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-18 13:17:42 ]
Дуже чуттєво :) спонукає вдумуватись..
Дуже сподобалось: "Свобода не буває заради чогось, як і любов, до речі."