ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Панін
2020.06.04 23:56
З циклу «Химерні Сновидіння»


Фрагмент невловимого
готичного сну…
Пізня осінь переходить
у весну.

Євген Федчук
2020.06.04 19:50
Жив чоловічок у однім селі,
Нажив сохою добрі мозолі,
Але, хоч сили і багато мав,
Не всю він на роботу витрачав,
Бо полюбляв сусідам пики бить
Та ще по селах по чужих ходить.
Мав гарну жінку і синочка він
Та до сусідки лазив через тин.

Сергій Губерначук
2020.06.04 15:23
Знала в небі тільки Бога,
грішна йшла лише на сповідь,
мало гріш який давала
на розвагу чи на вільця.
А когось утамувавши,
а розклавши тіла роздріб
перед очі неївбивці,
жалкувала-жалкувала…

Алла Даниленко
2020.06.04 14:59
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене.
І нехай твою печаль вітром віднесе.
Ти чекай, коли дощить або сніг іде.
Забувають інших хай. Ти ж чекай мене.
Ти чекай мене, чекай, дивись у вікно.
Повернуся, скажуть всі,бо щастить давно.
Вір мені, я повернусь.

Микола Соболь
2020.06.04 08:33
Відчуваю, що у тиші
Не початку, ані краю...
Чавкають трикляті миші,
Держрезерви доїдають.
Три вагони для полівки –
Це на раз перекусити.
Сіно хай жують корівки,
Мишка обирає – жито!

Тетяна Левицька
2020.06.04 06:24
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку щасливу й сумну.
Пелюстково, зворушливо, щемно душа стрепенеться.
Притулюсь до грудей, як в дитинстві тебе обійму.
Говоритимемо допізна про життя і родину,
про надії крилаті, нев

Ін О
2020.06.03 23:53
так тихо...навколо дзеркальні сніги.
нашіптує хуга озерам сонети.
пелюстками крові сховались в заметах
торішні троянди старих берегів.
і храми мовчать, за стіною псалми
пожовкли...під пилом слова і куплети...
мій янголе болю, ці крила - секрети,
мо

Олександр Панін
2020.06.03 23:06
За народними мотивами

Дрібна
Нечиста сила –
Найбільш капосна
І найбільш небезпечна…

***

Володимир Бойко
2020.06.03 19:07
Зола у висліді багаття
Чи не єдиний результат.
Що по собі лишаєм, браття –
Чи пустирі, чи зелен сад.

У безвість звіяні вітрами
Пощезнуть душі – хто куди...
Життя збиткується над нами,

Тата Рівна
2020.06.03 17:06
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у р

Тетяна Левицька
2020.06.03 09:20
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Нереальні, приборкані, виткані з райдуги, грішні.
Хоч хтось мудро сказав, що блаженна любов, то не гріх.

Хто осудить її, той не знає, що світ воскресає,
перламут

Сергій Губерначук
2020.06.03 08:46
Ламають ліщину вже вкотре підряд.
Укотре підряд знов горішнику ряд
з цурпалок здіймається сонцю настріч,
долаючи неміч і товщі сторіч.

Як добре над лугом лягти у траву,
в якій після битв обновлюсь, оживу,
яка пам’ятає всіх пращурів сни

Віктор Кучерук
2020.06.03 07:53
Коли вітри розвіяли хмарини
І вкрили небо синім полотном, -
Спізніле літо скупо, по краплині
Розпочало ділитися теплом.
Йому назустріч потягнувся радо,
Як до матусі збуджене дитя,
Адже чекати більше я не ладен
На літа неминуче вороття.

Ярослав Чорногуз
2020.06.03 04:46
Ти, як мама моя, п`яненька,
Тільки п`єш не вино, а коньяк.
Цілувати любила ненька
Напідпитку мене щиро, всмак.

