ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2019.10.21 09:18
Іду у висоту із низини
і поки це описує рука,
гадаю, – до якої глибини
тече моєї пам'яті ріка.

Несповідимі ні путі мої,
ані чому на довгому віку
ступаю у тій самій течії

Тетяна Левицька
2019.10.21 09:07
Дочка провідує батьків, а мати
давай її смачненьким пригощати.
Котлетки подає, кров'янку з гречки,
борщ, голубці із сиром пиріжечки.
Наїлася дочка, півлітру вдула.
- Піду!
- Ой, лишенько, була б забула,
ось передай!(І набирає з бочки

Олена Побийголод
2019.10.21 09:04
Володимир Висоцький. «Аліса»

На Трійцю, взимку і в четвер
(а зранку - й поготів) -
запрошую усіх тепер
мерщій в Країну Див!

«Але ж - туди дістатись як? -

Микола Соболь
2019.10.21 05:14
Ой, у лузі, лузі
Де живуть всі друзі,
Де росте калина,
Засинай дитино.

Нічка наступає
Люлі-люлі-баю.
Місяць в небі світить,

Володимир Бойко
2019.10.20 21:26
За словотвором словотвір –
І слово проситься надвір,
У частоколі суєти
Непросто вихід віднайти.
ІІ.
Та краще так аніж ніяк,
То скаже будь-який козак,
Що найтепліше з-поміж слів –

Семен Санніков
2019.10.20 21:26
Наркомани гульнули у Димері,
А оговтались в иншому вимірі.
І не хочуть назад.
Отакий самосад
У кальян їм заправили в Димері.

На Мальдіви поїхали нартами
Банабаки з піснями та жартами.

Олена Малєєва
2019.10.20 21:22
Я відаю, я відаю, я відаю,
Я відьма
Йому себе я віддаю,
Тону в його обіймах.

Я знаю все: і що було, що загуло,
Що буде.
Мене ніколи у житті

Олександр Сушко
2019.10.20 19:47
Орда воює з нами вже не так -
Укладує у вустя чорні мати.
Російська мова - це отрута, рак,
Ковток зробив - і став на шлях до зради.

Козак - чужий. А от московська рать -
Рідня найближча. Ось у чому драма.
У тих, хто любить бля і перемать

Світлана Ковальчук
2019.10.20 18:36
листя шурхотить
стежечка біжить
мить
осені мазок
прядиво думок
крок
перейти в світи
дзеркалом води

Сергій Губерначук
2019.10.20 13:04
Уже на Другій Пречистій
місто – у падолисті!
У геометричній проґресії
зростають осінні депресії,
множаться сльози дощів,
хмарять рої кліщів,
висить жовтень на жовтні,
весь листопад – у безодні!

Любов Бенедишин
2019.10.20 10:41
– О ні! Не кажи, що до радості й літа –
Цей шлях, як по лезу ножа.
Вершина – за хмарами… Вже скам’яніти б,
Щоб так не боліла душа.

…Та мовби не чує: завзятий, упертий.
(Знайоме - його ім’я).
Напевно, набридла йому аж до смерті

Олександр Сушко
2019.10.20 09:27
Осиковий убито в груди клин,
Війна за мир...скінчився час ордалій.
Злетіла у небесну прозорінь
Душа моя, посічена печаллю.

"Не йди на фронт!- кричали. - Ти ж поет!
Отримуй у тилу душевні рани!"
Я ж вирвався на волю із лабет

Ольга Паучек
2019.10.20 09:00
Неосяжно
зоряная мрія
Десь далеко
у поході небом...
Йти до себе
хочеться не завжди
Позавчора
вже нема потреби.

Микола Соболь
2019.10.20 06:10
Опале листя – це моя печаль.
За літні дні зігрітися не встиг я,
А ще недавно розквітала вишня
І пломеніла нескінченно даль.

Із ирію вертали журавлі,
Лелеки гнізда для малят латали,
Усе текло, мов у садах Магдали,

Серго Сокольник
2019.10.20 00:00
Знову яв уві сні...
Дуже близько знайоме обличчя...
...зорі сіяла ніч
У колиску лісів таємничу...

