ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Адель Станіславська
2018.06.21 11:25
Не суди
й незасудженим будеш, -
кажуть.
Та засудять тебе -
повір...
І гріхи нанесуть
чорнотою сажі
мастехіном

Маркіяна Рай
2018.06.21 11:04
Залиш собі мої присвяти.
Покинь на мене нашу вічність.
Ніхто не здатен подолати
Такої вирви часової.

Я навчена собі брехати -
Найнепомітніша погрішність.
Найдосконаліша поразка, -

Микола Соболь
2018.06.21 06:01
У поліклініці – «совок».
Гниє чи догнива система?
Бо черги це болюча тема.
Із неї (черги) – ні на крок!
Жінки зчепилися в дуелі
Словесні поки що шрапнелі…
Ось – рукопашного урок.
У хід пішла війна сумками

Олена Багрянцева
2018.06.20 21:57
Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій.
Одягаюся в ніч і чекаю, що скоро знайдеш.
Я покірно стою у космічній густій атмосфері.
Без обмежень і меж.

Усміхаюсь тобі. Ти рахуєш до тисячі спритно.
Повний місяць ясний видає мене. Ну і нехай.
Я зн

Іван Потьомкін
2018.06.20 20:57
– Возвращаюсь я как-то электричкой в свой Энергодар – городок строителей и эксплуатационников Запорожской атомной станции. Вагон почти пустой. Редкие пассажиры уже готовятся к выходу, как вдруг подходит ко мне сельского вида пожилая женщина и спрашивает,

Олександр Сушко
2018.06.20 16:53
Вікно закрито. Човга тінь за склом,
Неситий погляд ковзає по шипці.
Вже не болить одірване крило,
Поніс в зубах трофей писака-гицель.

У нього голоднеча й ціль нова,
Плете зі слів міцні облавні сіті.
Кровиця жертв п'янить, немов первак,

Ігор Шоха
2018.06.19 22:32
Десь помандрував і ти, Іване.
Зав’язався калиновий цвіт.
Сходить сонце, як гаряча рана.
Сонях доганяє білий світ.

Синє небо відкриває браму.
Там і Щек, і Либідь, і Хорив...
Дядько Кий узяв тебе на раму

Микола Дудар
2018.06.19 18:32
Розваги виніс ти за дужки
Годиник вимкнув, телефон
Позвав із роздумів Забужко
Який не є, а камертон
І горизонти й паралелі
Позеленіли геть в журбі
Ще й споглядає хтось зі стелі
Невчасно, байдуже тобі...

Наталка Пілігрим
2018.06.19 16:34
Весна насипає у горло пилу,
усе навколишнє вбирає у сірість,
дороги і люди – ти вирви, вирви…
Твоя й березнева самотність стрілись.

Лице сполотніле, прообраз дому,
їм промінь жахкий домалює зморшок,
у тебе із містом одні геноми –

Олександр Сушко
2018.06.19 06:10
Тарганисько сховалося у шпарку,
Поласувало нагло кавуном.
Узимку люди мерзнуть, літом – жарко,
Вдоволених не бачу вже давно.

Не вистачає грошей, хисту, тями,
Ще й вороги в Донбасі і Криму.
Рука сусіда піднімає камінь,

Маркіяна Рай
2018.06.19 00:18
Коли в тобі скінчився день,
Аж ніч заплакала раптово,
Коли в тобі немає слова
І не співається пісень,

І лінь дивитися на світ,
І тінь сповзає геть у п'яти,
Коли у грудях стужа м'яти,

Ігор Шоха
2018.06.18 23:08
А у оборі нашої корови
ще є телята нашої біди -
мураєви, і гепи, і царьови -
ті самі клони, що і муравйови,
на вим’ї євразійської орди.

***
А на цьому світі легше жити,

Адель Станіславська
2018.06.18 15:33
У всі часи інакшості - інакші.
У всі часи приречені вони.
І навіть сильні духом - завжди слабші
І зметені в нерівностях війни.

Були і каменовані, й розп'яті
І топлені, і палені в вогні...
Нормальніші нормальних - більш

Олексій Кацай
2018.06.18 15:13
Йде сніг.
Вечір темряву бгає
у ламп віртуальні сніжки.
Комп’ютерні ігри стирає,
залишивши ярлики.

Забралами висять вони
на моніторах шибок.

Володимир Бойко
2018.06.18 12:14
Дощать дощі, зміняючись дощами,
А після них приходять ще дощі.
В повітрі пахне гниллю і грибами,
Чатують жертв поміж кущів кліщі.

