ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Торон
2018.10.16 10:02
Бруківка намірів залишилась по смерті,
бруківка намірів – і більше не вдалося...
Бо – недорікуватість і селянська впертість,
чуже незатишне міське різноголосся.
Бо -- маска стійкості, під нею – беспорадність,
в душі – сум’яття, а незгоди -- принци

Любов Бенедишин
2018.10.16 09:19
Розкішна мова. Не осот, будяк.
Не паслись тут одвік «будь-що» й «будь-як».

Отари слів рівненькими рядами –
Крізь час і чад, житейські бурі, драми.

Увись, де благодаттю оповита
Метафор полонина соковита.

Олександр Сушко
2018.10.16 06:21
А на майдані знову балаган,
Укупі провокатори й кликуші.
Вже думав - починається юга...
Обцас застряг в недогризку від груші.

Пляшки довкола, рвані папірці,
І запахи, неначе із геєнни...
Нема кого узяти на приціл -

Шон Маклех
2018.10.16 00:47
Я вирізую собі друзів
З мертвого дерева сподівань.
Я вирізую собі дерев’яних друзів,
Що нагадують шахові фігури,
Фарбую їх лаком,
Домальовую очі
І ставлю на шахову дошку:
Нехай крокують до моря:

Олексій Кацай
2018.10.15 21:49
Непомітні чужі зорельоти
в телескопи спостерігачу,
бо всі їхні прямі і звороти –
швидкоплинні, мов краплі дощу.

Хто побачить політ крапелини
або кулі невловної слід?!
Флот чужий невидимо й невпинно

Іван Низовий
2018.10.15 19:32
Ту грушу,
Що геть здичавіла,
Згадав би хіба,
Якби в сорок сьомім
Та груша
Нас не годувала
Смачними гниличками?!
Схожа на баобаб,

Іван Низовий
2018.10.15 19:17
Мене сиротою зробили свої ж –
Комуністи,
А першим жалільником
Був чужоземний солдат:
Він гладив мене по голівці,
Давав щось поїсти,
Од вітру ховав
Під благенький трофейний бушлат,

Сонце Місяць
2018.10.15 18:31
римує осінь листя й лисих
красу абсурд підвали й далі
усе символіка & дійство
провісних наскрізь актуалій

& строга мов ікона та
життям іде христина ~ христя
напіврозквітла німота

Ігор Шоха
2018.10.15 13:48
Іще не чекає оказія
іти за останню межу,
але епітафію маю я,
яку по собі залишу:

піїте породи інакшої,
не чую, хоча й до кінця
читаю, але не побачу я

Адель Станіславська
2018.10.15 09:50
Із ласки твоєї, мій Боже, сміюся й плачу.
Піщинка на Всесвіт лиш дивом твоїм жива.
Так часто глуха, і безмовна, й зовсі'м незряча...
А звідкись невідано віщі мої слова...

Коротка на пам'ять і довга чуттям на вічність...
Так скороминуща у цьому з

Мирослав Артимович
2018.10.15 09:20
Життя і музика… Два паростки любові.
Один – від Бога, другий – із душі.
І закорінені обидва в Першослово,
яке ніхто не в силі сокрушить.

Щасливий той, хто музикою дише
неспинно, до безумства, до безтям,
а тон душі мажорніше й жвавіше

Олександр Сушко
2018.10.15 05:45
Я - дід старий. Од вітру хилита,
Давно уже у пазусі не шастав.
Немає сексу - в цьому вся біда,
Навзаєм пруть ліричні віршенята.

Є про любов, погоду і судьбу,
Реву на вухо жінці глухуватій.
Та бабця закопилила губу

Катерина Боброк
2018.10.14 20:14
молись над її лоном, бо в ньому тепер твоя вічність
ще поки крихітна, як зірка, віддалена і спокійна,
але ось вона наближається і ця швидкість космічна
твоїм обіймам і цілункам ніжним прямопропорційна..
порівняти її тіло неможливо ні з чим, хіба з Гра

Дмитро Куренівець
2018.10.14 18:00
Шурхіт листочків навчальних програм
з шелестом осени злився…
Ставки свої ти Системі програв,
та, далебі, вже не злишся.

Усі твої задуми клаптями рве
ця куцість годин невблаганна.
Ян Коменський зник би, пропав Дистервеґ

Іван Потьомкін
2018.10.14 14:38
До недавнего времени я полагал, что нет большего доверия и близости к человеку, чем у собак. Примеров тому предостаточно и в жизни. и в литературе. Нельзя не удивлятьься рабской покорности животного. Его пинают ногами, замахиваются или даже бьют палкой

Світлана Майя Залізняк
2018.10.14 12:19
Збиваються горобчики у стаю.
Шукала в липні феніксів, орлів.
По...кру...же...ля...ла...
Жовтень... відлітаю...
Сховала пазли-словеса у Пслі.

Махрова риба плине... Махаони -
на чорнобривцях. Дайджести між каст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мессір Лукас
2018.10.14

Аліна Волошина
2018.10.06

Осінній Володимир
2018.10.06

Оксана Котвицька
2018.09.29

Людмила Бай
2018.09.27

Катерина Боброк
2018.09.25

Сергій Царенко
2018.09.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Ти - тільки нерв
Коли тобі звіряються в любові...
Коли тобі звіряються в журбі...
так важко в ціль потрафити у слові...
В немові - мов у зріючій тяжбі.
Бо так й життя під серцем визріває
і пульсом таїни у скроні б'є.
То ж хай із вуст ні слова не злітає...
Ти - тільки нерв, що болем віддає...

2018





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-14 11:16:43
Переглядів сторінки твору 529
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.928 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.003 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.10.15 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-14 12:11:33 ]
В рядках і між ними все-таки можна відчути: скромність, цнотливість, втаємниченість, витонченість і ненав'язливість ЛГ... І в цьому Вона - прекрасна! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2018-05-15 07:51:02 ]
ЛГ дякує...
І я дякую за таку гарну оцінку тих простеньких рядочків, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-14 15:10:42 ]

Гарно, Адель.

І що тут чоловікам робити? Поринати в блюз...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2018-05-15 07:52:35 ]
Дякую, пане Володимире.)
Особливо за цю чудову композицію...
Буде нині моїм настроєм.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-15 09:15:01 ]
О так, пані Аделько, музика - найкраще )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-05-14 16:38:18 ]
Дуже цікаво і глибоко. Є один технічний момент. так й ж - тут можна обійтися і без й. Або "Життя ось так під серцем визріває". Щось таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2018-05-15 07:53:15 ]
Можна...
Дякую, пане Олесандре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-16 08:13:08 ]
Тема суто жіноча, з цікавим порівнянням, але недостатньо чітко окреслена. Потрафити – скоріше означає вгодити, аніж влучити. У немові – у мовчанні? Четвертий рядок за смислом ключовий, але занадто закручений. Було б природніше, щоб ЛГ подавала себе від першої особи і в майбутньому часі. Враховуючи позитивні відгуки інших колег, над текстом варто попрацювати. Надіюсь, що трошки мого дьогтю меду Вашого не попсує. Я розумію, що кожне Ваше слово «під серцем визрівало» і в ПМ майже немає майстрів, які довіряють моєму слову , але прочитується цей твір у такому варіанті:
Коли мені зізнаються в любові...
Коли мені признаються в журбі...,
я певно онімію на тім слові,
якому довіряю як собі.
Так і життя під серцем визріває,
пульсуючи, нагадує своє.
Ні пари з вуст... Ця таїна не крає...
Я - тільки нерв, що болем віддає.
Захочете, зробите краще. Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2018-05-17 09:47:37 ]
Отака я закручена (суто жіноча), пане Ігоре.
Дякую за Ваш відгук, Ваше прочитання і Ваше бачення - чоловіче, людинне і поетичне. Я люблю змістовні коментарі і не мусить там бути мед.)
Уже м виросла з того, що боліла критикою. А тим більше, коли вона отака, як Ваша - толерантно-виважена.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-05-17 10:57:11 ]
А мені, пране Ігорю, здається, що до вас прислуховуються і ви тонко таки впливаєте на різні ситуації на авторських майстернях.
Але часто буває, що наш вплив може бути дещо егоїстичним. Зрозуміло, що ідеального фактично немає, і це нормально, зрештою, навіть уся словесність не ідеальна, бо якщо поглянути на символьну частину, то ці символи не стосуються напряму ідеального у всій безмірності ідеального )) А тільки деякої ситуації на час виникнення мови... Але говорити музикою, а ще точніше - просто Істиною в торканні до всіх чуттів ми ще не здатні ) Тож словесність - наразі досить гарна річ )

Так от, кажучи від третьої особи, у творі ніби максимально відсторонюються від егоцентризму, так мені здається. І легкі флер-тумани нечіткості, як парфуми, як немови, залишають ситуації більше простору, що надважливо.
Чіткість, зазвичай, тільки увиразнює (перші плани, бо лише чіткість Деміургів увиразнює всі плани), гармонійна нечіткість - народжує стереоскопії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2018-05-17 11:24:55 ]
Дякую, пане редакторе, за тонке відчуття невагомого, але такого важливого, витаючого поміж рядками.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-20 06:50:25 ]
У кожного свій егоїзм, який в даному випадку краще трактувати як позицію.
По цій колізії гарно пройшовся у свій час Євтушенко у вірші «Незрозумілим поетам», який досить вправно переклав у ПМ мій тезка Деркач. Нмд, зайве словотворення не розширює стереоскопію поезії. Але ідеал недосяжний і так само – у кожного він свій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-16 18:42:43 ]
до болю...
нерв ще_мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2018-05-17 09:48:22 ]
Дякую!