Пригортала, аж трішки грубо,
Як ведмедиця та – ведмежа.
Я соромивсь обіймів, люба,

Василина Іванина
2020.06.03 00:14
барви вбирають очі,
заполоняють подих,
бачу крізь скельце пляшкове
трави, і небо, й води,
пес недовірливо щулиться,
білий метелик мигне,
в світі цьому шаленому
в січні сіро-скаженому,

Олександр Сушко
2020.06.02 20:58
Такої вередухи як у мене ще пошукати. Щось не так - лускає ляпачкою по носі. А якщо сильно провинюся – може і гризонути ловкенько. А де ви бачили такого чоловіка, який би не завинив перед жінкою? Немає таких, усі грішні. А ходжу побитий і погризений лише
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Тарас Бездомний
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Критика | Аналітика

  "Свята Пієто..." (Українська Марійська Страсна поезія)

ІІІ Розділ авторської антології Марійської(Богородичної) поезії має назву "СВЯТА ПІЄТО...". У нім зібрано поезії пасхальної тематики невідомих українських авторів 20-70-их років минулого століття (багато з них опинилися в еміґрації в 30-40-их роках - сьогодні, в останні дні квітня- місяця, що приніс в Україну пасхальні свята, думаю, це актуально.
До того ж, тематикою ця поетична хвиля сягає значно ширше від теми виключно духовного змісту.

Антологія Марійської поезії

М.Мартинюк

НА ХРЕСНІЙ ДОРОЗІ

Маріє, гляди!
Чиї це сліди?
Це сліди Твойого Сина,
Тут ішла Твоя Дитина,
Тож поглянь, іди!..

І Вона спішить,
На землю глядить,
Як багриться кров слідами,–
Він ішов туди з катами…
Цить, Маріє, цить!

Ось серед юрби
Провадять кати,
А на Ньому хрест тяженький,
Це Твій Син, Син дорогенький,
Подивись туди!..

І Вона глядить,
А серце щемить,
Бо побачила, пізнала –
Жаль стиснув, і заридала:

«Це мій Син терпить!»…

«Місіонар», Жовква 1937, число 4, ст. 73.
«Мій Приятель», Вінніпеґ, число 3, ст.3.

Володимир Янів

ОЧІ МАТЕРІ
(триптих)

І Мати Вчителя
Чом, - чому в очах Твоїх тривога?!...
Адже Син – обраний Учитель,
Цар-Спаситель,
Що ввесь світ віками ждав на Нього…

Ти ідеш сама житами,
У таких достойних шатах,
Вибрана поміж женами – Божа Мати!
Син Твій в слави ореолі!

Чи ж не чуєш слів: Осанна?!

В блеску сонця Ти у полі
Й жаху ув очах глибінь.
Слава – суєта оманна –
Й бачиш марево терпінь.

В золотих житах червоні маки
Кров’ю плигають в очах!
Навіть в сонці: паки й паки
Кров і жах…

ІІ Під Хрестом
Бавиться юрба нежданим видом:
На хресті Юдейський Цар – Месія…
І зрадіють, в котрий раз зрадіють
Вороги з пониження й обиди…

Під Хрестом великі очі
І шовкові чорні вії,
Смолоскипи серед ночі
Променіють…

Усумнились маловіри,
Як не стало в них Пророка…
Залишивсь лиш попіл сірий
По чудес палкім вогні!
Лиш у Тебе міць глибока
Й віра у грядущі дні.

Очі всепрощаючі, не месні,
Бачуть завтра й чину чин,
Як знов встане і воскресне
Божий Син…

ІІІ Тріумф
Знаєш, вже з’явився Магдалині!!!
Учням дав себе пізнать в розмові –
І Петрові!!
Що воскрес, вже всім відомо нині!

І вгорнувшуся в повагу,
Наче чудом не радієш,
Щастям виграного змагу –
Ти, Маріє?!

