ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
10:38
Герой цього вірша - сучасний французький драматург, письменник і філософ Ерік-Емманюель Шмітт.
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
2024.03.28
08:14
Горіхи розпустили чорні крила
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2024.03.28
05:54
Небо досміялося до сліз.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
2024.03.27
22:08
Не може бути чоловік поганим, якщо із птаством розмовляє спозарана.
Достоту не відомо ще, по кому потомні вивчатимуть нашу епоху:
по президентах чи по тобі самому?
Ні, не регочучи на кутні, а з болем в серці можна й гудить,
бажаючи добра в майбутнім.
2024.03.27
22:03
Так пахло небом, небом пахло так,
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
2024.03.27
22:00
На згарищах відлуння тих страхіть…
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
2024.03.27
10:27
У білому вінку всміхалась юна вишня,
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
2024.03.27
08:44
Краплин дрібних у ранку сірім дотик,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
2024.03.27
07:22
Ядро душі жагуче –
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
2024.03.27
06:04
Наповнений по горло незабутнім,
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
2024.03.27
00:08
Прийшло розуміння. А що було треба,
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
2024.03.26
22:36
Маріє! Кохана Маріє,
у тебе між пальців полин!
Гірчать полином твої мрії,
що зіткані з часу перлин…
На скронях хрущі загрубілі,
ромашки спадають з ланіт,
та локони сиві, ні – білі,
у тебе між пальців полин!
Гірчать полином твої мрії,
що зіткані з часу перлин…
На скронях хрущі загрубілі,
ромашки спадають з ланіт,
та локони сиві, ні – білі,
2024.03.26
22:29
сон зимовий
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
2024.03.26
21:08
Акторе,..
полум’я по ролі, в рампах ніч!
Тривога у тобі ще змалку мліє…
В оглядинах тупих і божевільних вч
твій Гамлет помилятися не вміє.
У нього вибір ще лишається один,
а ти альтернатив не маєш жодних.
Актор, який дожився до сивин, –
полум’я по ролі, в рампах ніч!
Тривога у тобі ще змалку мліє…
В оглядинах тупих і божевільних вч
твій Гамлет помилятися не вміє.
У нього вибір ще лишається один,
а ти альтернатив не маєш жодних.
Актор, який дожився до сивин, –
2024.03.26
19:26
Неужели это всё? Неужели вот именно сейчас, в первые дни лета, когда барышни на улице пронзают твоё сердце острыми, высвобожденными от кольчуги бюстгальтеров сосками, когда в голове бурлит громадьё планов на отпуск, когда ты, чёрт возьми, уже почти всего
2024.03.26
10:31
Весна вже дихає на повні груди,
Хоча зі смутком у сплетінні дні.
Проміння сонячне танцює румбу,
Немов шепоче: горю, лиху - ні.
Гілки вербові у пухнастих сукнях
Гойдає вітер теплий ніжно їх.
І ніби виганяє ноти суму,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хоча зі смутком у сплетінні дні.
Проміння сонячне танцює румбу,
Немов шепоче: горю, лиху - ні.
Гілки вербові у пухнастих сукнях
Гойдає вітер теплий ніжно їх.
І ніби виганяє ноти суму,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Афоризми давньокитайських мудреців
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Афоризми давньокитайських мудреців
Погляд на мудрість.
Афоризми давньокитайських мудреців в ритмах Феано
Лише безіменне - світу початок,
Мати всіх речей, і небес, і землі,
Слова, і звуки ... Вона увінчала
Мудрого мандрівника Дао Шляху. Лао Цзи
Дао чудесного бачить лише той,
Хто від пристрастей вилікувався земних.
Дао кінцевого - водоворіт
Пристрастей і різних інших бажань. Лао Цзи
Земля і Небо людяності не знають.
Всім істотам дають можливість бути собою,
Бажати і діяти, живучи своєю долею.
Наймудріший людям дасть - чого бажають ... Лао Цзи
Земля і Небо довговічні тому,
Що існують і дають не для себе,
І, значить, можуть жити воістину люблячи
Все довговічне. Гармонія - розуму. Лао Цзи.
Мудрець себе поставив після всіх інших.
Але в нескінченності часів кільце замкнулося.
Останній першим став. Так все перевернулося
Чарівним дзеркалом в світах вже інших. Лао Цзи.