Ефемерно світив
Половиною лагідно місяць,
І пили я і ти

Іван Потьомкін
2019.10.19 19:25
Хвала усім, хто встав поперед мене.
Знаю по собі – нелегко це зробить.
Ще не застелене ліжко так манить...
Непросто встать і переступить поріг...
Але наважишся і в інший світ поринув.
Хвала усім, хто на день робочий досвіт перетворив :
Веде
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Микола Кора
2019.09.01

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19

Юлія Савіцька
2019.04.01

Надія Тарасюк
2019.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Афоризми Стародавнього Світу2 століття до н.е.
Погляд на мудрість.
Афоризми Стародавнього Світу

2 століття до н.е.
Цицерон
А наші філософи? Пишучи книги про презирство до смерті, жоден з них не забуває надписати на них своє ім'я.
Благо народу - вищий закон.
Папір все стерпить.
Адже такого роду міркування, вкладені в уста людей колишніх часів, і до того ж найзнаменитіших невідомим чином набувають особливої ваги і піднесену важливість.
Імовірнісні знання - ось межа людського розуміння.
Чи можлива в житті радість, коли денно і нощно доводиться міркувати, що тебе чекає смерть?
Все прекрасне рідко.
Всьому свій час.
Всякому - своє.
Вища право - вища безправ'я.
Дурниці так глибоко в нас засіли, що завжди щось залишиться; але постараємося залишити лише саме неминуче.
Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж раніше заздрив силі бика або слона.
Для яких їх вчення - це закон життя, а не тільки знання
Друзі пізнаються в біді.
Якщо є що-небудь поважне, то це цілісність усього життя.
Бажаючим навчитися перешкоджає авторитет тих, хто вчить.
Жити - значить мислити.
Коли гримить зброя, закони молкнут.
Коли нема чим пишатися в цьому, хваляться вчорашніми заслугами.
Краща філософія: все заперечувати і ні про що не висловлювати певної думки.
Мовчання теж красномовно.
Найбільш важка частина - вступ.
Наші душі довговічні, але не безсмертні.
Невелика заслуга, якщо людина чесна лише тому, що ніхто і не намагається його підкупити.
Немає нічого більш протилежного розуму і природі, ніж випадковість.
Ніщо так не шкодить, як покладені надії.
Про Греція, як часом ти мізерна в своєму достатку слів!
Засмучення існує не сама по собі, а в нашій уяві.
Вчинки мудрих людей продиктовані розумом, людей менш кмітливих - досвідом, найбільш неосвічених - необхідністю, тварин - природою.
Поетами народжуються, ораторами стають.
Звичка - друга натура.
Природа не дала нам пізнання межі речей.
Приємно згадувати негаразди, якщо вони минули.
Найважче в дружбі - бути врівень з тим, хто нижче тебе ... якщо ти в силах надати іншому будь-яку послугу, суспензія перш, по плечу вона йому.
Ті, хто хочуть дізнатися, що ми думаємо про всяку річ, більш цікаві, ніж потрібно.
Те, що боги існують, - це я не буду заперечувати, але я буду оскаржувати будь-які докази.
Фортуна не тільки сама сліпа, але і засліплює кожного, кого укладе в обійми.
Часто навіть не корисно знати, що станеться в майбутньому: адже це нещастя - журитися про те, чому не можна допомогти і не мати останнього і, проте, загального розради - надії.
Людина - свій найлютіший ворог.
Людині властиво помилятися, а дурневі - наполягати на своїй помилці.
Теренцій
Скільки людей стільки й думок.
Вища право часто є вища зло.
Зрештою не скажеш нічого вже,
що не було б іншими раніше сказано.
Коли у нас успіх у всьому, тоді-то ось особливо
Готовим треба бути до того, які нас негаразди чекають.
Перший бій - важкий бій!

Переклала на українську мову 20.05.18 7.55





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-05-20 08:56:42
Переглядів сторінки твору 152
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.004 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, проза
Автор востаннє на сайті 2019.10.16 10:18
Автор у цю хвилину відсутній