Ув очах знов вогневиці,
Як тоді, в Христа на страстях,
І завзяття в них блеститься
За всіх вірних, за мільйон,
Щоб лиш виграти, не впасти,
Щоб не вирвавсь кволий стон…

А враз з тим, для всіх любови море,
Повне материних сльоз,
Бо багато смерть поборе,
Як Христос…
«Нова Зоря», Чікаго 1968, ч.21, с.4.

Н. К.

З ЦИКЛЮ "МОЛИТОВ"
Буди, Госпоже, Милость Твоя на нас…
Буди нам Захистом,
Мати Небесна,
Радісно-болізна!..
Духа прияла Ти, матір’ю стала Ти Вічного…
Матір’ю стала, радість пізнала болісну…
Болізну радість,
Боязку радість,
Сльози без сліз…
Радість віддала Ти, муку прияла Ти горесну…
Муку прияла, Сяєвом сяєш Світові;
Буди нам Захистом,
В тугах і радощах,
Мати Пречиста!..
«Дзвони», Львів 1932, ч.2. с.81.

Дм. Лебяк, ЧНІ

"НЕУСТАННА ПОМІЧ"
У синіх, злотих барвах на іконі
У княжо-діамантовій короні,
Со спів жалінням, смутком ув очах,
З наляканим Дитятком на руках –
Святий Лука віддав, як міг, подобу
Чи швидше тінь не точну, хоч чудовну,
Цариці Світу, Янголів, небес
І Розподільниці всіх ласк-чудес!
То Мати Божа дивиться спокійно,
Вона ж придержує Христа постійно –
Об грудь Її оперся Божий Син,
Чи ж Він відмовить Їй хоч раз один?

– Благаю, Пречиста, за тих, що в нарузі,
Молю Тебе, прошу за тих моїх друзів,
Що в тюрмах, кайданах, розбиті у тьмі.
Не сам же я, чую життя мільйонів,
Кипить моє серце все гомоном дзвонів –
Мільйони голосять у бездні душі!

«Подай нам Ісуса – життя воскресіння,
З кайданів, з неволі подай нам спасіння,
Ти ж Мати Страдальна, Ти знаєш наш біль…

Подай же. Пречиста, ту Божу весну,
Пошли в наші руки обнову чудну
Та змий з сердець наших тюремну цвіль»!
«Калєндар Голосу Спасителя»,р.1949,с.3.

Василь Мельник

«ЗА ВСІХ МОЛИШИСЯ, БЛАГАЯ..."
«За всіх молишися,Благая…» -
З грудей народу пісня ллється,
А наді мною сум витає
І дим кадила в гору в’ється.
Студену плиту мармурову
Сльозами покаяння рошу
Й Тебе, Порадницю Чудову,
З глибин душі розради прошу.
Душа у мене смутком дише
І горло висохло зі жалю –
Хто ж мої болі приколише,
Куди, Пречистая, причалю?
Моє судно вітри розбили
В барвистих лунах озаріння
І керму жизні поломили.
Розвіяли мої стемління…
Чоло вінчають діядеми
Жаги, розбілля та сорому –
Розбиті всі мої тереми
Важкими грохотами грому!
Молися, Чистая, за мною
У Твойого Страдальця-Сина!
Бо йде борня… а я до бою
Така марна , слаба людина…
До кого ж, бідний, притулюся,
Як не до Тебе, Божа Мати,
З Тобою громів не боюся,
З тобою любо й умирати!
Твоєї помочі благаю,
Мою жагу до Тебе несу –
До Тебе йду, Тебе глядаю,
З Тобою все я перенесу.
«За всіх молишися,Благая…» -
З грудей народу пісня ллється,
А наді мною сум витає
І дим кадила в гору в’ється.
«Калєндар Місіонаря», Жовква 1924, ст.72.