Така погода увійшла у моду,
Згнивають полуниці на грядках,
З-за бур'янів не видко вже городу,

Ірина Вовк
2018.06.18 10:55
…і ти, мій друже, будь мені зі мною, -
Шепоче серце лірою-струною,
Коли паде із лип духмяний цвіт,
І неба окривавлений болід
Засліплює вогнем печальні очі
Посеред тьми безсонних свідків ночі, -
Пребудь мені… о будь мені зі мною!..
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Александра Макуха
2018.06.14

Ясен Лад
2018.06.08

Юлія Джа
2018.05.24

Настя Камінська
2018.05.20

Лія Олексієнко
2018.04.20

Володимир Дубровський
2018.03.23

Тамара Швець
2018.03.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 Зустріч
Я сотні разів уявляла, як відбуватиметься наша зустріч.
І коли вона стала неминучою, у що я щиро вірила і надіялася, ретельна підготовка знадобилася неабияк. З дня, як ми познайомилися у інтернеті, минуло понад місяць. А вже перебуваючи у відпустці на морі планувала, як ми з тобою питимемо на брудершафт за знайомство справжній брют з Нового Світу, пляшку якого спеціально придбала. У мене було шалене бажання тебе побачити, обійняти, почути твій запах, поцілувати. Пригорнутися до твого серця, доброго і вогняного. Я мріяла і марила тобою, відсилаючи тьохкання свого серденька через тисячі кілометрів. Навіть почала відчувати твій ритм, прокидатися тоді, коли прокидаєшся ти, хоча на годиннику у нас була глибока ніч. Звісно, потім знову засинала. І коли ти не міг опиратися мому натиску, все сталося як мало бути.
Ось я стою в терміналі аеропорту вперше в житті, біля довідкового бюро, адже ми домовилися про місце зустрічі заздалегідь, і з хвилюванням вдивляюся у кожну чоловічу спину, що проходить повз мене, ніби прикидаючи, якого зросту ти, мій довгоочікуваний гість.
Напарфумлена, зібрана, але однак нервую. Стою, поглядаючи на табло прибуття, і вже сумнів закрадається, а що як не прилетів, просто в останній момент передумав. Але сподіваюся, що навпаки, бажання зустрітися виявиться сильнішим за острах, і ти все ж прилетиш.
Я стою, поглядаючи на перехожих, які вже тісняться біля турнікетів виходу з терміналу, різні обличчя, осяяні надією на зустріч, в очікуванні хто кого. Тут є і чоловіки, що чекають дружин і дітей, і рідні, очікуючі родичів, і просто приятелі чи друзі. Тут є перекладачі, зустрічаючі представники фірм, таксисти, що настирно пропонують скористатися таксі. Шарлатани, що прагнуть перевірити вміст сумочок і кишень. У руках таблички з написами, з повітряними кульками, квітами, посмішками на обличчі. І я, що поза натовпом, у білому жакеті, чорній прозорій блузі, спідниці-олівець і білих балетках. Блондинка з новою зачіскою, прагну тебе здивувати.
Час від часу дивлюся на свої ноги. Чому я не взула туфлі на високих підборах справити перше враження? Певно, тому, що хотіла, щоб ти був вищим, таким, щоб ставати навшпиньки. Обвивати твою шию руками у обіймах.
Я підходжу до віконця довідки, щоб уточнити інформацію про прибуття рейсу.
Вже питаю втретє, звісно, хвилююся.
Раптом, високий і симпатичний молодик оминає мене. Я квапливо прямую за ним і негучно гукаю на ім'я. Він обертається і всміхається. Каже, що я помилилася, але хотів би бути тим, кого я чекаю. Зашарілася, опустила очі, зніяковіла, посміхаюся. І знову повертаюся на позицію очікування. У грудях холоне. Це очікування перетворюється помалу на тортури. Випробування. Нервове навантаження, де туго натягнуті струни вже дзвенять.
І тут – я бачу лише посмішку, іншого не помічаю, і розумію, ця посмішка, що рухається до мене – я її знаю тисячі років!
– Привіт, Вітуля! – тільки і встигаю почути. Далі все, ніби у круговерті – я простягаю руки, щоб обійняти, але наші вуста поєднуються у поцілунку. Блискавично! Це вище моїх сил. Магніт спрацював і я піддалася. Відчуття – я вдома, нарешті вдома! Світ пливе з-під ніг, земля крутиться, зірки сяють, я в космосі, і мій космос – ти. Ми цілуємося і одні у цілому Всесвіті. Я стою навшпиньках, ти мене схопив за талію і крутиш-крутиш-крутиш навколо осі, моя вісь – ти. Світ зачаївся. Час спинився. Тільки Кохання вічне.
У автобусі з аеропорту ми не спиняємося,поцілунки-поцілунки-багато поцілунків. Надолужити простір і час. Наздогнати життя. За спиною французи, випадкові спостерігачі нашої пристасті, шепочуть про нас, про Париж і любов.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-04-14 15:39:41
Переглядів сторінки твору 72
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.681 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2018.06.14 12:10
Автор у цю хвилину відсутній