ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Собача солідарність




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-04-23 09:03:02
Переглядів сторінки твору 2001
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.026 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.026 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 11:22:55 ]
Моя думка така: якщо немає достатньої снаги та грамотності, то таки справді ліпше орати, пахати, садити не слова, а зелень та бульбу.
У віршотворці кортить майже усім, у танцівники - трохи менше, лише напідпитку... а в балерини та солістів балету таки й не кожна особа здатна...
Тим паче поетом бути - хист потрібен. А не лише бажання шпарке: ось напишу...ось тема є...
Рученька, ручиця повторюються у ваших віршах. Ще мавка тиражується.
Тут нема хоч її.
Фабула зрозуміла: спрацьована особа критикує зманіжених поетів, високого класу майстерності, які - начебто - є трутнями...
Чому ж так яро кпинити віртуозів, "надгігантів"? Написати справді красивий вірш спроможний не будь-хто... Це теж праця - глузду, серця.
У кожному ремеслі потрібна одиниця... Якщо не виростаєш вище за 7 по 12 бальній шкалі, то можна втихомиритися, писати про все прозою... і на авторів з вищим рейтингом чи потенціалом не плювати. Кожному - своя ніша, трон...крісельце.
Праця, село - - чудово. Я б і сама після .....років осіла в селі і працювала на грядках.
Ось у вашому вірші мозОлі наголос. А правильний мозолІ у множині.
Люд, що одного кабана ріже - це щось..... і продає одну кишку.
Якщо люд, то таки кабани і кишки. Ліпше б узгоджувати.
Зневажлива поза? А як дивиться співак на гонорового, але невдатного аматора, що пнеться у переможці якогось конкурсу?
От муза вас коле шпицею - і щодня віршик...
А якби кількість перейшла у якість? Про це вже, пригадую, писала......натякала вам авторка ПМ Лариса Пугачук.
Я додам:
Оці жжж, сідниці..дупки...задки.,. циці..борщі...каші...ручиці...п'ястуки......це маркери ваших текстів.
Писала щиро, по-дружньому.
Пегас під кашкетом до лисини може призвести. Гнати його на луг...).
А загалом...вірш для застілля...кількох авторів, посміятися над отими, хто яскравіший, значущіший (?). помітніший. Якось так. Гумор, одним словом...з відтінком сарказму.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-23 11:46:17 ]
Різати одного кабана гуртом цікавіше. А який обращ малюжться гарний! Натовп голодний батує істоту. І тягне кишку. Тут усе гарно. А поети на те й існують аби їх годували. Вони ж користь приносять! Як і трутні у вулику. Хай живуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 12:17:19 ]
То ви таки вирішили не рости-міцніти - до поета, лишитися корисною робочою бджолою. Похвально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 15:36:53 ]
Чого ж - будемо рости! І вшир! І у висоту! У справжніх поетів даху немає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 16:09:31 ]
Правильний наголос у множині - мозОлі. Без варіантів. Отже, вчитися будемо все життя. Навіть мастри слова інколи помиляються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:24:07 ]
Ну оціню такого автора, що сперечається про наголос.
Ви українською пишете? Вчіть наголоси.
Я ніколи не зауважую того, чого не знаю. А ви публікуєте, не звіряєте наголоси і ще сперечаєтеся.

мозо́ль – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина
називний мозо́ль мозолі́
родовий мозоля́ мозолі́в
давальний мозолю́, мозоле́ві мозоля́м
знахідний мозо́ль мозолі́
орудний мозоле́м мозоля́ми
місцевий на/у мозолі́, мозолю́ на/у мозоля́х
кличний мозо́лю* мозолі́*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:27:12 ]
Отже, моє 4 від майстра)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:49:07 ]
Захалявний словник і справді дає наголос на останньому складі. А от світовий - ні. Отже - вчіть мову і все буде гаразд. Чи нє? Посперечаємося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 20:50:16 ]
Захалявний словник і справді дає наголос на останньому складі. А от світовий - ні. Отже - вчіть мову і все буде гаразд. Чи нє? Посперечаємося?

відмінок однина множина
називний мозо́ля мозо́лі
родовий мозо́лі мозо́ль
давальний мозо́лі мозо́лям
знахідний мозо́лю мозо́лі
орудний мозо́лею мозо́лями
місцевий на/у мозо́лі на/у мозо́лях
кличний мозо́ле* мозо́лі*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:10:12 ]
Пане Сушко, з вами відбулася дивна метаморфоза: ви від пошани, від зачудування моїми поезіями і занням української мови.... перейшли до "вчіть мову".
Нахабство чи бравада?
Зроду було мозолІ, так українці кажуть і пишуть.
Коректор моєї книги (ви знаєте, хто) щойно підтримала мене, сказала, що мозолІ наголос у множині.
мозоль чоловічий рід.
....................
Є ще маловживане мозоля - жіночий рід, тоді наголос множина мозОлі.
Ви будете стверджувати, що завжди вживали слово у жіночому роді? Я - ні. І переважна кількість українців, певно, теж.
У моєму мовному середовищі це слово чоловічого роду, отже мозолІ.
Отак. Ви автор, пишіть...як вчувається. Тут такий випадок.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:32:09 ]
Так, я написав у жіночому роді, бо звірився спочатку зі словником. Тому і сперечаюся, бо знаю, що правий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:32:21 ]
Випадок особливий, оцінку зняла. Після самооцінювання вашого трохи понизила...)
Мозоля...квасоля)....
У нас лише мозоль- мозолІ - у трудівників.
(там знанням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-23 21:33:20 ]
А ви написали "без варіантів" - отже...не знали.
То це знання мови?????
Є варіанти.
Є. Чоловічий рід зазвичай і жіночий рідше.