ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2018.04.22 18:18
війна, яка вдихає те ж саме повітря, яка харчується тим, що і всі, носить такі ж самі непозірні сорочки джинси кроси
війна, яка цілує дітей чи симпатичних дівчат просто посеред юрми, дописує ліричні етюди квітневі, не позбавлені жесту, обожнює детал

Сергій Гупало
2018.04.22 16:58
Впадеш уб’ють. Іди, іди…
Позаду завжди за тобою
Постійні носії біди
І чути шепоти конвою.

До сміху серденько тули,
Тримай печаль навпроти сонця.
Чарки, не чари, на столі,

Маркіяна Рай
2018.04.22 13:41
А я їй: свободо, осьо я! Не минай мене!
Огорни мене, синьоокая, доки небо плахтою не звернулося.

Випила би тебе солодку, та не напитися.
Викроїла б тебе і - латкою побіля серця: протяги стережи!
Тільки як коло тебе навстіж груди не прочинити?
Ти

Світлана Майя Залізняк
2018.04.22 11:31
Фото - на згадку - обрамлене мохом.
Хто не повірить - покажемо Вчора.
Я превесела (і сумочка бохо),
знаджена... і заспокоєна морем.

Ти відхилився, бо знав що навіки
в дощ розлучаємось. Ліпше - дівулі.
Я відтіняла сріблясто повіки,

Олександр Сушко
2018.04.22 08:57
Бісики пускає молодиця,
Усмішку дарує пречудову.
Хоче жити краля у столиці,
Викладати українську мову.

А в селі - кабанчики, телята,
Хлопці некультурні та лайливі.
Хведір-залицяльник - бита карта,

Микола Дудар
2018.04.21 19:41
Знову звучатиме Моцарт
На перехресті думок
Погляд зупиниться: - Що це?…
Перший - найважчий крок

Ти, відповідно, вже поруч
Обрій привабливих губ…
Корчить дочасно свій обруч

Ігор Деркач
2018.04.21 13:37
Що проминає, того вже немає.
Отак і нас не буде, як мине
останній день утраченого раю,
де ще буяє житіє земне..

Іду по лісу, чи гуляю полем,
або на сонці грію тілеса –
я наодинці із душевним болем,

Олександр Сушко
2018.04.21 12:17
Од праці горб. Втомився, аж змалів.
Ручиці прикипіли до лопати.
Буколіки потрібні цій землі,
Комусь природу варто описати.

Поклони б'ють земельці селюки,
Іде ратай з відром вівса за плугом.
Утніть, брати, величне, на віки -

Світлана Майя Залізняк
2018.04.21 11:54
А Цицерон оспівує цицьки,
між без'язиких розсипає перли.
Його поез не сплутаєш ні з ким,
читайте від Опішні до Говерли.

Встигає в дощ садити картоплі,
ловити щук, білити вишню, сливку,
ховає пера гусячі в дуплі,

Сонце Місяць
2018.04.21 06:37
бездонна лазур берлінська
& вирій вкрай запустів
& крізь квітневості
шугають птахів дітиська

маршує цісарське військо
з-за блиску його мов стій
міські конспірологи зблизька

Серго Сокольник
2018.04.21 03:03
Спорожніла карафа бажань,
Що її Усевишній відміряв,
І з"явилось питання питань
Міри шалу відпитої щиро,
Ким постали на грані зими
Ми, оголені, мов перед Богом?..
Ти вказівкою серця прийми
У майбутнє на мапі дорогу,

Ярослав Чорногуз
2018.04.21 00:31
Цвітуть сади і серце завмирає
Від солоду і хмелю, і жаги.
У цьому передпокої розмаю
Замріяно всміхаються Боги.

Рожева ласка розлилась високо.
У щебеті пташинім ожива,
Відсвічує на сонці, пестить око

Іван Потьомкін
2018.04.20 21:22
Не знаю, как других выходцев из бывшего Союза, но меня по старой советской привычке и в Израиле где-то около одиннадцати утра так и тянет к производственной гимнастике. Рабочий день начинается в семь и к этому времени в самом деле хочется подразмять

Вікторія Лимарівна
2018.04.20 16:30
Слова… Вони вміло розбуджують вмить.
Відкриють цікавий навколишній світ.
Далекий, привабливий, загадковий.
Відчуємо потяг не випадковий:
В пізнанні збагатимо внутрішній світ,
Стосунки взаємні , та й розум не спить.

Слова… Вони стислі бувають, гірк

Оксана Дністран
2018.04.20 09:38
Наворожи мені себе, як ти лиш вмієш,
Так всепроникно - до судин і так стихійно -
До букв і ком серцебиття, до філіграні,
У круговерті весняній, у довгожданій.

До дна ніколи лиш не дай себе пізнати,
Щоб не гірчив оп

Леся Геник
2018.04.20 09:29
О туго моя темноока...
О мученько сива моя...
Найважче з тобою до року,
а потім - ти вже, як cвоя.

А після - ти, наче родина.
І в будні не йдеш, і до свят,
уперто уже й безупинно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Критика | Аналітика

 Ножа не вставишь!
...Как в греческой мифологии все тщательно, заподлицо, ножа не вставишь! - Итак, жил на Крите некий Минос, тамошний царь. Он, среди прочего, любил похвалиться, что боги слышат и выполняют все его молитвы. И вот однажды он взмолился, чтобы ему прислали жертвенного быка - и вскоре из моря появился неимоверной красоты бык, белоснежный и, само собой, волорогий и волоокий.