Василь Мельник

"В ТВОЇ ДОЛОНІ..."
В Твої долоні, Непорочна Діво,
Збери всі сльози тих, що потомились,
Зідхання тих, що їм в житті так сіро,
Бо на шляхах самі терни встелились.
Збери всі зойки тих, що марно впали
На роздоріжжях світової долі,
Що йшли в змаганнях, падали й вставали,
А врешті-решт діждалися неволі.
Перетвори в прокидану мережку
Буденність нашу сіру й нецікаву,
Розсип на нашу кам’янисту стежку
Барвисте квіття духового змагу.
Хай там, де було безпотішне лихо,
Надлине розмах льотів на вершини,
Хай без упину і без крику, тихо
Йде бій за правду всюди та щоднини.
Хай там, де всі вже опустили руки,
Найдеться хтось, що бодро заговорить
І світлом віри й справжньої науки
Борців за правду між народом створить!
Хай там, де смуток душі надторочив,
Де туга впала на людей, мов хмара,
Де хтось з дороги на безпуття збочив,
Хай стрепене їх ласка, або й… кара.
Хай там, де воля ніби сонна казка
Забуто гине на шаблях із стали,
Хай там, хай там Твоя велика ласка
Зворушить душі в змаг за ідеали!
«Калєндар Місіонаря», Жовква 1934, ст.44.
«Калєндар Праці», Прудентопіль 1958, ст.3.


Теофіль

БЛАГОВІСТЬ
… Не знаєм, що ми і для чого
У крові-поті творим жертви,
Де нам початок і до кого
Нас поведе глуха тінь смерти.
У тьмі ми бродим, гріх наш давній
Стулив повіки, скривив гадку.
- О, хто віками, довгожданий,
Відкриє нам життя загадку?
Скажи, Юпітере-титане,
Для чого ставим пантеони?
Промовте, Молохи-тирани,
Скажіть Сократи, Ціцерони!
Чи все навік в землі загине
І з смертю все в нірван полине?
І хто зішле нам правди лучі? –
Кажіть, кажіть, о ви могучі!

… Радій, Невінчана Царице,
Бо Син Твій вкаже світу путі,
Пригорне страсних, смерть поборе,
Розсвітить тьму, обійме скутих
І двер спасіння світу втворить.
«Благовістник»,Ужгород 1943, число 4, ст.10

Дан Мур

ПІЄТА
Під блискавками стріл порозсіваних грому,
Голготу притьмарила темінь густа.
Роздерлась завіса Господнього Дому
І смерть усмирила страждання Христа.
На мить не вгасає біль-мука вогниста,
Сталить і вбиває у серце мечі
В Твоє непорочне і чисте, Пречиста,
І блідістю жаль ціпеніє в лиці.
Твоя не пробігла Голготи дорога, -
Прошибнув спис серце, струмить кров свята…
Збичоване тіло безсмертного Бога,
На руки й коліна складають з хреста.
У мармурній тверді Твій біль кам’яніє,
Та ніжністю рук знов до повних грудей
Пригорнеш і серця любов’ю зігрієш,
Предвічне і Віще Спасіння людей.
Свята Пієто! Твої муки і болі,
Небесного царства сягнули вінця.
Проси в Свого Сина нам кращої долі,
Щоб наші Голготи добігли кінця.

Іриней Назарко, ЧСВВ
***
...О, віри нам, зневоленим віками!
Ні атоми, ні космонавтів льоти
У дні страждань, хрестів важких Голготи,
СвятийПокров, Пречистої руками!

І розпадеться прахом гріб неволі,
Воскресне правда до хреста прибита,
Заможе темінь, ночі злі недолі,
А Україна Ласкою сповита,
Здвигне прослави храм, під Сонцем Волі!
5.9.1962
«Світло» 1963, число 5, с.225.
«Світло» 1970, число 3, ст.86.

(З рукопису авторської антології "ЛИКУЙ, КНЯГИНЕ!, 2018)






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-04-29 10:57:24
Переглядів сторінки твору 570
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.932 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.945 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Соціум
Автор востаннє на сайті 2020.03.07 18:04
Автор у цю хвилину відсутній