той, хто в собі чесноту несе,
З людьми доброзичливий, він слідує знанням,
Що внутрішнім змістом повно, розуміння.
Він час і місце для справи врахує! Лао Цзи.
Коль знатний хизування свою проявляє,
Те сам і біду на себе накликає. Лао Цзи.
Коль справа закінчена - сам відсторонись.
І Дао закону розумом підпорядкуйся. Лао Цзи.
Нещастя - дорожити самим собою.
А, коли не дорожити, то немає негоди.
Служити самовіддано - ось щастя,
Гідне гуманності людей. Лао Цзи.
Споглядаючий себе, повернеться до себе,
До ясної суті своєї, немов дзеркало долі.
Той, хто знає постійність, досконалим назветься,
Справедливим паном. У Дао вічно всім живеться. Лао Цзи.
Чим справедливість шукати даремно,
Краще пристрастей уникати щогодини.
Краще вказувати людям на скромність
Особистих бажань і Неба покірність. Лао Цзи.
Ось три скарби: перше те,
Що я людей всіх люблю.
Сам небагатий - ощадливість ціную.
Третє, що життям дано: Лао Цзи.
І мудрий слідує законам Неба так,
Що він не користується чимось для себе,
А віддає іншим без пристрасті, не кричачи,
І непомітно день за днем, за кроком крок ... Лао Цзи.
Що може бути слабкіше і м'якше, ніж вода?
Однак рівного за силою у світі немає!
Непереможна міць її - і в тому відповідь.
Хоч люди знають, застосовують не
завжди. Лао Цзи.
Нехай держава буде маленькою, а люди
Нечисленні, і радісні в любові.
Не залишають нехай рідних вогнищ,
Хоч колісниці є, нехай пішим кожен буде. Лао Цзи.
Нехай багато техніки, а роблять руками,
Нехай є писання, але в'яжуть вузлики.
Нехай будуть щасливі, не брехливі, не сумні.
Нехай серце править буде ясними умами. Лао Цзи.
Слова, що істину містять - НЕ витончені.
Красномовний все ж добрим не буває.
І не доводить той, хто це знає.
Багатство, слава, краса - все минущі. Лао Цзи.
Цінність зрілих думок в тому,
Що, впливають розумом,
Нам дають зрозуміти себе,
А без цього не можна. Лао Цзи.
Конфуцій говорить: - У промовах красивих,
У манерах ввічливих і улесливих
Немає щирості, значить, немає любові.
Лише серця красу, мій друг, цінуй. Лунь Юй
Коли прийдеш в незвідане царство,
То для того, щоб дізнатися про всі закони,
Ти лише прислухайся до звучання небосклонов,
Відчуй серцем світ і все його багатство. Лунь Юй
Чий дух кристал, той знає всіх часів звучання,
Початок Вічності і таємницю закінчення ...
Конфуцій сказав: - Чи не піклуйся про те,
Щоб знали тебе і цінували.
Піклуйся про те, щоб відкрили
Тобі люди знанья Закон. Лунь Юй
Подібний полярної зірки
Правитель, що любить народ.
Серед усіх він стоїть нерухомо -
Кристал, зміцнює рід. Лунь Юй
Три сотні Пісень відшукай в одному рядку.
«Не спотворюй високих думок в голові». Лунь Юй
У 15 років я відчув поривання до знання,
І зміцнився до 30-ти, а до сорока
Зжив сумнів, пішов від протягу.
І в п'ятдесят пізнав небесні признання. Лунь Юй
Хто гідний? - Хто справами попереджає
Свої слова. І слово справою вимірює. Лунь Юй
У благородного пристрастей до людей немає.
Не утворює кола низька людина. Лунь Юй
Без роздумів Навчання марне,
А без Навчання небезпечно. Думок безодня. Лунь Юй
В чужих навчаннях, дивись, не застрявай.
Іди лише до істини, по серцю вибирай. Лунь Юй
Що значить знання? - Що знаєш, то цінуй.
І множ справами розуміння дороги.
А що не знаєш, на показ не виставляй.
Скажи: - Не знаю, і себе не докоряй. Лунь Юй
Більше слухай, обережніше говори,
А сумнівне краще виключай.