А почему бык? - Дело в том, что этот Минос был сыном Европы, той самой финикийской царевны, которую похитил Зевс в личине шикарного быка. Зевс приплыл с Европой на Крит, где она и родила ему трех сыновей, Миноса, Радаманта и Сарпедона. Так что Минос испытывал к быкам сильные чувства, будучи в каком-то смысле сыном быка, пусть и далеко не простого парнокопытного.

Итак, молитва Миноса услышана, бык для жертвоприношения доставлен. И тут Минос совершил ошибку. Боги (вероятно, Посейдон, возможно, Зевс) ему вняли, а он от молитвы своей отступился, а их даром пренебрег. Царь отправил быка пастись на лужайках, а вместо него принес в жертву другого, второго по красоте быка. То есть Минос как бы поставил свое эстетическое наслаждение выше жертвы богам. Ну, скажите на милость, кому это понравится? Вот и олимпийцам это по вкусу не пришлось.

И завертелось. В далеких Афинах Дедал, гениальный мастер на все руки, воспылал завистью к Талу, своему племяннику, который играючи изобрел пилу и гончарный круг, каковые технологии немедленно пленили сердца греков. И Дедал пригласил племяша на Акрополь, якобы полюбоваться видом, а когда тот засмотрелся на винноцветное море, столкнул юношу вниз. Тал, понятное дело, разбился на смерть, а Дедал упрятал его тело в мешок и потащил к морю, однако был замечен, схвачен, уличен и приговорен. Казни он ждать не стал, а бежал на Крит, к Миносу.

Минос принял Дедала, а мастер принялся сооружать для царя разнообразные чудеса света (не сохранились); среди прочего, он создал самодвижущихся деревянных кукол, за представлением которых так любили понаблюдать Минос и его жена Пасифая. И вот как-то раз Пасифая после такого представления отозвала мастера в сторонку и в образных выражениях пояснила ему, что в лугах царя пасется такой бык, что... - и она закатила глаза и схватилась за сердце, а Дедал кивнул и соорудил полую деревянную корову, обтянутую коровьей шкурой, установленную на спрятанные в копытах колеса и снабженную складной дверцей. Сопровождаемый Пасифаей, Дедал прикатил "Троянскую корову" на пастбище, а сам незаметно удалился. Таким образом, свидетелей дальнейших событий, кроме Посейдона (или Зевса), который все это и затеял, не было, а Пасифая и бычок помалкивали.

Однако через положенное время Пасифая родила - так на свет появился Минотавр, чудовище с головой быка. Когда Минос пришел в себя после шока, он приказал Дедалу соорудить Лабиринт - дворец, в котором укрылась от позора царственная чета и где-то там в темных недрах - Минотавр. Дедала вместо с его сыном Икаром то ли этапировали с острова, то ли заперли в тюрьме, из которой они бежали на тех самых крыльях, которыми Икар так неразумно воспользовался. Последняя версия кажется невероятной, но не так давно некто повторил этот полет, так что не все в мифах от буйной фантазии греков, что-то они записывали с натуры, по горячим следам.

Но вернемся на Крит. После такого происшествия культ быка на Крите пришел в упадок; тот самый белоснежный, волорогий и волоокий красавец-бык, предоставленный сам себе, совершенно одичал и принялся опустошать окрестности (мстительность богов, знаете ли, сильная вещь). От этого бедствия островитян спас Геракл - он изловил быка, отвез его в континентальную Грецию и там выпустил пастись у Микен, царю которых служил. Но бык к тому времени одичал уже окончательно, а Геракл его не укротил: животное, обуреваемое какими-то чувствами, понеслось от Микен галопом через всю Аттику, пока не добежало до Марафона, где и принялось за старое: бодать и топтать.

А тут как раз в Афины пришел Тесей - на то время в Афинах правил Эгей, отец Тесея, но ни сын не знал отца, ни отец сына. Жена Эгея, волшебница Медея, сразу же сообразила, кто такой Тесей, и решила его извести, чтобы сохранить афинский трон за своими детьми от Эгея. Она подговорила царя поручить молодому человеку дело Марафонского быка в надежде, что бык растопчет наглого выскочку. Однако Тесей выжил; по одной версии, он заманил быка в грязь, где тот увяз, превратился в малоподвижную мишень и был добит героем; по другой - и мне она кажется куда как логичнее и тщательнее! - Тесей привел бычка в Афины, где тот наконец и встретил свою судьбу, изначально ему предуготованную богами - был принесен в жертву олипмпийцам.

Но и это еще не все! - Афиняне платили Миносу страшную дань, вы помните, юношей и девушек, которых пожирал Минотавр. И Тесей отправился на Крит вместе с очередной партией жертв, спустился в Лабиринт и там, наконец, поставил жирную точку во всей этой несуразной истории с быками: он убил Минотавра.

...ножа не вставишь!

2018

*Вариантов этих историй больше одного, поэтому возможны разночтения, за которые прошу пенять Диодору Сицилийскому, Гесиоду, Аполлодору и прочим рассказчикам, вплоть до Бофонта и Роберта Грейвса





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-03-27 06:40:44
Переглядів сторінки твору 51
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.287 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.924 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, аналітика
Автор востаннє на сайті 2018.04.22 08:11
Автор у цю хвилину відсутній