Станеш рідше помилятися. Пильнуй,
І каяття розтануть попереду. Лунь Юй
Якщо в слові станеш рідше помилятися,
То у в справі зможеш мудрим виявитися. Лунь Юй
Не змагається ні в чому чоловік благородний.
І лише стрільба з лука спорт боговгодний
При цьому він чемний і п'є келих вина
З своїм суперником. Ось доблесть для розуму. Ба І
Про музику Учитель так сказав:
- О, музико! Почути - це мало.
Злитися з нею потрібно для початку,
І слідувати за нею в тронний зал. Ба І
Прекрасно місце, де панує любов.
До нього прагне мудрий знову і знову. чи Жень
Багатство і популярність шанують
За благо. Злидні ж уникають.
Але люблячий цей світ ні те, ні те
Не стане заперечувати, якщо все дано.
З любов'ю він і в радості, і в горі,
І зі світом не буває він в розбраті. чи Жень
Добро і зло для люблячого - дим.
У любові будь-яке зло перетвориться,
І з ким йому ще тоді битися,
Коли світло народжує світло вогнем будь-яким ... Лі Жень
Один тільки рядок з Дао-де-Цзина
Ми можемо описувати сотнями фраз,
Але сенс вислизає від нас щоразу,
Як тільки досягнута суть, серцевина ...
Тоді всі слова відлітають листочком,
Підхопленим вітром пориву душі.
Всі почуття - лавиною стихають в тиші
Невідомої далі і сплять під мосточком ... Лао-Цзи ...
Переклала на українську мову 17.05.18 6.00
Да́о, Та́о (кит., буквально — шлях) — поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання — «шлях» природи, її закономірність; в етиці — сенс життєвого шляху людини, етичну норму.
Афоризми давньокитайських мудреців в ритмах Феано
Лише безіменне - світу початок,
Мати всіх речей, і небес, і землі,
Слова, і звуки ... Вона увінчала
Мудрого мандрівника Дао Шляху. Лао Цзи
Дао чудесного бачить лише той,
Хто від пристрастей вилікувався земних.
Дао кінцевого - водоворіт
Пристрастей і різних інших бажань. Лао Цзи
Земля і Небо людяності не знають.
Всім істотам дають можливість бути собою,
Бажати і діяти, живучи своєю долею.
Наймудріший людям дасть - чого бажають ... Лао Цзи
Земля і Небо довговічні тому,
Що існують і дають не для себе,
І, значить, можуть жити воістину люблячи
Все довговічне. Гармонія - розуму. Лао Цзи.
Мудрець себе поставив після всіх інших.
Але в нескінченності часів кільце замкнулося.
Останній першим став. Так все перевернулося
Чарівним дзеркалом в світах вже інших. Лао Цзи.
той, хто в собі чесноту несе,
З людьми доброзичливий, він слідує знанням,
Що внутрішнім змістом повно, розуміння.
Він час і місце для справи врахує! Лао Цзи.
Коль знатний хизування свою проявляє,
Те сам і біду на себе накликає. Лао Цзи.
Коль справа закінчена - сам відсторонись.
І Дао закону розумом підпорядкуйся. Лао Цзи.
Нещастя - дорожити самим собою.
А, коли не дорожити, то немає негоди.
Служити самовіддано - ось щастя,
Гідне гуманності людей. Лао Цзи.
Споглядаючий себе, повернеться до себе,
До ясної суті своєї, немов дзеркало долі.
Той, хто знає постійність, досконалим назветься,
Справедливим паном. У Дао вічно всім живеться. Лао Цзи.
Чим справедливість шукати даремно,
Краще пристрастей уникати щогодини.
Краще вказувати людям на скромність
Особистих бажань і Неба покірність. Лао Цзи.
Ось три скарби: перше те,
Що я людей всіх люблю.
Сам небагатий - ощадливість ціную.
Третє, що життям дано: Лао Цзи.
І мудрий слідує законам Неба так,
Що він не користується чимось для себе,
А віддає іншим без пристрасті, не кричачи,
І непомітно день за днем, за кроком крок ... Лао Цзи.
Що може бути слабкіше і м'якше, ніж вода?
Однак рівного за силою у світі немає!
Непереможна міць її - і в тому відповідь.
Хоч люди знають, застосовують не
завжди. Лао Цзи.
Нехай держава буде маленькою, а люди
Нечисленні, і радісні в любові.
Не залишають нехай рідних вогнищ,
Хоч колісниці є, нехай пішим кожен буде. Лао Цзи.
Нехай багато техніки, а роблять руками,
Нехай є писання, але в'яжуть вузлики.
Нехай будуть щасливі, не брехливі, не сумні.
Нехай серце править буде ясними умами. Лао Цзи.
Слова, що істину містять - НЕ витончені.
Красномовний все ж добрим не буває.
І не доводить той, хто це знає.
Багатство, слава, краса - все минущі. Лао Цзи.
Цінність зрілих думок в тому,
Що, впливають розумом,
Нам дають зрозуміти себе,
А без цього не можна. Лао Цзи.
Конфуцій говорить: - У промовах красивих,
У манерах ввічливих і улесливих
Немає щирості, значить, немає любові.
Лише серця красу, мій друг, цінуй. Лунь Юй
Коли прийдеш в незвідане царство,
То для того, щоб дізнатися про всі закони,
Ти лише прислухайся до звучання небосклонов,
Відчуй серцем світ і все його багатство. Лунь Юй
Чий дух кристал, той знає всіх часів звучання,
Початок Вічності і таємницю закінчення ...
Конфуцій сказав: - Чи не піклуйся про те,
Щоб знали тебе і цінували.
Піклуйся про те, щоб відкрили
Тобі люди знанья Закон. Лунь Юй
Подібний полярної зірки
Правитель, що любить народ.
Серед усіх він стоїть нерухомо -
Кристал, зміцнює рід. Лунь Юй
Три сотні Пісень відшукай в одному рядку.
«Не спотворюй високих думок в голові». Лунь Юй
У 15 років я відчув поривання до знання,
І зміцнився до 30-ти, а до сорока
Зжив сумнів, пішов від протягу.
І в п'ятдесят пізнав небесні признання. Лунь Юй
Хто гідний? - Хто справами попереджає
Свої слова. І слово справою вимірює. Лунь Юй
У благородного пристрастей до людей немає.
Не утворює кола низька людина. Лунь Юй
Без роздумів Навчання марне,
А без Навчання небезпечно. Думок безодня. Лунь Юй
В чужих навчаннях, дивись, не застрявай.
Іди лише до істини, по серцю вибирай. Лунь Юй
Що значить знання? - Що знаєш, то цінуй.
І множ справами розуміння дороги.
А що не знаєш, на показ не виставляй.
Скажи: - Не знаю, і себе не докоряй. Лунь Юй
Більше слухай, обережніше говори,
А сумнівне краще виключай.
Станеш рідше помилятися. Пильнуй,
І каяття розтануть попереду. Лунь Юй
Якщо в слові станеш рідше помилятися,
То у в справі зможеш мудрим виявитися. Лунь Юй
Не змагається ні в чому чоловік благородний.
І лише стрільба з лука спорт боговгодний
При цьому він чемний і п'є келих вина
З своїм суперником. Ось доблесть для розуму. Ба І
Про музику Учитель так сказав:
- О, музико! Почути - це мало.
Злитися з нею потрібно для початку,
І слідувати за нею в тронний зал. Ба І
Прекрасно місце, де панує любов.
До нього прагне мудрий знову і знову. чи Жень
Багатство і популярність шанують
За благо. Злидні ж уникають.
Але люблячий цей світ ні те, ні те
Не стане заперечувати, якщо все дано.
З любов'ю він і в радості, і в горі,
І зі світом не буває він в розбраті. чи Жень
Добро і зло для люблячого - дим.
У любові будь-яке зло перетвориться,
І з ким йому ще тоді битися,
Коли світло народжує світло вогнем будь-яким ... Лі Жень
Один тільки рядок з Дао-де-Цзина
Ми можемо описувати сотнями фраз,
Але сенс вислизає від нас щоразу,
Як тільки досягнута суть, серцевина ...
Тоді всі слова відлітають листочком,
Підхопленим вітром пориву душі.
Всі почуття - лавиною стихають в тиші
Невідомої далі і сплять під мосточком ... Лао-Цзи ...
Переклала на українську мову 17.05.18 6.00
Да́о, Та́о (кит., буквально — шлях) — поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання — «шлях» природи, її закономірність; в етиці — сенс життєвого шляху людини, етичну норму.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію